Особливості проведення рухливих ігор для 1-4 класів

Презентація на тему: «Методика проведення рухливих ігор 1-4 клас» Виконав студент 2 курсу. Мерзляк Артем

План1) ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ РУХЛИВИХ ІГОР ТА ВПРАВ ІГРОВОГО ХАРАКТЕРУ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.2) навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 – 4 класи3)Організація та методика проведення рухливих ігор

2) навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 – 4 класи. При розробці навчальної програми «Фізична культура» враховані основні вимоги до складання навчальних програм: узгодженість зі стандартами галузі: відповідність мети, завдань і змісту; відповідність загальним дидактичним принципам;відповідність вибору методів навчання структурним компонентам змісту навчання (розуміння притаманних предмету основних понять, закономірностей тощо; значимість засвоєного у розвитку особистості);

1. Загальна характеристика рухливої гри. Класифікація рухливих ігор. Рухливі ігри є одним із важливих засобів фізичного виховання дітей дошкільного віку. Гра як і будь-яка діяльність проводиться з певною метою, ціллю. Цільова установка і рухова діяльність її учасників визначаються сюжетом (фабулою) гри. Сюжет – це задум (тема) та порядок рухових дій, що розкривають цей задум чи тему.

Фабула – це стислий зміст рухової діяльності, в якій рухові дії подані у послідовному зв’язку. Відповідно до сюжету гри, дитину вводять у певний образ, в певну роль, перебуваючи у якій вона має право виконувати одні рухові дії і неменше виконувати інші. Сюжет розкривається за допомогою правил. Правила – це положення, в яких відображається суть гри, співвідношення всіх їх компонентів. Правила уточнюють права і обов'язки гравців, визначають способи ведення гри і її результати.

Значення рухливих ігор:1. Сприяють формуванню та вдосконаленню життєво необхідних рухів, всебічному фізичному розвитку та зміцненню здоров’я дитини, вихованню позитивних моральних і вольових якостей. 2. Позитивно впливають на всі системи організму. 3. Збуджують апетит і сприяють міцному сну. 4. Задовольняють потребу ростучого організму дитини у русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду.

5. Вдосконалюють техніку фізичних вправ. 6. Сприяють розвитку у дітей фізичних якостей. 7. Ефективно впливають на розумовий розвиток, допомагають уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, розширюють кругозір. 8. Створюють позитивні умови для розвитку уваги, сприйняття, уточнення певних понять, творчої фантазії, пам’яті.9. Сприяють розвитку мови, швидкості мислення, творчості та кмітливості. 10.Ігри є засобом естетичного виховання. Однак, рухлива гра як засіб фізичного виховання корисна лише тоді, коли вихователь обізнаний з анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями дошкільнят кожної вікової групи, з методикою проведення ігор і дбає про дотримання відповідних санітарно-гігієнічних умов.

Характеристика змісту вправ ігрового характеру: забава, розвага, естафета, протиборство. Це вправи ігрового характеру. До них відносяться: розвага, забава, естафета, протиборство. Розвага – імпровізована діяльність, в якій рухові дії не обмежуються правилами. Забава – сюжетна діяльність, правила якої дозволяють на імпровізацію рухових дій. Естафета – сюжетно-змагальна діяльність, правила якої забороняють імпровізацію рухових дій. Протиборство – змагальна діяльність, правила якої обумовлюють імпровізацію рухових дій.

Значення вправ ігрового характеру для розвитку організму дітей. Проведення З А Б А В И сприяє:  вивченню техніки фізичних вправ;  задоволенню природних потреб в русі;  вихованню краси, плавності, легкості рухів;  розвитку відчуття ритму.

Проведення Е С Т А Ф Е Т И сприяє: вдосконаленню техніки фізичних вправ;  розвитку бистроти, спритності;  розвитку вольових якостей;  розвитку моральних якостей. Проведення ПРОТИБОРСТВ сприяє:  постійній мобілізації (зосередженість уваги);  розвитку сили, спритності;  проявленню вольових зусиль.

Організація і методика проведення рухливих ігор з дошкільниками. Залежно від підготовленості дітей правила можна спростити або ускладнити. Повторення вивчених рухливих ігор проводиться з деякими ускладненими правилами. На заняттях з фізичної культури плануються ігри великої інтенсивності. Вони входять в основну частину, проводяться з усією групою і мають навчальний характер

З дітьми всіх вікових груп під час ранкової та післяобідньої прогулянок проводити не менше 4–5 рухливих ігор. Бажано, щоб у кожній грі брали участь всі вихованці. Влітку кількість ігор збільшується до п’яти-шести. При проведенні рухливих ігор набагато важче визначити фізичне навантаження. Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей і вони не відчувають втоми. Щоб дошкільнята не перевтомилися, потрібно своєчасно припинити гну або знизити інтенсивність рухів. Зовнішні ознаки втоми – часте дихання, почервоніння обличчя, пітливість та погіршення координації рухів. Дитина може відчувати навіть запаморочення. Тривалість гри залежить від мети, яку ставить вихователь; умов, в яких вона проводиться; віку дітей та їхньої кількості.

У своїй науково-обгрунтованій методиці проведення рухливих ігор педагог А. І. Бикова пропонує умовно виділити три періоди в плануванні та організації рухливих ігор з дітьми молодшого шкільного віку. Завдання першого періоду (вересень–жовтень) – привчати малят гратися разом (невеликими групками), використовуючи різноманітні іграшки, м’ячі, обручі. Водночас можна починати проводити колективні ігри, об’єднуючи 10–12 дітей. Ігри добирають прості за змістом і характером рухів. Діти виконують цікаві та нескладні завдання: підбігти до вихователя, наздогнати м’яч, знайти предмет тощо

У літній період (травень–серпень) є можливість використовувати різноманітні рухи (підлізання, стрибки, ловлення м’яча). Завдання вихователя в цей період – зберігати руховий досвід дошкільнят, удосконалювати набуті ними рухові навички. Вводять нові ігри, а вивчені раніше проводять в ускладненому варіанті. Тривалість гри для дітей першої молодшої групи становить в середньому 5–7 хв з повторенням кожної з них 3–4 рази. У дітей другої молодшої групи відповідно 6–8 хв, кількість повторень – 3–5 разів.

придатність для всіх учнів:врахування вікових особливостей;врахування статевих особливостей;врахування регіональних (місцевих) особливостей;врахування рівня здатності учнів; наступність і прогрес:наступність змісту (для 1-х – 4-х і 5-х – 9-х класів);наступність досягнень (для 1-х – 4-х і 5-х – 9-х класів);зручність використання:ступінь деталізації;доступність розуміння підходу до побудови програми;доступність термінів, що використовуються;доступна для непрофесіоналів мова написання.

Визначення резервних можливостей учнів рекомендується здійснювати декілька разів протягом навчального року. Види діяльності та час для його проведення вчитель обирає з урахуванням пори року, матеріально-спортивної бази школи. Наведені вище види вправ можуть бути доповнені іншими вправами (на розгляд учителя). Орієнтовні показники динаміки змін розвитку фізичних якостей учнів 1-х, 2-х, 3-х і 4-х класів (результат на кінець навчального року) надані у додатку 3. Відповідно до завдань навчальної програми, підвищення мотивації учнів до самовдосконалення рекомендується застосовувати такі компоненти визначення:

№ п/п. Компонент визначення% у визначенні навчальних досягнень. Спосіб оцінювання1. Ставлення до уроків, відвідування, участь, підготовленість до уроку10 %Спостереження вчителя2. Навички і вміння, визначені навчальною програмою, вміння застосовувати їх в ігрових ситуаціях20 %Моніторинг, спостереження вчителя, самооцінювання (починаючи з 3 класу)самовдосконалення рекомендується застосовувати такі компоненти визначення:

3. Розвиток фізичних якостей (сила, витривалість, швидкість, гнучкість)20 %Моніторинг 4. Особистий прогрес учня у показниках фізичної підготовленості20 %Моніторинг5. Знання та їх застосування на практиці (основні поняття, визначені програмою, правила ігор, розуміння процесів, що відбуваються в організмі під час виконання вправ тощо) 15 %Спостереження вчителя, самооцінювання (починаючи з 3 класу)6. Поведінка: соціальна поведінка, відвідування спортивної секції, участь у змаганнях, дотримання правил безпечної поведінки і збереження здоров’я на уроках та у позаурочних заходах 15 %Спостереження вчителя, взаємне оцінювання серед учнів, самооцінювання (починаючи з 3 класу)ВСЬОГО:100 %

Програма передбачає реалізацію змісту обсягом трьох годин на тиждень. У ній не подається точна кількість годин на вивчення тих чи інших розділів. Враховуючи рівень фізичної підготовленості учнів, їх інтереси та здібності, стан матеріально-спортивної бази навчального закладу, кліматичні умови, вчитель самостійно виділяє певну кількість годин на вивчення складових кожного виду рухової діяльності. Зважаючи на регіональні особливості й умови навчання на місцях, в реалізацію змісту базової програми допускається внесення змін і доповнень обсягом не більше 20–30 % від загальної кількості годин. За наявності відповідних умов учитель має право використовувати навчальний матеріал з плавання, лижної та ковзанярської підготовки, хореографії (відповідно до варіативної програми схваленою МОН). Регіональні програми з доповненнями та змінами погоджуються з обласними, Київським міським управліннями освіти і науки державних адміністрацій і надсилаються для затвердження у відповідному порядку до Міністерства освіти і науки України.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, статі, рівня фізичного розвитку та підготовленості;-забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання і виховання та здійснення міжпредметних зв’язків;-забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної та інструктивної спрямованості;-формування в учнів умінь і навичок самостійних занять фізичними вправами.

1 клас. Зміст навчального матеріалуІ. Основи знань з фізичної культури: Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я. Життєво важливі способи пересування людини. Постава як основа здоров’я. Режим дня. Особиста гігієна. Спортивний одяг і взуття. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури. Олімпійські ігри. Правила безпечної поведінки на уроках фізкультури.ІІ. Способи рухової діяльностіВправи для формування культури рухів з елементами гімнастики:організовуючі вправи: загальнорозвивальні вправи;положення тіла у просторі: - сіди, упори,   

Учень/ учениця:має уявлення: про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я; про значущість правильної постави; режим дня; про зародження Олімпійських ігор;називає:життєво важливі способи пересування людини; предмети спортивного одягу та взуття; де і коли зародилися Олімпійські ігри; виконує:організовуючі вправи: стійки, шикування, розмикання і змикання;загальнорозвивальні вправи: без предмета (імітаційного характеру), із гімнастичною палицею, з прапорцями, з м’ячами, із скакалкою; комплекс для формування правильної постави та профілактики плоскостопості; комплекс ранкової гігієнічної гімнастики; комплекс фізкультурної паузи; положення тіла у просторі: сіди (ноги нарізно, на п’ятах, зігнувши ноги );

Зміст навчального матеріалу. Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениціСтрибкові вправи:стрибки;стрибки зі скакалкою;стрибки в глибину;стрибки у висоту;стрибки у довжину з місця поштовхом двома ногами. Учень,/учениця:виконує:стрибки на місці на одній, двох ногах, з поворотами праворуч, ліворуч, кругом; з просуванням вперед, назад, у присіді правим та лівим боком;стрибки зі скакалкою: стрибки поодинці, парами через довгу скакалку, що гойдається, обертається вперед, назад; стрибки на двох ногах, почергово, обертаючи скакалку вперед;стрибки в глибину з висоти до з м’яким приземленням; зіскок із гімнастичної лави вигнувшись;стрибки у висоту через гімнастичну палицю, гумову мотузку з місця, з прямого розбігу; застрибування на підвищену опору (3-4 мати, складені один на одний) і зістрибування вигнувшись;стрибки у довжину з місця поштовхом однієї, двох ніг;дотримується: правил безпеки під час занять стрибковими вправами.

Зміст навчального матеріалу. Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці5. Ігри для активного відпочинку:рухливі ігри. Учень/ учениця: бере участь у рухливих іграх та застосовує їх під час активного відпочинку: для вправ у формуванні культури рухів: “Слухай сигнал”, «Театр звірів», «Життя лісу», «Літає – не літає», “На свої місця”, «Швидко стати в шеренгу», “Переліт птахів”, “Секретне завдання”, “Тихо-гучно”; «Мандрівка оплесків»; для вправ у формуванні навички пересувань: «Ой, у полі жито», “По гриби”, “До своїх прапорців”, “Ми весела дітвора” ,“Виклик номерів”, “Вовк у канаві”, “Будиночки”, “Іподром”, “Горобці й ворони”, “Ловіння мавп”; «Садіння картоплі»;для опанування навички оволодіння мʼячем: “Хто влучніше?” “Гравець у колі”, “Влучно в ціль”, “Хвостики “Жонглер”, “Передав – сідай!”, “Займи вільне коло”, «Приборкувач м’яча»; «Гарячий м’яч»; «Вибивний» (із м’яким м’ячем), «Донеси м’яч»; для стрибкових вправ – “Хто більше?”, “Стрибунці-горобчики”, “Стрибки по “купинах”, «Через зони»;дотримується: правил рухливих ігор та безпеки під час їх проведення

Система оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років. Силовий індекс =Динамометрія кисті, кг 100. Маса тіла, кг

Організація та методика проведення рухливих ігор. З дітьми дошкільного віку проводять три види рухливих ігор: сюжетні ігри, ігрові вправи (несюжетні ігри) та ігри з елементами спорту (городки, настільний теніс, бадмінтон, баскетбол, футбол, хокей). В основу сюжетних рухливих ігор покладено життєвий досвід дитини, її уявлення про навколишній світ (дії людей, тварин, птахів). Наприклад, з оповідей дорослих, телепередач, спостережень за навколишнім життям діти дізнаються про поведінку тварин і птахів (як стрибає зайчик, як він ховається від лисички, як дзьобає зернятко горобчик), а потім під час гри відтворюють рухи, характерні для того чи іншого образу. Рухи, які виконують діти під час гри, тісно пов'язані з її сюжетом. Наприклад, зайці стрибають у лісі, а мисливці полюють на них; бджілки літають, сідають на квіточки, збирають мед. Більшість сюжетних ігор – колективні, і дитина привчається в них погоджувати свої дії з діями інших гравців, не вередувати, діяти організовано, як вимагають правила.

Досвід показує, що оптимальні умови для досягнення позитивних результатів у розвитку рухів дошкільнят створюються при поєднанні конкретних рухових завдань у формі ігрових вправ, які спрямовано здебільшого на чіткіше виконання певних рухових дій та сюжетних ігор, у процесі яких рухи, засвоєні дітьми раніше, вдосконалюються в різних умовах. Проведення ігор з елементами спорту вимагає чіткого пояснення правил, які обумовлюють процес змагань між окремими дітьми або командами. Обов'язковим є оволодіння кожною дитиною руховими навичками (технікою рухів), які визначають результат змагань.а ступенем фізичного навантаження ігри бувають великої, середньої і малої рухливості. До ігор великої рухливості відносять ті, зміст яких становлять інтенсивні рухи: стрибки, біг у поєднанні з метанням, подоланням перешкод (пролізання в обруч, перестрибування через кубики та ін.).

На заняттях з фізичної культури плануються ігри великої рухливості. Вони входять в основну частину, проводяться з усією групою і мають навчальний характер, бо діти вдосконалюють, а іноді, особливо в молодших групах, розучують нові рухи. У заключній частині використовуються ігри малої рухливості, щоб зменшити фізичне навантаження і привести організм дітей у відносно спокійний стан. Методика проведення рухливих ігор у дошкільних закладах. Рухливі ігри створюють сприятливі умови для розгортання активної рухової діяльності. Хоча певний зміст і правила найчастіше обумовлюють вид рухів грають, тим не менш є простір для самостійного, творчого вибору конкретних способів дій, їх поєднання, чергування, зміни характеру і інтенсивності в залежності від несподівано виникаючих нових ігрових ситуацій. Це дозволяє кожній дитині діяти в міру своїх можливостей у відповідності з індивідуальними особливостями фізичного та психічного розвитку.

Методика проведення рухливих ігор. Першою умовою успішного використання рухливих ігор у вихованні дітей є знання програмних завдань, визначених для конкретної вікової групи, з якою працює вихователь. Засвоївши загальні завдання виховання, необхідно застосовувати їх з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини. Для цього треба, перш за все, мати дані лікарського огляду за всіма показниками, знати, хто з дітей має відхилення від норми фізичного розвитку. Необхідно вперше ж дні роботи проаналізувати стан рухових навичок дітей, а також загальний рівень їх розвитку. І в тому випадку, якщо вихователь працює з групою дітей не перший рік, він знову перевірить дані кожної дитини, відзначить успіхи одних, недоліки інших, щоб далі вести цілеспрямовану роботу з урахуванням цих даних. Крім того, в кожній віковій групі завжди є новенькі діти, які потребують особливої ​​уваги. Так, наприклад, у молодших групах діти, які прийшли з родини, як правило, відстають у розвитку рухів від дітей, які перейшли з ясел. Тому в групі дітей 3 років доцільно іноді на початку року давати ігри, рекомендовані для попередньої групи. 

Виховний вплив рухливих ігор у великій мірі залежить від посильності ігрової задачі і ступеня фізичного навантаження. Незважаючи на те що ігри вимагають великої витрати енергії і спонукають організм дитини до посиленої роботи, вони зазвичай супроводжуються радісним настроєм. Однак радісне збудження буде сприяти правильному розвитку дитини тільки в тому випадку, коли перед ним поставлено завдання, що вимагає відомого напруги, але цілком для нього доступна. Перезбудження є ознакою перевантаження як фізичної, так і психічної. Слід пам'ятати, що невдачі породжують почуття непевності. «Побудуйте вашу виховну роботу так, - говорив Є. А. Аркін, - щоб дитина частіше перемагав, ніж зазнавав поразок, щоб він частіше переконувався в надійності своїх сил, ніж у своєму безсиллі. Успіх і перемога бадьорять і зміцнюють, вони є умовами здоров'я ».

Дякую за увагу