Особливості розвитку культури.

Особливості розвитку культури. Підготувала: Нєдова В. В.

План1. Реформи освіти та процеси зросійщення . Спорт в Україні.2. Розвиток науки.3. Література та мистецтво

Фізична підготовка в СРСР1958 року. Їх підтримували й інші письменники, проте влада проголосила вивчення російської мови в школах обов’язковим. Значну увагу в СРСР, й у Радянській Україні зокрема, приділяли фізичній підготовці. В усіх навчальних закладах, на підприємствах і в установах організовувалися заняття виробничою гімнастикою та фізкультурні хвилинки. Патріотичне виховання радянської молоді

Реформи освіти та процеси зросійщення. У 1950-х роках відбувалося реформування освітньої сфери. У 1953 році стала обов’язковою семирічна освіта. В умовах НТР державні асигнування в освітню сферу суттєво побільшали, у 1956 році навіть скасували плату за навчання в старших класах середніх шкіл та вищих навчальних закладах.1959 року в УРСР прийняли Закон про освіту, який передбачав розширення мережі шкіл, введення обов’язкової початкової освіти для дітей віком від 7 до 10 років, а також запровадження безкоштовного навчання в середніх школах.

Освітні реформи 1950-х років. У 1958 році Радянський уряд прийняв постанову «Про зміцнення зв’язку школи з життям і подальший розвиток народної освіти», що передбачав перехід до обов’язкового восьмирічного навчання у 1960—1961 навчальному році та перехід на одинадцятирічну систему освіти. Згідно із цим Законом у кожній школі створювали матеріально-технічну базу для підготовки учнів до певних робітничих професій, затребуваних у конкретному регіоні. Розширено мережу шкіл-інтернатів, де діти за згодою батьків і за символічну плату перебували на повному державному утриманні. Головну увагу приділяли здебільшого трудовому вихованню і позакласній роботі. Такі школи були ідеалом комуністичного виховання: відірвані від сім’ї учні виховувались у колективі. За 10 років кількість шкіл-інтернатів зросла вдесятеро.

Закон про освіту та школи-інтернати. У 1959 році в УРСР прийняли Закон про освіту, який передбачав розширення мережі шкіл, введення обов’язкової початкової освіти для дітей віком від 7 до 10 років, а також запровадження безкоштовного навчання в середніх школах. Розширено мережу шкіл-інтернатів, де діти за згодою батьків і за символічну плату перебували на повному державному утриманні. Головну увагу приділяли здебільшого трудовому вихованню і позакласній роботі. Такі школи були ідеалом комуністичного виховання: відірвані від сім’ї учні виховувались у колективі. За 10 років кількість шкіл-інтернатів зросла вдесятеро.

Русифікація в освітіФізична підготовка в СРСР здійснювалося через програму «Готовий до праці й оборони СРСР» (ГПО). Для різних вікових категорій залежно від статі в СРСР діяли п’ять рівнів вимог, що охоплювали нормативи з бігу, стрибків і метань, підтягування на перекладині, плавання; їзди на велосипеді, лижних переходів, веслування тощо. Наявність серед вимог умінь влучно стріляти, надавати першу медичну допомогу, пересуватися в протигазі, переносити патронний ящик на швидкість свідчать про неперервну підготовку СРСР до ймовірної війни. Норми й вимоги ГПО охоплювали населення віком від 10 до 60 років.

Фізична програма ГПОПрограма ГПОФізична підготовка в СРСР здійснювалося через програму «Готовий до праці й оборони СРСР» (ГПО). Для різних вікових категорій залежно від статі в СРСР діяли п’ять рівнів вимог, що охоплювали нормативи з бігу, стрибків і метань, підтягування на перекладині, плавання; їзди на велосипеді, лижних переходів, веслування тощо. Навчання. Наявність серед вимог умінь влучно стріляти, надавати першу медичну допомогу, пересуватися в протигазі, переносити патронний ящик на швидкість свідчать про неперервну підготовку СРСР до ймовірної війни. Норми й вимоги ГПО охоплювали населення віком від 10 до 60 років.

1. Які зміни відбулися в системі освіти в 1950-х роках?2. Що таке зросійщення? Хто в Україні виступив із критикою реформи освіти як засобу зросійщення?3. Якими були особливості розвитку фізкультури та спорту в Радянській Україні в 1950–1960-х роках?Під час святкування 1 Травня 1959 року на параді фізкультурників крокувала гімнастка Лариса Латиніна (Дирій). Хода 25-річної дівчини з Херсона викликала шквал аплодисментів. На Олімпіаді 1956 року в Мельнбурні вона виграла абсолютну першість, золоті медалі в команді, золото у вільних вправах і опорному стрибку, срібло на брусах, бронзу в командних вправах з предметом. На чемпіонаті світу з гімнастики вона здобула звання абсолютної чемпіонки світу. За свою спортивну кар’єру Лариса Латиніна стала восьмикратною чемпіонкою світу з гімнастики, володаркою 18 олімпійських медалей: 9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових — рекорд олімпіад, який перевершив тільки майже через півстоліття американський плавець Майкл Фелпс.1. За допомогою інтеренет-джерел дізнайтеся, що сприяло успішній спортивній кар’єрі Лариси Латиніної.

Робота з історичним джерелом. Мовою джерела. Із резолюції наукової конференції з питань культури української мови (Київ, 11–15 лютого 1963 року):«Гаряче і схвально поставилися присутні до пропозиції порушити клопотання перед ЦК КПУ і Урядом України […] щоб: 1. У всіх вищих і середніх спеціальних школах, ремісничих училищах та курсах вести навчання українською мовою. Підручники для цих навчальних закладів видавати українською мовою. У всіх дошкільних установах (незалежно, на чиї кошти вони утримуються), де є діти українського населення, виховання вести українською мовою.2. У всіх установах і на підприємствах, на залізниці та інших видах транспорту, в торгівлі всі справи вести українською мовою. 3. Академія наук, інститути, видавництва мають писати й видавати наукові твори здебільшого українською мовою. 4. Кіностудії створювати художні і наукові кінофільми тільки українською мовою, а фільми виробництв інших республік — перекладати українською мовою».1. Спрогнозуйте. Чи була резолюція конференції втілена в життя?2. Поміркуйте. Як пов’язаний документ, зміст 1 пункту параграфа та висловлювання Ліни Костенко «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову»?

Наука і техніка в СРСРУ 1950-х роках у СРСР відбувся потужний розвиток науки і техніки. Радянські вчені зробили значний внесок у дослідження космосу, атомної енергії, електроніки, радіоелектроніки, автоматики, обчислювальної техніки та інших галузей. У 1957 році СРСР запустив перший штучний супутник Землі, а в 1961 році – перший космічний корабель з людиною на борту. Ці досягнення стали символом перемоги радянської науки і техніки над Заходом.

1. Стисло охарактеризуйте досягнення українських науковців.2. Які наукові видання було здійснено в цей час?3. Які прорахунки допустили науковці? Чи й надалі влада контролювала науку?

Катерина Білокур. «Хата в Богданівці». 1955 рік. Катерина Білокур, українська художниця-наївістка, відома своїми яскравими та експресивними картинами, що зображують природу, квіти та сільське життя. Її творчість відзначається щирістю, простотою та глибоким зв’язком з українською культурою.«Хата в Богданівці» – одна з найвідоміших робіт Білокур. На картині зображена хата в селі Богданівка, де художниця народилася та жила. Картина виконана в характерному для Білокур стилі, з використанням яскравих кольорів та простих форм.

Мистецтво та культура. Нові напрямки. Нові форми й незвичний зміст принесла творчість художників Алли Горської, Віктора Зарецького, Опанаса Заливахи, Веніаміна Кушніра. У фольклорному напрямку творила Тетяна Яблонська, талановита учениця Федора Кричевського. Наївне мистецтво. Майстрині народного декоративного живопису, названого «наївним мистецтвом», Катерина Білокур і Марія Приймаченко здобули широке визнання. Скульптура. Українські скульптори спорудили пам’ятники Тарасу Шевченку в Москві та Івану Франку у Львові. Кінематограф. У 1958 році була створена Спілка працівників кінематографії України. Радянська влада визнала помилковою негативну оцінку опер Костянтина Данькевича «Богдан Хмельницький» та «Тарас Бульба».

Українська культура та мистецтво. Українська музична скарбниця збагатилася творами Бориса Лятошинського, Андрія Штогаренка, Анатолія Кос-Анатольського, Станіслава Людкевича, Лева Ревуцького тощо. Пісні композиторів Олександра Білаша, Платона Майбороди та Ігоря Шамо полюбилися багатьом українцям. Діяльність хору Григорія Верьовки й ансамблю танцю Павла Вірського сприяли збереженню народного колориту в мистецтві в умовах тотального російщення. Розвиток українського театру пов’язаний з творчістю Гната Юри і Мар’яна Крушельницького. Незабутні образи створила акторка театру й кіно Наталія Ужвій. Українські митці побували з гастролями у ФРН, Франції, Канаді, США.

1. Які зміни відбулись у літературі під час «відлиги»?2. Назвіть імена художників, діячів кіно й театру, композиторів, які вам запам’яталися.3. Коли радянська влада відновила ідеологічний наступ на діячів культури?

Домашнє завдання1. Поясніть значення поняття зросійщення. Чому навіть в умовах лібералізації суспільно- політичного життя в УРСР й надалі здійснювалося зросійщення?2. Поміркуйте. Яку мету ставила радянська влада, реформуючи освіту в Україні?3. Об’єднайтеся в чотири групи. Проведіть дослідження за одним із напрямків (на вибір):- «Борис Патон: життя, присвячене науці», «Віктор Глушков: людина, яка випередила час»- «Сергій Корольов: українець, який відкрив шлях у космос», «Михайло Янгель: творець ракетно-ядерного щита». Результати дослідження представте в класі.