ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІДЕРІВ-МЕНЕДЖЕРІВ: СВІТОВИЙ ДОСВІД

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІДЕРІВ-МЕНЕДЖЕРІВ: СВІТОВИЙ ДОСВІД

Виходячи із висловленої думки, кандидатів на високі управлінські посади варто відбирати заздалегідь і навчати відповідним чином, як талановитих особистостей, з урахуванням специфіки майбутньої управлінської діяльності. Тому, слід проаналізувати програми підготовки менеджерів за всіма існуючими спеціальностями (менеджмент виробничої сфери, адміністративний менеджмент та ін.) з позицій відповідності сучасним вимогам і адекватності економічній та політичній ситуації в країні.

За останні роки в періодичних виданнях з’явилася велика кількість публікацій відносно досвіду США щодо підвищення кваліфікації управлінських кадрів. Відзначається, що останнім часом американська система підвищення кваліфікації одержала новий імпульс для розвитку на шляхах підходу до управління, що базується на концепції «людських ресурсів». Відповідно до неї розробляються і реалізуються програми, орієнтовані на удосконалення персоналу в освітньому та фаховому аспектах, на широкий розвиток особистості. Формування програм навчання виходить з наявності різних рівнів управління. Звичайно виділяють п’ять таких рівнів: генеральне керівництво, вище адміністративне керівництво, середнє адміністративне керівництво, середня управлінська ланка та лінійний рівень. Зміст та форми організації програм підвищення управлінської кваліфікації будуються в залежності від рівня управління. Наприклад, для вищого рівня генерального керівництва передбачається проведення конференцій у дискусійних групах, спеціальних семінарів і дискусій.

Стратегія американських шкіл бізнесу на межі століть – ускладнення технології бізнес-освіти. Кращі школи бізнесу вбачають свою стратегічну задачу в тому, щоб реально відкрити своїм випускникам нові  рівні ієрархії керування. Важливою лінією їх поведінки на ринку освітніх послуг сьогодні стали активні дії по просуванню курсу для керівного персоналу компаній – Executive MBA. Ця програма навчання є новим продуктом на цьому ринку, який відрізняється високим науково-технічним і технологічним рівнем. Завдяки більш високій технології і якості навчання реалізація такої програми можлива далеко не в усіх навчальних закладах. Програма кардинально відрізняється від традиційного МВА як за змістом, так і за формою і методами навчання [1].

Викладене вище дає можливість зробити висновок, що концепція формування в Україні нового покоління керівників з притаманними природними задатками лідерів є надзвичайно актуальною. У процесі навчання їм слід прищепити стійкі навички системного мислення і стратегічного бачення проблем і тенденцій розвитку країни, галузі або регіону. Необхідно озброїти кандидатів глибокими психолого-педагогічними знаннями, уміннями і навичками мобілізації особистих інтересів і мотиваційної сфери підлеглих на досягнення перспективних цілей організації. При підготовці  кандидатів істотно увагу слід приділити питанням виховання загальної культури і високої духовності, формуванню позитивної парадигми морально-етичних якостей особистості керівника на основі системи загальнолюдських цінностей.

Література

1. Ефремов В. С. Стратегия американских школ бизнеса на рубеже ХХІ века / Ефремов В.С. // Менеджмент в России и за рубежом. – 1998. – № 1. – С. 39-55.

2. Коренев В. Управление персоналом в Японии и США / В. Коренев // Персонал. – 1995. – № 1. – С. 157-163.