Особливості соціально – педагогічної роботи з учнями з особливими освітніми потребами, в умовах загальноосвітніх закладів

УДК                                                                                                                                                                      Н.І.Ясінко              Особливості соціально – педагогічної роботи з учнями з особливими освітніми потребами, в умовах загальноосвітніх закладів                                                         У статті представлені особливості соціально – педагогічної діяльності з учнями з особливими освітніми потребами, в умовах загальноосвітнього закладу для покращення адаптації даної категорії дітей до навчально – виховного процесу. Стаття стане у пригоді широкому загалові читачів, насамперед соціальним педагогами.                                                                                                                 Ключові слова: діти з особливими освітніми потребами, корекція, адаптація, соціальна реабілітація,               соціальна інтеграція                                                                      Перевод на російську                                                                                                                              Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями. На жаль, на сьогоднішній день в загальноосвітніх закладах зростає кількість учнів з особливими освітніми потребами. Практика європейських країн, показує, що діти з особливими потребами можуть одержувати освіту в звичайному навчальному закладі за моделлю інтегрованого та інклюзивного навчання, яка дає можливість не відокремлювати таких учнів від інших. Запровадження таких сучасних моделей організації навчання й виховання в українських школах потребує особливої підготовки педагогів та організації соціально – психологічної служби школи, оскільки ефективність інтегрованого та інклюзивного навчання залежить від правильного соціально – педагогічного та психолого – педагогічного супроводу цих дітей. І тому актуальним питанням виступає в першу чергу, особливість соціально – педагогічної роботи з учнями з особливими освітніми потребами в умовах школи. Адже важливу роль у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами відіграє соціальний педагог, який сприяє соціальній адаптації дитини в загальній ситуації її соціальних відносин. У результаті цього діти долучаються до всіх соціальних систем, структур, соціальних зв`язків та беруть активну участь в основних сферах життя і діяльності школи та суспільства, готуючи себе до повноцінного майбутнього життя. Усі напрями роботи соціального педагога з учнями з особливими освітніми потребами  та педагогічним колективом, батьками в умовах школи потребують розвитку знань та практичних навиків. І тому, соціальний педагог повинен пам’ятати :              - у кожній дитині живе її індивідуальність;                                                                      - діти з освітніми потребами також мають здібності, які необхідно розвивати;                            - педагогам щодня необхідно надавати соціально – педагогічну допомогу у роботі з учнями з особливими потребами;                                                                                                  - проводити консультації з батьками щодо виховання та навчання їх дітей вдома.                                                                                                                                                          Незважаючи на те, що професія соціального педагога в Україні існує вже більше десяти років, організація його роботи у загальноосвітніх закладах все ще перебуває в процесі розвитку і становлення, а особливо з уведенням сучасних моделей інгерованого та інклюзивного навчання. Всебічний аналіз проблеми навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами в освітніх закладах нашої держави доводить необхідність впровадження інноваційних підходів до навчально-виховної діяльності цих учнів.                                                                      Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невиділених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Над досліджуваною проблемою працювали увесь період розвитку педагогіки, корекційної педагогіки, соціальної педагогіки, спеціальної психології. Шлях дослідників широкомасштабний, а саме: Л.Виготський, І.Юхимець, Т.Ілляшенко, Л.Кузнєцова, С.Миронова, Н.Максимова, А.Капська та інші.                                                                                                                                            Формулювання цілей статті (постановка завдання). Однак поза увагою досліджень залишається такий актуальний аспект, як висвітлення особливостей соціально – педагогічної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах школи та актуальні проблеми її реалізації. Інтеграція дітей названої категорії у загальноосвітньому навчальному закладі потребує від працівників психологічної служби реалізації багатьох завдань ( корекційного напрямку, соціально – педагогічна допомога, соціальна адаптація, соціальна реабілітація, консультація). І тому, саме цей аспект і являється головною метою нашого дослідження                                                                                                                                                            Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Сьогодні педагогічна громадськість чи не найбільше обговорює проблему інтеграції  та інклюзії дітей з особливими потребами в умовах загальноосвітніх закладів. Для того, щоб залучити учнів з особливими освітніми потребами до загальноосвітніх шкіл та створити освітнє середовище, так, щоб воно відповідало потребам і можливостям кожної дитини не залежно від її психофізичного розвитку. Модель інтеграції здійснюється у двох формах: соціальній та педагогічній. Велику роль в адаптації таких учнів відіграє соціальна інтеграція, яка передбачає соціальну адаптацію дитини з психофізичними вадами у загальну систему соціальних стосунків передусім у межах того освітнього середовища, в яке вона інтегрується [5,с.36].               Виходячи з практики соціально – педагогічної роботи, діти з особливими освітніми потребами становлять найчисельнішу групу серед тих, які потребують спеціальної допомоги у процесі навчання та соціальної адаптації. Період адаптації дитини до школи – це ціле «поле проблем», яке пов`язане з перебудовою пізнавальної, мотиваційної і емоційно-вольової сфер дитини при переході до систематичного організованого шкільного навчання. Необхідність налагоджувати і підтримувати взаємостосунки з педагогами і однолітками в ході спільної діяльності вимагає розвинених навиків спілкування, які мало розвинені в дітей з особливими освітніми потребами. В зв’язку з цим і виникають перші проблеми адаптації. В такому випадку і спрацьовує значущість особливостей соціально – педагогічної роботи з такими дітьми.              Спостереження за школярами перших класів показали, що соціально-психологічна адаптація дітей до школи може проходити по-різному. Іноді у цих дітей спостерігаються складнощі або в контактах з дітьми, або у відносинах з вчителем, оскільки їм ще важко виконувати всі вимоги та правила. А бувають випадки, коли діти просто не можуть прийняти ситуацію навчання, оскільки вона дається їм важко. Особистісні комплекси через певне відставання в навчальній програмі. Для хворої дитини дуже важливо навчитися й контактувати із здоровими дітьми. Без цього соціалізація відбувається значно важче. Важливого значення  набуває надання професійної консультації соціальним педагогом педагогічному колективу для ознайомлення з психологією та віковими особливостями дітей з особливими освітніми потребами. Адже саме такі діти надзвичайно емоційно чутливі, тонко відчувають прихильність педагога до їх думок та ідей. Але найважливішим, на наш погляд, в подоланні дитячого страху перед навколишнім середовищем виступає ігротерапія, як метод зняття емоційної напруги, що допомагає розвантажитись та розслабитись, а також малюнкотерапія, яка в свою чергу не лише акцентує емоційний рівень дитини, а й допомагає подолати емоційне напруження та побачити здібності дитини на її індивідуальному рівні.                                          Наголосимо, що у процесі соціальної адаптації учнів з особливими освітніми потребами в умовах школи соціальний педагог має можливість конкретизувати завдання соціально – педагогічної підтримки таким дітям, оскільки під час адаптації учнів, соціальний педагог вивчає їх стан індивідуальних особливостей, досвід спілкування, досліджує атмосферу сімейного виховання, що надзвичайно важливо під час соціально – педагогічної підтримки сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами. Соціально – педагогічна підтримка акцентує основну увагу та зусилля на вироблення у дитини і батьків нової системи цілей і цінностей, сприяє їх вільної самоактуалізації і самореалізації.               Особливість роботи соціального педагога з учнями з особливими освітніми потребами полягає у створенні таких соціально-педагогічних умов, які сприятимуть внутрішньому управлінню індивіда, досягненню ним своїх цілей, реалізації різних типів поведінки, гнучкої адаптації.                                                                                                                                                           В. Шульга зазначає, що, на відміну від звичайного педагога у навчальному закладі, в роботі соціального педагога першорядну роль відіграє не навчальна, а, передусім, виховна функція, функція соціальної допомоги й захисту. Діяльність соціального педагога спрямована на саморозвиток особистості дитини та соціально – педагогічної підтримки сім`ї [4].                                          Практичний досвід соціально – педагогічної діяльності показує, що навчання в загальноосвітньому закладі повинен сприяти досягненнями учнями з особливими освітніми потребами як педагогічних, так і корекційно – розвивальних цілей. На особистій практиці роботи були виділені самі необхідні етапи корекційно – відновлювальної роботи з такими дітьми на різних вікових періодах:                                                                                                                                                                                      1) розвиток та корекція пізнавальних процесів;                                                                                    2) розвиток зорового та слухового сприймання (особливо для учнів початкової школи);                                                                                                                                                          3) розвиток комунікативного потенціалу учнів на різних вікових періодах;              4) підготовки дитини до навчально – виховного процесу для учнів перших класів;                                                                                                                                                                        5) корекція самооцінки;                                                                                                                              6) корекція емоційного стану дитини;                                                                                                  7) корекція « учитель – учень»;                                                                                                                8) розвиток та формування навичок саморегуляції та саморозвитку;                            9) розвиток творчих задатків дитини [3] .                                                                                    Робота соціального педагога буде ефективною і реалізованою, якщо корекційно – відновлювальній роботі буде приділятись більше часу та розуміння її значущості педагогічним колективом, як основними учасниками навчально – виховного процесу та розвитку такої категорії дітей. Тому що, практичні умови життя загальноосвітніх закладів говорять інше. Робота буде подвійно ефективною, якщо бажання виступатиме як із боку соціального педагога, так і самої дитини та її батьків. Саме тому тут особливо важливо відзначити взаємодію соціального педагога з сім’ями, які виховують дітей з особливими освітніми потребами. Часто виникають труднощі у спілкуванні з батьками через неприйняття ними проблеми, а в більшості випадків — через зневіру у власних силах та можливостях їхніх дітей Подоланню власних стереотипних понять батьків допомагає проведення консультацій соціальним педагогом, корекційних вправ з елементами тренінгу, батьківські зустрічі та семінари для залучення їх в спільність подолання даної проблеми, залучення до активної участі в навчально – виховному процесі для покращення соціальних умов дітям. Досвід роботи нашого навчального закладу дає змогу стверджувати, що можна зруйнувати індикатор несприятливого перебігу соціальної адаптації дитини з особливими освітніми потребами та стереотипами батьків шляхом спільної роботи покращення умов дитини в школі та соціально – педагогічної підтримки таких сімей. З розумінням відноситись до актуальності даної проблеми і спільно виробляти стратегії та тактики її подолання адже це в наших можливостях. Навчальному закладу необхідно посилити віру батькам у можливість і перспективи розвитку дитини, в те, що правильно організований корекційний вплив дозволить оптимізувати подальший інтелектуальний і особистісний розвиток дитини.                                                         Одним з напрямків роботи соціального педагога з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах навчально закладу є:

1. Соціальна паспортизація даних дітей тобто своєчасне виявлення даної категорії дітей, фіксації їх анкетних даних.
2. Відвідування даних дітей на дому і складання акту обстеження  житлово-побутових та моральних умов проживання в сімї.
3. Застосування до цієї категорії дітей корекційних методів роботи.
4. Виявлення творчих обдарувань, нахилів, ствердження їхнього особистісного ”я”.
5. Виховання в соціумі гуманного відношення до дітей з обмеженою дієздатністю.
6. Організація дозвілля, зайнятості в гуртках, клубах, секціях тощо.
7. Здійснення соціального захисту.
8. Проведення просвітницької роботи для батьків цих дітей, педагогів, вихователів.
9. Пошуки спонсорів для здійснення соціального захисту даної категорії дітей [1,2,3].

Місія нашого навчального закладу щодо даної категорії учнів спрямована на утвердження особистісно орієнтованого навчання, що передбачає відновлення фізичного та психологічного здоров’я. Розробленням соціальним педагогом спільно з центром зайнятості спеціальної програми профорієнтації, як одним з шляхів соціальної реабілітації учнів з особливими освітніми потребами.                                                                                                                                                                         Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Підсумовуючи вищесказане, можна визначити, що особливості соціально – педагогічної роботи виступають процесом, що має на меті відновлення важливих функцій життєдіяльності дитини з особливими освітніми потребами через соціалізацію та адаптацію до існуючих соціальних умов,навчально – виховного процесу, інтеграцію та зміну існуючих суспільних стереотипів, щодо не можливостей надання якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу. При цьому використовується комплекс заходів корекційної роботи, соціально – педагогічної підтримки, соціально – педагогічної консультації та соціальної реабілітації. До того ж, соціальна реабілітація повинна вирішувати проблеми на індивідуальному, сімейному, суспільному рівнях.                                                                                     Об'єднучою ідеєю для пошуку і впровадження більш досконалої освітньої системи стосовно аномальних дітей мусить виступити впровадження ігротерапії та музикотерапії, як засіб підвищення соціальної активності, комунікативних здібностей особистості, її адекватної соціалізації у суспільстві. Окрім цього, це засіб корекції функціональних, рухових, психогенних або соціальних відхилень, джерело активізуючої творчості.                                           Перспективами подальших розвідок у даному напрямку є розробка психокорекційної програми для учнів з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітніх закладах з елементами музикокотерапії та прийомів ігротерапії.                                                                                                                                                                                                                                              Література:                                                                                                  1. Аксенова Л.И. Социально – педагогическая помощь лицам с ограниченными возможностями //Специальная педагогика / Под.ред. Н.М.Назаровой. – М., 2001. – С.196.                                                                                                                2. Борщевська Л.В., Зіброва А.В., Іванова І.Б. та ін. На допомогу батькам, що мають дітей з особливими потребами. – К.: Український інститут соціальних досліджень, 1999. – 79с.                                                                                                                3. Інтеграція дітей з освітніми потребами  у загальноосвітньому закладі / Т.Ілляшенко // Психолог, 2009. - №10. – С.14-18.                                                                                    4. Шульга В.В.Соціальний педагог у загальноосвітньому навчальному закладі : [методичні рекомендації] / В.В. Шульга. – К.: Ніка – Центр, 2004. – 124с.                                                                                                                                                                                                     5. Миронова С.П. Основи корекційної педагогіки: навчальний – методичний посібник / С.П.Миронова, О.В.Гаврилов, М.П.Матвєєва, [за загл ред. С.П.Миронової] – Кам’янець – Подільськ: Кам’янець – Подільський національний університет ім. І.Огієнка, 2010. – 264с.