Особливості виховної роботи в умовах ГПД

Гайдукова Світлана Анатоліївна
учитель початкових класів, вища категорія, старший вчитель

Буринської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №1
імені В.М. Кравченка
Буринської міської ради Сумської області

Особливості виховної роботи в умовах групи продовженого дня

Учителі початкової школи можна з повною впевненістю вважати багатопрофільним фахівцем: він навчає дітей за великим комплексом освітніх галузей  мовно-літературна; математична; природнича; технологічна; інформаційна; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізкультурна), здійснює позакласну виховну роботу з ними, і крім того, досить часто по завершенні навчальних занять працює з молодшими школярами, реалізуючи себе в інших професійних обов'язках – на посаді вихователя групи продовженого дня (ГПД).

Практика показує, що група продовженого дня в початковій школі є сьогодні досить популярною, затребуваною батьками учнів, формою організації роботи з молодшими школярами після завершення навчальних занять.

Впродовж десятиліть дослідники (М. Анцибор, Т. Герлянд, Л. Гурвич, В. Дубровський, З. Морозова, І. Попова, А. Огородніков, З. Садовнича, О. Співак та ін.) зверталися до проблем організації та змісту діяльності групи продовженого дня. В результаті були визначені завдання (організація навчальної, виховної та пізнавальної діяльності учнів; організація дозвілля учнів; надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань; формування в учнів ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості; забезпечення виконання індивідуальної програми розвитку особи з особливими освітніми потребами, індивідуального навчального плану (за наявності), форми і роботи вихователя з дітьми, які відвідують групу, встановлений режим діяльності ГПД (прогулянки на відкритому повітрі тривалістю не менш як одна година 30 хвилин для учнів перших-четвертих класів; харчування тривалістю не менш як 30 хвилин; виконання домашніх завдань (за наявності) тривалістю не більше однієї години тридцяти  хвилин (4 клас); проведення спортивно-оздоровчих занять для учнів тривалістю не менше години), виділені її функції (забезпечення безпечного і комфортного перебування учнів у школі в позаурочний час; організація гармонійного розвитку особистості учня з урахуванням вікових особливостей молодшого школяра, інтелекту та інтересів кожної дитини; створення умов для досягнення оптимального рівня вихованості учнів) та напрями виховної роботи (фізкультурно-оздоровча робота; моральне і правове виховання; громадянське та патріотичне виховання; естетичне та екологічне виховання; культурно-просвітницька робота; розвиток національно-культурних традицій; екскурсійно-туристична робота; профілактика правопорушень та злочинів серед неповнолітніх; взаємодія з установами додаткової освіти та культури; соціологічні та психолого-педагогічні дослідження з питань виховання учнів, виявлення та оцінка рівня їх вихованості та ін.) .

Зазначимо, що вибір шкільного продовженого дня як прогресивної форми організації життєдіяльності дітей не випадковий. Він має у своєму розпорядженні більш досконалі методи і засоби впливу на процес становлення особистості школяра, які відповідають сучасним соціальним вимогам.

За допомогою загальнорозвиваючих занять організовується різноманітна позаурочна діяльність школяра. Для вихователя ГПД найбільш важливим завданням є створення виховного розвивального середовища, в якому знаходяться молодші школярі після уроків. Можна визначити, що виховне розвивальне середовище – це спеціально організований спосіб життя дітей в даному просторі: їх діяльність, відносини, події, з ними відбуваються. Кожна дитина – ключова фігура виховного розвивального середовища.

Творчий підхід грамотного педагога дозволяє створити в другій половині дня такі умови, щоб діти молодшого шкільного віку отримали можливість виразити себе, пізнати навколишній світ і набули досвіду позитивного спілкування.

Необхідною умовою ефективної роботи ГПД є чітке і добре продумане планування всіх напрямів роботи, що реалізує комплексний системний підхід до організації навчання, виховання, розвитку і збереження здоров'я учнів. Планування – це творчий процес, що не припиняється протягом всієї роботи з дітьми. Воно ґрунтується на співробітництві педагога і дитячого колективу, осмисленні ними цілей і завдань і на бажанні зробити шкільне життя цікавим, корисною.

Вихователь має визначити для себе наступні пріоритетні напрямки створення умов для особистісного розвитку вихованців; створення умов для реалізації основних форм діяльності учнів у групі продовженого дня (побутової, навчальної, дозвільної, фізкультурно-оздоровчої); створення умов для формування системи відносин до самого себе, інших людей, навколишнього світу:

•                  особистісно орієнтоване моральне і правове виховання; цивільне і патріотичне виховання; трудове і сімейне виховання; екологія; краєзнавство;

•                  культурно-просвітницьке: етика; естетика; ерудиція;
•                  фізкультурно-оздоровчий:
•                  фізична досконалість; зміцнення здоров'я; пропаганда ЗСЖ;
•                  комунікативний: колективно-творча справа; дозвілля.

Вихователь має розробити тематичне планування клубних годин на весь навчальний рік, наприклад, у понеділок можуть проводитися клубні години особистісно-орієнтованого плану, у вівторок – культурно-просвітницького спрямування, в середу – пізнавально-творча діяльність, четвер відведений для екології і краєзнавства, в п'ятницю проведення фізкультурно оздоровчих заходів.

Протягом навчального року необхідно проводити корекцію виховних заходів відповідно до загальношкільних заходів і планів виховної роботи вчителів-класоводів, батьківських комітетів, що сприяє розумовому, фізичному, емоційному та творчому розвитку учнів.

Вважаємо, що співпраця учнів, педагогів та батьків – найбільш ефективний і адекватний спосіб розкриття потенціалу учнів молодшого шкільного віку та оптимізації їхніх взаємовідносин з навколишнім світом. Отже, результативністю виховної роботи в умовах ГПД є виховання унікальності кожної дитини на основі вивчення її потреб, інтересів, здібностей, розвиток пізнавальної та творчої активності на засадах довіри та взаєморозуміння.

Вихователь, який працює в групі продовженого дня, найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учнів як компетентний консультант і помічник. Тому професійні вміння вихователя повинні бути спрямовані не лише на контроль знань і умінь, а й на організацію навчання, праці й відпочинку, формування особистості як словом, так і вчинками. Адже вихователь весь свій робочий час проводить з дітьми і перебуває під їх пильним контролем. Недарма, та й справедливо, вихователів називають інженерами людських душ. Кожному вихователю слід пам’ятати, що маленькі школярики перш за все вивчають своїх наставників, а потім копіюють їх. Отже вихователь ще й стає «об’єктом» виховання у своїх вихованців. Все це приводить до того, що педагог, котрий займає посаду вихователя у групі продовженого дня, повинен постійно зростати у своїй професійній діяльності, адже на промахи у нього немає місця.  А вихованці наші, хоч і маленькі, щодень стають більш вимогливими. Та це й зрозуміло. Адже вони народжуються у цьому часі і сприймають світ таким, яким він є, а нам, дорослим, до його вимог треба пристосовуватися. І лише обмін досвідом тих, хто щодень іде до своїх вихованців і дивиться в їх очі, може підвищити професійний рівень своїх колег. Лише навчаючись один в одного, можна зробити навчально-виховний процес більш різноманітним, цікавим і сучасним.

Успішна робота групи продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й наскільки правильно організований у ній режим. Від раціонального, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміцненню здоров'я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму виховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.

Виконанню домашніх завдань у групі продовженого дня приділяється найбільша увага. Тут вихователі намагаються застосовувати індивідуальний підхід до кожного учня, особливо до тих, хто відстає в навчанні або навпаки – випереджає своїх однолітків в розумовому відношенні.

Існують різні погляди на місце та значення домашнього завдання в процесі навчання. На­веду деякі з них:

   домашнє завдання — це про­довження роботи, розпочатої на уроці;

   це закріплення матеріалу, вивченого на уроці;

   ви­конання з використанням додат­кових джерел;

   це один із різновидів органі­зації позашкільного часу учнів;

   розвиток  творчих здібностей учнів;

   виховання обов'язковості тощо.

Однак, попри те, що на самопідготовку дітей покладається так багато завдань, реалізувати їх вихователю у межах відведеного на одне заняття часу просто нереально. Добре, коли співпадають виучувані теми і завдання носять подібний характер. Але трапляються випадки, коли і завдання різні і навчальний матеріал не співпадає. Особливо гостро ця проблема відчувається у роботі групи 5-6-х класів. Не завжди вчителі мотивують, чому вибране те чи інше завдання, не націлюють дітей на хід виконання.

Домашнє завдання — це стара проблема, яка потребує нового вирішення. Проблема домашнього завдання хвилює учнів, учителів, батьків. Не викликає сумнівів, що виконання домашніх завдань це — невід'ємна частина процесу на­вчання. Людина розви­вається в діяльності й за допомо­гою діяльності. Тому домашнє зав­дання має сприяти особистісному розвитку учня. В діяльності осо­бистість проявляється й розвивається всебічно. Домашнє завдання має бути вмотивованим. Учень чітко має знати, для чого він виконує цю роботу. Лише такий підхід зробить до­машнє завдання вірним помічни­ком учителя, дасть дітям змогу засвоїти, зрозуміти і використати отриману інформацію.

Список використаних джерел

1.                 Герлянд Т. М. Роль вихователя групи продовженого дня у формуванні всебічно розвиненої особистості молодшого школяра. Наукові записки: у 2-х частинах. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. Вип. 52. (Ч. 2). С. 70–71.

2.                 Дубровський В. Л. Група продовженого дня як одна із форм становлення особистості учня у початковій школі. Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки: збірник наукових праць. № 2. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2019. С. 65–70.
3.                 Морозова З. В. Група продовженого дня: методичний посібник для вихователя. Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. 160 с.
4.                  Наказ МОН «Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних i комунальних закладах загальної середньої освіти» № 677 від 24.06.2018 року https://mon.gov.ua/ua/npa/nakaz-mon-vid-25-chervnya-2018-r-pro-zatverdzhennya-poryadku-stvorennya-gruppodovzhenogo-dnya-u-derzhavnih-i-komunalnih-zakladah-zagalnoyiserednoyi-osviti