"Особливості викладання мистецтва в НУШ"

Особливості викладаннямистецтва в НУШ Виконала: Калінчак В. Б.вчитель музичного мистецтва. Вельбівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Острозького району. Рівненської області

Велике слово – ШКОЛА! Це скарб найкращий кожного народу, це ключ золотий, що розмикає пута несвідомості, це шлях до волі, до науки, добробуту. У вселюдському житті тільки той народ і бере перемогу, який має найкращу школу. Софія Русова

ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Закон України «Про освіту» прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року. Ухвалення цього Закону дозволяє провести глибоку всеосяжну освітню  реформу, яка підвищить якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці. Він забезпечить реальні кроки до включення України до європейського освітнього простору.

ЗАКОН УКРАЇНИПРО ОСВІТУ Освіта є основою ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ДУХОВНОГО ФІЗИЧНОГО КУЛЬТУРНОГОрозвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою та держави.

Закон України про освіту. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

ЩО ДАЄ ЗАКОН ПРО ОСВІТУ1. ПЕРЕХІД ВІД ШКОЛИ, ДЕ ДАЮТЬ ЛИШЕ ІНФОРМАЦІЮ, ДО ШКОЛИ, ДЕ ДИТИНА ОТРИМУЄ ЗНАННЯ, А ТАКОЖ УМІННЯ ЇХ ЗАСТОСОВУВАТИ.2. ЗАПРОВАДЖЕННЯ 12-РІЧНОЇ ОСВІТИ (ПОЧАТКОВА ОСВІТА - 4 РОКИ; БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА - 5 РОКІВ; ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА - 3 РОКИ).3. МОВА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ-ДЕРЖАВНА МОВА.4. ДЕРЖАВА ГАРАНТУЄ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДРУЧНИКАМИ (У ТОМУ ЧИСЛІ ЕЛЕКТРОННИМИ) ВСІХ ЗДОБУВАЧІВ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОХ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ.5. НАПОВНЮВАНІСТЬ КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ НЕ ПОВИННА ПЕРЕВИЩУВАТИ 30 УЧНІВ. ТРИВАЛІСТЬ УРОКІВ:1 КЛАСИ – 35 ХВИЛИН, 2 – 4 КЛАСИ – 40 ХВИЛИН, 5 – 11 КЛАСИ – 45 ХВИЛИН.

Державний стандарт складається. Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 Загальної характеристикиінваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти. Державних вимог до рівня загально- освітньої підготовки учнів згідно з додатком 2

Базовий навчальний план початковоїзагальної освіти визначаєзміст і структуру початкової загальної освіти за допомогою інваріативного складника варіативного складника

Особливість інваріантної складової базового навчального плануІнваріант (лат. invariant — незмінюваний) або інваріантність — термін, що позначає щось незмінне. Конкретне значення терміна залежить від тієї області, де він використовується.Інваріантний складник є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти. Виключення з інваріантного складника будь – якої з освітніх галузей є неприпустимим, оскільки порушує цілісність початкової освіти і наступність з базовою середньою освітою.

Особливість варіативної складової базового навчального плану Варіативний складник базового навчального плану розподіляється закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти і відображається в освітній програмі такого закладу.

Зрозуміти новий Стандарт. Що це за документ?Це – проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Цього навчального року (2017/2018) його використовують у навчальному процесі 100 шкіл по всій Україні, які пілотують Нову Українську Школу (НУШ). На підставі цього пілотування та громадського обговорення підготовлено фінальну версію Державного стандарту початкової загальної освіти. Остаточну версію затвердив Кабінет Міністрів України. Від вересня 2018 року, коли стартує повномасштабна реформа загальної середньої освіти, учні всіх перших класів України почнуть навчатись за новим Стандартом.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВАВІД 21 ЛЮТОГО 2018 РОКУ № 87 КИЇВ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ВІДПОВІДНО ДО ЧАСТИНИ ПЕРШОЇ СТАТТІ 31 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ» КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВИВ:1. ЗАТВЕРДИТИ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ. УСТАНОВИТИ, ЩО ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ З 1 ВЕРЕСНЯ 2018 РОКУ ДЛЯ УЧНІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ЗА ПРОГРАМАМИ ДВАНАДЦЯТИРІЧНОЇ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ.2. ВИЗНАТИ ТАКОЮ, ЩО ВТРАТИЛА ЧИННІСТЬ, ПОСТАНОВУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 20 КВІТНЯ 2011 РОКУ №462 «ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ»

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає:- вимоги до обов’язкових результатів та компетентностей (що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання).- загальний обсяг навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти.- окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного процесу.- форму державної атестації

Особливості стандарту. Дежавний стандарт є основою для розроблення закладами загальної середньої освіти освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження. Державною службою якості освіти.

Державна служба якості освіти (ДСЯО)Центральний орган виконавчої влади в галузі освіти. Відповідно до нового Закону «Про освіту», ДСЯО призначена допомагати закладам освіти підвищити її якість. Загальна інформація. Країна. Україна. Попередні відомства. Державна інспекція навчальних закладів України. Керівництво діяльністю здійснюєКабінет міністрів України. Голова. Гурак Руслан Васильович

Навчальні цикли початкової освіти. Початкова школа має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених до здобуття освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей визначено за такими освітніми галузями:1. мовно – літературна;2. математична;3. природнича;4. технологічна;5. інформатична;6. соціальна і здоров’язбережувальна;7. громадянська та історична;8. мистецька;9. фізкультурна

Особливості компетентністного потенціалу освітніх галузей. Компетентністний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей. Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання, які є основою для подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

Мета мистецької освітньої галузі : формування культурної та інших компетентностей; формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо – творчого самовираження в особистому та суспільному житті; формування поваги до національної та світової мистецької спадщини.

Змістові лінії Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: Художньо – творча діяльність; Сприймання та інтерпретація мистецтва; Комунікація через мистецтво.

Змістова лінія «Художньо – творча діяльність націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо – творчого самовираження; реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва»спрямована на пізнання цінностей, що відображають твори мистецтва;реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно – ціннісне ставлення.

Змістова лінія «Комунікація через мистецтво»Реалізація націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей).передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво в середовищі, зокрема у різних культурно – мистецьких заходах, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Типові освітні програми початкової освітньої освіти (1-2 класи) - під керівництвом Шиян Романа Богдановича – керівника колективу розробників Державного стандарту початкової освіти ЛОІППО, директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти - під керівництвом Савченко Олександри Яківни видатного українського педагога, фахівця в галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи академіка НАПН (Ізмаїльський державний педагогічний інститут)

До змісту типових програм входить пояснювальна записка - перший обов’язковий ступінь здобуття повної загальної середної освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, які враховують вікові особливості дітей та потреби їхнього актуального і перспективного розвитку типовий навчальний план (кількість годин на рік інваріантного та варіативного складника) перелік освітніх галузей (назва освітньої галузі)

Програмами визначені вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання загальний обсяг навчального навантаження коротко вказано відповідний зміст навчальних предметів

Типова освітня програма початкової освіти Р. Шияна. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання. «Пропонований зміст»

Особливість рубрики «Пропонований зміст» освітньої програми Р. Шияна. Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності. наприклад

Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція). Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо. Ознайомлення з нотною грамотою. Малювання графічними матеріалами, фарбами. Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів. Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна). Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів. Матеріал «Пропонованого змісту» Змістова лінія «Художньо-практична діяльність»

Результати навчання і пропонований зміст 1 – 2-й класи. Обов’язковірезультати навчання Очікувані результати навчання1 Змістова лінія «Художньо-практична діяльність» 1 2 Творить відомимихудожніми засобами іспособами. Учень / учениця:- співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці [2 МИО 1-1.1-1];дотримується правил співу [2 МИО 1-1.1-2];використовує у живописній роботі хроматичні і ахроматичні кольори; утворює з основних кольорів – похідні [2 МИО 1-1.1-8];

Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти. [2 МИО 1-1.1-1];Цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу). У цьому разі – другий клас. Скорочений буквений запис означає освітню галузь. Перша цифра після буквеного запису позначає номер змістової лінії, друга цифра (після дефісу) – порядковий номер загальної цілі, окресленої в Стандарті. Цифра після крапки означає порядковий номер обов’язкового результату навчання. Остання цифра – порядковий номер очікуваного результату навчання.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

 ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко  затверджена Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року. Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів: дитиноцентрованості і природовідповідності;(головна думка концепції дитиноцентризму - навчання та виховання повинно бути максимально наближеним до здібностей і особливостей конкретної дитини. Принцип природовідповідності спрямований на врахування багатогранної природи людини, особливостей анатомо-фізіологічного розвитку з погляду віку і статі. Ж.-Ж. Руссо (1712—1778) писав: "Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж бути дорослими. Якщо ми намагаємося порушити цей порядок, то виростимо скороспілі плоди, які не матимуть ні зрілості, ні смаку і не забаряться зіпсуватися: у нас вийдуть юні лікарі і старі діти«). Жан-Жак Руссо́ — французький філософ-просвітник, письменник, композитор.

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;- наступності і перспективності навчання;взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей. Основні принципи освітньої програми О. Савченко

Результати навчання 1 -2 клас. Очікувані результати навчання здобувачів освіти1 Зміст навчання 2 Художньо-творча діяльністьспіває вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма). Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану. Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об’ємної).

ОСОБЛИВОСТІ ПРОГРАМ Я. ШИЯНА ТА О. САВЧЕНКОРозроблені програми мають однаково визначені змістові лінії. Відмінністю програм є очікувані результати навчання. За однією програмою їх визначають з розбивкою на 1-й та 2-й клас, за іншою - в кінці циклу (після 2-го класу).

МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 1-ГО КЛАСУ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ТИЖДЕНЬ 1 ТЕМА ТИЖНЯ: «Я -ШКОЛЯР»Модельна навчальна програма. Тиждень 1:«Я – школяр» Зміст: Пояснювальна записка 6 стр. Орієнтовні дослідницькі/ проблемні запитання 10 стр. Завдання першого тижня 10 стр. Очікувані результати першого тижня 10 стр. Освітні галузі та очікувані результати учіння 11стр.

МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА 1 ДЛЯ 1-ГО КЛАСУ (Пояснювальна записка) Модельна навчальна програма для 1-го класу, а також навчально - методичні матеріали до неї створені на основі проекту Державного стандарту початкової загальної освіти, вони відповідають меті та ідейним засадам цього документу й реалізують загальні та конкретні очікувані результати, окреслені в ньому.

Модельну навчальну програму сконструйовано на основі потижневого планування освітнього процесу з окресленням теми тижня й очікуваних результатів за галузями, які вчитель/ вчителька реалізовуватиме впродовж тижня. Більшість цих результатів має стратегічний характер, що й зумовлює їх повторюваність впродовж першого циклу навчання (1-2 класи) для формування вмінь і поглиблення знань учнів.

Модельна навчальна програма містить. Завдання для педагога, які він ставить перед собою в рамках тижня, а також що мають знати і вміти учні. В окремій таблиці подано очікувані результати тижня (за галузями). Назва освітньої галузі Мистецька Слухає музичні твори про школу, дітей/ дитинство, висловлює свої враження, вподобання. Співає улюблені дитячі пісні. Створює супровід (оплесками, шумовими музичними інструментами) до пісні, що виконує. Малює графічними матеріалами (олівцями, фломастерами, крейдою тощо). Презентує результати власної творчості перед однолітками. Називає красиві/незвичайні речі (явища) навколо дому. Очікувані результати учіння

№ з/п Приклади навчальної діяльностіОчікувані результати учінняІндекс конкретного очікуваного результату. Виконання пісні про школу. «Веселий» оркестр. Слухає музичні твори про школу, дітей/ дитинство, висловлює свої враження, вподобання Співає улюблені дитячі пісні Створює супровід (оплесками, шумовими музичними інструментами) до пісні, що виконує.2 МИО 3.3-1 2 МИО 1.1-1 2 МИО 1.1-3 Приклади навчальної діяльності (музичне мистецтво)

№ з/п Приклади навчальної діяльностіОчікувані результати учінняІндекс конкретного очікуваного результату. Створення малюнка «Школа моєї мрії», зокрема на подвір’ї школи. Автограф під малюнком. Малює графічними матеріалами. 2 МИО 1.1-5 Приклади навчальної діяльності (образотворче мистецтво)

Опанування учнями мистецтва у початковій школі грунтується на засадах: компетентнісного; особисто – зорієнтованого; діяльнісного; підходів ігрового; інтегративного

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через: інтегровані курси; предмети вивчення за окремими видами мистецтва:музичне мистецтво;образотворче мистецтво. За умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Користуючись Стандартом, вчителі зможуть розробляти свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів. Адже Стандарт визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути за певний період. А шляхи досягнення цих результатів – тобто навчальні програми – можуть бути різними. На основі Стандарту, МОН розробило і затвердило Типові навчальні плани і Модельні навчальні програми предметів або курсів , а також повинно організувати забезпечення загальноосвітніх начальних закладів навчально-методичними комплектами.

Організація освітнього процесу. Освітня програма початкової освіти має передбачити досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти. Освітню програму початкової освіти схвалює педагогічна рада закладу та затверджує його керівник.

Що передбачає проект Стандарту? Стандарт проголошує: презумпцію талановитості дитини рівний доступ до освіти відсутність будь-яких форм дискримінації.

ПРИНЦИПИ СТАНДАРТУ:– цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;– радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”;– принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей. Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

«Основні принципи Державного стандарту»

У Додатку до Стандарту початкової освіти подано “Покажчик наскрізних умінь”, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Розвиток наскрізних умінь буде індикатором впровадження компетентнісного підходу на рівні конкретної шкільної практики. Орієнтування на наскрізні вміння забезпечує рівновагу між знаннями, вміннями, ставленнями учнів та їхніми реальними життєвими потребами. Наскрізні уміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей.

У проекті Стандарту початкової освіти розглядаються такі наскрізні вміння в розвитку: Розв’язую проблеми2. Критично мислю3. Творчо мислю (креативність)4. Співпрацюю6. Розвиваю власний емоційний інтелект7. Досліджую8. Організовую свою діяльність9. Рефлексую10. Читаю вдумливо5. Ефективно спілкуюся

 Особливості навчання в класі за новим Стандартом Для учнів початкової школи найважливіше навчання – через дослідження та особистий досвід, роботу в групі та соціалізацію. Тому в Стандарті багато уваги приділено саме їм. Коли дитина працює у групах з ровесниками, вона відчуває себе в безпеці. У роботі над спільними проектами навіть найменш сміливі діти розкриваються, бо відчувають, що мають право на помилку.

Основна мета реформи загальної середньої освіти. ПЕРЕЙТИ ВІД ШКОЛИ ТІЛЬКИ ЗНАНЬ (ЗДЕБІЛЬШОГО ТЕОРЕТИЧНИХ), ДО ШКОЛИ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ХХІ СТОЛІТТЯ НА ВІДМІНУ ВІД ЗНАННЄВОЇ ШКОЛИ, КОМПЕТЕНТНІСНА МАЄ ДАТИ ДИТИНІ НЕ ЛИШЕ ЗНАННЯ, А Й СУЧАСНІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИ, А ТАКОЖ ЦІННОСТІ,ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ФОРМУВАТИ СТАВЛЕННЯХ У РІЗНИХ СИТУАЦІЯХ .

КОНЦЕПЦІЯ НУШ

Концепція “Нова українська школа”Документ визначає мету, шляхи та етапи реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти на період до 2029 року року. Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти.

Знання Вміння Навички Компетентність. Коли тебе вчать приладу комп’ютера. Коли ти сам шукаєш інформацію на комп'ютері Коли ти впевнено працюєш в різних програмах(Word,Exel тощо)Коли ти знаєш: Де що знайти;Як виправити помилки;Вмієш те, що не вміють інші

Що таке компетентності?Компетентності - це динамічна комбінація знань, умінь, цінностей та ставлень на їхній основі, які визначають здатність ОСОБИ успішно вирішувати життєві проблеми, провадити Професійну і подальшу навчальну діяльність. Перелік компетентностей грунтується на «Рекомендаціях Європейського Парламенту. Та ради Європи щодо формування ключових компетентностей ціложиттєвої освіти»(18.12 2006), але не обмежуватимуться ними.

Компетентності

Дистанційний курс на платформі Ed-Era  ознайомить вчителів з новим Державним стандартом початкової освіти та методиками компетентнісного навчання. Це обов'язковий етап підвищення кваліфікації педагогів, які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року.  Курс складається з 6 модулів. Серед тем – Державний стандарт початкової освіти, методики компетентнісного навчання, інклюзивна освіта. Окремий блок присвячений нейропсихології: науці, що дозволяє вчителю зрозуміти особливості функціонування мозку дитини, виявити причини труднощів у навчанні та виправити їх. Під час навчання передбачається виконання різноманітних теоретичних і практичних завдань, результати яких впливають на отримання електронного сертифікату. У разі успішного проходження курсу, його наявність буде обов’язковою для тих, хто набирає 1 клас, і він зараховуватиметься як підвищення кваліфікації.

Що таке Ed. Era?

Про деякі організаційні питаннящодо підготовки педагогічнихпрацівників для роботи в умовах. Нової української школиобов'язкове проходження підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою учителям початкової школи, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках.2) рекомендовано проходження підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання вчителям-предметникам фізичної культури, мистецтв, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках.

Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим. Календарне планування складається відповідно до навчальних предметів навчального плану на відповідний період. У методичних рекомендаціях сказано, що “…протягом семестру, з урахуванням рівня опанування учнями програмовим матеріалом, інших обставин, які організаційно впливають на освітній процес учитель може вносити корективи до календарно-тематичного планування […]

  Завдання вчителя – не просто навчати за новими програмами, а навчати й виховувати і по-новому, розуміючи, приймаючи та творчо застосовуючи нові принципи освіти нового покоління.