«Розвиток креативних здібностей учнів-важлива умова розвитку
інноваційної та успішної особистості».
Доповідь на засіданні педагогічної ради вчителя музичного мистецтва
Семенченко Р.Ф
Серед багатьох видів мистецтв музиці належить особливе місце в системі творчого виховання особистості, адже мова музики здатна впливати на емоції та почуття людини, розвивати її естетичні смаки та уподобання.
Урок музичного мистецтва включає в себе різноманітні види діяльності: вивчення, спів пісень та поспівок, слухання та інтерпретація музичних творів, розповіді про творчість композиторів, цікаві історії про створення тих чи інших музичних творів. Всі ці види діяльності сприяють розвитку емоційно-естетичної сфери дитини, вона переживає, співчуває, стає духовно багатшою.
В сучасній музичній педагогічній освіті найважливішим є інтегративний підхід до навчання, що виражається в стимулювання творчої діяльності.
Так під час слухання музичних творів обов’язковими є не тільки запитання про виразні засоби музики: темп, настрій, динаміка, але й запитання: «Що ви уявляєте, слухаючи цей твір?» Звичайно, якщо у назві твору є програмний зміст: «Ранок», «Не хочуть купити ведмедика» (2кл) , або « Ніч на Івана Купало» (7кл), то учні можуть розповісти про свої уяви виходячи з назви твору. Якщо ж ми слухаємо просто інструментальну музику, учні розвивають уміння мислити образами, адже кожен з них розповідає про свої враження. Часто прошу дітей намалювати те, що вони уявляють, слухаючи музику. Діти з задоволенням малюють те, що вони слухають, або про що співають. (Демонстрація малюнків)
На уроках використовую такі методи: метод рухової інтерпретації, театральної інтерпретації, рольова гра - під час вивчення пісень вивчаємо певні танцювальні рухи, або співаємо по ролях.
Використовую метод проблем, метод прогнозування: під час розповіді про жанри народних пісень навіть у 1му класі задаю запитання: «Якою має бути колискова чи жартівлива пісня? Учні висловлюють свої думки відносно виразних засобів музики того чи іншого жанру. Метод порівняння та зіставлення допоможуть в характеристиці творів різних композиторів на одну тематику. Наприклад: «Пори року П.Чайковського та А.Вівальді. Такі форми і методи розвивають критичне мислення, уяву і фантазію учнів, що сприяє їх духовному розвитку.
Групову роботу використовую під час вивчення пісні. Групи учнів визначають в якій манері вони будуть співати той чи інший куплет.
Під час викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» з’являється можливість використовувати інтерактивні форми і методи навчання під час аналізу-інтерпретації живописних творів, архітектурних споруд та музичних творів різних стилів та епох. Споглядаючи мистецькі твори, старшокласники розповідають про ціннісне відношення до мистецтва. Розповідь про твір мистецтва учні розпочинають фразою: ««На цій картині я бачу….» Учні старших класів навчаються розповідати про особливості історичної епохи, в яку було створено мистецький шедевр, інтер’єр та екстер’єр будівлі, чи кімнати, деталі одягу, емоції, які втілені в даному творі. Таким чином розвиваються не тільки творчі уміння, а й навички спілкування, уміння висловлювати та відстоювати свою особистісну точку зору.
Ці навички допомагають розвивати не тільки мистецькі компетенції, але й
комунікативні. Розвивають уміння формувати свою особистісну точку зору, дискутувати.
На уроках курсу Мистецтво та художня культура важливу роль відіграє використання інформаційних технологій навчання, що сприяє розвитку:
· асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів;
· розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;
· відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри.
Використання ІКТ на уроці створює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.
Таким чином розвиток креативних здібностей учнів на уроках предметів художньо-естетичної спрямованості сприяє розвитку гармонійної, особистості, здатної розвиватися всебічно, генерувати ідеї в різних видах діяльності.