Виховний захід "Під чужим небом"

Під чужим небом

Медіа заставка: Лелеки

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Ведуча: Емігранти. Вони є і будуть. Це тема вічного. Заробітчани – це ті про кого говорить кожна родина в Україні.

Ведучий: Тисячі українців були змушені шукати кращої долі за кордоном Гала навіть у чужих країнах вони пам'ятали про своє походження та змоги вразити своїм талантом українці займали важливі державні посади в чужих країнах підкорювали космос та високу моду змінилося у найкращих фільмах та робили важливі наукові відкриття для людства.

Ведуча: Перша хвиля 1861р. вважається роком початку масової міграції  Українців яка тривала до 1914 року і привела за океан понад 180 тисяч українців переважна більшість становили вихідні із Галичини Буковини та Закарпаття земель що входила до складу Австро-Угорської імперії вони засіли в основному у степах західної Канади.

Ведучий: Першим українським емігрантом в США був як вважають Андрій Гончаренко походженням і скажи що не колишній ченець Києво-Печерської лаври.

Вірш: Емігрантська

Опаде жовтий лист. Наче віхола, здійметься відчай

та підхопить його, понесе у далекі краї,

і шалені вітри перепудять літа потойбіччям,

з диким реготом в злості ламаючи долі плоти.

Чи подумав тоді, що останні безсніжнії зими,

обезбарвлені весни, від спеки потріскані дні

будуть, наче листок, гнати долю шляхами чужбини,

а зв"язковими стануть журливі лелечі ключі.

З їхнім клекотом я зустрічаю безросі світанки.

Тут десь сонце стає, але радість від того мала

наче лист той сухий, у раю почуваюся бранцем,

бо нерідною є ця плодюча чужа сторона.

Так хотілось б злетіть і полинути в далі далекі,

де, як хліб, чорнозем і калина, і буйні гаї,

в край, де я народивсь, де гніздяться ці білі лелеки,

де листок цей сухий цілували колись солов"ї.

Чом же доля гірка так підвладна вітрам-ураганам?

 Чом у рідних краях від розрухи не втримать гнізда?

Знов лелеки летять, знову клекіт блука океаном,

і летить жовтий лист, наче жовта осіння журба.

Ведучий: Після перерви викликаної першою світвою війною з 1920-го по 1910р. за кордон ринула 2-а хвиля українських емігрантів. Ця хвиля отримала назву політичної еміграції. Цього разу батьківщину покинули не тільки селяни, а й робітники представники інтелігенції, ветерани армії Української народної республіки.

В тихім небі осіннім, туманнім

Журавлі, журавлі, журавлі.

Може бути колись вони сядуть

У моєму далекім селі.

А, як вечір багряно-червоний

Розіллється в далекій далі,

Передайте привіт і від мене

Всій моїй українській землі.

Ведучий: Власне третя хвиля тривала з 1947 по 1953 рік. Упродовж цього короткого часу до Канади приїхали 37 тисяч українських іммігрантів, а у США – 180 тисяч. Цього разу серед прибульців була велика кількість інтелігенції та науковців. Вони сприяли розквітові українського політичного, громадського, культурного та релігійного життя в діаспорі. Цих іммігрантів об’єднувала відданість ідеї незалежної України й відновлення української суверенної держави.

Пісня: Чужина

Ведуча: А з 1980 року почали приїжджати в Канаду представники четвертої хвилі українських іммігрантів. Спочатку прибули майже 10 тисяч українців із Польщі. А під час горбачовської відлиги чимало українців скористалося можливістю відвідати родичів у Канаді. Багато хто з них задекларував себе біженцем і залишився за океаном.

Ми вибирали для вас історії українців, які прославили нашу державу на весь світ.

Ведучий: У США працює чимало архітекторів, що займаються проектуванням і будівництвом храмів. Наприклад, церкву – монумент в пам'ять про голодомор в Україні у 30-ті роки спроектував у Баунд-Бруку (Штат Нью-Джерсі) Юрій Кодок (син письменника Степана Васильченка) який жив в Оттаві (Канада).

Ведуча: Одним із найсильніших хорових колективів у США зараз є капела бандуристів імені Т.Г.Шевченка в Детройті. Її історія сягає 1918 років. Частина складу хору на чолі з директором Григорієм Китастим прибула у 1949 роки із Західної Німеччини. Основу капели становлять представники української інтелігенції – люди різних професій.

Пісня: Журавлик (Бандури)

Ведучий: Чи знаєте ви, що красунею Канади кулька разів обиралися українки. У 1972 році Данну Савицьку, а в 1983 році Джоуді Ратледж  (з родини Вивринюків). Це свідчить про те, що українські дівчата найвродливіші.

КВІТКА ЦІСИК

Неодноразово брала участь у комерційних проектах. За допомогою її витонченого співу свій імідж створювали корпорації ABC, NBC, CBS, Burger King, McDonald's, American Airlines та Delta Air Lines, Coca-Cola, Pepsi-Cola та інші. З початку 1980-х вона стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США — рекламних мотивів для радіо й телебачення.

ДЖЕК ПАЛАНС

Син емігрантів, Палагнюк брав активну участь в українському еміграційному житті Америки. На фестивалі російських фільмів у Голлівуді Джек Паланс відмовився від звання «народний артист Росії»: «Я — українець, а не росіянин», — заявив він, протестуючи у такий спосіб проти українофобського російського кінофільму «72 метри» (знятого теж українцем за походженням В. Хотиненком).

Мрією його життя, як зізнався актор, гостюючи в Києві, була роль Тараса Бульби (її, як відомо, пощастило зіграти Юлові Бріннеру).

ІГОР СІКОРСЬКИЙ

Творець перших у світі чотиримоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942).

У 1918 році емігрував до США, де 1923 заснував компанію Sikorsky Aircraft. Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець»(1913, Росія), Sikorsky S-29-A (США). Конструктор першого в США літака-амфібії.

МІЛА ЙОВОВИЧ

З дитинства займалася вокалом і грою на фортепіано, грою на електрогітарі — з 13 років, а звукозаписом — з 15 років. Усього Мілла записала два альбоми. На першому: The Divine Comedy записано українську народну пісню «Ой у гаю, при Дунаю» у її виконанні; у 1993 саундтреку до фільму «Під кайфом у сум'ятті» — її пісню «Пісня Чужинця» (англ. The Alien Song). Розпочати музичну кар'єру їй допомагав музикант Кріс Бреннер.

Пісня: Калинова Пісня

СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА

За життя Соломію Крушельницьку визнали найвидатнішою співачкою світу.  Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

Вірш: З тобою Україно!

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить -

Дніпро до моря лине, -

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

СТІВЕН СПІЛБЕРГ

 Американський кінорежисер, сценарист, продюсер і монтажер, є одним з найуспішніших кінорежисерів США в історії. Його 20 найбільш касових картин зібрали в прокаті 8,4 млрд доларів.

Триразовий лауреат премії «Оскар». Постановник знакових і гучних картин «Щелепи», «Іншопланетянин», «Список Шиндлера», «Врятувати рядового Раяна», «Лінкольн», а також серії фільмів про археолога Індіану Джонса і двох фільмів «Парк юрського періоду».

ВОЛОДИМИР ГОРОВИЦЬ

Наприкінці життя В. Горовиць отримав найвищу американську нагороду — Медаль Свободи.

Від 1962 до 1989 р. отримав 25 премій «Греммі».

Від 1995 р. у Києві періодично проводиться Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця.

ВІРА ФАРМІГА

Американська кіноакторка українського походження. Відома за ролями у фільмах «Відступники», «Біжи не озираючись» та «Вище неба», за роль в останньому її 2010-го року було номіновано на «Оскар» в категорії найкращої жіночої ролі другого плану. Старша сестра акторки Таїсси Фарміґи, двоюрідна сестра американської художниці і викладачки Адріани Фарміґи.

СТІВ ВОЗНЯК

 Піонер комп'ютерних технологій українського походження^[1], конструктор (разом з Стівеном Джобсом) одного з перших персональних комп'ютерів у світі (США), співзасновник фірми Apple.

Стів вважається одним із батьків революції персональних комп'ютерів, якій значно сприяли його винаходи в 1970-х роках. Він заснував Apple Computer (нині Apple inc.) разом зі Стівом Джобсом у 1976 році.

МАКС ЛЕВЧИН

Американський підприємець українського походження, співзасновник та головний інженер PayPal, віце-президент з розробки в компанії Google.

ГАЙДІ-МАРІЯ СТЕФАНИШИН-ПАЙПЕР

Американська астронавтка, українка за походженням. Батьки Гайді Стефанишин-Пайпер — емігранти до Америки із Західної України.

Навчалася в Массачусетському технологічному інституті. До групи астронавтів NASA прийнята 1996 року. З 1985 проходила військову службу у військово-морському флоті як офіцер-інженер. Полетіла в космос у складі екіпажу 2006 року. Член Американського товариства інженерів-механіків.

Пісня: Ластівка

Мої нескінченні дороги 
Сплелися, мов доля моя, 
Я знову вернув до порога, 
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно, 
Ще пращурів пам ять жива, 
Знайома тут кожна стежина, 
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно, 
Злітає, як птах у блакить, 
А мова твоя солов їна 
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий, 
Послухаю спів солов я, 
Там ранок зустріну рожевий, 
Тобі я вклонюся, земля.

ВОЛОДИМИР ХАВКІН

Вчений з Бердянська був обраний почесним членом багатьох наукових товариств та академій країн Європи й Азії. За рік до смерті В.Хавкін заповів власні кошти (500 тисяч доларів) на створення фонду заохочення молодих наукових талантів, який існує й досі.

В Ізраїлі комітет пам'яті В.Хавкіна організував урочисту посадку 1000 дерев у знаменитому Лісі миру імені Кеннеді, де відтепер розташований меморіальний гай Володимира Хавкіна.

Ведуча: Еміграція… Для українських письменників тридцятих вісімдесятих років 20-го століття еміграція була трагедія їх життя. Бо це не просто життя за кордоном, а це означає заборону повернутись до рідного краю. Хіба може бути щасливим письменник позбавлений можливості спілкуватися з народом? Звичайно ні! Однак як не важко було письменникам іммігрантам, які знали, що їх твори не дійдуть до українського читача вони писали щоб народ народ народи світу знали, що є така країна Україна, що я такий народ український його болить і страждання з його проблеми які необхідно розв'язати. Запеклися в мозку і серці стратницькі обличчя тих хто назавжди відправлявся на чужину під тужливий стогін-спів.

Ведучий: Свої враження від небаченого Богдан Лепкий який теж у той час проживав у Кракові і був свідком цих подій, втілив у пісні "чуєш брате мій" а В.Стефаник написав новелу "камінний хрест".

Ведуча: Минають роки, століття відходять у небуття покоління людей, змінюється їхні вірування і звичаї, а "камінний хрест" не перестає бентежити драмою людського серця.

Вірш: Олесь – Він жив один в своїй пустелі

Він жив один в своїй пустелі, 
В краю думок і мрій своїх, 
На мить одну злітав на скелі 
І знов для неба кидав їх.

"Самотній він, — юрба казала, — 
Як жаль його…" і далі йшла, 
І в повній щирості бажала 
Зробить посмітюху з орла.

Ведуча: Однією з провідних тем поетів-емігрантів є мотив туги за батьківщиною, мотив викриття тоталітарного режиму, який заважав жити в Україні щасливо і вільно. Тугою за батьківщиною совнені рядки поезії Т.Осмачки:

Моя Україно, недоля моя

Була ж ти мені дорогою,

А нині тебе вже лишаюся я.

Ох, що ж ти зробила зі мною!

Ніколи письменники-емігранти не поривали духовного зв’язку з Україною. Є.Маланюк в одній зі своїх поезій писав:

 Wild song – Fabricio Paterlini (ФОН)

Чужі: й земля, і небо тут, і люди,
І місяця золотосрібний ріг.
Життя давно, як божевільне, блудить
По манівцях заплутаних доріг.

Десь кревний край кона в останній муці,
Дикун над ним заносить ятаган,
А він скажений біль терпить, як Муцій,
І крапле кров росою з чорних ран.

Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить
Безглузда путь і хто остереже?
Чужа земля, чужі похмурі люди —
Й саме життя, здається, вже чуже.

Не треба ні паризьких бруків,
Ні Праги вулиць прастарих:
Все сняться матернії руки,
Стара солома рідних стріх.

Все сниться гук весни і вітер,
Веселий вітер світлих літ.
А тут — молюсь, убогий митар,
Шукаю Твій вогненний слід...

Ні! Не знайти! Ніхто не знає.
Ніхто не чув Твоїх плачів.
Біля всесвітнього Сінаю,
Як завше — золото й мечі.

Десь сіре поле в чорних круках,
Що пророкують: «Кари! кар!»
А я тут, на чужинних бруках,
Чужий — несу чужий тягар.

А я на полум’ї розлуки
Назавше спалюю роки,
І сниться степ Твій, сняться луки
І на узгір’ях — вітряки.

Там свист херсонського простору!
Там вітер з кришталевих хвиль!
А тут: в вікні опустиш штору —
І п’єш, самотній, смертний біль.

Несу отут страшний свій іспит
І знаю, що життя мине.
І мати, сидячи на призьбі,
Вже не вичікують мене.

Давно Євгена поминає
За упокій старенький піп,
За весною весна минає
Під запашне зітхання лип.

Все далі висиха Синюха,
Й линя її весела синь,
А вітер заголосить глухо
І пролітає вдалечінь.

Сиріє стріха під дощами,
Вже хата стала нетривка,
І мати слухають ночами
Бронхітне гавкання Бровка.

Ведучий: Українська проза письменників емігрантів - це трагічна правда про життя нашої нації за часів тоталітарного режиму. Розстріляне відродження називають мистецьку течію, яка намагалась словом боротись проти системи. Тоталітарна машина жорстко розправилася з ними з 259 українських письменників, які друкувалися в тридцятих роках 20-го століття у 1938-у році залишилося тільки 36,1 лише не багатьом вдалося виїхати закордон.

Ведуча: Твори І.Багряного "Тигролови",  "Сад Гетсиманський" - це життєва правда про долю переслідуваного І гнаного більшовиками українця. Сам автор на власному прикладі пройшов цей шлях і писав про нього з такою ж правдивістю.

Ведучий: Одним з перших творів про наслідки колективізації була повість У.Самчука "Марія". Ніхто в тодішньому СРСР не міг висвітлити відкрити цей процес в нашій історії бо йому закривала рот чи то кулею голову чи таборами і в'язницями. Жахливому цифрам про Голодомор тридцятих роках вражає Роман В.Барки "Жовтий князь". Скільки знищено народу!Скільки загублено людських доль!

Отже твори письменників емігрантів несли світовому читачеві правду про все те, що відбувалося в Україні.

Ведуча: Вранці 18 травня 1944р. силами НКВС розпочалася депортація кримських татар з Батьківщини. За офіційними даними було виселено 183 155 осіб головними чином в Узбекистан; невеликі групи титар було виселено в Казахстан, Таджикистан та Росію.

Хто такий заробітчан знає мало не кожна дитина України. Насправді тема еміграції є болючою не тільки для дорослих, але для дітей тому, що саме їхні батьки покидають домівку у пошуках кращого життя.

Пісня: Берегиня роду

Вірш: Вертайся, матусю, вертайся додому!

А мама з образи, а мама світами…

Покинула хату пішла в нікуди.

Забув я про ласку, про мамину пісню.

Невесело стало… нема де піти…

Синок підростає – внуча твоє, мамо.

Так хочеться часом, щоб тішилась ти…

Та ти на чужині чужих доглядаєш,

А так невмолимо минають роки…

Настане хвилина – полинеш у вічність…

І як надолужу розлуку оцю…

Вертайся, матусю, вертайся додому!

Давай повертайся в вітчизну свою.

Ведуча: Напередодні ми святкували свято матері і не можемо не згадати наших неньок. Материнська любов вічна і неповторна як світ. Тебе не було, щоб ми не робили завжди матуся освітлює на шлях своїм ніжним серцем, відданим своїй дитині. Вона завжди поруч і в дні важкі і в дні на щастя щедрі.

Ludovico Einaudi – Unna Mattina (ФОН)

Не знаю ким задумав нас Господь - 

Могущими,насправді,чи слабкими, 

Бо слабаками виглядаєм хоть 

І сильні тілом з нервами стальними. 

Ми можем все.Буквально,без хвальби! 

Ми відкриваєм нові горизонти, 

Штурмуєм небо,в новії світи 

На бригантинах направляєм гроти! 

Та лиш одне нам не дано ніяк - 

Відчути біль дитячого серденька, 

Задути ранку,чи зацілувать, 

Дати життя дитяткові маленькім! 

Це дар її!Чи може Божий дар? 

Але вона,мов ангел-хоронитель, 

Услід за нами на землі, з-за хмар 

І любить так, як більш ніхто на світі! 

Возздай же, Господи, їй радості щодня! 

Як Богородицю у лик святих зачисли! 

А ми в граніті вибємо імя, 

Бо світ без МАТЕРІ - не виживе, не мислим! 

Пісня: Материнська любов

Ведуча: Ми майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносимо її культуру, своїми досягненями славимо її. Будьмо гідними своїх предків, любімо рідну землю так, як заповідав великий тарас, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову.

Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.

Пісня: Скрябін – Україно!

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

Пісня: Це моя земля, це моя країна!