Особливості використання технології ейдетики в початковій школі

Тарасюк А.В.

Тема:  Особливості використання технології ейдетики в початковій школі.

 

Мета: ознайомити студентів із поняттями «ейдос», «ейдетика», «ейдетизм»; обґрунтувати принципи роботи за технологією ейдетики, визначити переваги використання в початковій школі; розкрити та запропонувати приклади використання методів ейдотехніки у навчально-виховному процесі початкової школи; розвивати образне мислення, фантазію, уяву; виховувати бажання вивчати новітні технології навчання та виховання, використовувати їх у майбутній професійній діяльності.

План

1. Дефінітивний аналіз понять «ейдотехніка», «ейдетизм».
2. Історія виникнення технології ейдетики.
3. Принципи роботи за технологією ейдетики в початковій школі.
4. Використання методів ейдотехніки у навчально-виховному процесі школи.
5. Переваги використання методики ейдотехніки в початковій школі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст лекції

1. Дефінітивний аналіз понять «ейдотехніка», «ейдетизм».

Сьогодні перед багатьма вчителями постає питання: яким методам і прийомам навчання та виховання надати перевагу? Що робити, аби кожному учневі було легко і цікаво здобувати знання, щоб завжди спрацьовували виховні методи? В реалізації даного завдання учителю значно допоможе використання ейдотехніки.

 Визначимо сутність поняття ейдотехніки. Ейдотехніка – це технологія з обробки, зберігання та відтворення інформації, в основі якої лежить використання найбільш ефективних та перевірених практикою прийомів запам’ятовування, заснованих на максимальному використанні образного типу інформації [2].

Звідси ейдетизм „психологічна здатність відтворювати надзвичайно яскравий наочний образ предмета через тривалий час після припинення його дії на органи чуття”[7,с. 232].

Ейдетичний образ є суб’єктивним, яскравим, візуальним. Тому ейдотехніку ще називають «живою» пам’яттю.

 

2. Історія виникнення технології ейдетики.

Традиції ейдетики сягають своїм корінням епохи античності. Давні греки вважали, що людина думає, мислить ейдосами – образами. У її розумі, як на восковій табличці, виникають відбитки – образи того, про що вона думає, говорить, і в такому вигляді утримується в пам’яті.

Уперше термін «ейдетика» був озвучений німецьким психологом Еріком Йєншем,  який вважав що «ознакою ейдетизму є – емоційна забарвленість образів» і довів, що образне мислення – закономірна стадія дитячого розвитку.

Поширення і глибокого вивчення методика ейдетики набула у дослідженнях видатного психолога О.Р.Лурії, який поділив методики запам’ятовування на два основних напрямки:

1) мнемотехніка (методи, у основі яких лежить вербально-логічне мислення);

2) ейдетика (методи, засновані на конкретно-уявному мисленні).

      Великий вклад у розвиток науки ейдетики належить Ігорю Юріїчову Матюгіну, який у 90-х роках ХХ століття з групою дослідників розробив 27 методів образного розвитку уваги та пам’яті. Він запропонував використовувати цілий спектр уявлень і фантазій: зорових, рухових, тактильних, нюхових та смакових.

       З 1990-го року впровадження методів ейдетики в Україні почав здійснювати засновник «Української школи ейдетики «Мнемозіна» Євген Антощук, в якій кожен може навчитися у ігровій формі запам’ятовувати слова (у тому числі й іноземні), цифри, обличчя, імена, вірші, великі тексти тощо. Він зазначає, що вміння дорослого «спускатися» до рівня дитини, тобто бачити яскраво, вміння дивуватися, фантазувати – це і є ейдетика [10].  

 

3. Принципи роботи за технологією ейдетики в початковій школі.

Виділимо основні концептуальні засади ейдетики.

Чого вчить ейдетика?

•         Запам’ятовувати швидко і згадувати легко
•         Включати позитивне мислення, позитивний настрій
•         Розвивати мислення, мову
•         Керувати своєю уявою
•         Активізувати увагу

Принципи роботи за системою ейдетики:

•         Створення радісної, веселої атмосфери
•         Поділ інформації, відповідно до особливостей кожної дитини
•         Мобільність і доступність ігрового матеріалу

Оскільки технологія ейдетики ґрунтується на процесах пам`яті, виокремимо правила ефективного запам’ятовування, які описані у книзі Є.Антощука:  «8 правил ефективного запам’ятовування будь-якої інформації»:

— Вивчаючи будь-що, налаштовувати себе на уявлення, а не на запам’ятовування;

— вправно користуватися фантазією;

— не вчити вголос;

— в уяві не повинно відбуватись нічого негативного, тільки кумедне, веселе, незвичайне;

— зовсім не обов’язково, щоб усе вийшло з першого разу;

— довіряти собі, проганяючи сумніви щодо своїх можливостей;

— не перебувати у стані очікування результату, бо таке очікування може призвести до напруження, а будь-яке напруження руйнує уяву;

— не зазубрювати;

— не напружуватися під час пригадування;

— не повторювати багато разів [1].

Методи популярної сьогодні ейдотехніки базуються на максимальному використанні образного типу інформації, а саме:

• вільних асоціацій, пов`язаних з предметними образами;

• колірних асоціацій;

• геометричних;

• тактильних асоціацій;

• предметних асоціацій;

• асоціацій, викликаних друдлами;

• звукових асоціацій;

• смакових асоціацій;

• нюхових асоціацій;

• графічних асоціацій;

 

4. Використання методів ейдотехніки у навчально-виховному процесі школи.

Розглянемо основні методи ейдетики, які активно та впроваджують у практику сучасні учителі початкової школи та розробляють методисти.

1.                   Метод фантастичної розповіді. Учню початкової школи надзвичайно важко запам’ятати ряд слів, які не пов’язані між собою. Наприклад: злива, барабан, кінь, молоко, гніздо, книга. За методикою ейдетики потрібно уявити образ кожного слова та уявно пов’язати з образом наступного, малюючи в уяві фантастичний мультик або складаючи фантастичну розповідь. Орієнтовно така розповідь може виглядати так: «Надворі почалася сильна злива. Дощові краплі гучно стукали по барабану. Цього гуркоту дуже злякався кінь. Щоб заспокоїтися, кінь попрохав у свого господаря склянку молока. Господар вирішив, що молоко знаходиться у гнізді великого птаха. Він зазирнув туди, та побачив лише книгу, яку залишила у гнізді мудра Сова». (Досвід - Кравченко Тетяна Андріївна,  вчитель початкових класів Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6, Черкаська обл.).
2. Метод Аткінсона. Це метод запам’ятовування слів, який грунтується на використанні ключових слів або фонетичних (звукових) асоціацій. Таким чином можна вивчати іноземні слова, учні уявляють у зв’язку з їхнім звучанням щось смішне, цікаве, незвичайне. Тому одразу відпадає необхідність у зазубрюванні.

 

Даний метод можна використовувати для запам’ятовування правопису українських словникових слів. Для цього треба підібрати до нього співзвучну фразу так, щоб вона містила в собі якусь частину цього слова.

Олівець — вправний молодець.

Криниця — завжди чиста водиця.

Лелека — літає далеко.

Футбол — забивати треба гол.

Бабуся — до неї посміхнуся  [7].

 

3. Метод запам’ятовування цифр та чисел за асоціаціями. Цифри та числа треба розфарбувати уявою. Кожну цифру учень перетворює в образ, який вона йому нагадує. Є.В.Антощук пропонує наступні асоціації:

1 – Буратіно (і будь-який казковий герой);

2 – лебідь (та будь-який птах);

3 – двогорбий верблюд (і всі екзотичні тварини);

4 – стілець догори ногами (і всі меблі);

5 – яблуко (фрукти);

6 – комп’ютерна мишка (і будь-яка техніка або посуд);

7 – прапорець (різного кольору);

8 – велосипед (і все, що з колесами);

9 – барабан (і будь-який музичний інструмент, або будь-яка риба);

0 – м’яч, бублик.

Головне при запам’ятовуванні чисел уявляти усіх дійових осіб живими і змушувати їх у незвичайний спосіб спілкуватися між собою.

Вивчення таблиці множення на 2

 методом ейдетики

2 х 2 = 4 – лебідь з лебедем зустрілись, на стільці вони вмостились

2 х 3 = 6 – лебідь і верблюд чайник несуть

2 х 4 = 8 – лебідь плив до стільця та й побачив окуляри

2 х 5 = 10 – лебідь яблуко зірвав, Буратіно з бубликом став

2 х 6 = 12 – лебідь чайника несе, та як Буратіно ущипне

2 х 7 = 14 – лебідь взяв прапорця, Буратіно став біля стільця

2 х 8 = 16 – лебідь окуляри одягнув, Буратіно чайника забув

2. х 9 = 18 – лебідь до кита підплив, Буратіно окуляри загубив

(з досвіду роботи Свіщовської Жанни Дмитрівни, вчителя початкових класів Снятинської ЗОШ – інтернат І-ІІІ ступенів)

 

4.     Метод графічних асоціацій. Його ефективність перевірена методистом, фахівцем з ейдетики м. Києва Ольги Пащенко.  Вона зазначає, що матеріали графічних асоціацій, дають хороший ефект  при вивченні літер і цифр. Робота з літерами описана в книзі «Асоціативне вивчення букв з елементами ейдетики». Наведемо невеликий приклад:

      

 

Мишчина мордочка легко    Лапки лисички утворюють літеру  «Л»

перетворюється на літеру „М”

        

В олівчика з’являється носик, і він   А душ вигнув шию, наче цифра «2».

стає схожим на одиничку.

5.     Метод «образних крючків» – друдлів. Друдли – це загадка-головоломка; малюнок про який неможливо чітко сказати, що це таке. Ось лише деякі зразки:

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад, показуємо друдлі у вигляді дужки дітям і говоримо: «Подивіться на цю картинку. Про що ви подумали?» І пропонуємо дітям домалювати той образ який побачили.

 

 

 

 

 

 

 

Використання друдлів сприяє розвитку асоціативного та дивергентного мислення, пам’яті, вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач, допомагає у розвитку математичного мислення. Свою думку дитина має обов’язково обґрунтувати, що спонукає її до мовленнєвої діяльності. Така робота може здійснюватися активно вчителями у вільний позаурочний час, на групах продовженого дня.

6.     Метод піктограм (графічних асоціацій). Чимало уваги розробці цього  методу приділив учитель-експериментатор  Г.Чепурний (м.Вінниця). На його думку, «піктограми допомогають абстрактну або образну інформацію, що запам'ятовується, схематично зображують спрощеними образами (образні піктограми) або малюнками, що нагадують за формою букви (буквені піктограми)» [9, с. 122].

Учитель початкових класів спеціалізованої школи № 17, інструктор школи ейдетики (м. Києв) О.Кузнецова   у своєму методичному посібнику «Піктограми-помічниці» зазначає, що даний метод роботи «дозволяє обробляти мовний матеріал, легко запам’ятовувати його, надовго утримувати в пам’яті, вчасно і повно пригадувати. Діти сприймають, запам’ятовують і відтворюють мовну інформацію послуговуючись власною уявою (розумінням). Учитель-практик у своєму посібнику описує використання декількох варіантів методу піктограм з метою вивчення віршів:

1) Малювання віршів методом «буквообразів», де кожна літера «оживає», тобто має свій образ. Наприклад:

Грізно і довго шуміла діброва.

Клени тремтіли, ждучи завірюхи.

А серед ночі зима сивоборода

Їх одягнула у теплі кожухи

               В.Скомаровський

 

2) Вивчення віршів за допомогою таблиць-піктограм.

7.     Ефективним прийомом методу ейдетики є акровербальний, суть якого полягає у складанні віршиків, жартівливих фраз, у яких зашифрована якась інформація. Наприклад, для запамятовуваня слів-винятків іншомовного походження (загальних назв, у яких зберігається подвоєння) вчителька ліцею «Голосіївський» № 241 м. Києва Софія Боженко використовує такі віршики:

«На віллі в ванні вагою з тонну

Сиділа панна – донна Мадонна».

«Слова це нетто, інше – брутто,

А жить так гарно – наше мотто!».

 

Розглянемо основні методи ейдотехніки, які сприяють активізації образного сприймання та мислення молодших школярів. Такі методи доцільно використовувати під час проведення позакласної виховної роботи з дітьми естетико-екологічного напрямку.

Відомий методист, фахівець з ейдетики О.Пащенко (м. Києв) пропонує проводити повсякденні цілеспрямовані спостереження у довкіллі за наперед визначеними орієнтирами: форма, колів, розмір, звук тощо. Робота над одним орієнтиром проводиться протягом тижня у вигляді змагань чи ігор: «Колекціонування звуків», змагання «На найдовший список помічених форм (кольорів)» тощо. Для розвитку асоціативного мислення О.Пащенко радить проводити ігри у формі «Асоціативних запитань». Запитання ставить учитель, а потім діти за таким зразком: «Хто про що подумав, коли побачив кружечок?»; «Хто про що подумав, коли побачив зелений колір?». Що стосується розвитку тактильних відчуттів, то слід давати відчути дитині на дотик поверхню, оскільки досвіду дитини ще не достатньо, щоб спиратися лише на словесний орієнтир. Наприклад: «Пухнастий! Хто про що подумав?» (зайчик, лисиця). [6].

Авторську методику розвитку у молодших школярів образного сприймання природи за рахунок активізації чуттєвого сприймання світу пропонує професор Г.Тарасенко (м.Вінниця). Дослідниця наголошує, що потрібно навчити  дітей  відчувати природу на колір, на смак, на запах. Це можливо здійснити завдяки проведенню «творчих етюдів», які ґрунтуються на завданнях типу: «Пошукайте «золото» осені: вкажіть жовто-зелені, руді, мідні, лимонні, жовтогарячі, бронзові, коричневі листочки»; «Знайдіть у навколишньому якнайбільше відтінків червоного кольору: вкажіть багряні, пурпурні, лілові, вишневі, фіолетово-червоні, бордові листочки» та ін. На думку Г.Тарасенко, виконання подібних завдань, сприяє розвитку у дітей належної культури сенсорної реакції на довкілля, що є основою для створення в майбутньому асоціативних образів [8, с. 58].

Метод співвідчуття – дозволяє підсилити уявлення учнів. Використання даного методу ейдотехніки сприяє розвитку сили, інтенсивності образів. Відомий дослідник проблем ейдетики І.Матюгін (м.Москва) зазначає, що метод співвідчуття «розвиває уміння викликати і усувати образи за власним бажанням. А це, в свою чергу, дає владу над світом образів» [4, 25]. За допомогою такого методу, можна, наприклад,  запам’ятовувати назви квітів. Потрібно перетворити слово-назву квітки в співвідчуття, яскраво уявляючи при цьому одну з характеристик: запах, колір, звук, форму та ін. Наприклад, айстра – уявляємо зірку, яка за формою схожа на айстру; тюльпан – уявляємо тюрбан (нерозпущений пуп'янок тюльпана чимось схожий на цей головний убір); м’ята – уявляємо як ручки мнуть листки м’яти,  і водночас відчуваємо сильний освіжаючий запах.  

На, нашу думку, передумовою для використання даного методу є робота з «навчання учнів визначати суть об’єкта природи через образ-асоціацію за рахунок активізації емоційно-образного осмислення учнями чуттєвих вражень» [8,  58]. Така робота ґрунтується на використанні  авторського прийому Г.Тарасенко – «метафоризації об’єктів і явищ навколишнього». Дітям можна пропонувати виконати завдання «На що схоже?». Наприклад, бурулька – морквина, цвях; верба – дівочі коси; снігопад – білі метелики, листопад – осінній десант; дощик – сльози природи; ожеледиця – весела ковзанка зими.  Як зазначає дослідниця, «саме метафоризація ставить дитину в художню позицію щодо природи, адже метафора є результатом цілісного, нерозчленованого її сприймання. Метафора ніби оголює естетичну суть об’єкта і змінює ракурс його оцінювання під кутом виразності» [8, 59].

Метод регресії – (від лат. regressus – зворотний рух) – дає змогу учителю звернути увагу учнів на достатньо нові, раніше не згадувані події [1]. І.Матюгін пише: «Під час регресії ми можемо згадати дрібницю, але вона може стати островом, на якому захочеться затриматися і пережити заново зустріч з загубленим часом. Ці зустрічі завжди емоційно забарвлені» [4,  29]. Наприклад, учитель ставить завдання:

«Уявіть. Ви вперше вийшли на прогулянку до лісу. Побачили маленьку білочку. Що ви відчуваєте? Які емоції переповнюють вас?»; «Уявіть, ви зовсім маленькі. Мама везе вас у колясці. Ви піднімаєте очі до гори і бачите багато білих хмаринок. Вони живі? Вони біжать? Що ви відчуваєте?» та ін. Для підсилення емоційності образів учитель може використовувати музику, що підходить за характером до змісту  завдання.

 

Метод входження – даний метод передбачає дію, тобто входження в картину, фільм, музику, малюнок [4]. Використання даного методу дає змогу дитині стати безпосереднім учасником події, що зображена на картині, стати героєм мелодії та створити за допомогою рухів власний сюжет до пісні. Даний метод є корисним під час проведення позакласної роботи у формі творчих годин, де відбувається порівняння творчого задуму художника із особистим естетичним досвідом дитини, здобутим під час уроків милування природою. Даний метод є доцільним і в навчальному процесі під час проведення уроків читання або розвитку зв’язного мовлення. Наприклад, обираємо картину Г.Мойсея «Літо».  Починаючи роботу, учитель каже учням: «Перед вами картина  із зображенням літнього лугу. Тут є річка, поле, дерева, квіти і трави. Хотіли б ви опинитися серед запашного лугу? Уявіть собі, що ви там. І про все, що ви бачите, чуєте і відчуваєте, розкажіть».

Бесіда проводиться за таким планом: – Що бачать ваші оченята? – Прислухайтесь уважно, що чують ваші вушка? – Вдихніть глибоко на повні груди. Що відчуває ваш носик? – А річка пахне? Чим? Нахиліться і понюхайте, тільки обережно не впадіть у воду. – Що можна спробувати на смак? – Доторкніться ручками до усього, що вас оточує. Погладьте квіти, обніміть дерево та ін. Що відчувають ваші ручки? – Що ви можете відчути щічкою? – Що ви можете відчути ніжками і що повинні для цього зробити? – Тепер повертаємось назад до класу.

 

5. Переваги використання методики ейдотехніки в

початковій школі.

Ефективність ейдотехніки побудована на ФОРМУЛІ:

уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.

Переваги використання методики ейдотехніки в початковій школі:

•         розширення можливостей, об’єму пам’яті.
•         збагачення словесної і образної уяви, багатогранності сприйняття світу.
•         розвиток творчого мислення
•         є Лаконічнім у використанні  – максимум закодованої інформації при мінімумі візуальних або графічних знаків.
•         розвиток швидкості  мислення – здатності швидко знаходити рішення та генерувати ідеї.
•         розвиток об’єму та тривалості уваги, вміння помічати деталі, без напруження їх пригадувати.
•         є гнучкою у використанні – застосування різноманітних підходів для рішення завдання;
•         розвиток відчуття – розвиток не тільки зорової пам’яті, але й слухових, тактильних відчуттів.
•         пробуджує пізнавальну активність, бажання розвиватися, бачити свої успіхи.
•         розвиває позитивні емоції та відношення до життя. Радість навчання, так само, як і радість праці, робить дитину здоровішою: коли людина перебуває в стані радості, позитивної напруги, в її організмі виробляється природний стимулятор, який сприяє підвищенню імунітету і працездатності.
•         надає можливість кожному побачити свої здібності, таланти і результати, розвиває впевненість у собі. Учень стає більш працездатним, краще вчиться.

Школа «Ейдетики» представляє нову освітню технологію, що дозволить кожному учню комфортно та легко здобувати нові знання у будь-якому віці, отримуючи задоволення від реалізації своїх здібностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна література:

1.               Антощук Є. Знайомтеся: ейдетика: (техніка запам’ятовування) / Є. Антощук // Шкільний світ. – 2000. – N8. – С.9.
2.               Богосвятська А.І. Методика ейдотехніки та її використання словесниками / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 5. – С. 32-36.
3.               Кузнецова О. Піктограми-помічниці: ейдетичні вправи / О.Кузнецова // Психолог. – 2012. – Лютий. – № 4. – С. 22-28.
4.               Матюгин И.Ю., Рыбникова И.К. Методы развития памяти, образного мышления, воображения / И.Ю. Матюгин, И.К. Рыбникова. – М.: Ейдос, 1996. – 59 с.
5.               Мельник Т. Образність як психологічна категорія / Т.Мельник // Горизонты образования. – Севастополь. – 2003. – № 1. – С. 50-56.
6.               Пащенко О. Креативний розвиток: ейдетика для дорослих і малих / О.Пащенко // Дошкільне виховання. – 2012. – № 2. – С. 24-26.
7.               Словник іншомовних слів / за ред. О.С. Мельничука. – К.: УРЄ, 1985. – 966 с.
8.               Тарасенко Г.С. Інноваційні підходи до мовленнєвотворчої роботи з обдарованими дітьми в контексті підготовки їх до школи / Г.С. Тарасенко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка (початкова освіта). – 2010. – № 1. – С. 56-61.
9.               Чепурний Г.А. Класифікація методів і прийомів мнемотехніки як засобу попередження інформаційного перенавантаження у школі / Г.А. Чепурний, Т.В. Шевчук // Вісник Черкаського університету – Вип. 191. –  Ч. ІІІ. –  2010. – С. 121-125.
10.          Федій О.Е.Естетотерапія: Навчальний посібник. – К.: Цент учбової літератури, 2007. – 256 с.

 

 

Додаткова література:

 

1. Антощук Є.В. Швидка педагогічна допомога від «Української школи Ейдетики» . 8 уроків з техніки ефективного запам’ятовування будь-якої інформації. – Вінниця, 2002. – 192 с.
2. Богайчук Р.В. Практика ейдетики в початковій школі: посібник для вчителя / Р.В.Богайчук. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2013. – 48 с.
3. Матюгин И.Ю.Как запомнить английские слова. – М.: Рипол Класиик, 2013. – 320 с.
4. Пащенко О.Л.Асоціативне вивчення букв з елементами ейдетики. – К.: Аконіт, 2007.
5. Пащенко О. Ейдетика – що це? / О.Пащенко // Дошкільне виховання. – 2008. - № 11. – С. 16-17.
6. Рубинштейн C.Л. Основы общей психологии: в 2 т. – Т.1 – М.: Педагогика, 1989. – 328 с.
7. Тітова М.В. Словникові слова в початковій школі. Дилактині матеріали. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 192 с.