Особливості вивчення математики під час дистанційного навчання

Особливості вивчення математики під час дистанційного навчання

Детальний аналіз розвитку дистанційної освіти зробив Kentnor Н., Banas E. & Emory W., Harting K. & Erthal M. (Kentnor, 2015), (Banas, 1998), (Harting, 2005).

Тенденції у сфері дистанційної освіти за 2009–2013 були проаналізовані у статті

«Trends in Distance Education Research: A Content Analysis of Journals 2009–2013» (Bozkurt, 2015).

Проблема дистанційного навчання не є новою і для України. Загальні ідеї дистанційного навчання розкрили Кухаренко В., Рибалко О., Бондаренко. В., Богачков Ю., Биков В., Лапінський В., Прокопенко А. та інші фахівці (Кухаренко, 2007), (Богачков, 2012), (Прокопенко, 2019). 

У деяких статтях заданої тематики розглянуто різні моделі дистанційного навчання (Маятіна, 2021), ефективність технологій викладання в умовах дистанційної вищої освіти (Ляска, 2021), наголошується на важливості дистанційної освіти для втілення та реалізації концепції навчання протягом життя (Ярошенко, 2019). 

Українських досліджень, що були присвячені дистанційному навчанню саме в загальноосвітніх навчальних закладах до поширення COVID‑19 було не так багато. Висвітлювались питання відбору змісту освіти, створення необхідних методів навчання (Борозенко, 2012), педагогічного дизайну та електронних навчальних комплексів на прикладах упровадження дистанційного навчання школярів м. Києва (Воротникова, 2017), підвищення інтерактивної взаємодії суб’єктів навчального процесу (Хара, 2010), (Богачков, 2012). У тому числі були й дослідження, присвячені організації дистанційного навчання математики в школах. Наприклад, досліджувалось формування математичних компетентностей учнів на основі використання дистанційних технологій навчання у поєднанні з традиційними методичними системами (Колчук, 2014). 

У період війни в нашій країні значно знизилась мотивація, самоорганізація та самоефективність усіх учасників освітнього процесу. Водночас значення математичної освіти під час війни обумовлюється чинниками:

-   здатність аналізувати, критично мислити найкраще розвивається в процесі навчання математики. В сучасних умовах, коли війни супроводжуються пропагандами, важливо, щоб людина вміла перевіряти та співставляти факти, аналізувати, робити власні висновки, наводити контрприклади тощо;

-   математичний апарат є необхідним для вивчення й інших галузей. Без наявності певного рівня математичних компетентностей учнів ускладнюється вивчення інших галузей у подальшому.

Викладені факти є підставою розглядати математику як інструмент, необхідний для розвитку і осмислення інших наук, як засіб для точного вираження наукової думки, для вираження функціональних і структурних відносин досліджуваних явищ, формулювання законів.

Суб’єкти освітнього процесу сходяться на думці про необхідність активізації лінії індивідуалізації i диференціації навчання, підвищення ролі самоосвітньої діяльності, оновлення системи професійного розвитку особистості відповідно її потребами, мотивами, здібностями. Досягти цього дозволяють технології обміну інформацією між учасниками освітнього процесу за допомогою мережі Інтернет. Це зумовило необхідність пошуку нових, інтенсивних форм організації навчального процесу, що спричинило інтеграцію інформаційних технологій в освіту i виділення серед них цифрових технологій навчання. 

Безпекові фактори напряму впливають на організацію дистанційного навчання. Попри це береться за увагу якість Інтернет зв’язку та наявність електроенергії. Уроки математики проводяться в біхронному форматі. В залежності від ситуації, організовується синхронне або асинхронне навчання. На щастя в моїй роботі перший вид має перевагу. Під час синхронного формату здобуття освіти я використовую мультимедійний контент, за основу якого береться традиційний алгоритм викладання матеріалу. Невід’ємною частиною уроку в старших класах є дискусії відносно теми чи виконання конкретного завдання, які можна вести, наприклад, використовуючи штучний інтелект. 

Щоб актуалізація опорних знань була цікавою, в середній школі я найчастіше я використовую додаток LearningApps. Це чудова можливість швидко протестувати дітей, раціонально використовуючи час, відведений для уроку. Завдяки програмі я візуалізую практичну складову уроків, відображаючи на екрані алгебраїчні функції та геометричні побудови. Даний додаток дозволяє підтримувати процеси навчання та викладання завдяки можливості класифікації інформації на невеликі інтерактивні модулі. Така подача матеріалу зручна для сприйняття дітьми.

Подачу теорії я розділяю на декілька частин: після засвоєння однієї з них діти виконують вправи на практичне застосування. Всю навчальну термінологію я візуалізую, в цьому мені в першу чергу допомагають цифрові інтерактивні ресурси. Наприклад: на уроці алгебри і початків аналізу зручно користуватися графічним аналізом функцій, будуючи їх графіки у відповідній площині. Програмні засоби навчального призначення сприяють кращому засвоєнню матеріалу та покращують навички розв’язування систем рівнянь і нерівностей. Також вони використовуються для знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій. В подібних додатках зручно будувати перерізи геометричних тіл, обчислювати об’єми тіл обертання, проводити дослідницьку та проєктну діяльність учнів. Детальніше про їх використання викладено в другому розділі даної роботи.

З власного досвіду можу сказати, що інформаційні технології та цифрові ресурси сприяють злагодженій організації онлайн процесу в період воєнного стану. Хоч онлайн-навчання і не замінить повноцінних офлайн-уроків, але в сучасних реаліях є результативною їх альтернативою.