Особливості взаємодії батьків і освітніх закладів (ЗДО, ЗЗСО)

Особливості взаємодії батьків і освітніх закладів (ЗДО, ЗЗСО)

Література Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К.: Радуга, 1994. – с. 62. Докукина Е. М. Взаимодействие школы и семьи в формировании нравственных основ поведения младших школьников. – К.: Інститут педагогіки АПН України 1993. – 152с. Оржеховська В. М. Взаємодія навчального закладу і сім’ї: стратегії, технології і моделі. – Х.: Видавництво «Точка», 2007. – 192 с. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський - К. : Радянська школа. - 1978. - 263 с. Цуркан Л. Форми роботи з батьками / Людвіга Цуркан // Директор школи. – 2010. - №5. – С.56-59 Артемова Л. В. Крок за кроком в Україні. Посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів. Част 1 /Артемова Л. В., Голота Н. М., Кульчицька О.І., Сухорукова Г. В. – К.: Кобза, 2003 – 383 с

Література 7. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. - 2012. Київ8. Бєлєнька. Г. В. Здоров’я дитини – від родини. /Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Машовець М. А. – К.: СПД Богданова А. М., 2006.–220 с.9. Сухарева Л. С. Піклуємось разом. Робота з батьками дошкільників/ Сухарева Л. С. - Х.: Основа: Тріада, 2008. - 12810. Робота з родинами вихованців дитячого садка / [упоряд. В. Л. Сухар]. – Х.: Ранок, 2008. – 176 с.11. Лохвицька Л. В. Виховання здорової дитини в сучасній сім’ї. Сім’я – берегиня дитини : Навчально-метоодичний посібник / Л. В. Лохвицька, Т. К. Андрющенко. – Тернопіль : Мандрівець, 2010. – 228 с.12. Швайка Л. А. Організація оздоровчої роботи в ДНЗ / Л. А. Швайка. – Х.: Основа, 200. – 253 с.

План лекціїОсобливості взаємодії батьків і ЗДО12 Особливості взаємодії батьків і ЗЗСО1.1 Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗДО.1.2 Співробітництво дитячого дошкільного закладу із сім’єю.1.3 Форми взаємодії дошкільного навчального закладу з сім’єю.2.1 Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСО.2.2 Основні етапи роботи школи з батьками.2.3 Основні напрями спільної діяльності педагогів і батьків.2.4 Зміст, форми та методи роботи з батьками.

Особливості взаємодії батьків і ЗДОТеоретичні засади взаємодії батьків і ЗДО

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗДОТеоретичні засади виховання дитини в сучасній українській сім’ї обґрунтували Т. Алєксєєнко, О. Докукіна, Т. Кравченко, Т. Куница, Л. Повалій, В. Постовий, М. Стельмахович. Вивченню різних аспектів проблеми взаємодії закладів дошкільної освіти з сім’ями присвячено праці Т. Александрової, Н. Андрєєвої, А. Богуш, Н. Виноградової, В. Іванової, Л. Кларіної, Т. Кулікової, Я. Ковальчук, Н. Лагутіної, М. Машовець, О. Семіної та інших учених. У дослідженнях Г. Глушакової, Г. Гризик, Т. Доронової сформульовано методичні рекомендації щодо організації ефективної взаємодії працівників закладів дошкільної освіти з батьками вихованців, а у працях Л. Островської та О. Урбанської досліджено форми, методи роботи закладу дошкільної освіти з сім’єю.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗДО«Дошкільне дитинство» – унікальний період у житті людини, коли формується здоров'я, здійснюється розвиток особистості. У той же час це період, у плині якого дитина перебуває в повній залежності від навколишніх дорослих - батьків, педагогів. Тому неналежний відхід, поведінкові, соціальні й емоційні проблеми, що виникають у цьому віці, приводять до важких наслідків у майбутньому. Відповідно до Закону «Про освіту» і Типовим положенням про дошкільний навчальний заклад одним з основних завдань, що стоять перед дитячим садом, є «взаємодія з родиною для забезпечення повноцінного розвитку дитини».

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗДОПедагог у ДНЗ повинен працювати таким чином, щоб батьки могли:перебороти авторитаризм і побачити світ з позиції дитини; досягти розуміння того, що не можна дитину порівнювати з іншими дітьми; довідатися сильні й слабкі сторони розвитку дитини й ураховувати їх; бути емоційною підтримкою дитині.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗДОЗа тисячолітню історію людства склалися дві галузі виховання підростаючого покоління: сімейне й суспільне. Що важливіше в становленні особистості: родина або суспільне виховання? Одні великі педагоги схилялися на користь родини, інші віддавали пальму першості суспільним закладам. Тим часом, сучасна наука має у своєму розпорядженні численні дані, що свідчать про те, що без шкоди для розвитку особистості дитини неможливо відмовитися від сімейного виховання, оскільки його сила й дієвість непорівнянні ні з яким, навіть дуже кваліфікованим вихованням у дитячому саду або школі.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗДОДля забезпечення сприятливих умов життя й виховання дитини, формування основ повноцінної, гармонійної особистості необхідні зміцнення й розвиток тісного зв'язку й взаємодії дитячого саду й родини.Ідея взаємозв'язку суспільного й сімейного виховання знайшла своє відбиття в ряді нормативно-правових документів, у тому числі в «Концепції дошкільного виховання», «Положенні про дошкільний навчальний заклад», Законі «Про освіту» й ін. Так, у законі «Про освіту» записано, що «батьки є першими педагогами. Вони зобов'язані закласти основи фізичного, морального й інтелектуального розвитку особистості дитини в ранньому віці».

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗДОВідповідно до цього змінюється й позиція дошкільного закладу в роботі з родиною. Кожний дошкільний навчальний заклад не тільки виховує дитину, але й консультує батьків з питань виховання дітей. Педагог дошкільного закладу – не тільки вихователь дітей, але й партнер батьків по їхньому вихованню.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗДОЩе Н. Крупська у своїх «Педагогічних творах» писала: «Питання про роботу з батьками – це велике й важливе питання. Отут треба піклуватися про рівень знань самих батьків, про допомогу їм у справі самоосвіти, озброєння їх відомим педагогічним мінімумом, залучення їх до роботи дитячого саду». Істотною стороною взаємодії дитячого саду й родини, неодноразово підкреслювала Н. Крупська, є те, що дитячий сад служить «організуючим центром» й «впливає на домашнє виховання», тому необхідно якнайкраще організувати взаємодію дитячого саду й родини по вихованню дітей. «... У їхній співдружності, в обопільній турботі й відповідальності - величезна сила». Разом з тим, вона вважала, що батькам, що не вміють виховувати, необхідно допомагати.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗДОПедагогічний процес у сучасному ЗДО перебудовується і набирає особистісно-орієнтованого художньо-творчого спрямування. Переорієнтація виховного процесу на особистість дитини зумовлює необхідність дотримання певних дидактичних принципів: гуманізації системи естетичного виховання, національної спрямованості виховання, співробітництва і співтворчості вихователя і дитини, диференціації навчання, оптимізації навчально-виховного процесу, розвиваючого характеру естетичного виховання, поєднання різних форм організації навчання, методів і засобів відповідно до завдань і змісту, зокрема здійснення його на національному ґрунті.

Співробітництво дитячого дошкільного закладу із сім’єю. Особливості взаємодії батьків і ЗДО

Співробітництво дитячого дошкільного закладу із сім’єю. В основу взаємодії сучасного дошкільного закладу із сім’єю покладено співробітництво. Ініціаторами його встановлення мають виступати педагоги дошкільного закладу, оскільки вони професійно підготовлені до освітньої роботи, а, отже, розуміють, що її успішність залежить від злагодженості й наступності у вихованні дітей. Успіх співробітництва вирішальною мірою залежить від взаємних установок сім’ї і дитячого садка (В. Котирло, С. Ладивір). Найсприятливішими вони є, коли обидві сторони усвідомлюють потребу цілеспрямованого впливу на дитину і довіряють одна одній. Важливо, щоб батьки були впевнені в доброзичливому ставленні педагога до дитини, в його компетентності, цінували його особистісні якості.

Співробітництво дитячого дошкільного закладу із сім’єю. Психолого-педагогічна освіта батьків з метою підвищення їх педагогічної культури – один з напрямів співробітництва дошкільного закладу з сім’єю. Така освіта батьків, що здійснюється дошкільним закладом, повинна мати спрямованість і мету. Так, специфіка роботи ясельної групи з сім’єю визначається, передусім, психофізіологічними особливостями дітей раннього віку: швидкий розвиток малюка потребує вчасної зміни завдань виховання і навчання, перебудови методів і прийомів педагогічної роботи. Зміст психолого-педагогічної освіти батьків слід доповнити питаннями охорони життя, зміцнення здоров’я, створення умов для правильного фізичного розвитку.

Співробітництво дитячого дошкільного закладу із сім’єю. Рекомендації з питань адаптації дитини до умов суспільного виховання, гігієнічного догляду, раціонального харчування, загартовування, розпорядку дня надає батькам не лише вихователь, а й медичні працівники дитячого садка. При цьому поради і рекомендації повинні бути не для дітей загалом, а для конкретних вихованців. Співробітництво потребує, щоб педагоги брали участь у психолого-педагогічній освіті батьків; вивчали умови виховання дитини у сім’ї; залучали батьків до освітньої роботи дитячого садка.

Співробітництво дитячого дошкільного закладу із сім’єю. За результатами досліджень Л. Поздняк та Н. Лященко, умовами ефективної роботи дошкільного закладу з батьками є: цілеспрямованість, системність; плановість; диференційований підхід з урахуванням багатоаспектності та специфіки кожної сім’ї; вікова диференціація змісту роботи; доброзичливість, відкритість. Ключовим завданням організації педагогічного процесу в дошкільних закладах нового типу є забезпечення взаємодії родини з педагогами.

Співробітництво дитячого дошкільного закладу із сім’єю. Для узгодженої роботи родини й дитячого садка як суб’єктів виховання слід дотримуватися таких вимог:1) співпраця має ґрунтуватися на взаємоповазі й партнерстві;2) взаємна довіра є основою співпраці. Особливе значення в її зміцненні має порозуміння. Кожний суб’єкт мусить знати функції всіх інших суб’єктів та зміст їхньої діяльності, чітко уявляти власну роль у взаємодії. Саме про це потрібно заздалегідь;3) певна духовна єдність, підвалиною якої є любов до дитини, сприймання її як вільної особистості, розуміння проблем становлення людської гідності, дорослішання й творчого розвитку.

Співробітництво дитячого дошкільного закладу із сім’єю. Дошкільний заклад забезпечує: умови для фізичного і психічного розвитку дитини та догляд за нею під час її перебування там; умови для розвитку творчих здібностей та інтересів; задоволення потреби дитини в емоційно-особистісному спілкуванні в дитячому колективі; захист від фізичного впливу та психічного тиску на дитину в будь-якій формі; кваліфіковану допомогу родині в розв’язанні педагогічних проблем; активне сприяння усвідомленню дитиною ролі доброзичливого й уважного педагога, а також формування вміння виявляти свою любов і повагу у спілкуванні з ним, батьками та іншими членами родини.

Співробітництво дитячого дошкільного закладу із сім’єю. Родина зобов’язується: створювати оптимальні умови для фізичного і психічного розвитку дитини вдома; брати участь у розвитку творчих здібностей дитини спільно із дитячим закладом; захищати дитину від будь-яких форм фізичного впливу та психічного насильства поза дитячим закладом; задовольняти потреби в емоційно-особистісному спілкуванні в колі родини; сприяти усвідомленню дитиною ролі вихованця, члена дитячого колективу на основі довіри та доброзичливого ставлення до педагогів та інших дітей.

Форми взаємодії дошкільного навчального закладу із сім’єю. Особливості взаємодії батьків і ЗДО

Форми взаємодії дошкільного навчального закладу із сім’єю. Практика виховання дітей у дошкільних закладах спонукає до урізноманітнення та оновлення форм спільної роботи дитячого садка й сім’ї. Аналіз методичних рекомендацій О. Кононко, Т. Алексєєнко та інших педагогів дає змогу виокремити такі форми співробітництва:індивідуальні (вступне анкетування, попередні візити батьків з дітьми до садка, співбесіди, консультації, відвідування педагогами своїх вихованців удома, телефонний зв’язок, тощо);наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, ширмочки, дошка оголошень, планшети, інформаційні листки, тематичні виставки, анкетування, скринька пропозицій, індивідуальні зошити, неформальні листи, родинні газети, педагогічна бібліотека, запрошення, вітання тощо);

Форми взаємодії дошкільного навчального закладу із сім’єюгрупові (консультації, практикуми, клуби взаємодопомоги, школа молодих батьків, гуртки за інтересами, вечори запитань та відповідей, зустрічі з цікавими людьми – вчителями, лікарями, психологами, юристами тощо);колективні (батьківські конференції, тематичні зустрічі за «круглим столом», засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, створення групи батьків-порадників, перегляд ранків, спільні свята, спортивні змагання, відпочинок у вихідні дні тощо). Наведений перелік форм роботи з батьками є умовним, адже у кожної родини свої цінності, інтереси, культурний рівень, педагогічний досвід.

Форми взаємодії дошкільного навчального закладу із сім’єю. Показниками результативності взаємодії сім’ї дошкільного закладу можна вважати наявність доброзичливої атмосфери між вихователями та батьками, високий рівень загальної та педагогічної культури педагогів і батьків, їх спрямованість на самовдосконалення і саморозвиток, створення умов для повноцінного розвитку дошкільників.

Форми взаємодії дошкільного навчального закладу із сім’єю. До нових форм роботи батьків і педагогічного колективу дошкільного закладу належать: створення кімнати народознавства для дітей; обладнання «родинної світлиці», куточка «Для допитливих дітей та дбайливих батьків» у «родинній світлиці»; випуск рукописного журналу «Родинна світлиця», «На допомогу батькам»; залучення батьків до проведення занять із дітьми; проведення спільно з родинами свят і днів народження; сімейні читання; створення «школи здорової дитини» у формі запитань і відповідей; щоквартальний «День знань» (замість днів відкритих дверей); перегляд батьками занять та елементів розпорядку в групах; влаштування вдома куточка художньої творчості; міні-газети з окремих питань виховання та навчання дітей. Усі нові форми співпраці спираються на традиційні і співіснують із ними.

Форми взаємодії дошкільного навчального закладу із сім’єю. Головні завдання і приблизний зміст співпраці дошкільного закладу з батьками відображується в річному й конкретизується в календарному плані керівника і методиста. Позитивних результатів у вихованні дітей досягають за умови вмілого добору форм співробітництва, активного залучення до цієї роботи всіх членів колективу дошкільного закладу і членів сімей вихованців. Нині актуальними завданнями залишаються індивідуальна робота з родиною, диференційований підхід до сімей різного типу, піклування про те, щоб не випустити з поля зору і впливу фахівців неблагополучну сім’ю. У співпраці дитячого садка з сім’єю важливо уникати формалізму.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСООсобливості взаємодії батьків і ЗЗСО

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСОНа сьогодні сім’я відіграє визначальну роль не лише у формуванні особистості дитини, а й суспільства в цілому. Сім’я разом зі школою створює той найважливіший комплекс факторів і умов виховного середовища, який визначає ефективність всього освітнього процесу. У Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)» підкреслюється: «В основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї і школи, наступності і єдності поколінь. Школа має продовжувати родинно-сімейне виховання, працювати в тісному контакті з батьками, налагоджувати взаємозв’язок між школою і родиною, бо це – основа, передумова підвищення активності навчання та виховання».

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСОНа рубежі ХІХ і ХХ століть вперше виникає ідея взаємодії школи та сім’ї у процесі виховання дитини. Важливого значення даній проблемі надавали відомі педагоги: Януш Корчак, А. Макаренко, В. Сухомлинський, М. Стельмахович та інші дослідники. К. Вентцель поряд з проблемами сімейного виховання, освіти батьків піднімає проблему зв’язку школи з батьками. Н. Крупська була одним із перших педагогів, які пропагували ідею тісної взаємодії школи з сім’єю. А. Макаренко стояв у витоків вирішення проблеми взаємодії школи та сім’ї. В. Оржеховська, В. Кириченко, Г. Ковганич переконані у тому, що виховання дітей у школі і сім’ї – це нероздільний процес з єдиною метою, який зорієнтований не лише на спільні зусилля навчального закладу і сім’ї у вихованні школярів, а й на їх виховну співпрацю у цьому процесі. Його здійснення передбачає єдино спрямовану взаємодію у взаємозалежній діяльності у системі стосунків батьків і педагогів. Стосунки співпраці передбачають рівність сторін, взаємну доброзичливість і повагу.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСОВажливою умовою ефективної навчально-виховної роботи з дітьми є співробітництво школи і сім'ї, спрямоване на формування високого рівня педагогічної культури батьків. Особливості взаємин школи із сім’ями учнів регламентуються державними документами. Так, в Законі України «Про освіту» визначені основі права і обов'язки батьків щодо виховання дітей, зокрема, відзначено, що на батьків покладено однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Ефективність спільних дій навчального закладу і сім’ї залежить від особливостей організації роботи з батьками в сучасній школі. Проте, іноді в шкільному та сімейному вихованні немає узгодженості. Це ускладнює процес формування свідомості та поведінки дітей. Тісна співдружність школи та сім’ї допомагає забезпечити єдність вимог і виховних впливів.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСОО. М. Докукіна дає широку характеристику структури взаємодії родини і школи, до якої вона включає: педагогічну діагностику родини; визначення цілей і завдань спільної роботи; підвищення готовності батьків до взаємодії зі школою; організацію різних форм спільної роботи; стимулювання участі педагогів і батьків у погодженні і взаємообумовлених діях родини і школи; корекція спільної діяльності.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСОЕтапи встановлення взаємодії сім’ї та школи: ознайомлення учасників взаємодії з її метою (правами та проблемами дитини, правами і обов’язками сім’ї та школи); вивчення школою сім’ї, а сім’єю – школи в межах прав та обов’язків учасників педагогічного процесу; виявлення можливостей і недоліків мети взаємодії, обговорення їх і вироблення спільного плану дій, залучення до його виконання; створення умов для взаємодії сім’ї, школи; формування позитивного ставлення до взаємодії учасників; організація та здійснення взаємодії у різних формах; контроль за здійсненням взаємодії з усіх сторін, корекція цього процесу.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСОПартнерські відносини між вчителями та батьками повинні бути міцними та різнобічними, особливо для молодших школярів. Адже саме в цей період динамічно формується не тільки інтелектуальна основа особистості, але й її моральні якості.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСООснови взаємодії педагогів з батьками сформульовані В. Сухомлинським: «Якомога менше викликів до школи батьків для моральних нотацій дітям, для лякання дітей батьківською «сильною рукою», для попередження про небезпеку, «якщо й далі так буде продовжуватись», – і якомога більше такого спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі, у зошиті, щоденнику, – усе це ми повинні розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила матері та батьку одні засмучення – це виродливе виховання».

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСОПравильно організовувати та проводити роботу з батьками педагогам допомагають:1. Заступник директора з виховної роботи складає шкільний план, допомагає у складанні планів роботи класних керівників з даного напряму, здійснює контроль їх виконання; проводить тематичні педагогічні ради, метою яких є підвищення педагогічної майстерності та культури класних керівників.2. Психолог допомагає в дослідженні соціального тла родини, визначенні типу родини, дає рекомендації у складанні плану роботи з кожною родиною індивідуально; здійснює профорієнтаційну роботу разом з районним центром зайнятості населення.

Теоретичні засади взаємодії батьків і ЗЗСО3. Соціальний педагог бере на контроль і здійснює корекційну роботу з неблагополучними родинами; взаємодіє з районними організаціями, що працюють у цьому напрямі, - органами опіки та піклування УО, комітетом зі справ родини при районній адміністрації, інспекцією зі справ неповнолітніх при РУВС, шкільною групою нагляду.4. Шкільний бібліотекар підбирає наявну методичну літературу з даного напряму, взаємодіє з районною бібліотекою.5. Класні керівники регулярно проводять батьківські збори та застосовують інші форми роботи з батьками.

Основні етапи роботи школи з батьками. Особливості взаємодії батьків і ЗЗСО

Основні етапи роботи школи з батьками1. Робота з батьками учнів початкової школи.2. Робота з батьками учнів 5-х класів (адаптація переходу в основну школу).3. Робота з батьками учнів основної школи (6-8-і класи).4. Робота з батьками учнів старших і випускних класів.

Основні етапи роботи школи з батьками. До основних функцій відносяться:інформаційна;виховно-розвивальна;формуюча;охоронно-оздоровча;контролююча;побутова. Задачі взаємодії:формування активної педагогічної позиції батьків;озброєння батьків педагогічними знаннями й уміннями;активна участь батьків у вихованні дітей.

Основні етапи роботи школи з батьками. Організація взаємодії школи та родини припускає:вивчення родини з метою виявлення її можливостей з виховання своїх дітей і дітей класу;згрупування родин за принципом наявності в них морального потенціалу й можливості впливати на свою дитину, дітей класу;аналіз проміжних і кінцевих результатів їхньої спільної виховної діяльності. Співробітництво школи та родини на будь-якому етапі починається з вивчення умов і мікроклімату сімейного виховання, індивідуальних особливостей дітей і батьків.

Основні напрями спільної діяльності педагогів та батьків. Особливості взаємодії батьків і ЗЗСО

Основні напрями спільної діяльності педагогів та батьків1. Підтримка фізичного здоров'я учнів.2. Спілкування й формування особистісних орієнтацій учнів: інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури, що сприяють розумінню загальнолюдських цінностей.3. Пізнавальна сфера життя учнів (робота з учителями-предметниками) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Захист не учня, а людини в ньому. Підхід до кожної дитини «з оптимістичної позиції» (А. Макаренко).

Основні напрями спільної діяльності педагогів та батьків4. Робота з родиною – вплив на виховний потенціал родини; об'єктом уваги є не сама родина, а сімейне виховання. Тут необхідно таке:вивчення сімейної атмосфери, що оточує учня, його стосунків із членами родини;психолого-педагогічна освіта батьків через систему батьківських зборів, консультацій, бесід;організація спільного проведення вільного часу дітей і батьків;захист інтересів і прав дитини в так званих важких родинах.

Основні напрями спільної діяльності педагогів та батьків. Педагогам (особливо класним керівникам) важливо дотримуватись таких правил: Батьки та діти не повинні почувати себе об'єктами вивчення. Робота з батьками повинна бути цілеспрямованою, планомірною й систематичною. Методи цієї роботи повинні бути взаємозалежні з методами виховання дітей. Психолого-педагогічні методи повинні бути різноманітні, застосовуватись у комплексі.

Основні напрями спільної діяльності педагогів та батьків. При вивченні родини школяра педагог насамперед звертає увагу на такі дані: Загальні відомості про батьків, інших членів родини, житлові умови, матеріальну забезпеченість. Інтерес до справ школи. Загальні відомості про дітей (вік, інтереси, рівень вихованості). Виховні можливості родини (рівень педагогічної культури батьків).

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Особливості взаємодії батьків і ЗЗСО

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Зміст роботи школи з батьками полягає в такому:підвищення психолого-педагогічних знань батьків (лекції, семінари, індивідуальні консультації, практикуми);залучення батьків у навчально-виховний процес (батьківські збори, спільні творчі справи, допомога у зміцненні матеріально-технічної бази);участь батьків в управлінні школою (рада школи, батьківські комітети).

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Форми та методи роботи з батьками повинні бути спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії школи та родини, на посилення їхнього виховного потенціалу. Методи роботи: спостереження, бесіда, тестування, анкетування. Значне місце в системі роботи класного керівника з батьками учнів приділяється психолого-педагогічній освіті.

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Форми психолого-педагогічної освіти. Університет педагогічних знань (така форма допомагає озброїти батьків основами педагогічної культури, познайомити з актуальними питаннями виховання дітей). Лекція (форма, що докладно розкриває сутність тієї чи іншої проблеми виховання. Головне в лекції - аналіз явищ, ситуацій). Конференція (передбачає розширення, поглиблення й закріплення знань про виховання дітей).

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Батьківські конференції (загальношкільні, класні) мають величезне значення в системі виховної роботи школи. Батьківські конференції повинні обговорювати насущні проблеми суспільства, активними членами якого стануть і діти. Проблеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них, наркотики, сексуальне виховання в родині – ось теми батьківських конференцій. Батьківські конференції повинні готуватись дуже ретельно, з обов'язковою участю психолога, соціального педагога, які працюють у школі. У їхню задачу входить проведення соціологічних і психологічних досліджень проблеми конференції, а також знайомство учасників конференції з їх результатами. Активними учасниками конференцій виступають самі батьки. Вони готують аналіз проблеми з позицій власного досвіду.

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Практикум (форма вироблення в батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного розширення виникаючих педагогічних ситуацій, тренування педагогічного мислення батьків). Відкриття уроку (мета – ознайомлення батьків з новими програмами з предмета, методикою викладання, вимогами вчителя. Такі уроки дозволяють уникнути багатьох конфліктів, викликаних незнанням і нерозумінням батьками специфіки навчальної діяльності).Індивідуальні тематичні консультації (обмін інформацією, що дає реальне уявлення про шкільні справи та поведінку дитини, її проблеми).

Зміст, форми та методи роботи з батькамиІндивідуальні консультації – одна з найважливіших форм взаємодії класного керівника з родиною. Особливо вона необхідна, коли педагог набирає клас. Для того щоби перебороти занепокоєння батьків, острах розмови про свою дитину, необхідно проводити індивідуальні консультації-співбесіди з батьками. Готуючись до консультації, доцільно визначити ряд питань, відповіді на які допоможуть плануванню виховної роботи із класом. Індивідуальна консультація повинна мати ознайомлювальний характер і сприяти створенню доброго контакту між батьками та вчителем.

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Учитель повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, із чим вони хотіли би познайомити вчителя в неофіційній обстановці, та з'ясувати важливі відомості для своєї професійної роботи з дитиною:особливості здоров'я дитини;її захоплення, інтереси;переваги у спілкуванні в родині;поведінкові реакції;особливості характеру;мотивації навчання;моральні цінності родини.

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Відвідування родини (індивідуальна робота педагога з батьками, знайомство з умовами життя). Батьківські збори (форма аналізу, осмислення на основі даних педагогічної науки, досвіду виховання).

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Загальношкільні батьківські збори – проводяться два рази на рік. Мета – знайомство з нормативно-правовими документами про школу, основними напрямами, задачами, підсумками роботи. Тематика таких зборів має характер звіту про роботу школи за визначений період часу. На них виступають директор, його заступники, звітує про роботу батьківський комітет школи. Загальношкільні батьківські збори можна використовувати для демонстрації позитивного досвіду виховання в родині. Так, наприкінці навчального року можливе нагородження родин із позитивним досвідом виховання дітей.

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Класні батьківські збори – проводяться чотири-п'ять разів на рік. Мета – обговорення задач навчально-виховної роботи класу, планування виховної роботи, визначення шляхів тісного співробітництва родини та школи, розгляд актуальних педагогічних проблем. Класні батьківські збори проводяться один раз на чверть, при необхідності їх можна проводити частіше. Батьківські збори повинні стати школою освіти батьків, повинні розширювати їхній педагогічний світогляд, стимулювати бажання стати хорошими батьками.

Зміст, форми та методи роботи з батьками. На батьківських зборах аналізуються навчальні досягнення учнів, характеризуються їхні можливості, ступінь просування класу в навчальній діяльності. Батьківські збори – це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів. Розмова на зборах повинна йти не про оцінки, а про якість знань і рівень інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній та моральній мотивації. До батьківських зборів необхідно готувати виставки творчих робіт учнів, їхніх досягнень, і не тільки в навчальній діяльності.

Зміст, форми та методи роботи з батькамиІснує багато варіантів проведення батьківських зборів. Їх характер і спрямованість підказує саме життя, система організації роботи в дитячому колективі. Тематика й методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості та зацікавленості батьків, цілі та задачі виховання, що стоять перед школою. Рекомендації з проведення батьківських зборів: Батьківські збори повинні просвіщати батьків, а не констатувати помилки та невдачі дітей. Тема зборів повинна враховувати вікові особливості дітей. Збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер – аналіз ситуацій, тренінги, дискусії тощо. Збори не повинні займатись обговоренням та осудом особистості учнів.

Зміст, форми та методи роботи з батьками. Педагогам і батькам на замітку. Якщо:дитину постійно критикують, вона учиться ненавидіти;дитину висміюють, вона стає замкнутою;дитину хвалять, вона учиться бути шляхетною;дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;дитина росте в докорах, вона вчиться жити з відчуттям провини;

Зміст, форми та методи роботи з батькамидитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;дитина живе в розумінні та дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі. Ці поради виникли на базі життєвих практичних спостережень, осмислення педагогічної практики. Висловлені положення можуть використовуватись у практичній роботі з батьками, а також як теми зборів і бесід з ними.

Рефлексія. Розкрийте сутність понять: взаємодія, співпраця, співдружність, наступність у роботі. Які з наведених понять стосуються розглянутої теми? Чому? Обґрунтуйте свою думку. Висловіть свою думку: чи дійсно важлива взаємодія батьків із закладами освіти? Чому?

Дякую за увагу!