Сценарій до свята "Останній дзвоник"

Останній дзвоник!

Лунають фанфари.

 

Ведучий.

Увага! Увага! Увага!

В цей весняний, незвичайний день

Всім жителям країни Знань

Ми щирих надсилаємо вітань.

Ведуча.

Тож свято яскраве починається,

І так радо нам сонечко всміхається,

Хмаринки у небі пливуть.

Квіти чудові цвітуть.

Школа наша - життя дивограй.

Р а з о м . Дзвоника останнього свято стрічай!

 

Фанфари.

 

Ведучий. Зібралась вся шкільна сім’я –

                  Майбутнє України, її слава.

                  Рівняймось струнко всі!

                  Лунає Гімн держави!

Ведуча. Право підняти Державний Прапор України надається кращим учням школи: учню 3 класу Бойко Максиму та учениці 7 класу Атрощенко Діані.

 

(Звучить Гімн України).

 

Ведуча. Вшануймо пам'ять тих, хто звеличив нашу землю, завдяки кому наше життя зігріте сонячним сяйвом і безхмарною, мирною блакиттю небес.

Ведучий. Право покласти квіти до обеліску слави надається учню 6 класу   Васько Назару та учениці 3 класу Васько Ярославі.

(Музика) 

Ведуча. Шановні батьки, вчителі, гості, діти! Свято Останнього дзвінка оголошується відкритим!

Ведучий.    Останній дзвоник – незабутнє свято,

Мов спомин про шкільний веселий час…

І, як завжди, гостей у нас багато,

Здається, що зійшлися всі до нас!

Ведуча.  Як мить, минув цей рік навчання.

Були і успіхи, були й розчарування.

Завершились великі перегони.

Підводить підсумки директор школи.

Ведучий. Слово для привітання надається директору Сновського НВК «ЗНЗ I-II ступенів ДНЗ Сергійко Наталі Данилівні. (Виступ директора, нагородження Похвальними листами відмінників навчання та Почесними грамотами за перемогу у конкурсах).

Ведуча.  В нашій дружній родині,

              Що школою зветься,

             Є присутніми гості,

              Бо так здавна ведеться.

Ведучий. Ми їх бачити раді

                На нашому святі,

                Та на теплі слова

                Наші гості багаті. 

Ведуча. На нашому святі присутні почесні гості:

_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

__________________________________________________________

Ведуча. Слово для привітання надається:

  ______________________________

 ______________________________

 ______________________________

______________________________

 (Виступ гостей)

(квіти гостям)

 

Розмова учнів 4 класу та ведучих: Бойко Поліна та Васько Ілля.

Поліна. А я чула, що сьогодні у нас останній урок...

Ілля. Як то останній?!

Поліна. Ми прощатимемося з початковою школою.

Ілля. От і добре! Я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться...

Поліна. А що ж далі?

Ілля. Я від старших чув, що на нас чекає старша школа.

Поліна. А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й іспити якісь!

Ілля. Щось мені вже не хочеться туди...

Поліна. Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми вже все знаємо, будемо всі відмінниками!

Ілля. Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш...

Ведуча.   А час летить від вечора до рання—

                     В  минуле вже немає вороття.

                     Ваш поїзд мчить з маленької країни «Дитинства»

                     У велику країну «Юного життя».

 

 

1. У ласкавому травневому повітрі

Бузковий запах ллється і бринить.

Тож, на шкільному нашому подвір’ї

Останній дзвоник скоро продзвенить.

 

2. Це сльози й радість, свято і прощання.

Для когось він лунає перший раз,

Для когось справді буде він останній,

А нас покличе у наступний клас!

 

3.Зібрались дружно ми на свято,

Схвильовані, як в перший раз,

Щоб вам  удачі побажати

І перейти у п’ятий клас.

 

4.Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.

 

5.У нас у всіх святковий настрій,

Ми всі схвильовані украй.

«Середня школо, - скажем, - здрастуй!

А початкова – прощай!»

 

6.Тож прощавай, четвертий клас!

Ти замалий уже для нас!

Та ми повернемось не раз

Думками в наш четвертий клас.

 

9.Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь луна

У кожного радісна усмішка сяє

Всі дружні веселі, радійте за нас

 

Всі: МИ ПЕРЕХОДИМО У 5 КЛАС!

 

Клятва п'ятикласника

Ведучий: А зараз відбудеться урочиста інавгурація майбутніх п’ятикласників. Покляніться що:

Ведуча. Вступаючи в ряди учнів середньої ступені школи, перед лицем своїх товаришів, перед обличчям батьків, перед обличчям вчителів урочисто.

Учні. Клянусь!

Ведучий. Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть самого складного і каверзного.       

Учні. Клянусь!

Ведуча. Не доводити вчителів до температури кипіння - 100 С.

Учні. Клянусь!

Ведучий. Бути швидким і стрімким, але не перевищувати швидкість 60 км/год при пересуванні по шкільних коридорах.      

Учні. Клянусь!

Ведуча. Витягати з вчителів не жили, вичавлювати не піт, а міцні і точні знання і навички.     

Учні. Клянусь!

Ведучий. Плавати тільки на "добре" і "відмінно" у морі знань, пірнаючи до самої глибини.     

Учні. Клянусь!

Ведуча. Бути гідним своїх вчителів. 

Учні. Клянусь!

 

Скажем разом:"Велика” школо, здрастуй! Початкова школо, прощавай!

 

Ведучий. Теперішній 5ий клас передає майбутньому 5му класу ключ від середньої школи.

 

Звучить пісня «Прощавай, початково школа!»

 

Ведуча. А зараз давайте ж згадаємо і поділимось з усіма нашими спогадами про шкільні деньочки.

 

В той день світило сонце ясно,

Навколо так було прекрасно.

І вчителька промовила звертання:

«Ну що, розпочнемо навчання?»

 

Що за муки ми терпіли.

Доки букв писать не вміли!

Та поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!»

 

Другий клас – пішла таблиця

І вночі вона нам сниться

Ми її вчимо, вчимо, на уроках горимо

Різні дії як насіли, розібрати їх не сила.

Додавання, віднімання, жарти, мінімум старання.

А от множити, ділити – годі, браття говорити.

 

Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали.

Досвідченими трохи стали.

 

Ось і третій рік ми в школі

А сюрпризів ще доволі.

Цифри вирівнялись строєм

Як солдати перед боєм

Скільки їх? Не полічиш

Стулиш рота і мовчиш.

А ще множити, ділити –

Як же тут не розгубитись.

 

Цілий рік ми старанно учились

І слухняними майже були,

Ми дружили, писали, трудились

І, звичайно, росли та росли.

 

Стали старші, а ще розумніші,

Вже виконуєм вправи складні.

Ми танцюєм, читаємо вірші

І веселі співаєм пісні.

 

Ведуча.  Роки, роки!

Невпинні ,невблаганні,

Вони пливуть рікою в небуття

В безодні тихо тонуть і зникають

На жаль, рокам немає вороття

Ведучий. Та пам'ять джерело життя й безсмертя

Вихоплює із глибини років

Те, що було найкраще, наймиліше,

Що незабудеться в гущавині віків

Ведуча. Увага! Увага! Увага!

Починаємо найурочистішу частину нашого свята!

 

Ведучий. Директор у школі – фігура центральна,

Як кажуть в народі – всьому голова!

Директор на місці – то й школа у шані,

І як він керує – так підуть діла!

Ведуча. Тож ми особливе й найбільше вітання

Даруєм директору з різних боків.

Бо він і учитель, господар і нянька

І педколективу, і учнів, й батьків.

Ведучий. Особі такій побажання сердечні,

Аби не боліла її голова

Аби вистачило їй сили й здоров`я

І школа найкраща в районі була. 

                                           

Атрощенко Діана.

Очі вчителя. Ти завжди їх пам `ятай,

Бо без них згориш на півдорозі,

Скарб добра, жадання, днів розмай,

Вічно у надії і тривозі.

Ніколаєнко Дарина.

В них – дощі, рясний черемхи цвіт,

Буревій і тихий запах м’яти,

Ними бачимо такий безмежний світ,

Світ, що серцем хочеться обняти!

 

      Криволап Надія. 

О, вчителі! Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з’явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.

О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.

О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: – Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!

Всі: Уклін.

Учні дарують квіти вчителям.

 

 

Танок (Флешмоб)

 

Сентябрьов Євген.

Якими б шляхами ми не йшли,

Які би справи не здійснили,

До батьків ми поспішаємо завжди,

Несемо мрії і надії.

Васько Назар.

Вертаючись з віддалених країн.

Після тривожних мандрів і розлуки,

Вклоняємося низько ми батькам своїм,

Цілуючи натруджені й ласкаві материнські руки.

Усі: уклін батькам.

 

 

 

Счастливцева Катерина 

Затихнуть пісні, і почнеться урок,

Урок, на який лунає дзвінок. 

Із того уроку не можна втекти

Й оцінку поточну не виправити.

Купріянов Руслан.

Перерв і канікул у ньому нема,

Хоч може минути і літо, й зима.

Й не сорок хвилин трива той урок,

А довге життя - кожен день, кожен крок.

 

Ведучий. Тож на останній урок у цьому навчальному році пролунає наш шкільний дзвінок! Він сповістить про початок чудової пори - канікул.

Право дати останній дзвоник надається учню 2 класу Ніколаєнко Глібу та учениці 7 класу Даденко Софії.

Ведучий.   От срібний дзвоник продзвенів

                    І ніжно й сумовито.

                    Чарівна пісня вже летить

                    І всіх нас кличе в літо!

Ведуча.      Щоб відпочили ви усі

                    У лісі і на річці, 

                    Промчали босі по росі,

                    Поплавали в водичці.

Ведучий.   Щоб на канікулах були

                    Щасливі та при ділі.

                    І знов до школи всі прийшли

                    Здорові й загорілі.

 

 (Пісня «Канікули», співають всі учні початкових класів)

Ведучий: Шановні гості, оголошуємо лінійку, присвячену до свята останнього дзвоника, закритою!

Звучить пісня Тіни Кароль «Україна – це я!».