Остап Вишня. Усмішка «Сом». Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як риси індивідуального почерку письменника.

Остап Вишня. Усмішка «Сом». Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як рисиіндивідуального почерку письменника.

Мета уроку: поглибити знання учнів про творчість Остапа Вишні та особливості його стилю, показати красу і своєрідність «Мисливських усмішок»; розвивати вміння аналізувати художні засоби в усмішках, характеризувати роль описів природи в них, розвивати вміння працювати у групі, самостійно аналізувати твори; виховувати любов до природи, усвідомлення необхідності її збереження;оптимізм та почуття гумору.

НЕ секрет, що мисливці та рибалки часто хваляться своїми неіснуючими трофеями, неможливими чудесами героїзму як особистого, так і добре вимуштруваних свої мисливських собак

Для гумориста Остапа Вишні розповіді на коротких (чи й затяжних) привалах під час полювання та рибальства ставали золотим дном, адже з’являлися безцінні фабули для нових творів, зринали унікальні вислови, митець довідувався про комічні вигадані й невигадані історії.

Під час проживання в Харкові Остап Вишня часто ходив на полювання із затятим мисливцем Миколою Хвильовим, який мав трьох собак, котрих називав «своєю бухгалтерією», адже дав їм оригінальні клички: Бух, Пом, Кас.

Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з Максимом Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Переважно вони поверталися зовсім без здобичі, бо не за нею й відправлялися, але задоволені й щасливі, що відпочили, намилувалися краєвидами, нарозмовлялися з друзями й наслухалися різних побрехеньок.

Девізом Остапа Вишні були промовисті слова: «Живіть, зайці!» До речі, цей девіз стосувався і М. Рильського, й А. Малишка. Якщо ж і траплялося вполювати звірину, настрій був зіпсований і полювання перетворювалося в тяжкі переживання й мало не траур по убієнному…

У щоденнику «Думи мої, думи мої» за 25 грудня 1951 року знаходимо такий запис: «Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це типове явище. Коли я приходжу (як завжди) додому «попом», без нічого, - всі спокійні. Всі: жона, донька, зять, і навіть онучок Павлушка зовсім байдуже заявляє: «Ді (дід)! Зайць (заєць) ма(нема)?» Зайця, як завжди, нема».

Доречними будуть слова М. Рильського (Максима Черешні) про товариша Остапа Вишню: "Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів і гриміти, як грім, і того голосу боялися усі плазуни й негідники". По полях ми з Вишнею бродили Восени, шукаючи зайців, І бур'ян пожовклий, посивілий Під ногами срібно хрупостів . Скільки доброти було в обличчі, Скільки мудрості в очах було, Як дивився приятелеві в вічі, Любий наш Михайлович Павло!Ну, а вмів же бути і суворим,І безжальним бути Вишня міг,Як назустріч злобним поговорам. Підіймав свій праведний батіг!Без гучних прожив він декламацій,А в душі поезія цвіла!Друг людини, друг природи й праці, Грізний ворог нечисті і зла. 1 Хрупостів– розм. видавав тріск, хрускіт; хрустів.

Вершиною розвитку жанру «усмішка» вважається збірка «Мисливські усмішки», які Максим Рильський назвав «ліричною поезією в прозі».

Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем,— трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, у поверненні додому — здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього — не трофей, а спілкування з природою. Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола. Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом» — ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.

Усмішка «Сом» Бесіда за змістом1. Де відбуваються події? (Місто Енськ на Харківщині ).2. Яка річка впадає в Північний Донець? (Оскіл ).3. Що розповідав дід Панько про річку? (В Осколі дна не дістанеш).4. Чи можна купатися в Осколі? (Ні, бо закрутить – «і нема чоловіка»).5. Хто живе в Осколі? (Дикі качки й великі соми). 6. Хто з’їв гусака? (Сом).7. Хто вирішив упіймати клятого сома? (Дід Панько й пан).8. Що стало приманкою для сома? (Підсмажена гуска чи гусак).9. Як ловили сома? (Пан мотузки тримає, а дід – пана ).10. Чому пан вирішив поводити сома? (Щоб втомився).11. Які бувають соми? (Катер можуть проковтнути, а шуму бояться; сильна й могутня риба).12. Що можна знайти у череві сома? (вареного рака, копчену ковбасу, шпроти).

https://www.youtube.com/watch?v=j_b. MYTo. PNo&ab_channel=Alex. Lan(29.50-32.08)Усмішка «Сом» (ст.111)

Дослідницька робота: виписати приклади. Гумор у творіОписи природи

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!