Освіта. Наука. Література після Другої світової війни

Освіта та культура в Україні після Другої світової війни. Сталінський режим, усілякими засобами утверджуючи притаманні йому ідеологічні догми, прагнув сформувати відповідну суспільну свідомість, комуністичний світогляд громадян. І першочергову роль у цьому відводив освіті, яка вважалася визначальною ланкою в культурному просторі держави.

Відновлення освітньої системи1 Відновлення мережі шкіл. Відбудову системи освіти розпочали ще наприкінці війни, а в 1950 році була відновлена довоєнна мережа шкіл. Проте фінансування освіти здійснювали за залишковим принципом, відтак хронічно не вистачало коштів.2 Народна будова. При відбудові та ремонті шкіл почасти використовували метод «народної будови», тобто батьки, вчителі та учні власними силами відновлювали школу у своєму населеному пункті.3 Вечірні та заочні школи. Поряд із денними, відкривали вечірні та заочні школи, у яких вчилася молодь, котра не змогла здобути освіту під час війни або ж змушена була рано розпочати трудову діяльність.4 Обов'язкова семирічна освіта. У 1953 році запроваджено обов’язкову семирічну освіту.

Професійна підготовка1 Мережа ПТУВ повоєнний період створювали мережу професійно-технічних училищ, яка відповідала потребам планової економіки.2 Прийом учнів. Прийом учнів у ПТУ здійснювали за принципом щорічного нарощування підготовки робітників масових професій середнього рівня кваліфікації.3Ідейний вплив. Як і в довоєнні роки, Комуністична партія прагнула посилити свій ідейний вплив і на учнівську молодь.4 Піонерські та комсомольські організаціїБуло відновлено роботу піонерських та комсомольських організацій, кількість яких постійно зростала.

Виховання та русифікація. Виховання відданості більшовизму. Виховання відданості більшовизму (й особисто Йосифу Сталіну) оголошували найважливішим покликанням школи. Державний курс на русифікацію. Не змінився також державний курс на русифікацію освіти. В 1953 році в українських школах навчалося 1,4 млн учнів, а в російських і змішаних – 3,9 млн дітей.

Вища освіта. Відновлення університетів. Упродовж перших повоєнних років було відновлено роботу вищих навчальних закладів, зокрема Київського, Харківського, Одеського державних університетів. Вечірні та заочні відділення. Проте майже половина студентів навчалася на вечірніх і заочних відділеннях, що негативно впливало на рівень їхньої фахової підготовки. Збільшення мережі вишів. Зросла мережа вишів у західних областях.Ідейне виховання. Значну увагу приділяла влада ідейному вихованню студентської молоді, формуванню в неї комуністичного світогляду. Обов'язкове викладання марксизму-ленінізму. Запроваджено обов’язкове викладання основ марксизму-ленінізму. У навчанні здебільшого використовували російську мову.

Культура. Відновлення закладів культури. Намагаючись охопити своїм впливом найширші верстви населення, влада сприяла розширенню мережі закладів культури. Народна будова. Переважно методом «народної будови» відновлювали клуби, бібліотеки, музеї, будинки культури, радіо- і кіномережу. Преса. Одним із засобів пропаганди радянського способу життя була преса. З відбудовою поліграфічної бази збільшили тиражі газет і журналів. Газети та журнали. У 1945 році виходило 879 газет і 6 журналів, зокрема «Україна», «Дніпро», «Українська література», «Перець».

Телебачення. Відкриття телевізійного центру. У листопаді 1951 року в Києві відкрили перший в Україні телевізійний центр.

Телевізійний центр у КиєвіТелевізійний центр у місті Києві. Світлина _1\. Скористайтеся пошуковиком й дізнайтеся де в Києві був побудований телевізійний центр? Як він виглядає сьогодні?_

Яким був стан освіти у післявоєнний період?Визначте основні риси розвитку вищої школи. У чому проявлявся ідеологічний вплив держави на освіту й культуру?Мислю творчо

Наука в Україні після війни. Повоєнний період для української науки виявився неоднозначним. У 1944 році відновила діяльність Академія наук України, яку з 1946 по 1962 рік очолював учений із світовим ім’ям, засновник української школи біохімії Олександр Палладін. Академічні установи розташовувалися в Києві. З 1950 року почало функціонувати Львівське відділення. В ці роки українські вчені досягли значних результатів.

Досягнення українських вчених. Сергій Лебедєв. Наприкінці 1940-х років в Інституті електротехніки під керівництвом Сергія Лебедєва створено першу в Європі малу електронно-лічильну машину (МЕЛМ), що на той час відповідала рівню світових стандартів. В листі до Академії наук СРСР Сергій Лебедєв записав, що цифровими обчислювальними машинами почав займатися в 1948 році. Самостійно в 1948—1949 роках розробив основні принципи побудови таких машин, враховуючи їхнє значення для господарства, а також відсутність в країні будь-якого досвіду їхньої побудови і експлуатації.Євген Патон. Колектив Інституту електрозварювання на чолі з Євгеном Патоном винайшов і впровадив у виробництво метод електрошлакового зварювання кожухів доменних печей, мостів, суден тощо. Його було використано при будівництві газопроводу Дашава — Київ та інших об’єктів. Володимир Філатов. Значні здобутки мали українські вчені в медицині. Визнаним авторитетом у галузі офтальмології був Володимир Філатов. В місті Одесі під його керівництвом відновив роботу інститут очних хвороб. За словами учнів вченого, навіть безнадійним хворим він ніколи не казав: «ні», стверджуючи, що відбирати віру у хворого – великий гріх. Тому постійно зазначав: «Може бути, адже наука розвивається».

Дослідження Олександра Богомольця1 Обмін речовин. Проблеми порушення обміну речовин, імунітету, алергії, старіння організму досліджував Олександр Богомолець.2 Тривалість життя. Він вважав, що людина за своєю природою може жити більше ста років. Відтак старіння у 60—70 років є передчасним і, зазвичай, зумовлене несприятливими умовами життя і захворюваннями.

Досягнення в літературознавствіРукописи. Серед гуманітарних наук першість була за літературознавством. Науковці опрацювали й опублікували частину рукописів Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Михайла Коцюбинського. Видання творів. З 1949 року започаткували видання творів Івана Франка, на початку 1950-х років з’явилося повне зібрання творів Івана Котляревського, підготовлено 5-томник творів Лесі Українки.

Вплив політики на науку. Проте суттєвої шкоди науці завдали політизація галузі та постійне втручання партійного керівництва. Вченим часто доводилося розробляти безглузді теорії, на зразок «плану перетворення природи», що передбачав зміну гідросистеми. Не оминула Україну й «лисенківщина».

Лисенківщина1 Сесія ВАСГНІЛВ 1948 році сесія Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Володимира Леніна в Москві закріпила «перемогу сталінізму» в біологічній науці.2 ЛженаукаЇї провідником став Трохим Лисенко, котрий вважав лженауковими праці засновників генетики Грегора Менделя і Августа Вейсмана.3 Переслідування генетики. Відтак «буржуазною» наукою оголосили генетику. В Україні почалася «чистка» серед вчених. З кафедр вишів, установ АН УРСР звільнили чимало фахівців, котрі не поділяли поглядів Трохима Лисенка.4 Жертви репресій. Серед них – Миколу Гришка, Іллю Полякова, Лева Делоне, Сергія Гершензона. Цькуванню й критиці піддано підручник для вищої школи «Курс генетики» Миколи Гришка і Лева Делоне.

Заборона кібернетики. Заборона досліджень«Ворожою» наукою вважали також кібернетику, у якій заборонили займатися новими дослідженнями. Переслідування істориків. Переслідувань зазнала історична наука. Була визнана незадовільною робота Інституту історії АН УРСР на чолі із Миколою Петровським. Звинувачення в націоналізміІсториків звинуватили в «буржуазному націоналізмі», відродженні реакційних поглядів Володимира Антоновича і Михайла Грушевського та відході від партійного тлумачення історичного процесу.

Наслідки тоталітарної системи. Відтак об’єктивні труднощі в наукових дослідженнях, спричинені відсутністю найнеобхіднішого, надзвичайно ускладнювала тоталітарна система, яка штучно ізолювала науковців від передових тенденцій розвитку світової науки, насаджуючи фальшиві стереотипи. Людство вступило в епоху науково-технічної революції, але Радянський Союз був неспроможний встигати за її швидким темпом.

Працюємо творчо1. Хто очолив Академію наук України в 1946 році?2. Назвіть найвизначніші досягнення в галузі науки в повоєнний період.3. Як позначився на становищі науки ідеологічний диктат з боку влади?

Літературний процес в Україні після Другої світової війни. Перемога у війні викликала емоційне піднесення в суспільстві, яке діячі літератури намагалися відобразити у своїх творах. Вибух творчої активності покоління переможців, яке пережило найжорстокішу в історії війну і важко піддавалося бюрократичному контролю, наполохав сталінське керівництво. Воно відчувало невпевненість свого становища в Україні, західні області якої були охоплені визвольним рухом.

Вплив «соціалістичного реалізму»Проте жорстокі реалії війни та труднощі повоєнного лихоліття майже не пробилися на сторінки літературно-художніх видань. Письменників зобов’язували творити в рамках «соціалістичного реалізму». Однак навіть за цих несприятливих умов з’явилося чимало яскравих і колоритних творів. З-поміж них – «Прапороносці» Олеся Гончара, дві книги роману «Велика рідня» («На нашій землі», «Великі перелоги») Михайла Стельмаха, «Київські оповідання» Юрія Яновського, книга для дітей «Зернятко» та повість «Зорі на Верховині» Агати Турчинської, оповідання і казки для дітей Наталі Забіли, вірші й повісті для дітей Марії Познанської, гумористичні оповідання Остапа Вишні, вірші Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка. У літературу прийшли молоді письменники, збагачені життєвим досвідом війни.1«Прапороносці»Олесь Гончар2«Велика рідня»Михайло Стельмах3«Київські оповідання»Юрій Яновський4«Зернятко»Агата Турчинська

«Ждановщина» та її наслідки. Негативно впливала на літературний процес «ждановщина». Компартійне керівництво України прийняло постанови, зокрема «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури», «Про журнал сатири і гумору «Перець», «Про журнал «Вітчизна». Кожну з них супроводжували численні викривальні статті в пресі, збори митців, на яких звинувачених у «перекрученнях» піддавали принизливій «проробці». З появою в березні 1947 року в Україні Лазаря Кагановича, «вірного помічника Йосифа Сталіна» і такого ж україноненависника, ідеологічні атаки на талановитих діячів української культури посилилася.11947 Поява Лазаря Кагановича в Україні21948 Початок «Справи Єврейського Антифашистського Комітету»31951 Критика вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну»

Репресії проти українських письменників. Одним із перших під нищівну критику потрапив письменник-гуморист Остап Вишня, твори якого визнали «шкідливими за ідейним змістом». Засуджено «ідеологічні помилки» його «Мисливських усмішок». Лише згодом усі звинувачення з Остапа Вишні було знято. Івана Сенченка звинуватили в сподвижництві Миколі Хвильовому, визначивши «ворожими» радянському ладові його нові повісті «Кінчався вересень 1941 року» та «Його покоління». Не уникли критики Юрій Яновський за роман «Жива вода», Максим Рильський, редколегія журналу «Дніпро» та його редактор Андрій Малишко. Остап Вишня«Мисливські усмішки»Іван Сенченко«Кінчався вересень 1941 року», «Його покоління»Юрій Яновський«Жива вода»Максим Рильський. Невідомо. Андрій Малишко. Невідомо

Боротьба з «космополітизмом»Черговий наступ на творчу інтелігенцію був пов’язаний із боротьбою з космополітизмом. «Безродними космополітами» назвали літературних і театральних критиків євреїв за національністю Євгена Адельгейма, Абрама Кацнельсона, Іллю Стебуна. Їх звинуватили в «низькопоклонстві перед буржуазною культурою Заходу». Серед обвинувачених були й ті, що ще недавно запопадливо боролися з «українським націоналізмом». Упродовж 1948—1952 років через сфабриковану владою «Справу Єврейського Антифашистського Комітету» репресували 19 єврейських письменників України.Євген Адельгейм. Літературний критик. Абрам Кацнельсон. Театральний критикІлля Стебун. Літературний критик

Критика вірша «Любіть Україну»В 1951 році розкритикували вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», написаний ще в 1944 році й читаний з багатьох трибун. Зазначали, зокрема, що «Не таку Україну оспівує у своєму вірші Володимир Сосюра. Під такою творчістю підпишеться будь-який недруг українського народу з націоналістичного табору, скажімо, Петлюра, Бандера та інші».1944 Написання вірша1951 Критика вірша

Наслідки тоталітарного режиму. Відтак у своєму прагненні створити талановиті твори, використати нові прийоми художньої творчості, опанувати нові теми, запропонувати їхнє нетрадиційне висвітлення літератори неминуче вступали в суперечність із системою. Отже, у повоєнні роки тоталітарний режим продовжив нагнітання напруженості в суспільстві, розгорнув чергові ідеологічні кампанії і нову хвилю репресій. Нагнітання напруженостіТоталітарний режим створював атмосферу страху та недовіри.Ідеологічні кампаніїПроводилися кампанії з метою контролю над думками та поведінкою людей. РепресіїЗа будь-яке відхилення від встановлених норм люди піддавалися переслідуванням та ув'язненню.

Втрата інтелектуального потенціалу. Як результат в культурі утвердилися одноманітність, уніфікованість, показна одностайність. Така політика завдала великої шкоди інтелектуальному потенціалу української нації. Одноманітність. Відсутність різноманіття та творчої свободи. Уніфікованість. Всі твори мали відповідати єдиним стандартам та ідеологічним нормам. Показна одностайність. Відсутність критичного мислення та свободи висловлювання.

Хто з літераторів описав реалії війни та повоєнної відбудови?Яку роль у повоєнній українській літературі відігравала політика «ждановщини»?Чи забезпечувалася свобода творчості за тоталітарного режиму?Працюємо творчо

Домашнє завдання.1. Опрацювати матеріал підручника2. Поясніть значення понять: «лисенківщина», «буржуазний націоналізм».3. Підготуйте повідомлення на тему: «Суперечливі тенденції розвитку освіти та літератури в повоєнні роки».4. Заповніть таблицю «Досягнення науки в повоєнний період».