18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

«Ой прийшли до нас три свята у гості».

Про матеріал
Розробка допоможе познайомити дітей з особливостями святкування вечора напередодні старого Нового року; сприяти формуванню творчої особистості; виховувати в учнів розуміння відроджувати народні традиції, любов до історичної спадщини українського народу. Форма проведення: театралізоване дійство.
Перегляд файлу

 

«Ой прийшли до нас три свята у гості»

 

Мета: познайомити дітей з особливостями святкування вечора напередодні старого Нового року; сприяти формуванню творчої особистості; виховувати в учнів розуміння відроджувати народні традиції, любов до історичної спадщини українського народу.

Форма проведення: театралізоване дійство.

Ведуча: Кожна нація, кожен народ, навіть соціальна група має свої звичаї, що виробилися впродовж багатьох століть і освячені віками. Людину, яка не шанує звичаї називають вовкулакою. У день святого Юрія вона перекидається вовком, бігає разом з іншими звірами по лісі і має лише ремінець на своїй кудлатій шиї, а в день зимового Миколи знову перекидається чоловіком. Вовкулака у людській подобі до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв теж не знає.

Щоб не бути вовкулакою, ми маємо вивчати  звичаї, традиції, обряди нашого народу, берегти їх для нащадків.

 

Ведуча: Свято Різдва - найкрасивіше зимове свято. Нашою Церквою воно відзначається 7 січня за новим стилем. Це свято приходить до людей морозної ночі в годину опівнічної храмової служби в сяйві свічок, у світлі зірок і гучному співі хору. Звуки дитячих голосів, що славословлять Бога, як ангельський глас, наповнюють торжеством Всесвіт. Небо і земля славлять Різдво Христове. На землі, хоча б ненадовго, запановує мир, а серця сповнюються доброю волею.

Ведуча: Різдво, поряд із Великоднем, – найбільше свято усіх християн, Це той час, коли душа звільняється від земного, очищається і поринає в осягнення дива народження Бога. На Різдво немає місця земним клопотам і турботам.

Ведуча: З Різдва до Водохреща продовжуються веселі зимові святки - святі дні. Проте кульмінацією є свято Старого Нового року (1 січня - за ст. стилем, 14 січня - за новим). І ось наш чарівний Святий вечір переходить у таємничу новорічну ніч. У далеку сиву давнину склався цей прекрасний народний звичай щедрування і Свято Старого Нового року.

Ведуча: Це свято - як земне, так і сповнене чудес, де все спрямовано на те, щоби вблагати і прихилити Щедрого Бога дати добрий урожай, гарний приплід, достаток у хаті. Адже кажуть, що в цю ніч відкриті небеса – і можна про все просити.

Ведуча: Світ замовкає у чеканні,                                                                                            Ніч Новорічну дивну жде,                                                                                          А у зимовому мовчанні                                                                                             Лапатий, білий сніг іде.                                                                                                           І віриться мені у казку,                                                                                             Принишкло в трепеті усе.                                                                                                   На людство сходить Божа ласка,                                                                                      Усім любов і мир несе.

Ведуча: За столом веселим на лану широкім

Новий рік зустрівся із минулим роком.

І сказав минулий року молодому:

Не минай же щастя ні одного дому.

 

Ведуча: Зима… Навколо біліють сніги. Мороз, ніби пензлем, розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві, стоять вони, як у казці, і сяють самоцвітами від першого променя січневого сонця.

Ранок… Над кожною хатою стовпом в’ється дим. Тихо… Здається, що село ще спить: на вулиці ні душі. Але в кожній хаті кипить робота. Цілий вечір господарі пораються по господарству готуючи святу вечерю. Тож давайте заглянемо в гості  до української родини.

 

Святково прибраний зал. Посередині зали стоїть стіл, хліб, в кутку дідух з жита, пшениці і вівса. Біля столу сидить господар.

 

Ведуча: Зимовий вечір... Тільки вщухла хурделиця. Піднявся місяць. Усе освітилося, заіскрилося. Сніг загорівся сріблистим полем і весь обсипався кришталевими зірками: А де наші господарі?

 

Господарі разом: Та тут ми, тут, готуємось гостей зустрічати.

 

(Входить господиня з кошиком і ставить його на стілець.)

 

Господиня: Тут і горішки, і яблука, і цукерки, бублики, кошики для куті. Буде чим малечу пригощати.

 

(Входить господар, несе сніпок ).

 

Господар: Добрий вечір! Дай, Боже, здоров’я!

 

Господиня: Дай Боже, добрий вечір! Що несеш?

 

Господар: Жито-злато! Щоб весь рік ми жили багато. (хреститься)

 

(Господар кидає одну жменю жита під стелю).

 

Господар: Щоб так ягнята і телята стрибали, як це зерно стрибає від землі до стелі (другу жменю). Щоб так бджоли роїлися, як це зерно стрибає від землі до стелі (третю жменю). Щоб так достаток водився, як це зерно стрибає від землі до стелі.

 

Настуня: Матусю, а чим славиться свято старого Нового року?

 

Господиня: Чимало різноманітних народних звичаїв та обрядів зв'язано із святом Старого Нового року. Ти, знаєш, воно пов'язане навіть із дівочими ворожіннями про шлюб. Дівчачі ворожіння цієї ночі багато в чому схожі із тими, які мали місце на Катерини та Андрія. Приступаючи до ворожінь, дівчата, звичайно, намагалися отримати відповідь на запитання: чи чекати у Новому році шлюбу, куди; хто буде чоловіком; чи буде шлюб щасливим. Відповідь на ці питання, звичайно, давала вишнева гілка, поставлена в день Катерини у воду на покуті. Якщо вона розквітала до Нового року, це вважалося хорошою ознакою. Поширеним прийомом ворожінь було слухання різних звуків: гавкоту собак, луни людських голосів. Звідкіль почує дівчина гавкіт собак, звідти і буде її майбутній чоловік.

 

Господар: Новорічна ніч, як і різдвяна, вважається у народі чарівною, з нею пов'язано чимало повір'їв. Наприклад, я щойно  ходив у сад і сокирою — «лякав дерева»:

 

Настуня: Як це тату?

 

Господар: стукає по стовбуру і приказує: «Ударяю — лякаю, як не будеш родити яблук груш, слив, то зрубаю». Наші прадіди вважали, що дерево і насправді «злякається» і віддячить добрим урожаєм у Новому році.

 

Настуня: А для чого молоді деревця обв’язують перевеслами із сіна, що знаходилося на столі під час Святої вечері?

 

Господар: А це для того, щоб вберегти сад від шкідників та гусені. Навесні обсушені перевесла підпалювали і ними обдимлювали дерева з тою ж метою.

 

Господиня: А завтра, мої любі, ми будемо уважно до всього  придивлятися, намагатимемось спрогнозувати майбутній рік. Існують такі повір’я:

Якщо інеєм вкрилися дерева, — чекай на врожай зернових, а ясний погожий ранок — на рясний урожай садовини.

 

Настуня: Ясна місячна ніч проти Нового року — щастя прийде у кожну родину.

 

Господиня: Уночі перед Новим роком треба спати без подушок, щоб голова цілий рік не боліла.

 

Господар: Коли під Новий рік добрий сніг, то сій гречку. Коли під Новий рік небо в зірках, буде урожай грибів.

 

Господиня: А ще хочу вам розповісти про Меланію. Ти знаєш Настуню про неї?

 

Настуня: Все, що я знаю, це те, що свято її ми відзначаємо 13 січня.

 

Господиня: А народилася вона в християнській сім’ї. У чотирнадцять років Меланія проти своєї волі була видана заміж за знатного юнака Апініана. Меланія все життя хотіла присвятити Богові. Та Апініан хотів, щоб вона народила Йому спадкоємців своєму майну. Незабаром свята Меланія народила дівчинку і хлопчика, які згодом померли. Після пережитого Меланією, Апініан відпустив її. І вони обоє присвятили своє життя Богові. Святі відразу залишили місто Рим і для них почалося нове життя, цілком присвячене служінню Богові. Вони почали відвідувати хворих, приймати подорожуючих, допомагати бідним. За їх гроші було побудовано багато храмів і лікарень.

 

Настуня: А чому, матусю, я чула стільки насмішливих співанок про Маланку? Вона ж стільки добра зробила для людей!?

 

Господиня: Ти знаєш доню, існує і інша легенда. За її розповідями  Маланка — дівчина, яку поганський цар Ірод, що намірився вбити маленького Христа (а для того наказав «порізати діток до двох літ»), послав організувати маскарадне видовище, щоб розвеселити сумний люд. Маланка справилася з завданням і сама. Перебравшись на смерть,вона глумилася над великим горем — танцювала, стрибала, веселилася. Хоч усім було далеко не до сміху. Тому не слід плутати Преподобну Меланію, як взірець правдивого християнина та поганську Маланку з цієї легенди тому,що глибоко віруючі ні самі на Маланку не маскарадилися, ні дітям своїм не дозволяли і маскараду отого під хату собі не впускали. Навіть приповідки прижилися: «Як си зганьбиш, вижену тя, як Маланку, з двору».

 

Господар: Хочу доповнити вашу розмову тим, що 14 січня Церква згадує також одного з Великих отців Церкви — Василія Великого. Ця людина є незвичайна, велична, світла. Він не тільки аристократ за походженням, а й аристократ духу, характеру, науки і святості.

Народився приблизно 330 року в Кесарії і походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. В сім’ї було десятеро дітей, з яких п’ятеро і мати Емілія зачислені до святих. Василій безстрашно боронив святу віру. Для бідних, старих, хворих, сиріт і вдовиць він будує великі доброчинні заклади, які були наче окремим містом, що отримали назву Василіяди. Святий Василій – це проповідник і бесідник з Божої ласки, його слово палке, полум’яне і рішуче. Він є апостолом живого слова. Він уклав текст Божественної Літургії. Його визнають Великим Вчителем Церкви.

 

(Стукіт біля дверей).

 

Господиня: Ой, хтось до хати йде. Чи не колядники?

Колядники співають «Ой чи є, чи нема».

Колядники: Христос рождається!

 

    Господар: Славімо його!

    1-й колядник:

                       А чи вдома пан господар? 

    Господар:

                      Вдома! Вдома!

    2-й колядник:

                     Пустіть гостей до хати та благословіть щедрувати!

    Господиня

                   Ласкаво просимо до нас!

(заходять до хати).

    Звіздар:  Вам вклоняюсь, вас шаную, вас віншую

 Щастям, здоров'ям, ще й віком довгим.

 Від нині за рік та від року повік!

 З Щедрим вечором, Святим вечором!

 Мир тобі, вкраїнська хато,

 Хай вам буде в будень, в свята

 І любов, і ласки втіха,

 Хай минають вас всі лиха!

 Пустіть до хати, будемо щедрувати

 І щастя радості бажати!

 

       Господар:

                    Благословляємо щедрувати!

 

Звіздар: Мир тобі, вкраїнська хато,

Хай вам буде в будень, в свята

І любов, і ласки втіха,

Хай минають вас всі лиха!

Пустіть до хати, будемо щедрувати

І щастя радості бажати

 

Господар: Ласкаво просимо.

 

1 щедрувальник: Хочете вірте, хочете ні — уже на білому коні

Появився Новий рік. Веселий, як торік.

В українській вишиванці, заблищав, як промінь вранці.

Нехай віє, сіє, дує, хай здоров`я всім дарує!

 

2 щедрувальник:

Хай щастить усім в усьому, і завжди, і всюди.

Гарний настрій у всіх буде на свята і в будні.

Під обрусом сіно, на обрусі свічка,

На всю хату пахне свіжа паляничка.

На радість дорослим на втіху малечі

Йде до нас у гості Щедрий Добрий вечір!

 

(Чути стук у двері)

Колядник:

Ой господарю, господарочку,

Пусти в хату Меланочку,

Меланочка чисто ходить,

Нічого в хаті не нашкодить.

Як пошкодить, то помиє,

Їсти зварить, та й накриє,

Добрий вечір!

 

Господиня:

Просимо!

Господар: Подивися господарю, яка красна Меланія прийшла тебе привітати, тебе віншувати.

Господар: Бачу, бачу. Просимо до господи!

 

Хлопці заводять під руки Меланію (переодягненого парубка) пританцьовуючи на чотири боки.

Колядники приспівають:

Наша Маланка та й змерзла в ножки,

Пустіть до хати, до хати трошки,

Пустіть до хати, пустіть до груби,

Пустіть Маланку погріти зуби.

 

Хлопець:

Наша Маланя, пишная паня

Дівка нівроку, не боїться вроку.

Подивися тута:

Станок, як млинок

Статура, як фігура, а лице, як помий,

То хоч воду з нього пий.

 

Хлопець 2:

Наша Меланя ще й роботяща.

 

Меланія бере в руки віник і замітає сильно розмахуючи віником. Позамітавши, хлопці беруть під руки Маланку і пританцьовують до господарів.

 

Колядники наспівують:

Ой пляшу, пляшу знаю до кого,

Дасть ми дівчина пів золотого,

А на тім слові бувай здоровий

Гречний господар в щасті здоров`ї.

 

Ведуча: Старий Новий рік – фраза, не позбавлена певної абсурдності у самій своїй суті: як же так – і старий, і новий водночас? Але саме так воно і є. Кажуть, що саме у цей вечір Новий рік зустрічається зі старим. Старий рік приходить тихо і нагадує нам, хто ми є. Це – наше свято, яке краще було б називати Щедрим вечором. А Новий рік повний сил і наснаги ступає впевненим кроком у майбутнє.

Ведуча: У дні, коли зимове Сонце починає поволі повертати на літо, люди радо зустрічають прихід Нового року, здоровлять один одного, зичать радості, щастя, добробуту засівають зерном добра.

Ведуча: Чути, чути, чути дзвін,

За сто сім далеких гір.

То з далеких свят мандрівка

То до нас спішить щедрівка.

 

Щедрувальник: (з-за дверей)

Ми на тую щедрівку тай засвітимо зірку,

І Козу приведемо, веселитись всі будемо.

 

Колядники виконують колядку «На Різдвяні свята всі ся радуймо»

Чутно стукіт в двері, при вході хтось тупає.

 

Господар:

- А що то так тупає там?

 

2 щедрівник:

Та це наша Коза – пустіть її погрітись, а то в неї вже і копита, і роги змерзли!

 

Господар:

- Та вона нам всю підлогу попсує, погризе! Не можемо вас пустити!

 

3 щедрівник:

- Та вона у нас така гарна, така розумна, така весела! Господарко! Дозвольте «Козу» завести

Господиня. Ну Заводьте! Побачимо, яка вона у вас: чи велика, чи маленька, чи висока, чи низенька!

 

Циган:

Ой нюхай, Козо,

Там коржі печуть,

То і нам дадуть!

 

Заходить коза, починає вискакувати, витанцьовувати, тупотіти, мекати, пританцьовувати, чіплятись до щедрувальників. Уся ватага співає пісню: «Го-го-го, Коза»

 

Де Коза ходить, - там житечко родить,

А де не буває, там вилягає;

Де Коза ходить, -там усе родить,

Де коза буває, -там все проростає,

А де не буває, - там все пропадає.

 

Коза:

Я - Коза периста,

Маю років триста,

Всім у ріднім краю

Бажаю врожаю!

З святом всіх вітаю!

Циган: Може, купите мою Козу, вона молоко дає.

 

Господиня: В тебе не Коза, а кляча, до того, ще й ледача.

 

Циган: Не ображай мою Козу, бо зараз хату рознесу.

 

Господар: Та в тебе Коза вкрадена, а не куплена. До того ж, ще й облуплена.

 

Циган: Неправда твоя, моя Коза ще добре скаче. Правда, дівчата?

 

Дівчата: Правда, правда, добра Коза. Купуйте, поки продає.

 

Господиня: А що, може, купимо Козу. Буде молоко завжди в хаті.

 

Господар: Скільки хочеш за свою Козу? Ану я її розгляну чи не кривобедра?

 

Циган: Ей-ей! Перше, ніж нашу Козу зачіпати – покажи гроші! Вона дорога в мене.

 

Мірку гречки Коза коштує, бо ще добре танцює.

Ще й мішок вівса й ячменю і гривень повну жменю.

 

Господар: Де ж тобі гривень візьму, немає в мене грошей живих, криза в Україні

 

Гуртківець танцювального гуртка: Може нам тут допоможуть з грошима, якщо ми станцюємо українського гопака.

Гуртківці виконують танець.

 

Господар: Ти знаєш (до цигана), а я капусту маю.

 

Циган: А капуста - зелена?... Бог з тобою. Думаю, сторгуємося і з козою розцілуємося.

 

(Коза падає нежива і вдає, що мертва)

 

Усі: О-о-ой, коза впала, нежива стала.

 

Циган: Рятуйте мою Кізоньку, дам грошей жменю.

 

Циган:

Були в Києві і Луцьку,

Скрізь було по-людські.

А, як прийшли до вашої хати,

Так стала Коза здихати.

 

Ой люди, майже молода Коза…!

 

(звертаючись до господарів)

 

Щоб Коза встала — дайте кусок сала,

Та дайте свяченої води, щоб влити туди і сюди,

Кільце ковбаски, та бубликів в’язку.

Дайте Козі ячменю, а нам грошей повню жменю.

 

- Майже молода Коза впала!

(Циган звертається до діда)

– Що тепер робити? Тепер хіба що шкуру обдерти!

 

Господар:

- Та де ж з майже живої і майже молодої Кози шкуру дерти! Лікаря покличте! Лікаря!

Лікар:

- Хто тут хворий?

 

Циган: Та ось гляньте що сє стало.

(Лікар починає міряти присутнім пульс, комусь прикладає руку до чола. Його ведуть до Кози. )

Циган: Ой біда, люди рятуйте мою Кізоньку.

 

Лікар: О, та я зараз вмить полікую. Я вчився у лікарів старої науки, всі болячки відлякую!

Починає оглядати Козу.

 Лікар: Ой, та ця хвороба мені незнайома.

 

(Лікар заглядає Козі в рот, починає рахувати зуби, кричати їй у вуха, піднімає по черзі ноги)

 

Лікар: Попробуємо їй зробити масаж (бере качалку).

-Не помагає(розводить руками).

-Ну, що ж, тут поможе тільки укол!

 

Витягає величезного шприц і намагається зробити Козі. Коза зривається з підлоги, починає мекати

 

Всі охкають: Куди ж Коза побігла!?? Аж тут заходить Василь, ведучи Козу на поводі – всі тішаться і вигукують: «Василь! Коза знайшлась!».

 

Василь:

Ми всі разом вам бажаєм

Миру і щастя у рідному краї.

Рік старий вирушає в дорогу,

Залишає нам зоряний дім

Кожний кожному щастя нового

Зичить радісно з роком Новим.

Хай Новий рік ввійде ласкаво

У вашу затишну оселю,

Й наповниться вона теплом і казкою,

Достаток килимом постелиться.

Зоря Різдва, мов світло ліхтаря,

Нехай веде вас до Христа,

І у вашім домі хай царює

Здоров’я, радість, доброта.

Вітаєм Вас із Новим роком,

З всіма Різдвяними Святами!

Нехай життя із кожним кроком

Ваш дім наповнює скарбами!

Хай сонце радо Вас вітає,

Кує зозуля літ багато,

Здоров’я з пишним короваєм

Приходить в будні і на свято!

Нехай тепло людських сердець

Вам душу щиро зігріває,

І переможних справ вінець

Хай Вашу голову вінчає!

 

Циган (До Кози): Підійди ближче, поклонись нижче.

Дому і цій господині.

 

Господар: Розвеселили мою душу, потішили старого. От ніби я й помолодшав тай на років десять

 

Щедрівник: Господарю й господині,

Щоб сповна було у скрині,

Щоб було що їсти й пити,

Й мирно до ста літ дожити.

 

Щедрівник: Наш Ісусику маленький,

Що у яслах народився.

Учини, щоб рідний край

Наш розвеселився.

Учини, щоб краща доля

В нашу хату завітала.

І щоб ціла Україна

Бога в щасті прославляла.

 

Щедрівник: Рік старий протіка із водою, Рік Новий вже спішить, у дорозі.

Час наповнити душі любов’ю Новий рік уже на порозі!

 

Щедрувальник: Поки ми щедрували, водили Козу, час наблизив нас до Нового року.

 

(Заходить Старий і Новий рік)

 

Новий рік: Ти з яких прийшов доріг?

Розкажи нам, що ти бачив? Що у пам’яті зберіг.

 

Старий рік: Ой як тяжко я втомився,

Йшов до Вас, й з дороги збився.

Колись я приходив, мене всі вітали,

А тепер я чую, проганяти стали.

 

Новий рік: А Я спішу до Вас із кожним кроком

Вітаю вашу дружну я сім’ю.

Мене давно назвали Новим роком.

Мені із вами йти в однім строю.

Що це у тебе, Старий роче?(показує на міх, що в руках Старого року)

 

Старий: Признаюсь тобі. Крізь час попереднього року йшов я з тим міхом світом. Шукав у людей добра, милостині, допомоги. Дорога моя була довга. Був я і у містах українських, краєвидних селах. Коли я був молодим , веселим ніхто не хотів розділити зі мною мою радість, кожен мав свої інтереси, вподобання. І я розчарований йшов. Коли ж я був бідняком, хто пустив мене до хати, а хто прогнав, дехто й слухати не став. І ось все це моє багатство, моя покута. Все це я зібрав руками своїми, пройшовши холодними морозами, посухою та дощами. Та зрозумів єдине: байдужість людська пожирає світ . Мало любові в цьому світі. Син підносить руку на батька, брат не порозуміється з братом, чоловік покидає рідних дітей і дружину з незрозумілої причини, а мати вбиває ще ненароджену дитину. Байдужість майже все знищила і людей знищує...

 

Новий: Але як можна її побороти?

 

Старий: Можна, сину, але це нелегко, і якщо не ти її побореш; може твої сини та внуки знищать її, а ти тільки наготуй їм зброю.

 

Новий: Яку зброю?

 

Старий: Ця зброя, сину, називається мир. Тільки в мирний час засіється і зросте зерно добра, і зацвіте пишним цвітом правди й щастя, а поки що треба цей мотлох, те сміття, яке я зібрав протягом мого року, викинути геть, забути про все залишити в минулому і почати цей наступаючий рік з нової сторінки. (Звертається до людей):

 

Ти, брате, пробач братові, котрий може чим обідив;

 

Ти, батьку, подивись до синочка свого, що коїться в його душі, може йому потрібна твоя батьківська порада;

 

Ти, бабусю, схили молитву твою до Господа за онуків твоїх;

 

А ти, матусю, пам’ятай, що де б ти не була у світах, про тебе не забули, ти потрібна твоїм дітям, чоловікові, твоїй сім’ї.

 

Новий: А де ж шукати тої зброї миру?

 

Старий: Шукати будеш у кожному людському серці, котре зможе швидко обізватися до чужого горя. Та пам’ятай: не опускай руки на півдорозі. Іди, шукай і знайдеш, проси прощення, і будеш прощений, полюби і тебе полюблять. Тільки так ти зможеш побороти людську байдужість.

 

(Старий вивернув торбу, витрусив з неї все сміття і передав її Новому).

 

Новий: Спасибі старому батькові: усе погане витрусив із торби. Буду ж і я засівати святе зерно добра, як казав мені батько, буду ростити зелену гілочку миру...

 

Колядка «Добрий вечір, тобі»

 

Новий рік: Хай забудуться біди й тривоги,

Щастя поруч із вами іскриться,

Буде вік Ваш і добрим, і довгим

І задумане все хай здійсниться.

Від вогнів новорічних ялинок

Ваші очі, як зорі, засяють,

Хай любов Вам, і віру, й надію

В душу свято Різдвяне вселяє!

 

Хлопець: А в полі, полі Сам Господь ходить,

Сам Господь ходить, зерно носить.

Діва Марія Бога просила:

«Уроди, Боже, жито, пшеницю,

Жито, пшеницю, всяку пашницю».

Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.

Будьте здорові з Новим роком і з Василем. Дай, Боже!

 

Хлопець: Сійся, родися жито й пшениця,

Щоб Вам вродило, краще ніж вторік.

У полі зерном, у домі добром,

В печі пирогами, на столі хлібами,

Хай буде Ваша хата, радістю багата,

Хай славиться добром, медом, пивом і вином,

Хорошими пирогами та щасливими піснями,

І хай сіяє крізь літа Христова зірка золота,

Звеселяйте всі щоднини нашу славну Україну!

 

Василь: Сійся-родися серед народу,

Віра, Надія, Любов і Згода!

Щоб в дні тривоги стояли люди,

Серце при серцю, а грудь при грудях!

Хай нашої єдності вороги лякаються,

 

А ми дружно скажемо:

 

Всі: «Христос рождається!».

 

Колядка «Старий рік минає».

docx
Пов’язані теми
Музичне мистецтво, Сценарії
Додано
16 квітня
Переглядів
56
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку