20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Озеленення пришкільної території.

Про матеріал
Тема проекту: Озеленення пришкільної території. Технологія основна: Вирощування декоративних рослин. Технологія додаткова: Ландшафтний дизайн.
Перегляд файлу

 

1

 

Зміст

 

Зміст

Вступ

1. Організаційно-підготовчий етап.

1.1. Вибір та обґрунтування теми проекту.

1.2. Вимоги щодо озеленення шкільних закладів

1.3. Критерії благоустрою шкільних закладів.

2. Конструкторський етап.

2.1. Проектні пропозиції, щодо застосування асортименту рослин.

2.2. Агротехнічний догляд за створеним об’єктом.

3. Технологічний процес виконання проекту.

3.1. Технологія вирощування однорічних квіткових рослин.

3.2. Відео звіт про виконану роботу.

4. Заключний етап.

4.1. Висновки.

4.2. Список використаних джерел.

4.3. Додатки.

 

 

 


Вступ

Тема проекту: Озеленення пришкільної території.

Технологія основна: Вирощування декоративних рослин.

Технологія додаткова: Ландшафтний дизайн.

Мета проекту: шляхом озеленення пришкільної території покращити екологічний стан довкілля та підвищити рівень екологічної свідомості громадян, а також залучити учнів до практичної діяльності з розв’язання проблем навколишнього середовища місцевого значення.

Проект пропонує комплексний підхід до вирішення проблеми забруднення атмосферного повітря, оскільки для реалізації проекту буде проведено ряд заходів екологічного характеру. Зокрема, будуть проведені акції з очищення, озеленення пришкільної території та проведення заходів екологічної просвіти в школі. В реалізації проекту братимуть участь учні школи, вчителі, батьки, представники органів місцевої влади, громадськість міста та природоохоронні служби. Оскільки озеленення буде відбуватись на пришкільній території, це забезпечить в майбутньому належний догляд за саджанцями та кущами.

Очікувані результати проекту:

  • озеленення та благоустрій місцевості;
  • покращення стану атмосферного повітря;
  • покращення здоров’я та самопочуття громадян;
  • забезпечення сприятливих та безпечних умов для проведення спортивних занять, ігор, дозвілля;
  • створення своєрідного міні-парку для відпочинку школярів та мешканців мікрорайону;
  • виховання у дітей почуття прекрасного, любов до природи і рідного краю;
  • усвідомлення необхідності екологічного вибору як вибору, орієнтованого на загальнолюдські цінності;
  • уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й оцінювати їх;
  • навички ефективного спілкування, участі в житті громади.

 

  1. Організаційно-підготовчий етап.

 

  1.       Вибір та обґрунтування теми проекту.

 

Тема проекту: Озеленення пришкільної території.

Технологія основна: Вирощування декоративних рослин.

Технологія додаткова: Ландшафтний дизайн.

Мета проекту: шляхом озеленення пришкільної території покращити екологічний стан довкілля та підвищити рівень екологічної свідомості громадян, а також залучити учнів до практичної діяльності з розв’язання проблем навколишнього середовища місцевого значення.

Проект пропонує комплексний підхід до вирішення проблеми забруднення атмосферного повітря, оскільки для реалізації проекту буде проведено ряд заходів екологічного характеру. Зокрема, будуть проведені акції з очищення, озеленення пришкільної території та проведення заходів екологічної просвіти в школі. В реалізації проекту братимуть участь учні школи, вчителі, батьки, представники органів місцевої влади, громадськість міста та природоохоронні служби. Оскільки озеленення буде відбуватись на пришкільній території, це забезпечить в майбутньому належний догляд за саджанцями та кущами.

Очікувані результати проекту:

 озеленення та благоустрій місцевості;

 покращення стану атмосферного повітря;

 покращення здоров’я та самопочуття громадян;

 забезпечення сприятливих та безпечних умов для проведення спортивних занять, ігор, дозвілля;

 створення своєрідного міні-парку для відпочинку школярів та мешканців мікрорайону;

 виховання у дітей почуття прекрасного, любов до природи і рідного краю;

 усвідомлення необхідності екологічного вибору як вибору, орієнтованого на загальнолюдські цінності;

 уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й оцінювати їх;

 навички ефективного спілкування, участі в житті громади.

 

 

1.2. Вимоги щодо озеленення шкільних закладів

 

Роль зелених насаджень в житті людини в сучасному урбанізованому

середовищі важко переоцінити. Очищення повітря, захист від шуму —

перелік основних функцій зелених насаджень, що доповнюються їх

рекреаційною та естетичною роллю. При цьому, значення озеленення у

вихованні підростаючого покоління є гарантією нормального фізичного та

психічного розвитку дітей. Саме тому, благоустрій територій шкільних

закладів, де тривалий час перебуватимуть учні, вимагає особливої уваги,

підвищених вимог, та повинен турбувати свідомість не окремих людей чи

колективів, а всього суспільства.

Крім того, питання благоустрою і озеленення є особливо актуальним

для шкільних навчальних закладів, які в сучасних умовах надають не тільки

послуги навчання, але й виховання, складовою якого є екологічне виховання.

Згідно державних будівельних норм, розміщення та розміри земельних

ділянок навчальних закладів належить приймати відповідно до мостобудівних норм. Будинки загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче 25 м від червоної лінії. При розташуванні будівель шкіл у громадському центрі цю відстань допускається зменшувати до 10 м за умови

забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних вимог. Відстань від межі

ділянок навчальних закладів до стін житлових будників із входами та

вікнами приймається не менше 10 м, від будників навчальних закладів до

житлових та громадських будників та споруд згідно з нормами інсоляції,

природного освітлення та шумозахисту. В умовах реконструкції допускається зменшення відстані від проїзної частини вулиць при використанні шумозахисних заходів.

Площа озеленення земельних ділянок повинна складати 45-50%

загальної площі ділянки (включаючи озеленені місця відпочинку, ділянки для

вирощування овочевих та ягідних культур, захисні смуги та посадки з

чагарників по периметру ділянки). При приляганні земельної ділянки

безпосередньо до зелених масивів (парків, садів, скверів), а також при

розміщенні навчальних закладів у сільській місцевості або за умов

реконструкції площу зелених насаджень допускається скорочувати, але не

більше ніж до 30%. Високорослі дерева належить висаджувати на відстані не

меншій 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, а чагарники не менше

5 м.

Озеленення ділянки шкільного закладу має бути різноманітним і естетично красивим, що створює сприятливе візуальне середовище. На ньому мають рости не тільки береза й тополя, а й інші дерева, такі як липа, горобина, верба, каштан, дуб, ясен. Якщо територія велика, то на ній або віддаленій ділянці може бути закладений невеликий хвойний лісок: посадки ялини, сосни, ялиці цікаві в пізнавальному відношенні і корисні для оздоровлення. Всі ці дерева виділяють фітонциди, які знищують хвороботворні мікроби.

На такій ділянці повинно бути багато квітів - шкільний сад повинен стати дійсно квітучим садом. Квіткове оформлення повинне концентруватися

біля входу на ділянку перед фасадом будівлі, в місцях очікування батьками

учнів. Квітники з однорічних рослин зазвичай розбивають вздовж доріжок

для того, щоб діти мали змогу поливати та спостерігати за ними.

Багаторічні рослини розміщуються далі від доріжок на газонах у

вигляді вільних біогруп. Квітники можуть займати до 2% всієї площі ділянки.

На квітниках необхідно висаджувати такий асортимент квітів, щоб вони

квітували на протязі усього вегетаційного періоду, були невибагливі у

вирощуванні та догляді.

 У різних місцях ділянки можуть рости і багаторічники, і однорічники. Біля центрального входу, під'їздів, уздовж основних доріжок краще посадити легко ростучі багаторічники - іриси, лілії, півонії, флокси.

Однорічники доцільність окремо саджати на групових ділянках - вчитель з

учнями буде вирощувати розсаду, висаджувати її в ґрунт, а потім разом

простежувати розвиток рослин до дозрівання та збору насіння. Рослини

повинні бути простими у догляді, довгоквітучими: чорнобривці, космея.

Не слід забувати про вертикальне озеленення: чудово виглядають стіни

і паркани, повиті диким виноградом, хмелем, а альтанки на ігрових майданчиках - запашним горошком, декоративної квасолею.

При наявності хорошої ділянки шкільний сад може створити «екологічний простір» нового типу.

На ділянці школи майданчики розташовують, враховуючи вік дітей. Зона зелених насаджень, що займає 60% території ділянки, спеціально не

відокремлюється. Це зелена огорожа, що відділяє майданчики, дерева за

периметром ділянки, квітники. Господарський двір максимально ізолюють

від дитячих майданчиків і примикають до одного з проїздів.

Озеленення слід вирішувати так, щоб майданчики добре освітлювались

сонцем у ранково-вечірні години та були захищені від пекучих променів

протягом дня.

Для оздоблювача важливим є взаємозв`язок внутрішнього і зовнішнього простору, який проявляється у влаштуванні внутрішніх двориків, що використовуються для освітлення приміщень, а також як ігрові майданчики. При цьому організація зовнішнього простору є продовженням внутрішнього.

Озеленення даних територій повинно втілювати гармонійне співвідношення

як краси так і користі. Ці два фактори спільно уособлюють органічне

поєднання — цілісність, взаємозв’язок краси і користі.

Під час планування і проведення озеленення шкільного навчального закладу також використовуються: малі архітектурні форми, живоплоти, доріжки та ін. При цьому потрібно завжди пам’ятати, що метою є — створення безпечного та сприятливого для учнів середовища. Надмірне переповнення території архітектурно-ландшафтними об’єктами може буди не сумісним із великою активністю учнів.

  1.        Критерії благоустрою шкільних закладів.

 

Створюючи зелені насадження на території, відведеній для освітнього закладу, слід враховувати те, що вона закладається на досить тривалий час. Під час планування озеленення сучасної школи, педагоги повинні враховувати найновіші досягнення науковців та фахівців у зеленій архітектурі, фітодизайну, квітникарстві. Успіх озеленення території залежить від планування розміщення рослин та їх угрупувань, догляду за насадженнями, охорона їх від шкідників і хвороби та різних пошкоджень. Отже, дотримуючись вимог агротехніки вирощування декоративних культур, знаючи біологічні особливості окремих видів, слід озеленити ділянку так, щоб вона мала привабливий вигляд.

Тому необхідно, щоб роботи по озелененню освітнього закладу проводилися

згідно складеного заздалегідь проекту та рекомендацій фахівців.

До складання проекту озеленення садиби освітнього закладу вчителі,

керівники гуртків повинні залучити якомога більше учнів різного віку, щоб

кожний міг висловити свою думку, мрію, фантазію: «Яким би ви хотіли

бачити шкільне подвір'я?».

Підготовку до озеленення території освітнього закладу потрібно розпочинати з планування; перекопування та підживлення ґрунту, підбору рослин відповідно до певної фунтової-кліматичної зони. Існуючі зелені насадження на території освітніх закладів підлягають ретельному обстеженню та упорядкуванню.

Значне місце в ландшафтному оформленні територій освітніх закладів займають газони. Вони мають важливе санітарно-гігієнічне значення - зелений колір заспокоює нервову систему, зменшує втому, підвищує працездатність. Поверхня газонів знижує утворення пилу. Газонні рослини мають і фітонцидні властивості - очищають ґрунт і повітря від шкідливих мікроорганізмів. Трав’яниста поверхня газону випаровує за годину 200 г води з 1м2, збільшує вологість у приґрунтовому шарі повітря, влітку знижує температуру на 3-4°С. Газони мають також важливе естетичне значення, оскільки є фоном для створення композицій з квітів, дерев, кущів.

Засівають газони багаторічними травами: мітлиця лучна, костриця

червона, костриця лучна, мітлиця біла. Насіння трав висівають весною, коли

в ґрунті найбільше вологи. Догляд за газонами полягає у регулярному поливанні, підстриганні, прополюванні та удобрюванні. Навесні, як тільки

ґрунт підсохне, газон потрібно очистити граблями від бруду. Протягом літа

траву регулярно скошують. Восени залишають нескошеною, щоб трави

зміцніли до зими.

На газоні дуже гарний вигляд мають поодинокі або групові насадження.

На передньому плані газону висаджують багаторічні та дворічні квіти. Серед

них — рудбекія, седум, ірис злаколистий, півонія, флокс волотистий, дельфіній, мак багаторічний, геленіум, ірис бородатий, кампанула,

наперстянка.

Досить часто такі насадження багаторічних і дворічних квітів

доповнюють довгоквітучими однорічними квітами, що створює яскраву

кольорову пляму на газоні протягом усього вегетаційного періоду -

чорнобривці, сальвія, петунія та багато інших із широкої палітри

однорічників.

Значне місце в озелененні освітніх закладів відводиться влаштуванню квітників, їх закладають перед будівлею, вздовж доріжок, на газоні, вздовж спортивних майданчиків. Для квітників може бути використаний різноманітний за художніми якостями (за висотою і формою

кущів, кольором, формою квіток і суцвіть) асортимент однорічників,

дворічників, цибулинних, багаторічників, троянд і витких рослин.

Робота по створенню квітників розпочинається із складання плану квітника,

розробки квітника в натурі; підготовки ґрунту під квітник; вирощування

розсади та посадкового матеріалу; висаджування рослин в квітники та догляд

за ними.

В оформленні шкільного подвір’я квітники влаштовують у регулярному стилі зі строгими лініями композиційних форм (прямі доріжки, прямокутні клумби, рабатки, бордюри, регулярні кам’янисті ділянки, солітери), або у вільному ландшафтному стилі, де різні стилі оформлення не мають чітких геометричних форм.

Клумби - квітники правильної геометричної форми у вигляді кола,

овалу, квадрата, трикутника, площею від 4 до 30 м2. Клумби створюють на

газоні або на заасфальтованій площі біля школи. Клумби бувають плоскі та

рельєфні, по центру дещо підвищені. На великих по розміру клумбах

висаджують гарно квітучі або килимові рослини по малюнку. Маленькі

клумби засаджують 1-3 видами квітів.

 

  1. Конструкторський етап.

 

2.1. Проектні пропозиції, щодо застосування асортименту рослин.

 

Цільове призначення зелених насаджень на території дитячих навчальних закладів визначається функціями майданчиків і споруджень, які розташовуються на ній, а також характером використання ділянки в

навчально-виховних цілях. За допомогою насаджень на ділянці школи

створюються найбільш сприятливі мікрокліматичні й санітарно-гігієнічні

умови, де учні можуть себе комфортно почувати. Крім функцій огорожі,

зелені насадження використовуються як наочний матеріал для ознайомлення дітей зі світом рослин.

 Плануючи озеленення ділянки, ретельно плануємо добір рослин.

Вони повинні бути різноманітні за висотою, формою, строком цвітіння. Групи рослин можна розміщувати на газонах, місцях перетинання доріжок, біля спортивних майданчиків та в інших місцях.

 При формуванні зелених насаджень для території школи враховуємо

наступні особливості: масштабність, декоративність і корисні властивості.

Асортимент рослин підбираємо у відповідності до ґрунтово-кліматичних умов району, а також враховуючи специфіку ділянки. Намагаємося збагатити кольорову гаму насаджень шляхом введення декоративно-квітучих рослин.

 Для постійного вирощування квітів для створених клумб необхідно

створити колекційну ділянку, яка буде наповнена різними видами і формами

квіткових рослин. З неї школярі будуть збирати насіння для подальшого

вирощування.

Також необхідно організувати ділянку декоративних рослин і квітів і

на ній висаджувати і високо декоративні форми квітів.

Клумба — є найпоширенішим видом квіткового оформлення. Вона

також є парадною прикрасою у нашому проектному рішення, тому повинна відповідати загальному стилю ділянки та навколишнього оточення. Для кращої виразності пропонується її піднятою над навколишньою поверхнею на 10 см, шо дозволяє оглядати її з будь-якого боку.

 Підбір асортименту рослин для будь-якого квітника, в тому числі і для

клумби, надзвичайно важливий. Рослини підбирають так, щоб кінець

цвітіння одного виду або сорту збігався з початком цвітіння іншого. Слід

уникати використання рослин що вимагають постійного догляду,

систематичних підживлень, поливів, прополювань, а особливо —

обов’язкового викопування для збереження взимку.

 Для квіткового оформлення рекомендуємо використати такі квіти:

айстри, гладіолуси, лілеї, тюльпан, нарцис, сальвії, агератум,

колеус, цинію, чорнобривці, клематис, хризантема, ромашка, хоста, люпін, майорці, петунія, півонія, ешольція. Ці квіти мають

різноманітні, яскраві, ненав’язливі кольори, а композиції з них піднімуть

настрій не тільки учням, які навчаються в даній школі, а й їх батькам та вчителям.

З самого початку закладання будь-якого квітника слід передбачити

розростання рослин. В цей час, можливо, виникнуть вільні місця. Для

перекриття порожніх місць в квітнику користуються щедрим асортиментом

однорічників.
Процес утримання об'єкту включає: догляд за деревами і чагарниками,

живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими

доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист

зелених насаджень від шкідників і хвороб, санітарне очищення території

об'єкта благоустрою.

 

2.2. Агротехнічний догляд за створеним об’єктом.

 

Догляд за газонами полягає у розпушенні і розкиданні снігу, прочісуванні газону граблями, весняному та літньому підживленні, поливі, прополюванні, косінні трави, збиранні сміття та обпалого листя.

Ранньою весною після танення снігу і підсихання ґрунту на газонах

необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати ґрунтову кірку.

 На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і

паркових доріг з інтенсивним рухом шириною 10-25 м залежно від

значущості об'єктів. На решті газонів згрібати і вивозити листя

забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив,

збіднення ґрунту, недоцільних трудових і матеріальних витрат. Спалювати листя категорично забороняється.

Під час догляду за газонами мінеральні добрива можна вносити як у

сухому, так і в рідкому стані.

 Одним із заходів догляду за газонами є землювання, яке стимулює

кущіння злаків, поліпшує вологозабезпеченість молодих пагонів і загальну родючість ґрунту.

Землювання - це рівномірне поверхневе покриття газонів сумішшю добре

перепрілих органічних добрив, рослинної землі і грубозернистого піску.

Воно проводиться 1 раз у 3-5 років весною, на початку літа (в період кущіння злаків) або восени після скошування.

 Для підвищення довголіття газони необхідно піддавати аерації

(проколювання або прорізування дернини) на глибину до 10 см.

Кратність поливів залежить від ґрунтово-кліматичної зони, в якій розташовано населений пункт. У середньому загальна кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів становить 16 разів, партерних - 30. Найбільший ефект досягається у разі поливання у вечірні години відразу після скошування газонів з відкритих водоймищ за допомогою технічних водогонів. Відповідно до біологічних вимог на легких піщаних ґрунтах у засушливий період полив достатньо проводити через кожні 3 дні при нормі 20-30 л/м2; на глинистих - 1 раз у 7-10 днів при нормі 35-40 л/м2. На загазованих і запилених вулицях, бульварах і набережних з інтенсивним рухом транспорту і пішоходів для поливання необхідно застосовувати дощувальні насадки з дрібним розпилом, який дозволяє очищувати і зволожувати повітря та скоротити витрати води.

Знищення бур'янів на газоні досягається, крім скошування, за допомогою

прополювання. На молодих газонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо забезпечити вчасне прополювання бур'янів у весняний період до їх цвітіння та штучного запліднення.

 У ході боротьби з бур'янами найефективнішими профілактичними

заходами є знищення бур'янів на ділянках під час обробки ґрунту і ретельне очищення насіннєвого матеріалу.

 Догляд за квітниками полягає у влаштуванні квітників із однолітників з

усіма видами супутніх робіт (поливання, прополювання, розпушення ґрунту, прищіпка і видалення суцвіть, що відцвіли, прибирання стебел з квітників, штикування на зиму, захист від хвороб і шкідників, стрижка килимових рослин, розкриття багаторічних квітів з прибиранням сміття, підживлення, підв'язування рослин та укриття їх на зиму).

 Поливання квітників повинно проводитися рівномірно з таким

розрахунком, щоб земля зволожувалася на глибину залягання коріння.

Розсаду квітів поливають щоденно, краще вранці або увечері, доти, доки вона не приживиться. Частих поверхневих поливань слід уникати.

 За вегетаційний період за нормальних погодних умов в середньому

повинно бути проведено 20-30 поливів, у південних районах - 30-40.

Квітники з килимових рослин поливають частіше, до 40-50 разів за сезон. У суху і жарку погоду ввечері між поливами рекомендується проводити

освіжуюче обприскування рослин, щоб змити пил з листя, знизити

температуру і підвищити вологість повітря між рослинами та поблизу них.

 Розпушування ґрунту із одночасним знищенням бур'янів проводиться в

міру ущільнення ґрунту. На квітниках з багатолітників перше

розпушування виконується ранньою весною, як тільки просохне верхній шар ґрунту.

Подальші розпушування необхідно проводити до зникання рослин, в міру

ущільнення поверхні ґрунту та проростання бур'янів.

 Глибина розпушування визначається характером розміщення коренів і

органів відновлення квіткових рослин. Ґрунт під рослинами з поверхневим розміщенням живильних коренів рекомендується розпушувати на глибину не більше 3-5 см.

 На зиму теплолюбиві рослини в квітниках утеплюють обпалим листям,

торфом товщиною від 5 до 2см. Перед цим зрізують всі пагони і листя на висоті 6-12 см від землі.

Утеплення роблять після заморозків (не по талій землі).

 Цибулинні та бульбоцибулині квіткові рослини періодично викопують:

нарциси - через 2-5 років; мускарі і шафран - через 5-6; тюльпани, гіацинти, гладіолуси - щорічно. Тюльпани, нарциси і шафран викопують після цвітіння та пожовтіння листя, гладіолуси - восени.

  1. Технологічний процес виконання проекту.

 

3.1. Технологія вирощування однорічних квіткових рослин.

 

Всі однорічники можна спробувати виростити вдома і дуже хочеться щоб було і красиво, багато надалі продовжити вирощування однорічних рослин на садовій ділянці. Але однорічні рослини пред’являють свої вимоги і з ними не можна рахуватися.

 

Всі однолітні квіти поділяються на дві частини:

1. Культури які мають розтягнутий період вирощування та посів їх необхідний навіть в грудні місяці.

2. Рослини які важко виростити технологічно вдома.

 

Однорічники які мають затяжний період вегетації: бегонія, геліотроп малопоширений, лобелія гібридна, пеларгонія - ці однорічні культури мають подовжений період вегетації і посів їхній припадає на грудень - лютий місяць. Зимові місяці найтемніші і відповідно в квартирі рослини недоотримають того, що їм необхідно. В результаті однорічні квіти будуть перетягнуті, так як формуються довгі міжвузля, ослабленими, цілком ймовірно будуть великі втрати. Але сумувати не варто якщо з 20 виживають лише 2-3 квітки однолітника то по цим культурам можна вважати що успіх досягнуто.

Посів однорічних рослин можна робити в березні, цей місяць є найбільш оптимальним адже після 21 числа день стає більше ночі, і однорічні квіти розвиваються добре. Але потрібно врахувати, що при посіві в березні насіння однорічних рослин термін вегетації у них зменшиться порівняно з грудневим строком сівби (15 днів). Якщо посів однорічників буде в середині березня, то квітучі рослини ми отримаємо не раніше середини червня.

Спробувати можна все, але має сенс сіяти ті однорічники у яких є короткий період вегетації, і ті які холодостійкі до них можна віднести : календула, космея ( космос), чорнобривці, айстри і мабуть все. Квіти чорнобривці краще сіяти відхилені 55-60 днів достатньо для того, щоб рослини зацвіли, але при цьому температура не повинна бути нижче + 14 градусів, при коливанні перепадів температури період вегетації затягується, послаблюється імунітет рослини і почнуть розвиватися грибні захворювання від яких може квіти загинути.

 

3.2. Відео звіт про виконану роботу.

 

  1. Заключний етап.

4.1. Висновки.

1. Корисність озеленення пришкільної території полягає у раціональному використанні фітонцидних, тонізуючих, повітроочищувальних властивостей рослинного покриву. Все це в комплексі створює здорове і естетичне середовище для дітей.

 2. Аналіз території нашої школи показав, що ця територія потребує суттєвого доповнення елементами благоустрою, приведення до належного стану наявних елементів із паралельним проведенням робіт по озелененню ділянки.

 3. Дослідження території об’єкту, дало можливість визначити стильові особливості та взяти до уваги специфіку природного оточення та самої ділянки, з метою раціональної розробки проектних пропозицій.

 4. Запропонований асортимент декоративних квіткових та трав’яних рослин підібрано у повній відповідності до їх фізіологічних особливостей та природно-кліматичних умов зростання.

 

4.2. Список використаних джерел.

 

  1. http://socrates.vsau.org/repository/getfile.php/15038.pdf
  2. https://www.slideshare.net/nataliiashulgan/ss-49169687
  3. https://naurok.com.ua/proekt-ozelenennya-shkoli-vid-krasi-dovkillya-do-krasi-dushi-18958.html
  4. https://gromada.slav.gov.ua/projects/9
  5. Білоус В.І.Декоративне садівництво / В. І. Білоус.  Умань, 2005.
  6. Благоустрій території: Державні будівельні норми України, Київ, 2012
  7. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць, Львів: Світ, 2005.
  8. Соколова Т.А. Декоративное растениеводство: цветоводство, Колос, 2006
  9. Черняк В.М. Озеленення ділянки школи, Тернопіль: Богдан, 2010.
  10. Шевченко Л.С. Екологічні аспекти ландшафного дизайну міського

середовища // Проблеми розвитку міського середовища: Наук.-техн. Збірник

 

  1.        Додатки.

 

 



 

 

docx
Додано
19 серпня
Переглядів
28
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку