Ознаки та особливості критичного мислення
Резнік Олександра Антонівна –
вчитель початкових класів
Комунального закладу освіти
«Середня загальноосвітня школа №112»
Дніпровської міської ради
ПРО МАТЕРІАЛ:
Розглянуто погляди науковців на ознаки та особливості критичного мислення. Зроблено порівняння ознак критичного мислення із звичайним мисленням.
Ознаки та особливості критичного мислення
За конкретними ознаками (зміст, характер завдань, ступінь новизни) мислення поділяють на окремі самостійні види: наочно-образне, конкретно-дійове, абстрактне, практичне, теоретичне, репродуктивне, творче, критичне та інші.
Незважаючи на те, що критичне мислення існує як самостійний вид розумової діяльності, інколи деякі учителі, психологи і науковці вміщують в дане поняття аналітичне, логічне, творче й інші види мислення. Так, аналіз наукової інформації з критичного мислення показав, що деякі автори в своїх публікаціях замість терміну «критичне мислення» використовують більш розширене словосполучення. Наприклад, Сугробова Ю. Ю. і Карпова І. Д. в своїй роботі, надрукованій в 2012 році під назвою «Фомування критичного мислення – інноваційна педагогічна технологія», мову ведуть про розвиток «аналітичного критичного мислення» [1].
Доречно зауважити, що подібну інтерпритацію поняттю «критичне мислення» дають Пометун О. І., Пилипчатіна Л. М., Сущенко І. М. і Баранова І. О. – автори навчального посібника для учнів 10 (11) класів загальноосвітніх навчальних закладів «Основи критичного мислення», який уже двічі вийшов з видання в 2010 і 2016 роках [2].
Критичне мислення іноді називають ще і направленим (спрямованим) мисленням, оскільки воно націлене на отримання бажаного результату, а сучасний вітчизняний вчений Тягло О. В., автор навчального посібника «Критичне мислення» назвав його «просунутою сучасною логікою» [3].
Інші автори, зокрема Нищета В А., зосереджує свою увагу на «критичному творчому мисленню», яке тлумачить як уміння критично осмислювати проблеми та приймати рішення з ряду альтернатив на основі творчого пошуку. Вона стверджує: «Особистість, яка володіє таким мисленням вищого порядку, розумна, гнучка, здатна розпізнавати проблеми, парадокси, володіє комплексом мислительних операцій, цілісністю сприйняття, спроможна з легкістю генерувати ідеї» [4].
Тож, завершуючи огляд різних тлумачень сутності словосполучення «критичне мислення», для більшої ясності того, чим саме воно відрізняється від звичайного, порівняємо ознаки цих видів мислення (Таблиця 1).
Таблиця 1.
Порівняння ознак звичайного і критичного мислення
Звичайне мислення |
Критичне мислення |
Здогадки |
оцінююче судження |
Імпульсивне віддавання переваги |
зважене судження |
Прийняття «на віру» (вірування) |
припущення |
Пристрасність (упередженість) |
неупередженість |
Тривіальність (банальність) |
значущість |
Неадекватність |
адекватність |
Неповнота |
повнота |
Неточність |
точність |
Невизначеність |
конкретність |
Похибки |
ретельність |
Нечіткість |
чіткість |
Поверховість |
фундаментальність |
Неузгодженість (непослідовність) |
узгодженість (послідовність) |
Об’єднання понять за асоціацією |
розуміння принципів |
Формування висновків |
логічне формулювання висновків |
Неупорядкована аргументація |
чітка послідовність аргументів |
З точки зору педагогічної теорії розвивального навчання, крім ознак, наведених в таблиці 1, критичне мислення має наступні особливості: аналітичність, логічність, асоціативність, системність, самостійність.
Аналітичність – це відбір, порівняння, зіставлення фактів та явищ (Критичне мислення прагне до переконливої аргументації, а це – докази, контраргументи, порівняння різних точок зору).
Логічність – це вміння будувати логіку доказовості розв’язання проблеми, вміння дисциплінувати своє мислення, міркувати послідовно, спираючись на попередні результати думання, розвивати наступні.
Асоціативність – це установлення асоціації з раніше вивченими фактами (асоціації можуть утворюватись за різними принципами: зіставлення, уподібнення, протиставлення).
Системність – уміння розглядати проблему в цілісності зв’язків і характеристик, при цьому ефективно добудувати відсутні ланки системи, а при відсутності необхідних даних робити правильні висновки.
Самостійність мислення – це уміння побачити і поставити нове питання чи проблему, а потім вирішити їх власними силами.
Особливу увагу слід звернути на особливість, що критичне мислення – це мислення самостійне. Адже воно носить індивідуальний характер. Кожен, хто володіє навичками критичного мислення, формує свої власні ідеї та переконання, причому має повне право прийняти думку іншої людини, якщо її аргументація буде вагомішою, але саме головне – робить це не примусово під натиском чужих доказів, а за своїми переконаннями.
Список використаних джерел
1. Сугробова Ю. Ю., Карпова І. Д. Формування критичного мислення – інноваційна педагогічна технологія. – Х. : Вид-во НфаУ, 2012.
2. Основи критичного мислення: навч. посібник для учнів старших класів загальноосвітньої школи / О. І. Пометун, Л. М. Пилипчатина, І. М. Сущенко, І. О. Баранова. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016.
3. Тягло О. В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х: Основа, 2008.
4. Нищета В. А. Критичне творче мислення у контексті життєтворчої спрямованості вивчення української мови та літератури / Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. – Бердянськ, 2008.
Резнік Олександра
13.10.2021