Урок 8 Дата __________
Тема. Ознайомлення із поняттями «конструкція», «пропорції». Виконання замальовок різних за формою глечиків, вазочок. Зображення натюрморту, який складається з квітів у вазі та яблук.
Мета уроку:
навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів із графікою, ознайомити учнів з поняттям «конструкція», «пропорції», з особливостями зорового сприйняття кола при різному його положенні в просторі, а також з перспективними змінами;
розвивальна: розвивати уміння аналізувати форму, визначати й співрозмірювати відносно одна одної величини, що піддаються перспективним змінам, формувати вміння правильно визначати положення предметів у просторі;
виховна: виховувати працьовитість, уважність, охайність, прагнення до вивчення й пізнавання природних формоутворень, естетичне ставлення до творів мистецтва.
Тип уроку: комбінований.
Техніка виконання: графічні техніки (графітний олівець).
Методи навчання: репродуктивний, пояснювально – ілюстративний.
Терміни й поняття: пропорції, візування, конструкція, каркас, композиція.
Обладнання:
для вчителя: мультимедійна дошка, натурна постановка, плакат, що демонструє послідовність виконання натюрморту, учнівські роботи з методичного фонду, кросворд «Чарівна графіка», моделі різної конфігурації, картки;
для учнів: альбом, графітний олівець, гумка, словник.
Візуальний ряд: слайд–презентація, репродукції картин: Кальф Віллем «Натюрморт», А.Матісс «Натюрморт з яблуками», І.Крамський «Букет квітів», П.Сезанн «Натюрморт», І.Хруцький «Квіти і плоди», Д.Перепелиця «Натюрморт з кавуном»;
Літературний ряд: вірш В.Сосюри «Натюрморт».
Музичний ряд: Л. ван Бетховен «Місячна соната».
Структура уроку
Ознайомлення з поняттями «конструкція», «пропорція». Виконання замальовок різних за формою глечиків,вазочок. Зображення натюрморту.
Хід уроку
Епіграф: «У кожній крапочці, у кожній лінії я бачу заворожливу таїну світу»
(Н.Денисова).
Девіз уроку: «Працюємо наполегливо,швидко,старанно,щоб жодна хвилина не втратилась марно!» [Слайд 3].
Слово вчителя. Доброго дня! Ви сьогодні такі красиві. Сподіваюсь, хороший настрій, цікаве спілкування, творча праця й натхнення додадуть вам ще більшої краси, гідності, шляхетності духу. Я пропоную вам відкинути всі турботи й поринути у чарівний світ графіки.
Бесіда
Учитель: ви вже маєте певний запас знань, здобутих на попередніх заняттях. Перевіримо знання. Метод «мікрофон».
Назвіть найдавніший вид образотворчого мистецтва, який виник разом з іншими видами первісної культури. (графіка)
За яку графічну техніку Т.Г.Шевченко отримав звання професора гравюри? (офорт)
Назвіть матеріали, що використовують у графіці.
Які є види ліній?
Що таке силует?
Розгадування кросворду «Чарівна графіка» [Слайд 4].
По горизонталі:
1.Один із видів образотворчого мистецтва. (графіка)
3. Відносно коротка лінія. (штрих)
4.Освітлена частина предмета. (світло)
5. Узагальнене зображення предмета.(силует)
6. Основний виражальний засіб рисунка.(лінія)
7. Жанр образотворчого мистецтва, що зображує неживі предмети на площині. (натюрморт)
8. Зображення відбитого світла. (рефлекс)
По вертикалі:
2. Зображення предмета на площині. (рисунок)
Слово вчителя. Мистецтв багато, ви з ними зустрічаєтесь кожного дня. Це художня література, музика, театр, кіно, образотворче мистецтво тощо. Образотворче мистецтво одночасно і стародавнє, і дуже молоде: зображення художники створювали 40 тисяч років потому, створюють і сьогодні.
Та щоб пізнати це мистецтво краще, не заблукати в ньому, ми крок за кроком будемо вивчати його.
Відгадайте загадку: «Якщо бачиш на картині чашку соку, грушу й торт, або всі предмети разом, знай, що це є…(натюрморт)».
Перше, що роблять люди, бажаючи пізнати іншу країну, вони вивчають її мову. Так зробимо і ми, входячи у світ натюрморту, як у нову країну: ми поступово почнемо розмовляти мовою художників, знайомлячись з їхніми творами.
Натюрморт, як самостійний жанр виник у 17 ст. в Голландії та Іспанії. До цього він розвивався як елемент картини. В історії мистецтва склалося два основних види натюрморту. В одному – речі говорять насамперед не про себе, а про свого власника. Людина незримо присутня на полотні, і часом здається, ніби вона тільки–но відійшла і зараз повернеться. Композиція речей тут природна, життєва.
Наприклад у натюрморті Ю.Піменова «Очікування» [Слайд 5] зображений телефон зі знятою слухавкою, а за вікном – дощ, непогода, і скло наче сльозами покрито краплями. Усе це народжує різні асоціації, говорить про трагедію людської долі. У другому типі натюрморту речі зображуються як щось самоцінне. Вони говорять насамперед про себе, наче пропонують глядачеві помилуватися красою їхнього вигляду, кольору, форми.
Такі натюрморти розкривають своєрідність людського смаку, сприймання світу та відношення до нього. Але робиться це поза зв`язком з конкретною людиною, тільки через зображення речей самих по собі. Композиція тут декоративно організована і чітко продумана.
(І. Хруцький «Квіти й плоди») [Слайд 6 ].
Метод «Мозкова атака»
Вчитель: порівняйте два види натюрморту: реалістичний (І. Хруцький «Квіти й плоди») і декоративний (Д.Перепелиця «Квіти з кавуном») [Слайд 7].
Думки учнів та висунуті ідеї записуються на дошці.
Вчитель: а ви любите квіти? Чи подобається вам споглядати їх красу? Мабуть, що так. А послухайте, що написав про квіти відомий поет Сосюра. [Слайд 8].
Я квітку не можу зірвати,
бо їй, як людині, болить.
Як нам, моє серце крилате,
під сонцем їй хочеться жить.
Вчитель: квітів у природі стає дедалі менше. Їх зривають люди, витоптують тварини. Пам`ятайте, діти про це, коли вам захочеться зірвати рослинку. Краще не чіпайте її, нехай прикрашає землю, милує око! Зараз надворі осінь, то ж згадаймо про осінні квіти.
«Люблю я осіннії квіти, прощальну красу вечорів…» (В.Сосюра)
Вчитель: природа завжди вабить нас своєю красою. А восени вона ще й дарує красиві та смачні плоди. Якщо різні плоди саду й городу розкласти на скатертині чи на тарелі, а поряд постелити драпіровку, то вийде композиція. В образотворчому мистецтві її називають натюрмортом.
Натюрморт – це твір, на якому зображують овочі, фрукти, предмети домашнього вжитку (запис до словничків) [Слайд 9].
Вчитель: розгляньте, діти, репродукції картин: Кальфа Віллема «Натюрморт», А.Матісса «Натюрморт з яблуками», І.Крамського «Букет квітів», П.Сезанна «Натюрморт» [Слайд 10]. Кожний предмет художники виписують дуже старанно. Натюрморти розповідають про щедрість землі, про любов і повагу до нелегкої праці. Вони сприймаються як величальна пісня природі і людині.
Вчитель. Подумайте, що треба зробити, щоб намалювати який–небудь предмет. (Треба його уважно розглянути, зрозуміти і запам`ятати його форму, пропорції, колір, особливості, оцінити його естетичні властивості.)
Слово вчителя: сьогодні ми будемо малювати натюрморт, що складається із вази квітів і яблук.
Вчитель демонструє різні за формою глечики та вази [Слайд 11].
Ваза – це предмет комбінованої форми, оскільки його можна розчленувати на прості уже знайомі нам геометричні форми.
Запитання до класу:
Вчитель: коли ми дивимось на речі, які нас оточують, ми не замислюємось над тим, як же правильно їх зобразити. Художнику, який хоче правдиво зобразити ці предмети, зрозуміло, що необхідно визначити конструкцію предмета (особливо якщо це предмет складної форми) та його пропорції. Отже, давайте, діти, як справжні художники, розберемося у цих досить складних поняттях. Що ж таке конструкція?
Конструкція – це побудова, взаємне розташування частин зображення. (Запис до словничка) [Слайд 12].
Вчитель: коли ми починаємо малювати, треба дивитися на натуру «в цілому». Це означає, що зображувати треба будь–який предмет в порівнянні з іншими. Тоді стає помітним, що один предмет може бути високим, а інший – приземкуватим. Постає питання: наскільки? Удвічі? Саме цю різницю ми і маємо точно передати. Отже, кожний предмет має свою конструкцію, свій каркас. Симетричний предмет обов`язково має вісь симетрії. Складну форму потрібно розкласти на прості форми, з яких вона складається: циліндр, куля, конус. Це допоможе «збудувати» предмет без помилок. Кожен предмет має свої пропорції. Пропорції – це співвідношення частин цілого між собою (запис до словничків). Правильно передавши пропорції властиві кожному з предметів, ми передаємо його характерні риси. Характерність предметів – це те, чим вони відрізняються один від одного. Виявити це можна, подивившись уважно на три різні глечики. Усі вони мають схожі обриси, і водночас, вони зовсім різні [Слайд 13].
Слово вчителя: усі ці геометричні тіла ви вже вмієте малювати. Отже, це завдання вам буде під силу.
Педагогічний малюнок [Слайд 14].
Вчитель виконує малюнок на дошці крейдою та пояснює послідовність виконання роботи.
Роботу починаймо з композиційно правильного розміщування малюнку на аркуші паперу з урахуванням габаритних розмірів предметів.
Проаналізувавши пропорції предмета, відмічають на папері відношення висоти до ширини, проведення вертикальної осі симетрії, та легкими лініями малюють форму натури.
Намітивши загальну форму, порівнюють малюнок з натурою та вносять поправки, перевіряючи пропорції предмета та симетрії його форми відносно осі симетрії.
Будуємо вазу прямими лініями, малюємо овали, заокруглюємо форму.
У процесі малювання не слід забувати про перспективні зміни кола. Чим ближче коло до рівня очей глядача, (лінії горизонту), тим його форма здається вужчою, а на рівні зору вона сприймається та зображується у вигляді прямої лінії.
Потім малюємо букет, не як групу окремих квітів, а як єдину форму, яка має об`єм. Частину квітів, що знаходяться ближче до нас, промальовуємо більш детально, витираємо непотрібні лінії побудови. Тонкими лініями намічаємо на вазі, яблуках полиск, світло, напівтінь, власну тінь, рефлекс, падаючу тінь. Ще раз порівнюємо малюнок з натурою, виправляємо помилки.
Головне завдання – правильно пропорційно намалювати предмети.
Після того, як виконано лінійно – конструктивну побудову предметів, необхідно перейти до світлотіньового моделювання.
Починаємо акуратно штрихувати предмети. Штрихи кладемо за формою кожної частини вази та яблук: циліндричної, конічної, кулястої. Проводимо їх упевнено та енергійно, не розмазуючи й не затушовуючи.
Спершу затушовуємо тіньові місця довгими і порівняно рідкими лініями. Потім накладаємо їх густіше, різноманітніше «виліплюємо» ними форму. Місця для відблисків залишаємо частинами, а рефлекси на власній тіні предмета можна висвітлити гумкою.
І найголовніше – вловити суть моделі, красу її форми і передавати це в малюнку. Час від часу відходимо від аркуша та переводимо погляд з моделі на зображення.
Порівнюємо і виправляємо помилки.
Демонстрація схеми «Послідовність виконання натюрморту» [Слайд 15].
Демонстрація кращих учнівських робіт з методичного фонду. [Слайд 16].
Виконання вправ на відтворення перспективних змін кола.
Виконання практичної роботи.
Учні аналізують форму вази, квітів, яблук, визначають пропорції предмета на око, перевіряють правильність шляхом візування; композиційне розташування зображення предметів відносно формату аркуша паперу;
Побудова малюнка предмета у відповідності з педагогічним малюнком вчителя.
Учні працюють самостійно. Вчитель здійснює індивідуальний контроль,вказуючи на помилки, демонструючи штриховку.
Звучить аудіозапис Л. ван Бетховена «Місячна соната».
Демонстрація й аналіз кращих робіт та виставлення балів.
Рефлексія (вправа «Рюкзак») [Слайд 17].
Вчитель: завершуючи урок, зберемо «рюкзак», щоб узяти в дорогу знання, уміння і настрій сьогоднішнього уроку.
Я знаю….
Я вмію…
Мій настрій…
Я дякую…
Вчитель: всі ви, діти – молодці, гарно працювали!
Підібрати репродукції картин художників натюрмортного жанру [Слайд 18].
1