ПАМ’ЯТЬ. ПРОЦЕСИ ПАМ’ЯТІ. ВИДИ ПАМ’ЯТІ.

 

Цілі: сформувати знання про фізіологічні та психічні процеси пам’яті, види пам’яті й механізми запам’ятовувування; розвивати вміння використовувати знання з психології для пояснення механізмів функціонування пам’яті та вміння інтегрувати їх зі знаннями з курсу «Біологія людини»; розвивати вміння досліджувати різні види пам’яті та знаходити їм фізіологічне пояснення, навички володіння методами тренування та вдосконалення пам’яті; прищеплювати гігієнічні навики по укріпленню і збереженню пам’яті; виховувати зацікавленість у навчанні.

 

ХІД УРОКУ

I.Актуалізація опорних знань учнів.

Для того, щоб почати вивчення нової теми, нам необхідно згадати те, що ми проходили на минулому занятті. Зараз ми проведемо невелику перевірочну роботу.

 

Виконання письмового  завдання.

1.Вкажіть, в якому випадку мова йде про сприйняття, а в якому − про відчуття, і коли немає ні того, ні іншого.

А. Доторкнувшись рукою до столу, ви відчули вологу, холод.

Б. Ви відкрили очі й побачили шматок штучного льоду, що лежить на столі.

В. Ви закрили очі і спробували уявити картину, яку щойно бачили.

(А − відчуття; Б − сприйняття; В - мова не може йти ні про відчуття, ні про сприйняття, оскільки образи, що виникають у свідомості, не були пов'язані з безпосередньою участю органів почуттів − це уявлення.)

 

2.Закрийте очі і злегка натисніть рукою не ліве очне яблуко до появи жовтого кільця з чорною серединою. Що це було: відчуття або сприйняття?

(Це відчуття викликається подразненням, до сприйняття якого око не пристосоване, а тому воно не несе будь-якої корисної інформації.)

 

3.Вкажіть, яке з наведених визначень відноситься до сприйняття, а яке − до відчуття.

А. Відображення окремих властивостей предметів.

Б. Відображення об'єктів у просторі.

В. Відображення об'єктів в цілому при їх впливі на органи чуття.

Г. Відображення окремих властивостей об'єктів при їх впливі на органи чуття.

(Визначення В відноситься до сприйняття, Г − до відчуття. Визначення А і Б невірні, тому що вони не обумовлюють вплив на органи чуття, а це одна з необхідних умов правильного визначення.)

 

4.Вкажіть, в яких з наступних прикладів можна говорити про сприйняття, а в яких − про відчуття. Знявши телефонну трубку, ви почули ...

А. Легке потріскування.

Б. Голос Петрова.

В. Питання, але не дізналися, хто говорить, хоча і задовольнили його цікавість.

(Сприйняття і відчуття можуть бути не тільки зоровими. У даному прикладі мова йде про слухові відчуття. А − відчуття. Б − сприйняття. В − сприйняття: зміст питання було зрозуміле, хоча того, хто говорить говорить і не впізнали. Ми не завжди можемо визначити зміст сприйняття, адже предмет, який сприймається може бути для нас невідомим.)

 

5.Вкажіть, в яких випадках мова йде про смакові відчуття, а в яких − про сприйняття.

А. Приятель запропонував мені відкрити рот і закрити очі. Я відчув щось кисле, холодне і липке.

Б. Я відчув смак морозива та ложку, хоча очі мої були закриті.

В. Смак морозива добре запам'ятався, хоча його в роті вже не було.

(А − смакове відчуття; Б− сприйняття − впізнав морозиво; В −уявлення пам'яті.)

 

6.Пам'ятаєте епізод з «Золотого ключика»? Буратіно закрив очі і побачив манну кашу з малиновим варенням, відкрив очі − каша зникла. Що це було: сприйняття, відчуття або щось інше?

 

7. Що ви можите побачити на представлених малюнках:

А)Б)   В

Г)                Д) 

 

8.Дивлячись у вікно, зробіть декілька нахилів корпусом тіла. Чому здається, що будинок і дерева починають рухатися, змінюється їх форма?

(Коли ви дивитеся у вікно і при цьому рухаєтеся, світло від одного і того ж об'єкту проходить через різні ділянки скла. Скло ж зазвичай нерівне або різної товщини, тому предмети здаються то злегка зменшеними, то збільшеними. Це і є причиною ілюзії.)

 

9.Чому ложка, опущена в склянку з водою, здається зігнутою під кутом, як би надломленою?

(Ложка, опущена в склянку з водою, здається переламаною, бо повітря і вода мають різний коефіцієнт заломлення.)

 

10.Чи можна віднести до ілюзій зображення вашого обличчя, коли ви дивитеся в дзеркало?

(Можна, бо насправді в дзеркалі об'єкта немає, є тільки його відображення.)

 

11.Чому деякі кінотеатри дореволюційної Росії носили назву «Ілюзіон»? Чи має ця назва відношення до ілюзій? При відповіді на це питання згадайте, що кожен кадр кіноплівки дає нерухоме зображення.

(Кіноапарат показує окремі кадри, які змінюються з великою швидкістю, що і створює ілюзію руху, тому стара назва кінотеатрів «Ілюзіон» виправдано.)

 

12.Чи має мультиплікація відношення до ілюзій?

(Можливість мультиплікації пояснюється тими ж причинами: малюються окремі фази руху, які при швидкому мерехтінні створюють ілюзію руху.)

 

II. Повідомлення нової теми, мотивація навчальної діяльності.

                                                             Людина, позбавлена пам’яті,

      по суті, перестає бути людиною.

                            Ч. Айтматов

Вчитель.

     Кажуть, що всі люди задоволені своїм розумом і ніхто не вдоволений своєю пам'яттю. А чи замислювалися ви над тим, яку велику роль відіграє пам'ять у житті людства?

     Давні греки, підкреслюючи велике її значення, вважали богиню пам'яті Мнемозіну матір'ю дев'яти муз − покровительку різних наук і мистецтв.

 Ось що читаємо у давньогрецького поета Есхіла:   

                                                                       Послушайте, что

                                                                                              смертным сделал я:

                                                                      Число им подарил,  

                                                                      И буквы научил

                                                                                              соединять —

                                                                     Им память дал, мать

                                                                                           муз — всему причину.

     І справді, біографії великих людей підтверджують, що майже всі вони мали добру пам'ять. Але їхня пам'ять була різною. І це природно, адже всі вони — різні люди.

     У кожної людини пам'ять «працює» по-своєму, не гірше, не краще, а саме по-своєму, залежно від індивідуальних особливостей. Одному досить почути те, про що говорили на уроці, аби запам'ятати матеріал, а іншому треба обов'язково прочитати: бачити те, що треба знати. Третій може швидко заучувати вірш, але при цьому довго сидить над простою фізичною формулою. А четвертий швидко запам'ятає формули, але плутатиметься в подіях історії. І цей перелік можна продовжувати. Це все робота такого складного процесу, як пам'ять.

 

Психолог.

     Історії відомі люди, які можуть однаково успішно запам'ятовувати абсолютно все. Існує специфічна пам'ять на колір, смак, емоції, звуки, шахові партії...

     Знаменитий шахіст О. Альохін, наприклад, одного разу провів сеанс одночасної гри на 32 шахових дошках.

     Дивував сучасників і англійський художник Дж. Рейнальдс, який писав портрети по пам'яті.

     Юний Моцарт після першого прослухо-вування дуже складного музичного твору в Сикстинській капелі записав його майже без помилок.

     Завдяки пам'яті думки, почуття, прагнення, дії з досвіду минулого не зникають, а залишаються як певні уявлення. Пам'ять може зберігати впродовж багатьох років якусь дрібницю, яку ми бачили в дитинстві, а може підступно підвести: ми зненацька забуваємо те, що тільки вчора чули або вчили.

Кажуть, що не буває поганої пам'яті, є лише невміння її використовувати.

 

Вчитель.

• Що таке пам’ять?
• Чи є пам'ять специфічно людським процесом?
• Який механізм формування пам’яті і як ми запам’ятовуємо?

     Ми спробуємо на уроці відповісти на ці питання і сформувати цілісне розуміння процесу пам'яті людини. Також ми визначимо ваші індивідуальні особливості запам'ятовування і відтворення інформації, з'ясуємо, як можна розвивати власну пам'ять.

       Як ви зрозуміли, тема сьогоднішнього уроку присвячена пам’яті − «Пам’ять. Процеси пам’яті. Види пам’яті. Дослідження різних видів пам’яті».

 

III. Вивчення нового матеріалу.

Створення опорного конспекту. Учні працюють внвчальних  групах (інтерактивна вправа «Карусель»).

Вчитель.

     Розбиратися з питаннями нової теми ми будемо працюючи у малих групах. Нагадаю вам правила роботи у малих групах. Кожна група обирає консультанта, який відповідає за збір та реєстрацію інформації, доповідача і співдоповідачів (які доповнюють доповідача). Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези. Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна група має змогу ознайомитися із записаними фактами та за необхідності доповнити своїми. Коли «Карусель» робить один оберт, група узагальнює матеріал та звітує з питання.

Завдання I для групи.

• Що таке пам’ять?

• Що є основою запам’ятовування?
• Назвати види запам’ятовування. Навести приклади.

 

При відповіді учні користуються схемами, які представлені на дошці.

Відповідь.

Пам’ять − це здатність людини фіксувати інформацію, зберігати й відтворювати її в потрібний момент. Вона допомагає людині оволодівати знаннями, способами діяльності, передавати їх наступному поколінню, зберігати індивідуальний досвід. Без пам'яті неможливими були б розумова діяльність, створення образів, уява, орієнтування в навколишньому середовищі. Втрачаючи пам'ять, людина губить не лише своє минуле, а й здатність нормально жити.

     У пам'яті розрізняють такі головні процеси:

• запам'ятовування,
• зберігання,
• відтворення,
• забування (див. схема ).

 

Запам'ятовування.

     В основі запам'ятовуваї лежить утворення тимчасових нервових зв'язків між новим і раніше закріпленим змістом.

Види запам’ятовування

1.     мимовільне запам’ятовування;
2.     довільне запам'ятовування.

 

Мимовільне запам'ятовування здійснюється тоді, коли людина не ставить спеціальної мети запам'ятати.

Наприклад, слова пісні, яка людині подобається, сюжет цікавої книги, те, що має значення для її здоров'я і життя, те, що цікавить, є незвичним, викликає емоції.

Довільне запам'ятовування потребує вольових зусиль людини. Воно має цілеспрямований характер, у ньому використовуються спеціальні прийоми запам'ятовування.

Види довільного запам’ятовування

залежно від міри розуміння матеріалу

1.     механічне запам’ятовування;
2.     логічне (осмислене) запам’ятовування.

 

Механічне запам'ятовування здійснюється без розуміння сутності матеріалу.

Логічне запам’ятовування здійснюється тоді, коли людина розуміє матеріал, уміє встановлювати взаємозв’язки між предметами та явищами. За умови осмисленого запам’ятовування матеріалу людина ефективніше застосовує знання для розв'язання різних завдань.

 

Висновок: логічне, і механічне запам'ятовування мають важливе значення в навчанні. Наприклад, заучуючи напам'ять вірш, людина використовує обидва види запам'ятовування. Логічна пам'ять забезпечує відтворення змісту вірша, його основних думок. Механічна ж пам'ять сприяє тому, що кожне слово вірша викликає в свідомості наступне слово, і це відбувається без жодних роздумів і міркувань.

 

Психолог.

Проводить з учнями практичне завдання.

     Учням демонструють аркуш паперу, на якому в геометричних фігурах зображені цифри. Дається інструкція: запам'ятати ці цифри. За 15 с аркуш забирають і просять відтворити послідовність цифр. Перевіряється кількість правильних відповідей. Це і є обсяг довільного запам'ятовування. Тоді дається завдання пригадати, в яких геометричних фігурах були зображені ці цифри. Кількість правильних відповідей і буде обсягом мимовільного запам'ятовування. (Психолог аналізує результати діагностики учнів.)

Висновок.

Отже, довільна пам'ять спрацьовує тоді, коли ми ставимо за мету запам'ятати, а мимовільна — коли такої мети не ставимо, тобто запам'ятовуємо просто так, між іншим.

 

Завдання II для групи.

• Що є показником міцності запам’ятовування?
• Назвати форми відтворення.
• Що таке забування і що лежить в його основі?

 

Відповідь

I. Зберігання.

     Інформація, яка після запам'ятовування зберігається в мозку, може забуватися, а та, що залишилась у пам'яті, може змінюватися. Якщо запам'ятовування осмислене, то в пам'яті зберігаються лише основні думки, а все другорядне забувається. Якщо запам'ятовування механічне, зберігаються лише окремі розрізнені фрагменти.

 

II. Відтворення.

     Показником міцності запам'ятовування і водночас наслідком цього процесу є відтворення.

Форми відтворення

1.Упізнавання  − найпростіша форма відтворення. Воно виникає за повторного сприйняття предметів.

     За повного впізнавання людина ототожнює предмет з раніше відомим одразу, наприклад, під час зустрічі з добре знайомою людиною.

     Неповне відтворення − якщо в людини спостерігаються труднощі щодо співвіднесення об'єкта, який сприймається, з тим, що вже мало місце в попередньому досвіді, наприклад, почувши мелодію, людина впізнає її, але не може пригадати назви музичного твору.

 

2.Згадування − складніша форма відтворення. Воно відбувається без повторного сприйняття предмета.

     Згадування може бути довільним, якщо людина бажає щось конкретне згадати, і мимовільним.

Іноді довільне відтворення здійснюється легко і не потребує з боку людини жодних зусиль, наприклад, читання напам'ять добре відомого вірша тощо. В іншому випадку (не вдається відразу згадати потрібне прізвище, дату, рядок з вірша тощо) згадування пов’язане з подоланням труднощів і потребує додаткових зусиль.

 

3.Спогади − одним з piзновидів довільного відтворення є відтворення образів минулого, у яких етапи життя людини зіставляються з важливими датами, подіями:

• улюбленими іграми дитинства,
• святкуваннями днів народження,
• першим днем у школі тощо.

 

III. Забування − неможливість відтворити інформацію в певний момент. Воно оберігає мозок від перевантаження. В основі забування лежить гальмування. Людина намагається забути неприємні речі, події тощо. Часто ми забуваємо саме тому, що хочемо забути. Спочатку забуваємо те, що засвоїли нещодавно, потім − засвоєне раніше. Саме тому люди похилого віку краще пам'ятають події їхньої молодості й не завжди пам'ятають сьогодення.           Якщо ми не використовуємо щ,ми процесі навчання, ми їх забуваємо.

 

Висновок.Пам'ять — складний психічний процес, який передбачає запам'ятовування, зберігання і наступне відтворення інформації людиною.     Щоб скласти формулу доброї пам'яті, слід зазначити, що запам 'ятовування має бути швидким, а не повільним і повним. Передусім, зберігання має бути надійним, без утрат, а відтворення — своєчасним і точним.

Вчитель.

Людська пам'ять здатна зберігати два види інформації:

а) видову (генетичну), нагромаджену в процесі еволюції видом Homo sapiens, виявляється безумовними рефлексами, інстинктами і передається спадково.

б) набуту (індивідуальну) в процесі життя кожної людини, реалізується в умовних рефлексах

Завдання III для групи.

• Види пам’яті. Пам’ять за тривалістю зберігання інформації: оперативна, короткочасна, довготривала.

 

Відповідь.

Види пам’яті

за тривалості зберігання інформації мозком

оперативну, короткочасну і довготривалу (див. схему).

1.Оперативна пам'ять — це збереження інформації після її запам'ятовування на час, потрібний для виконання певного завдання. Наприклад, для розв'язання задачі людина зазвичай пам'ятає дані попередньої дії. Отримавши розв'язок, результати проміжних дій забувають.            Оперативна пам'ять триває десятки секунд. У процесі аналізу частина інформації з оперативної пам'яті переходить у короткочасну, інша − забувається (стирається потоком нової інформації).

 

2.Короткочасна пам’ять — це швидке запам'ятовування (після одноразового й нетривалого сприйняття) і збереження інформації на короткий термін (від кількох секунд до півгодини). Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам'ятати лише певний обсяг інформації. Цей обсяг становить 5-9 інформаційних сигналів (слів, предметів, символів тощо). В основі короткочасної пам'яті лежить циркуляція нервових імпульсів по замкнених ланцюгах нейронів. Якщо інформація не повторюється, то вона зникає з пам'яті, не залишаючи помітних слідів. Для тривалішого збереження інформації необхідне її кількаразове повторення. Частина інформації, що використовується, часто переходить у довготривалу пам'ять.

 

3.Довготривала пам'ять забезпечує тривале збереження інформації (знань, образів, переживань), яка закріплюється після багаторазового повторення і відтворення. Події, які відбуваються в дитинстві під впливом сильних емоцій, запам'ятовуються на все життя. Досліджено, що протягом перших п'яти років життя людина фіксує в довготривалій пам'яті стільки ж інформації, скільки за все подальше життя. В основі довготривалої пам'яті лежать складні структурно-хімічні зміни в синаптичному апараті або тілі нейронів.

Види довготривалої пам’яті

а) процедурна пам'ять— це вид довготривалої пам'яті, у якій зберігаються знання про те, як потрібно діяти (рефлекси, навички). Вважають, що в ході еволюції вона виникла раніше, ніж декларативна. В основі процедурної пам'яті лежать біохімічні й біофізичні зміни, які відбуваються в нервових ланцюгах, що беруть участь у засвоєних діях.

 

б) декларативна пам’ять, є усвідомленою. Це пам'ять про засвоєну інформацію: події, факти, імена, дати, слова тощо.

Психолог.

 

1.Практичне завдання на визначення короткочасної пам'яті

Інструкція

     Я називаю слова для запам'ятовування: дерево, книга, стіл, людина, курка, рюкзак, парасоля, ведмідь, джерело, вчитель.

     А тепер напишіть слова. Поставте знак «+» біля правильно написаного слова. Підрахуйте бали.

1 − 2 бали — низький рівень;

3 − 4 бали — нижче середнього рівня;

5 − 6 балів — середній рівень;

7 − 8 балів — вище середнього рівня;

9 − 10 балів — вищий рівень.

 

2.Практичне завдання.

     Числа для запам'ятовування: 25, 3, 18, 97, 65, 43, 11, 5, 34, 26

Результати:

8 − 10 — високий рівень запам'ятовування;

7 − 6 — вище середнього;

4 − 5 — середній;

3 − 2 — нижче середнього;

1 − 0  — низький рівень.

 

Повідомлення учня.

1.Історична довідка про феноменальну пам’ять.

     Кілька років тому відомий сучасний математик і кібернетик фон Неймен опублікував сенсаційне повідомлення. За його підрахунками, людський мозок може вмістити інформації приблизно 10 в 20-му ступені одиниць. У перекладі на зрозумілу мову це означає, що кожен з нас може запам'ятати всю інформацію, що міститься в мільйонах томів однієї з найбільших бібліотек світу — бібліотеки ім. Вернадського у Москві.

     Історики стверджують, що Юлій Цезар і Олександр Македонський знали в обличчя і на ім'я всіх своїх вояків — до 30 тисяч осіб. Такі ж здібності мав і шведський цар Кір.

     На ім'я і в обличчя знав кожного з 20 000 жителів столиці Греції знаменитий Фемістокл. А Сенека був здатен повторити 2000 не зв'язаних між собою слів, почутих лише раз.

     Геніальний математик Леонард Ейлер вражав усіх надзвичайною пам'яттю на числа. Він пам'ятав, наприклад, шість перших ступенів всіх чисел до ста.      Академік Іоффе по пам'яті користувався таблицею логарифмів. Академік Чаплигін міг безпомилково назвати номер телефону, за яким телефонував 5 років тому і лише один раз. Композитор Д. Глазунов легко відновлював втрачені партитури музичних творів.

     Відомо також, що найвдаліший портрет американського президента Лінкольна намалював невідомий провінційний художник із Нью-Джерсі. Він бачив президента лише один раз. А після вбивства Лінкольна, охоплений гнівом та горем, по пам'яті намалював його портрет, який визнано найкращим.

     Відомий також Едвард Гаон, який завчив напам'ять всі 2500 книг, що прочитав за все своє життя. Він міг згадати із них будь-який епізод і описати його дослівно.

 

2.Висловлювання мудрих про значення і роль пам’яті

Учні заздалегідь отримали завдання підібрати висловлювання присвячені пам’яті.

Порожня голова не міркує: що більше досвіду і знань має ця голова, то більше здатна вона розмірковувати

                                                                              (П. Блонський).

 

Пам'ятайте! Хороша пам'ять — це шлях до успіху у вашому діловому чи професійному житті. Здатність запам'ятовувати людей і факти є цінним надбанням, надійним засобом досягти успіху

                                                                              (Гаррі Лорейн).

 

Єдиний і безцінний скарб людини — це її пам'ять. Лише в ній — її багатство чи бідність

                                                                         (Олександр Сміт).

 

Помічай, що пам'ятаєш, чого не пам'ятаєш. За цими ознаками пізнаєш себе

                                                                                (Лев Толстой).

 

Той, хто розуміє природу пам'яті, буде безперервно повторювати, і не для того, аби полагодити розвалене, а для того, щоб зміцнити споруду і звести на ній новий поверх

                                                                         (К. Ушинський).

Психолог .

3. Практичне завдання.

     Давайте ми з вами перевіримо вашу зорову пам’ять. Спробуйте запам’ятати імена та призвища людей, які зрбражені на 10 портретах (мал.8), а потім упізнайте їх на другому малюнку (мал.9). Тут дані інші портрети, але в іншому порядку. На запам’ятання відводиться 3 хвилини.

Мал.8

 

Мал.9

     Підрахуйте скільки картинок ви запам’ятали правильно, скільки зробили помилок. Чим більше правильних відповідей, тим краще результат, який вказує на вміння точно відтворювати інформацію та об’єм вашої пам’яті.

 

Завдання IV для групи.

• Види пам’яті. Пам’ять за характером запам’ятовування: емоційна, рухова, образна, словесно-логічна.

Відповідь.

Види пам’ті

за характером запам'ятовування

• емоційна пам'ять,
• рухова пам’ять,
• образна пам’ять,
• словесно-логічна пам’ять (див. схему).

 

1.Емоційна память пов'язана із запам'ятовуванням, збереженням і відтворенням людиною своїх емоцій та почуттів. Запам'ятовуються не стільки власне емоції, скільки предмети та явища, що їх спричиняють. Наприклад, почуття радості під час спогадів про щасливе дитинство, поїздка з батьками на відпочинок, перше кохання.

 

2.Рухова пам'ять пов'язана із запам'ятовуванням, збереженням і відтворенням рухів. Вона виявляється в різних видах діяльності (ігровій, трудовій, виробничій тощо). Завдяки їй людина здатна виконувати найскладніші рухи.

Вона є основою формування

• різних умінь і навичок,
• засвоєння мови.

 

3.Образна пам’ять пов'язана з формуванням чутливих образів − уявлень про конкретні предмети, явища, їхні властивості.

 

Види образної пам’яті

а) зоровою,

б) слуховою,

в) смаковою,

г) нюховою,

д) дотиковою.

 

4.Словесно-логічна пам'ять пов'язана із запам'ятовуванням, збереженням, упізнаванням і відтворенням прочитаних або почутих думок, понять.

 

Вчитель.

Питання до учнів.

• Як ви думаєте, в яких видах людської діяльності переважає рухова пам'ять (гімнастика, письмо, різні робітничі професії, в яких повторюються одні і ті ж рухи), емоційна пам'ять (в акторів), образна пам'ять (у художників, музикантів, поетів), словесно-логічна пам'ять (у науковців)?

Психолог.

1.Практичне завдання А.

     Визначте особливості своєї пам'яті. Для цього згадайте і спробуйте якнайточніше відповісти на запропоновані запитання.

1.Який матеріал ви запам'ятовуєте краще: уважно прочитаний подумки чи прослуханий?

2.Як краще запам'ятовуються рухи під час заучування фізичних вправ або практичних дій: у зоровій формі (коли ви дивитеся, як рухи демонструють) чи у м'язово-руховій (коли самі повторюєте рухи)?

3.Який матеріал запам'ятовується легше, швидше: конкретний (формули, іноземні слова тощо) чи абстрактний (міркування, трактування термінів, філософські судження тощо)?

4.Наскільки чітко пригадуються і переживаються спогади про пережите вами горе або радість?

5.Чи траплялися з вами випадки, коли на запитання вчителя не вдалося дати відповідь, але вона спливала в пам'яті одразу ж після того, як ви сідали на місце?

6.Чи можете пригадати зовнішній вигляд, манеру поведінки людини, з якою вчора випадково їхали в одному трамваї?

7.Наскільки часто залишаються в пам'яті випадково почуті слова, що не стосуються вас?

8.Чи достатньо вам один раз уважно прочитати зрозумілий матеріал, аби відтворити його:

а) одразу;

б) наступного дня;

в) через кілька днів? »

9.Порахуйте, яких подій у вашому житті за останні два тижні було більше: приємних чи неприємних? Для цього аркуш паперу поділіть вертикальною рискою навпіл. У ліву графу зі знаком «+» запишіть приємні події, у праву зі знаком «—» — неприємні. Порівняйте їхню кількість.

 

Відповіді на це завдання можна проаналізувати за пунктами

в такий спосіб:

1.У першому випадку у вас переважає зоровий тип пам'яті, у другому — слуховий.

2.У першому випадку у вас переважає зоровий тип пам'яті, у другому — руховий.

3.У першому випадку у вас добре розвинена образна пам'ять, у другому — словесно-логічна.

4.Якщо дуже добре, то у вас високий рівень емоційної пам'яті.

5.Якщо так трапляється, то у вас погано розвинена оперативна пам'ять (це вид пам'яті, що проявляється під час виконання певної діяльності).

6.У разі позитивної відповіді у вас хороша мимовільна пам'ять.

7.У разі позитивної відповіді у вас хороша мимовільна пам'ять.

8.Відповідь на це запитання характеризує вашу довільну пам'ять, її міцність.

9.Відповідь на це запитання характеризує таку рису, як оптимізм.

 

2. Практичне завдання Б.

     Відповідайте на запитання тесту, використовуючи чотири варіанти відповідей:

• ніколи — 0;

• рідко — 1;

• інколи — 2;

• часто — 3.

 

1.Чи трапляється так, що ви забули прізвище або ім'я людини, з якою спілкуєтеся?

2.Чи важко вам стежити за дією фільму, телепередачі, книжки через те, що ви забули, що відбувалося на початку?

3.Чи трапляється, що вам, заходячи до кімнати, було вкрай важко згадати, навіщо, власне, ви прийшли?

4.Чи буває так, що ви забуваєте про важливі заплановані справи: прийти на зустріч, виконати роботу тощо?

5.Чи складно вам пригадати номери телефонів, на які ви постійно дзвоните?

6.Чи важко вам згадувати останні події?

7.Чи здатні ви заблукати у знайомому місці?

8.Чи важко вам інколи згадувати, куди поклали якусь непотрібну річ?

9.Чи буває так, що ви забули відключити газ, вимкнути світло, зачинити вхідні двері, залишаючи квартиру?

10.Чи трапляється вам кілька разів повторювати те саме, викликаючи подив оточення?

11.Чи важко вам згадувати імена популярних людей або назви відомих місць?

12.Чи змушені ви все записувати, тому що не можете покластися на свою пам'ять?

13.Чи важко вам запам'ятовувати нові ігри, рецепти?

14.Чи губите ви речі?

15.Чи трапляється, що ви забуваєте те, що вам щойно сказали?

 

Інтерпретація результатів

7 балів і менше — чудова пам'ять, якій можна позаздрити.

8 − 15 балів — слід починати тренувати свою пам'ять. У цьому дуже допомагають кросворди й задачки на кмітливість.

15 балів і більше — ваша пам'ять, на жаль, у жалюгідному стані.

Вчитель.

Основні правила тренування та розвитку пам'яті:

• зацікавленість;
• увага;
• послідовність;
• обгрунтування;
• емоції;
• асоціація;
• осмислення, повторення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання V для групи.

• Індивідуальні особливості пам’яті.

Відповідь.

     Пам'ять людини має свої особливості. Адже комусь достатньо почути те, про що говорили на уроці, щоб запам'ятати матеріал, а комусь обов'язково потрібно кілька разів його прочитати. Дехто легко заучує вірші, але не може запам'ятати, як довести теорему Піфагора, скласти хімічне рівняння.

 

Індивідуальні характеристики пам’яті

1.     обсяг,
2.     міцність,
3.     швидкість,
4.     точність,
5.     готовність.

 

Обсяг − це характеристика пам'яті, яка відображає кількість інформації, що можна запам'ятати, а також можливості людини фіксувати, зберігати й відтворювати цю інформацію.

Міцність пам'яті свідчить про її здатність утримувати певний час потрібну інформацію, визначається кількістю повторень, потрібних людині для запам'ятовування нового матеріалу.

Точність − це властивість, яка характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам'ятовувалося, та кількістю допущених помилок.

Готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко й легко в певний момент людина може пригадати потрібні їй відомості.

 

Пам'ять різних людей відрізняється також тим, який матеріал людина ще запам'ятовує − образний, словесний чи однаковою мірою обидва.

Наприклад, хтось краще запам'ятовує навчальний матеріал, читаючи мовчки підручник, інший − слухаючи вчителя, а комусь потрібно і прочитати, і почути, і записати. Так, якщо потрібно запам'ятати номер телефону, одна людина уявляє його написаним, інша вимовляє кілька разів уголос, а третя записує його в нотатник.

 

Вчитель.

Питання до учнів для обговорення.

1. Розмова двох драматургів:

− Коли я пишу яку-небудь сцену, я чую її. Я чую голос кожної дійової особи.

− А я бачу сцену, герої ходять, діють. Знаєте, де я перебуваю подумки? У центрі глядацької зали.

• Про які типи пам'яті йдеться?

 

2. Після зустрічі зі старим шкільним другом Микита поринув у спогади про минуле, йшов, не помічаючи ні зустрічних людей, ні будинків, повз які проходив, і непомітно для себе опинився біля воріт свого дому.

• Визначте вид пам'яті.

 

3. Для того, щоб учні легше пригадували послідовність кольорів у спектрі, учитель попросив їх запам'ятати фразу: «Чепурний пузатий жук з'їв барвистий свіжий фрукт».

• Що можна сказати про прийом організації пам'яті, використаний учителем?

 

4. Визначте вид асоціації.

В оповіданні А. Чехова «Хлопчики» один із героїв − Чечевіцин, він же Монтігомо Яструбиний Кіготь −  викликав у дівчинки, сестри товариша, такі асоціації. Дивлячись на Чечевіцина, вона замислювалася і говорила з придихом: «Коли піст, нянька говорить, що треба їсти горох і сочевицю. А в нас учора сочевицю готували».

     Спільник і друг Чечевіцина Володя, п'ючи чай, звернувся до присутньої лише одного разу, та й то з якимись дивними словами: «А в Каліфорнії замість чаю п'ють джин».

 

5.Багато школярів для кращого запам'ятовування складають схеми, малюнки.

• Чому такий прийом сприяє кращому запам'ятовуванню матеріалу?

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання практичної роботи

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема: ДОСЛІДЖЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПАМ’ЯТІ

Мета: ознайомитися з різними видами пам’яті; навчитися визначати обсяг своєї рухової, образної, змістової пам’яті; усвідомити можливість розвитку пам’яті.

 

ХІД РОБОТИ

1.Дослідження рухової пам’яті

1.Запам’ятайте 7 рухів учителя, який показує їх в певній послідовності.

2. Відтворіть характер і послідовність рухів, записуючи їх у тому порядку, в якому показував учитель:

1.______________________________

2. _____________________________

3. _____________________________

4. _____________________________

5. _____________________________

6. _____________________________

7. ______________________________

3. Полічте кількість правильно і послідовно відтворених рухів та занесіть результат до таблиці.

4. Повторити вправу за вчителем 2 раза.

5. Відтворити рухи після повторення.

1.______________________________

2. _____________________________

3. _____________________________

4. _____________________________

5. _____________________________

6. _____________________________

7. ______________________________

6. Полічіть кількість правильно і послідовно відтворених рухів та результат занесіть до таблиці.

2. Дослідження образної пам’яті

1. Протягом 4 секунд уважно розгляньте 12 предметів, що запропонував учитель.

2. Запишіть назви предметів, які запам’ятали:

__________________________________________________________________

3. Полічте кількість предметів і результат занесіть до таблиці.

 

3. Дослідження змістової (словесно-механічної) пам’яті

1. Прослухати десять пар слів, які не мають логічного зв’язку (варіант Б) (див. додаток 1).

2. Відтворіть по пам’яті та запишіть друге слово з пари, коли вчитель буде зачитувати перше слово:

__________________________________________________________________

3. Перелічте кількість правильно відтворених пар слів  (для цього вчитель зачитуе пари слів). Результат занесіть до таблиці.

4. Дослідження змістової (словесно-логічної) пам’яті

1. Прослухати десять пар слів, які мають логічний зв’язок (варіант А) (див. додаток 2).

2. Відтворіть по пам’яті та запишіть друге слово з пари, коли вчитель буде зачитувати перше слово:

__________________________________________________________________

3. Перелічте кількість правильно відтворених пар слів. Результат занесіть до таблиці.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

Вид пам’яі	Результат	Рівень (високий, середній, низький)
Рухова – до повторення
Рухова – після повторення
Образна  - 12 предметів
Словесно-механічна
Словесно- логічна

У висновку дати відповідь на запитання:

а) що таке рухова, образна та змістова пам’ять?

б) який обсяг механічної та логічної пам’яті ви маєте? Чи задоволені ви таким результатом?

в) які пари слів ви запам’ятали краще: з логічним зв’язком чи без нього?

г) чи можна розвивати пам’ять? Як це можна робити?

д) які існують правила для кращого запам’ятовування?

Додаток 1

Варіант Б

Дослідження словесно-механічної  пам’яті

Набір слів: книжка — вікно, рука — хмара, виделка — хмара, виделка — справа, чашка — груша, дзвіночок — пам'ять, якір — вікно, сосна — ложка, море — картка, ящик— палець, танок — річка, спина — лампа, перо — язик, число — дах, ножик — літо, цукор — капелюх.

 

Додаток 2

Варіант А

Дослідження словесно-логічної  пам’яті

Набір слів: пошта — лист, літера слово, каса — гроші, склянка — кава, небо — зірка, театр — драма, сани — зима, гніздо — птах, риба — вода, булка — борошно, весло — човен, трактор — поле, чобіт — нога, лікар — хвороба, куля — рушниця, вокзал — потяг.

 

2.Виконати завдання творчого характеру.

Складання сенкану (вислів з п’яти рядків).

Правила складання сенкану

1.Слово − тема (іменник).

2.Два прикметника.

3.Три слова, які визначають дію, пов’язану з темою.

4.Фраза (речення з чотирьох слів).

5.Слово − синонім теми.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

Висновок. Пам’ять людини має певні кількісні та якісні характеристики. Розрізняють оперативну, короткочасну і довготривалу пам’ять. За характером запам’ятовування розрізняють пам’ять емоційну, рухову, образну, словесно-логічну. Пам’ять людини має свої індивідуальні особливості. Серед індивідуальних характеристик пам’яті виділяють обсяг, міцність, швидкість, точність і готовність до відтвореня. Пам’ять розвивають спеціальним тренуванням, використовуючи три правила: праця, наполегливість, регулярність.

     Я сподіваюсь, що сьогодні ви усвідомили, що пам'ять − один з найважливіших психофізіологічних процесів людини, її необхідно не тільки розвивати, а й берегти. І запам'ятайте! Хороша пам'ять − це, передусім, хороше здоров'я. Чергуйте працю і відпочинок, розумову і фізичну роботу.

     А урок я б хотіла закінчити словами Оскара Вайльда: «Пам'ять — щоденник, який усі ми носимо із собою».

 

VI. Домашнє завдання.

1) вивчити параграф 95, стор.320, параграф 96 (Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О.                  Біологія людини: (Підручник для учнів 8-9х класів

                                            середньої загальноосвітьої школи) − К.: Генеза, 

                                            1997. − 432 с.)

2) вивчити параграф 85, 86 (А.Степанюк, Н.Міщук, Т.Гладюк, Г.Жирська, Л.Барна Біологія: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. − Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 288с.: іл.  

2) дати відповіді на питання в кінці параграфу підручника.

3) скласти правила щодо розвитку власної пам’яті.