"Пам'ять. Типи та види пам'яті, її розвиток"

Тема. Пам'ять. Типи та види пам’яті, її розвиток.

Мета:

• освітня: сформувати в учнів уявлення про пам’ять, види і типи пам’яті, інформаційну ємність мозку; сформулювати правила розвитку пам’яті;
• розвивальна: розвивати творчу активність і пізнавальні інтереси; продовжити формувати вміння працювати з таблицями, малюнками, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.
• виховна: виховувати розуміння важливості розвитку пам’яті, розуміння важливості здорового способу життя для розвитку пам’яті і організму взагалі.

Терміни і поняття: інформація, інформаційна ємність мозку, типи пам’яті, види пам’яті, відтворення, забування, розвиток пам’яті.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивний:

• Мовний – розповідь, бесіда, інструктаж, робота з підручником;
• Наочний – демонстрація предметів, явищ, посібників.

Репродуктивний: тести.

Пошуковий: групові форми роботи.

Обладнання: підручник, таблиця, комп’ютери, мультимедійний проектор.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, математична компетентність, уміння вчитися впродовж життя.

Хід уроку

Епіграф.

Щоб думка була почута, її треба висловлювати. Розум людський має три ключі, які все відчиняють: знання, думка, уява  - все у цьому.

В. Гюго.

 Девіз уроку.

Не бійся невірно сказати, не бійся чогось не знати.  Страшись не бажати пізнання, чи сумувати в навчанні.

 І. Емоційне налаштування

Добрий день!  Ми всіх вітаємо!

Успіхів учням бажаємо.                                                                                                              Щоб урок цікавим був,                                                                                                                  Що читав, дививсь, що чув -                                                                                                      Кожен з вас хай пригадає,                                                                                              Біологія та інформатика вас чекає.

І. Актуалізація опорних знань

Учитель біології. «Жила собі звичайна здібна людина, а стала досконалістю, великим ученим. Вона зробила себе, а для цього створила Систему. Достатньо методично, розумно протягом років застосовувати Систему – і це дасть більше ніж талант. Здібності за її допомогою ніби помножуються. Система – це тріумф Розуму». (Д. Гранін).

Звичайно, щоб впоратися із цим завданням, по-перше, потрібна добра пам'ять.

З’ясуємо

• Що таке пам'ять?
• Яка її фізіологічна природа?
•  Основні етапи запам’ятовування.
• Які характеристики властиві пам’яті?

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель інформатики. Кілька десятків років тому видатний математик і кібернетик Фон Нейман зробив сенсаційне повідомлення. За його підрахунками, людський мозок може вмістити приблизно 10²⁰ одиниць інформації. У перекладі на загальноприйнятну мову це означає: кожний із нас може запам’ятати всю інформацію, яка міститься в мільйонах томів найбільших у світі бібліотек.

На перший погляд такі підрахунки здаються фантастичними. Але звернімося до фактів. Історики стверджують, що Юлій Цезар і Олександр Македонський знали в лице та імена всіх своїх солдат – до 30 тис. чоловік. Ці ж здібності мав перський цар Кір. Пам’ятав кожного із 20 тис. жителів грецької столиці і знаменитий Фемістокл. А Сенека міг повторити 2 тис. не пов’язаних між собою окремих слів, які почув лише один раз. Геніальний математик Леонард Ейлер вражав усіх незвичайною пам’яттю на числа – він міг відтворити, наприклад, шість перших степенів усіх чисел до ста. Академік А. Іоффе по пам’яті користувався таблицею логарифмів, а великий російський шахіст Альохін грав «всліпу» з 30-40 партнерами.

• То ж чи може людина все пам’ятати?
• Якою буває пам'ять?

(Повідомлення та записування теми уроку).

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Інформація та її збереження.

Бесіда

• Що ми пам’ятаємо? (Інформацію)
• Що таке інформація?
  • В якому вигляді вона зберігається у мозку?

Учитель інформатики. Термін «інформація» походить від латин­ського informatіo, що означає по­яснення, виклад, тлумачення.

Інформація — це відображен­ня реального (матеріального сві­ту) у вигляді знаків та сигналів. Під інформацією розуміють відо­мості, знання, які стосуються об’єктів зовнішнього світу і які пе­редаються від одного об’єкта до іншого. Об’єктом може бути жи­вий організм чи технічний пристрій. Матеріальними носіями ін­формації є знаки, сигнали або фі­зичні процеси, які змінюються із часом.

Довільна інформація подаєть­ся в пам’ять обчислювальних ма­шин за допомогою цифрових ко­дів, які на фізичному рівні маши­ни зберігаються у двійковому по­данні.

Кодування — це процес заміни знаків одного набору знаками ін­шого набору при збереженні зміс­ту тієї інформації, яка за допомо­гою цих знаків подається. Інфор­мація в обчислювальних машинах обробляється за допомогою цифр 0 і 1 (двійкове числення).

- Чому саме таке кодування є найконструктивнішим і технічно зручним?

Двом знакам, які використову­ються для кодування, можуть від­повідати два різні фізичні стани: намагнічена або розмагнічена еле­ментарна ділянка на поверхні маг­нітного диска, тече через провід­ник струм чи ні, зафіксовано світловий промінь чи ні тощо.

Як називається пара оди­ниці та нуля в двійковому ко­дуванні?

Біт (binary dijdit) — двійкова одиниця — це найменша одини­ця вимірювання ємності пам’яті комп’ютера. Біт - це двійкова клітинка пам’яті, у яку можна записати 0 або 1. Байт — це вісім підряд записаних бітів. Але сьо­годні користуються похідними одиниць вимірювання ємності пам’яті комп’ютерів:

1 Кб = 2¹⁰ = 1024 байт;

1 Мб = 2¹⁰ = 1024 Кб;

1 Гб = 2¹⁰ = 1024 Мб.

Учитель біології. Для зберіган­ня одного біта інформації потріб­но близько 10 нейронів. Якщо пе­рерахувати ці дані на кору голов­ного мозку, отримаємо величину інформаційної ємності мозку, яка приблизно становить З х 10⁸ біт. Цього вистачить, щоб постійно зберігати близько 1% інформації від загального потоку інформації, який проходить через нашу свідо­мість.

Також підраховано, що за будь-яких умов кількість інформації від усіх аналізаторів, яка сприймаєть­ся свідомо, не перевищує 50 біт за секунду.

 

2. Пам’ять та її види.

Пам'ять – це психофізіологічний процес, за якого людина здатна зафіксувати в мозку (запам’ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід (дії, переживання).

 Пригадайте що таке головний мозок? (МАЛ.134 стр.166.)

Головний мозок – вищий відділ НС людини. Він міститься в черепній коробці й через великий потиличний отвір з’єднаний  з спинним.

Яка будова кінцевого мозку та яке його значення? (мал137 та 138 с.170)

Кінцевий мозок контролює функції всієї Н.С., і насамперед складні форми поведінки, що забезпечують пристосування організму до змін довкілля. Він складається з 2 півкуль (правої і лівої) з’єднаних мозолистим тілом. Кінцевий мозок ще традиційно називають півкулями головного мозку. Поверхня півкуль ніби зібрана в складки – звивини  різних розмірів, між якими є глибокі щілини – борозни. У них сховано 2/3 поверхні кори. Виділяють 3 найглибші борозни півкуль: латеральну (бічну), центральну і потилично-тім’яну.

Лобова частка охоплює 29% поверхні кори. Вона відповідає за цілеспрямовану осмислену поведінку людини. При її ушкодженні людина не може зосередитися на меті і поводиться, як автомат, стає безпорадною. Може одні і ті самі дії виконувати без зупину.

У потиличній частці розташовані нервові зони зору.

У скроневій – зони слуху, нюху і смаку.

В тім’яній – зона шкірної (тепла, холоду, тиску) та суглобово-м’язової (зміни напруження м’язів, руху суглобів) чутливості.

Спереду від центральної борозни розташована рухова (моторна) нервова зона кори, а в ній ділянки, що забезпечують рух м’язів і суглобів тіла.

Єдиного мовного центру немає. Існує три центри мови: мовноруховий, слухомовний і зоромовний. Мовноруховий центр забезпечує можливість розмовляти. Слухомовний відповідає за сприйняття звукової мови і розуміння мови інших людей. Зоромовний, або центр читання, забезпечує здатність навчитися читати, розуміти прочитане, оволодівати письмовою мовою. Саме сукупність (інтеграція) цих центрів забезпечує мовну діяльність у різних її проявах.

Таким чином, кора є найвищим центром аналізу нервових імпульсів (сигналів), що надходять від різних органів тіла людини. Вона функціонує як єдине ціле і є матеріальною основою психічної діяльності людини, регуляції її поведінки.

Пам'ять – це здатність нервової системи зберігати і відтворювати інформацію без зміни її характеру і змісту. Вона являє собою ряд складних психічних процесів, активне оволодіння якими надає людині здатності засвоювати й використовувати потрібну інформацію. Пам'ять включає такі процеси: запам’ятовування, зберігання, забування та відтворення. Запам’ятовування пов’язане із засвоєнням і накопиченням індивідуального досвіду. Його використання вимагає відтворення запам’ятованого. Регулярне використання досвіду в діяльності суб’єкта сприяє його збереженню, а невикористання – забуванню.

 Матеріальною основою процесів пам’яті  є здатність мозку утворювати тимчасові нервові зв’язки , закріплювати й відновлювати сліди минулих вражень. Ці сліди створюють можливість актуалізації ситуації й відповідного збудження, коли подразника, який його викликав свого часу безпосередньо немає. Запам’ятовування і зберігання ґрунтуються на утворенні та закріпленні тимчасових нервових зв’язків, забування – на їхньому гальмуванні.

Схема формування пам’яті

        

 

Характеристика пам’яті

 

 

                   Робота в групах

Завдання для груп

Користуючись текстом підруч­ника, визначте, які є види па­м’яті залежно від часу, протягом якого зберігається певна інфор­мація:

для 1-ї групи — сенсорна па­м’ять (с. 233);

для 2-ї групи — короткочасна пам’ять (с.233);

для 3-ї групи — довготривала пам’ять (с. 233).

Види памяті  за характером психічної активності, що переважає в діяльності для 1-ї групи – рухова або моторна (с.233);

для 2-ї групи -  образна пам'ять (с.234);

для 3-ї групи- емоційна та змістова пам'ять (с.234).

(Після опрацювання матеріа­лу групи роблять короткі пові­домлення.)

Учитель біології. Після одно­разового прослуховування пояс­нення вчителя в довготривалій пам’яті учня залишається в серед­ньому всього 10% змісту прослу­ханого, після самостійного прочи­тання — 30%, після активного спостереження того, що вивчаєть­ся, — 50%, а засвоюється в резуль­таті практичних дій — 90%.

Те, що я чую, я забуваю

Те, що я бачу, я пам ’ятаю,

Те, що я роблю, я розумію.

                                   Конфуцій

 

Учитель інформатики. А зараз перевіримо, наскільки розвинута у вас зорова пам'ять. Для цього виконаємо кілька ігрових вправ.

Вправа 1.

Запропонувати дітям для запам’ятовування одну з карток на 10 секунд. Після уважного вивчення вони із закритими очима уявно відновлюють малюнок. В цей час вивести усі 6 карток в довільному порядку і запропонувати знайти серед схожих ту, яку вони запам’ятовували.

Вправа 2.

Розгляньте уважно фігуру, зображену на екрані. На це дається 10 секунд.

А тепер визначте, яка із чотирьох фігур ідентична тій, що ви розглядали?  

Вправа 2. Уважно розгляньте предмети, зображені на екрані.

А тепер визначте, якого предмета не вистачає?

Вправа 3. На планету Земля прилетіли 3 інопланетянина. Уважно вивчи їх портрети, запам’ятай всі деталі зовнішнього вигляду гостей.

До тебе в гості поспішає другий інопланетянин. Закрий очі, уяви його зовнішній вигляд і точно намалюй портрет другого за рахунком інопланетянина.

Учитель інформатики. Прист­рої для запам’ятовування комп’ю­терів (ПК) поділяють на внутріш­ні та зовнішні. Розглянемо їх більш детально.

Внутрішня пам’ять ПК призна­чена для тимчасового зберігання даних і програм. Процесор може безпосередньо звертатися тільки до тієї інформації, що зберігаєть­ся у внутрішній пам’яті. При від­ключенні живлення незбережена інформація стирається.

ОЗП (RAM: Random Access Memory — пам’ять з довільним доступом) - оперативно запам’я­товуючий пристрій. Ємність ОЗП характеризує продуктивність ком­п’ютера.

ПЗП (ROM: Read Only Memory — пам’ять тільки для читання, BIOS) — постійно запам’ятовую­чий пристрій. Уміст ПЗП не змі­нюється протягом експлуатації і є тільки для читання інформації, У ПЗП зберігаються системні програми і дані, пов’язані із «життє­забезпеченням» комп’ютера.

НПЗП (CMOS) — напівпостійно запам’ятовуючий пристрій — мікросхема пам’яті дуже невели­кого обсягу, що використовуєть­ся для зберігання поточної кон­фігурації системи, а також поточ­ного часу і дати.

Кеш-пам’ять (від англ. — розмін­на монета) — надшвидка память для прискорення доступу до опе­ративної пам’яті.

Варто зауважити, що з різних причин можлива втрата інфор­мації на жорстких дисках. Запо­бігти цьому можна за допомо­гою її резервного копіювання на пристрої зовнішньої пам’яті — резервування.

Зовнішня пам’ять комп’ютера призначена для довготривалого зберігання програм і даних. Ін­формація тут зберігається після вимкнення ПК.

Для роботи з приладами зов­нішньої пам’яті використовують­ся дисководи, що забезпечують фізичний доступ до інформації, яка зберігається на диску, і конт­ролери дисків, що управляють обміном даних між  комп’ютером і дисковою пам’яттю.

Жорсткі магнітні диски, або вінчестери, (HDD) є основним типом носіїв для тривалого збе­рігання інформації. Характеризу­ються великою ємністю і висо­кою дією.

Оптичні диски, або компакт- диски, (CD-ROM) являють собою сучасний тип носіїв інформації, відрізняються великою ємністю і надійністю. Існують CD-RW — оптичні диски, на які можна здійс­нювати багаторазовий запис.

Флеш-карти — пристрої для довготривалого зберігання інформації.

Учитель біології.

Чому ж ми одне пам’ятаємо довго, а інше — короткий час?

Короткочасна пам’ять пов’яза­на з циркуляцією імпульсів у нейронних сітках, а довготривала — зі структурними змінами в нейро­нах і синапсах. Механізм пам’яті має кілька чинників:

1. короткий ряд інформації легше запам’ятати, ніж довгий;
2. запам’ятовуємо зміст, зага­льні положення;
3.  утворення слідів пам’яті від­бувається у кілька етапів (опера­тивна, або сенсорна пам’ять, ко­роткочасна — первинна пам’ять, довготривала — вторинна).   

Важливим процесом пам’яті є відтворення — це процес пригаду­вання певних знань і викладення їх у логічній послідовності. Воно буває мимовільним і довільним.

Запитання для учнів

Прослухайте приклади із жит­тя і визначте, про які види пам’я­ті йдеться!

Приклади

•        Гімнаст дуже добре пам’ятає рухи.
•        Актриса викликає в себе сльози, пригадуючи сумний випа­док свого життя.
•        Французькому художнику Густаву Доре видавець одного разу доручив зробити малюнок з фо­тографії альпійського краєвиду. Доре пішов, забувши взяти із со­бою фотографію, але наступного дня приніс точну копію.
•        Відомо, шо найбільш вдалий портрет президента Лінкольна намалював його провінційний ша­нувальник — невідомий художник із штату Нью-Джерсі, який бачив президента лише раз. Дізнавшись про вбивство Лінкольна, він був убитий горем і знайшов втіху, на­малювавши по пам’яті портрет.

Учитель інформатики. А зараз перевіримо вашу слухову пам'ять.

Вправа 4. Я зачитаю вам текст. Слухайте його уважно, вам потрібно буде запам’ятати всі назви цукерок, які прозвучать.

Недільне чаювання

По неділях у нас вдома влаштовується велике чаювання. Тому ми з мамою вранці ходимо в кондитерський магазин і вибираємо кожному члену сім’ї його улюблені ласощі.  Для тата мама просить продавщицю зважити цукерки «Ведмедик на Півночі» і «Маска». Сестричці ми купуємо карамель «Гусячі лапки». А ми з мамою найбільше любимо цукерки «Білочка».

Сьогодні до нас у гості приїде бабуся. Вона для онуків завжди привозить частування. Минулого разу це були цукерки «Ластівка». Сама ж вона любить пити чай з варенням.

А головною прикрасою столу стане, звичайно ж, пиріг, який ми з мамою спечемо до вечірнього чаювання.

Вправа 5. Наступна ігрова вправа, яку ми з вами виконаємо, називається «Снігова куля». Я починаю речення, наприклад, «Я збираюся варити борщ». Кожен по черзі повторює це речення, і додає своє слово: «Я збираюся варити борщ в каструлі», «Я збираюся варити борщ і в каструлю наллю води» і т.д.

«У мене є книга» - «У мене є цікава книга». – «У мене є цікава книга про пригоди» і т.д.

«Я малюю». – «Я малюю в альбомі». – «Я добре малюю в альбомі». – «Я добре малюю в альбомі фарбами» і т.д.

Вправа 6. Запам’ятайте асоціації для цифр і слів у відповідності з їхньою зовнішньою формою.

Дайте відповідь на питання:

1. Яка цифра відповідає сніговикові?
2. Які цифри відповідають яру і свічці?
3. Які цифри відповідають вітрильнику, яйцю і змії?
4. Які цифри відповідають повітряній кульці, птиці, дитячій гірці і качці?

 

3. Розвиток пам’яті.

Учитель біології. Д.Хармс у «Спогадах однієї мудрої людини» пише: «Пам’ять — це дивне яви­ще. Як важко буває запам’ятати щось і як легко забути! А буває і так: запам’ятаєш одне, а пригада­єш зовсім інше. Або: запам’ятаєш що-небудь дуже міцно, а потім нічого не згадаєш. Я би всім по­радив попрацювати над своєю пам’яттю».

Самостійна робота

Учні працюють із текстом «Як розвивати пам’ять» і формулюють основні правила тренування пам’яті.

Щоб легше і надовго запам’я­тати, необхідно:

• хотіти знати і пам’ятати;
• робити установку на довго­тривале запам’ятовування;
• аналізувати матеріал, знахо­дити в ньому зв’язки;
• бачити суть того, що треба запам’ятати;
• встановлювати асоціації;
• використовувати прийоми мнемотехніки;
• узагальнювати зміст;
• використовувати різні види пам’яті, тренувати їх;
• проявляти волю — завжди доводити справу до кінця;
• працювати над розвитком пам’яті тільки тоді, коли добре себе почуваєте.

 

 

 

 

Вправи для розвитку пам’яті:

IV. Узагальнення знань

Робота над тестами

Виберіть правильні відповіді:

1. Закріплення в пам’яті пев­них знань — це:

а) відтворення;

б) запам’ятовування.

2. Обсяг пам’яті — це:

а) кількість часу, протягом яко­го зберігається інформація;

б) кількість часу на відтворен­ня інформації;

в) активність використання інформації;

г) кількість збереженої інфор­мації.

3. Пам’ять почуттів — це па­м’ять:

а) образна;

б) змістова;

в) емоційна;

г) моторна.

4. Пам’ять для людини має значення:

а) допомагає оволодівати знан­нями, вміннями;

б) зберігає індивідуальний до­свід організму;

в) є основою навчання;

г) не впливає на розвиток ін­телекту.

5. Осмислене запам’ятовуван­ня переважає механічне тому, що воно:

а) короткотриваліше;

б) продуктивніше;

в) довготриваліше;

г) непродуктивне;

д) ефективніше.

6. До різновидів образної пам’я­ті належать:

а) словесно-логічна;

б) слухова;

в) зорова;

г) просторова;

д) змістова;

е) моторна;

є)  нюхова.

 

Рефлексія уроку

Складіть сенкан «Пам'ять»

1. Іменник
2. 2 прикметники
3. 3 дієслова
4. Речення з 5 слів
5. Синонім до 1 слова

 

За працю сьогодні, спасибі вам, діти,

Настав час урок завершити.

Сьогодні тему актуальну розглядали,

Отримані знання в ході гри закріпляли.

Як підсумок, можемо одне лиш сказати:

 «Зробили багато, знання будете мати»

V. Домашнє завдання

1) Опрацювати § 50, дайте відповіді на запитання стр.235.

2)  Написати «Десятирядкове есе «Особливості моєї пам’яті».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Біологія людини: Підруч. Для 8-го кл. серед, загальноосвіт. навч. закл. / Н.Ю. Матяш, Л.І, Остапченко та ін. — К.: Ґенеза, 2016.
2. Біологія людини: Підруч. для 8—9-х кл. серед, загальноосвіт. шк. / М.Н.Шабатура та ін. — К.: Генеза, 1998.
3. Бригідир Г.З., Гайда Г.В., Галашин О.Я. Біологія людини. 9 кл.: По­урочне планування. — Тернопіль: Навч. книга—Богдан, 1999.
4. Верлань А.Ф., Aпатова Н.В. Ін­форматика. 10—11 кл. — К.: Форум, 2000.
5. Гуржій А.М., Поворознюк Н.І., Самсонов В. В. Інформатика та інфор­маційні технології. — X.: Компанія СМІТ, 2003.
6. Зарецька І. Т., Гуржій А.М., Со­колов О.Ю. Інформатика. 10—М кл. —Ч.1. - К.: Форум, 2004.
7. Каймін ВА. та ін. Основи інфор­матики та обчислювальної техніки. 10-11кл. — К.: Освіта, 1995.
8. Малярчук С.М. Основи інфор­матики. — X.: Ранок, 2001.
9. Сало Т.О. та ін. Біологія люди­ни. 9 кл. — X., 2002.
10.  Яковлєва Є.В. Уроки біології в 9 класі. — Запоріжжя: Просвіта, 2000.