Пам'ятка для батьків

«Отруєння ліками та лікарськими засобами»

Діти з великою цікавістю ставляться до ліків та лікарських засобів: по-перше, вони вважають їх корисними, бо вони допомагають їм видужувати; по-друге зараз сучасні препарати часто виготовляють у привабливій формі і приємні на смак ( деякі нагадують за смаком і ароматом цукерки). Тому й потрібно тримати аптечку далі від поля зору та досяжності дитини. Якщо ж біда сталася, то перша допомога повинна бути надана якісно і вчасно. Слід зауважити, що ліки - це також до деякої міри хімічні речовини. А тому й на них розповсюджується градація першої допомоги.

Якщо дитина проковтнула кілька пігулок аспірину, антибіотиків, засобів від кашлю та головного болю, а також снодійний препарат, необхідно виконати наступні заходи:

- відпоїти водою, чаєм чи соками;

- викликати блювоту;

- дати кілька розтовчених та змішаних з водою пігулок активованого вугілля.

При потраплянні в організм дитини вітамінних препаратів можна обмежитись відпоюванням та викликом блювання, а валеріани - тільки прийомом великої кількості рідини.

Якщо дитина отруїлася нашатирем чи йодом, необхідно її відпоювати, але не доводити до блювання, бо при повторному проході цих субстанцій через стравохід можуть виникнути опіки слизової оболонки.

Після надання першої допомоги дитину необхідно транспортування до лікарні. У деяких випадках при умові нормального самопочуття і отримання професійної консультації госпіталізація необов'язкова.

Дорогою до дитячого садка і не тільки...

Дорогою до дитячого садка можна зробити безліч корисних речей. Особливо якщо вийти дещо раніше і йти трохи довше.

Можна поговорити, яким буде день і куди біжить той рудий собачка, можна вивчити вірш або пограти в скоромовки, можна постукати по крижинках або подивитися чи не набубнявилися чагарники на знайомому чагарнику... А можна легко і невимушено проводити маленькі, але дуже потрібні бесіди за правилами безпеки.

Що необхідно знати дитині-мандрівникові:

- свою адресу;

- домашній номер телефону;

- номери телефонів мами і тата;

- як переходити дорогу;

- як покликати на допомогу;

Чому не можна:

- сідати у машину без батьків;

- ходити з незнайомою людиною;

- брати у незнайомців ласощі;

- ходити безлюдною дорогою, навіть якщо це ближче, ніж в обхід.

Чим небезпечні:

- каналізаційні люки;

- залізні огорожі;

- будівництва;

- темні вулиці;

- вода під льодом.

Як поводитися:

- під час зустрічі з тваринами;

- якщо ти загубився;

- до кого можна і до кого не можна звернутися (не до будь-якого перехожого!)

 Небезпечна природа

Для міської дитини виїзд у ліс - і свято, і дивовижна невідомість. Але такий похід приховує у собі не тільки низку цікавих відкриттів, але і безліч несподіваних небезпек. І не важливо, що йдете ви в ліс, де не були помічені хижі тварини і змії. Неприємні несподіванки можуть підстерігати малюка навіть у лісопарку.

Наприклад:

Гілки. Виравшись із приміщення на простір, малюк біжить уперед, не розбираючи дороги, і може наткнутися на гілки, що стирчать на всі боки. Якщо ви тільки раз попередите його про це - обов'язково забуде і, в кращому разі, подряпаться, а про гірше і говорити не хочеться.

Ями. Самі по собі безпечні, якщо бігти не дивлячись під ноги, можна впрасти та боляче забитися. Попередьте дитину, що бігати в лісі не можна. Краще пробігтися на відкритій галявині.

Неїстівні гриби і ягоди. Усе, що може знайти дитина в лісі, - неїстивне. Навіть якщо не зичайна суниця. Перш ніж малюк покладе її до рота - дорослому необхідно підтвердити походження цієї ягоди, та і обполоснути її водою не буде зайвим. Майте на увазі, що суницею діти можуть називати будь-які ягоди, зокрема вовчі. Тому не варто їм вірити на слово. Чесно попередьте малюка, що в лісі зустрічається багато отруйних рослин, ягід і грибів, і тому, якими б красивими не були мухомор і обсипаний фіолетовими ягодами кущ, рвати і куштувати що-небудь суворо заборонено.

Пам'ятайте і про власну безпеку та приклад, який ви подаєте дітям: якщо сумніваєтеся в якомусь грибі або ягоді - сміливо викидайте їх з кошика.

Геніальною є банальна істина: здоров'я дорожче.

Організація цікавого і корисного дозвілля в лісі

Плануючи прогулянку до лісу, батьки мають заздалегідь потурбуватися не лише про відпочинок, а й про корисні та цікаві враження для дитини.

Потрапивши в ліс, влаштуйте "тихе" полювання. Завдань для пошукової діяльності дітей у лісі можна вигадати дуже багато, зокрема:

- знайти шишки, жолуді, горішки і викласти чи виготовити з них будь-які фігурки;

- відшукати гілочки, корінці цікавої форми, які можуть стати основою для художнього виробу;

- зібрати шматочки кори різних дерев;

- зібрати для гербарію квіти, листя дерев, кущів тощо.

Та, пропонуючи такі завдання, слід застерегти малечу від неприємностей: трава може вколоти або порізати.

А ще слід пам'ятати, що в лісі є отруйні рослини. Будьте уважними!

Зібрані плоди дерев та інші знахідки варто розкласти у прозорі баночки чи коробочки з наклеєним малюнком дерева, квітки чи листя. Ці природні матеріали надалі можна використовувати для художньої праці.

Прогулянка лісом має бути насичена радісними враженнями сприйняття різноманітних яскравих об' єктів і явищ світу тварин, рослин, неживої природи, практичним експериментуванням з ними. Учіть дітей розрізняти дерева, кущі, трави, упізнавати і називати тварин, птахів за яскравими ознаками зовнішнього вигляду, характером пересувань (білка стрибає, птах літає), звуками, які вони видають (дятел стукотить, зозуля кукує).

Під час відпочинку послухайте разом з дитиною звуки лісу: стукіт дятла, шурхіт трави, листя, тріск гілок, пташиний спів, свист вітру тощо. Нехай дитина походить між деревами й обере те, яке їй найбільше до вподоби, підійде до нього, погладить кору, притулиться, розповість про свої відчуття.

При такому єднанні дитини з природою важливо забезпечити їй опору на чуттєве пізнання, сприяти накопиченню позитивного досвіду спілкування з природою, зародженню інтересу, радості від цього процесу.

Корисним для дитини будуть завдання, які поповнять її тактильний та чуттєвий досвід, відчуття: обійняти берізку, сосну, ялинку і відчути, яка кора на дотик? Як пахне листя чи хвоя?

Таке живе спілкування з природою гармонізує самопочуття та емоційний стан дитини.

Якщо ви плануєте бути в лісовій зоні декілька днів, можна використати такий варіант розваг, як пошук скарбів. Заховайте в кущах, на дереві чи під камінням "скарб", роздайте дітям мапи, де позначено його місце знаходження, і вирушайте на пошуки.

Захопливою може бути гра в слідопитів. Розпізнавання слідів - справа не лише цікава, а й корисна. Адже при цьому розвивається спостережливість, мислення, уява. Якої величини слід? Кому він належить: людині, тварині, птахові, комасі, чи ще комусь?

Ці запитання обов'язково зацікавлять дитину. Не сумнівайтесь, її відповіді будуть різними, навіть фантастичними.

Насамкінець - декілька слушних порад:

- завжди надавайте дитині можливість самостійно відшукувати відповідь - це вчитиме її міркувати, намагатися самостійно розв'язувати проблеми;

- заохочуйте допитливість дитини;

- відповідайте на всі дитячі запитання точно і доступно;

- хваліть дитину за цікаве запитання, за прагнення до пізнання;

- не смійтеся над елементарними чи абсурдними запитаннями: кожна дитина має право не знати або помилятися;

- учіть дитину не лише ставити запитання, а й намагатися самостійно знаходити відповіді на нього.

Безпека дітей в інтернеті: поради батькам

 Сьогодні рівень ІКТ-компетенції старших дошкільників часто є таким, що дає їм змогу досить вільно користуватися інтернетом. Батькам слід пам`ятати, що для дітей наслідки безконтрольного спілкування з інтернетом можуть бути дуже невтішними. Тому слід подбати про і те, щоб зробити інтернет-життя дитини менш ризикованим.

Набагато ліпше, якщо дитина дізнається правила безпечної поведінки в інтернеті від батьків, а не зі свого сумного життєвого досвіду. Тож поясніть дітям кілька простих правил роботи в інтернеті:

• не можна залишати в публічному доступі власну контактну інформацію або відправляти її незнайомцям по­штою, спілкуючись у соціальній мережі або в чаті, — зловмисник може вистежити людину за її адресою або номером телефону;

• не можна погоджуватися на вмов­ляння незнайомих людей про особисту зустріч. Подібні пропозиції ліпше ігнорувати, а спілкування з дуже наполегливою людиною — припинити;

Не слід переходити за посиланнями в повідомленнях від невідомих адресатів з надмірно привабливими пропозиціями. Найчастіше повідомлення розсилають шахраї або зловмисники для того, щоб заманити користувача на шкідливу веб-сторінку і заразити його комп`ютер вірусом. Спілкуватися і поводитися в інтернеті дитина має так само обережно, як і в реальному житті, щоб убезпечити себе від негативного впливу та неприємностей.

Комп`ютерні програми для безпеки дітей в інтернеті

Нині існує багато спеціальних комп'ю­терних програм для контролю за дітьми в інтернеті.

Завдяки їм можна:

• фільтрувати небажаний веб-контент — ресурси еротичного, екстремістського змісту і ресурси, що пропагують насильство;

• користуватися функцією «безпечно­го пошуку», яку містять більшість популярних пошукових систем:

• блокувати доступ дитини до конкретних веб-сайтів;

•блокувати доступ дитини до груп для дорослих у соціальних мережах;

• відстежувати листування дитини в соціальних мережах і ІМ-чатах службах миттєвих повідомлень (Instant Messaging Service, IMS) і обмежувати спілкування з підозрілими кореспондентами;

•установити заборону на пересилання будь-яких персональних даних в соціальних мережах і ІМ-чатах,

• блокувати фітингові й порносайти, на які часто ведуть посилання в повідомленнях спамерів.

Для того щоб відстежувати інтернет-життя дітей, потрібно встановити на комп`ютері спеціальний додаток, що зберігатиме історію їхнього листування й відвідування сайтів у інтернеті.

ПАМ’ЯТКА.
ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ОБМОРОЖЕННІ.

При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається – його слід розрізати.

Важливо не допустити швидкого зігрівання пошкоджених ділянок тіла. Пониження температури у тканинах супроводжується порушенням кровопостачання через різке уповільнення кровоточу в капілярах. Відновлювати життєдіяльність клітин без поновлення кровотоку є небезпечним через те, що обмін речовин у клітині повністю відновлюється, проте не постачається кисень і не виводяться продукти метаболізму. Як наслідок – клітина гине через відсутність кисню і накопичення продуктів обміну, що спричинює появу некрозу тканин навіть при легких ступенях обмороження.

Найбільш ефективний і безпечний спосіб зігріти обморожену ділянку та відновити у ній кровообіг – теплові ванни. Обморожену ділянку тіла занурюють у теплу воду. Упродовж 20-30 хвилин температуру води поступово підвищують від 20 С до 40 С, доки обморожена ділянка не порожевіє та не потепліє.

Після теплової ванни ( або іншого зігрівання ) пошкодженні ділянки тіла необхідно ретельно висушити. На обморожену поверхню накласти септичну теплоізолювальну пов’язку. Не можна змащувати пошкоджені ділянки жиром чи мазями, оскільки це істотно ускладнює подальше оброблення.

Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, що такі заходи лише посилюють охолодження, а на шкірі з’являються мікротравми, що створює сприятливі умови для розвитку інфекційного процесу, а надалі – для гнійних уражень м’яких тканин. Легкий масаж і розтирання можливі при І ступені обмороження. При обмороженнях ІІ,ІІІ,ІV ступенів це може призвести до травм судин, що збільшує небезпеку їх тромбозу і глибинного пошкодження тканин.

Велике значення при наданні першої долікарської допомоги мають заходи щодо загального зігрівання потерпілого, зокрема пиття теплих напоїв (чай, молоко). Зазвичай при обмороженнях І ступеня таких процедур достатньо. Якщо колір і чутливість шкіри відновлюються, потерпілий не відчуває болю, то подальше лікування йому не потрібне.

Якщо зберігається блідість обмороженої ділянки, місцеве пониження температури, анестезія чи біль, необхідно терміново доставити потерпілого до лікарні, оскільки такі симптоми вказують на глибоке обмороження м’яких тканин. Якщо перша допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, її необхідно надати під час транспортування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ОБМОРОЖЕНЬ у холодну пору року:

● носити головний убір і одяг з шерсті чи хутра, які залишають повітряний прошарок між тілом та одягом;

● закривати частини тіла, які найчастіше травмуються при обмороженні (пальці рук і ніг, вуха, ніс);

● пити більше теплих напоїв, що поліпшує терморегуляцію організму;

● дозувати тривалість прогулянок.

 Діти і телевізор

Чарівність екрану.

Під час перегляду телевізора діти, залишаючись в звичній для них обстановці (на відміну від перегляду мультфільмів в кінотеатрі), мають можливість спостерігати за вигаданими або реальними подіями чужого життя, розвитком відносин, бійками і гонитвою...Візуальне зображення дозволяє відмовитися від реальності, забути про невиконані уроки або приміряти на себе образ героя. Але, як не дивно, в телевізорі дітей привертає не тільки картинка. На підставі ряду проведених експериментів шотландські учені зробили висновок, що діти молодшого шкільного віку (6-8 років) з великим ентузіазмом готові дивитися на екран без зображення.

Відчуйте різницю.

Граючи і спілкуючись з однолітками, дитина активно пізнає світ: фантазує, вчиться підтримувати бесіду, рухається. «Взаємодія» з телевізором розвиває в малюку пасивність. Швидка зміна кадрів негативно впливає на дитячий мозок, велика кількість інформації стомлює дитину, а живе спілкування замінюється його сурогатом - нескінченною рекламою і вульгарними шоу.Якщо при кожній нагоді батьки залишають дитину «на телевізор», щоб спокійно зайнятися своїми справами, малюк може з часом «підсісти» на цю розвагу і впасти в серйозну залежність від блакитного екрану. Перегляд бойовиків і ужастиків може породжувати в дитині агресію, особливо якщо вона ще не здатна відрізняти вигадку від реальності.

Вік і особливості сприйняття.

До піврічного віку діти звертають на працюючий телевізор не так багато уваги. Монотонні звуки заколисують їх; іноді вони реагують на знайому заставку.

У віці від шести до вісімнадцяти місяців дитячу увагу притягають рухомі різнокольорові картинки, що мелькають на екрані. Більшість лікарів не рекомендують проглядати телевізор дітям до двох або навіть трьох років. Але якщо вже ви вирішили не захищати малюка від телебачення, пропонуйте йому тільки короткі мультики або спеціальні програми, призначені для дітвори цього віку.

Дітям від півтора до трьох років важко висловити емоції, що переповнюють їх при перегляду мультфільмів. Потрібно давати їм необхідні пояснення, наприклад: «Це ведмедик, ми бачили такого в зоопарку, пам`ятаєш? Він любить мед і малину. Ти теж їв малину у бабусі на дачі. А це їжачок, його друг».У віці трьох-чотирьох років малюк починає усвідомлювати різницю між вигаданим і реальним світом. Він приміряє на себе різні ролі - казкового принца, попелюшки, злого вовка або людини-павука. Батькам важливо простежити за тим, щоб дитина не пішла в екранний світ «з головою». Потрібно допомогти малюкові перемкнути його уяву і творчу енергію на реальний світ: грати у футбол, збирати разом конструктор або шити наряди для ляльок.

Батькам на замітку:

- домовтеся з дитиною про «квоту» на перегляд телевізора. Важливо, щоб він дотримувався затвердженого розкладу;

- якщо ви вважаєте, що вибір дитиною тієї або іншої передачі не зовсім вдалий, поясніть свою позицію;

- дитяча - не місце для телевізора: таке доступне задоволення складе серйозну конкуренцію читанню і розвиваючим іграм;

- не використовуйте телевізор як «фон» - діти швидко переймають у батьків цю шкідливу звичку;

- поясніть малюкові, що таке реклама. Навчіть його не приймати на віру все, про що віщають з екрану.

Це корисно знати:

Якщо дитина...

Порізалась. Промийте ушкоджене місце ватою, змоченою перекисом водню. Краї рани обробіть йодом чи зеленкою, накладіть пов'язку. Коли рана глибока, і ви не можете зупинити кровотечу, зверніться до лікаря..

Вдарилася головою. Покладіть її в ліжко й робіть компреси з холодної води на забите місце, міняючи їх у міру нагрівання. Нудота і запаморочення - ознаки струсу мозку. Негайно викличте швидку допомогу.

Проковтнула ліки. Спробуйте якомога швидше викликати в неї блювоту. Обгорніть палець бинтом, відкрийте рот і злегка натисніть на корінь язика. До приїзду лікарів визначте, скільки і які ліки проковтнула  дитина. Слабкість, сонливість або надмірне збудження - ознаки отруєння.

Випила оцет. Примусьте її до прибуття лікаря випити якомога більше води з білками курячих яєць або просто чистої води.

Ошпарилася. Змажте натуральним медом чи покладіть на уражене місце натерту картоплину, поміняйте двічі-тричі, а потім накрийте опік капустяним листком. Пухирці не проколюйте. Якщо опік має більшу площу, ніж долоня дитини, терміново зверніться до лікаря. До його приїзду нічим не змащуйте й не присипайте шкіру, просто накрийте ошпарене місце стерильним бинтом.

Впала з висоти. Переконайтесь у тому, що в дитини, яка впала з висоти, немає зовнішньої кровотечі. Якщо в тілі малюка стирчить палка, уламок скла або заліза, не витягуйте його самі. Кровотеча може посилитися, від чого стан погіршиться.

Якщо рана відкрита і кровотеча сильна, її можна на 15 хвилин зупинити, використавши джгут. Ушкоджену частину тіла, по можливості, необхідно підняти вище від рівня грудей потерпілого. Навіть якщо відсутні ознаки зовнішньої кровотечі, при падінні з висоти можлива внутрішня кровотеча і ушкодження внутрішніх органів Необхідна негайна допомога лікаря.

Дитину, яка впала з висоти, доставляють у лікарню в горизонтальному положенні, повернувши голову вбік, щоб не запав язик.

Поради щодо небезпек

внаслідок гри зі сторонніми предметами:

Потрапив у вухо сторонній предмет. У жодному разі не намагайтеся впоратися з ним самостійно, без допомоги лікаря. Ви ризикуєте пошкодити барабанну перетинку.

Потрапив у ніздрі сторонній предмет. Притисніть носовичком вільну ніздрю, примусьте дитину якомога сильніше подути носом. Це допомагає, якщо горошина, намистина тощо застрягли неглибоко. В іншому разі слід звернутися до лікаря. Невмілими способами допомогти ви лише погіршите стан. Дитина має дихати ротом - це полегшить завдання лікарю.

Якщо ж малюк вдихнув дрібний предмет і не може відкашлятися, покладіть його собі на коліна обличчям донизу й поплескайте по спині. У такому положенні найлегше виштовхнути сторонній предмет із дихальних шляхів. Якщо це не допомагає, терміново зверніться до лікаря.

Якщо сторонній предмет (комаха, смітинка) потрапив у око,подразнюючи слизову оболонку, викликає біль, витікання сліз, хворобливу реакцію на світло. Його виймають шляхом промивання ока теплою водою, чи вологою чистою тканиною (у напрямку до перенісся). Інколи смітинку можуть вимити власні сльози потерпілого. Для цього чистими пальцями відтягніть віко і тримайте в такому положення 10-15 сек., сльози, які з’являться, вимиють смітинку.

Якщо у око потрапив уламок скла, дрібний камінець, шматочок дерева – негайно звертайтеся до лікаря! Ніколи не можна терти око - цим ще більше його травмуєте.

При високій температурі (>39 С) у дитини можливі судоми. Щоб понизити температуру, протріть дитині лоба та долоні розчином оцту, дайте дитині потри­мати у долонях маленькі пляшечки, наповнені прохолодною водою. Викличте лікаря. Ліки давайте лише за призначенням лікаря. Але пам'ятайте: нові ліки можуть викликати алергію або токсикоз. Першу порцію нових ліків давайте в половинній дозі.

Основні правила безпеки на дорозі

1. Правила безпеки при переході вулиці:

- переходьте проїжджу частину по переходах – підземних,надземних або наземних – це не створить аварійну ситуацію на дорозі;

- подивіться ліворуч, а дійшовши до середини дороги – праворуч, коли йдете по наземному переході;

- переходьте дорогу тільки на зелене світло світлофора біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра»;

- обходьте після висадки автобус і тролейбус позаду, а трамвай попереду;

- обов’язково керуйтесь сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

2. Правила поведінки пасажира в транспорті:

- посадка та висадка здійснюється не на проїжджій частині, а у спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту;

- посадка та висадка здійснюється не з боку руху транспорту;

- не відволікайте під час руху водія;

- не чіпайте ручку дверей, не грайтеся з гострими предметами в салоні;

- не висовуйте руки або голову у вікна;

- користуйтеся пасками безпеки.

3. Самозахист від ДТП:

- виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;

- не переходьте дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобіля;

- не вибігайте на проїжджу частину з тротуару – можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

- ходіть лише тротуарами, а за їх відсутності по узбіччю, повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, - тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід – водія;

- навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли - близько, адже відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається;

- пам’ятайте , навіть при швидкості 60км\год гальмовий шлях авто буде довшим на 15 метрів;

4. Безпека руху велосипедиста:

- виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;

- їздіть на велосипеді по дорогах з дозволеного віку -з 14 років;

- обладнайте велосипед обов’язковими світловідбивачами - спереду білого кольору, з боків – оранжевого, ззаду – червоного.

- не рухайтеся по проїжджій частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

- не рухайтеся по тротуарах і пішохідних доріжках (це дозволено дітям на дитячих велосипедах під наглядом дорослих );

- не тримайтеся за інший транспортний засіб під час руху;

- не буксируйте велосипед;

- не їздіть на велосипеді кинувши кермо та знявши ноги з педалей;

- не керуйте велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;