Пам’ятка для педагогів "Інформаційна клітка або Як вберегти психіку від медіалавини"

Інформаційна клітка

або

Як вберегти психіку від медіалавини

Чи не піймали ви себе на думці, що відчуваєте останнім часом дискомфорт від перебування в інформаційному просторі соціальних мереж, спільнот, чатів, новин?

Знайомо? Думаю, тема близька для усіх, хто так чи інакше перебуває в умовах дистанційної роботи, навчання, та й просто проводить удома тепер набагато більше часу, ніж раніше.

Саме робота, навчання, бажання поспілкуватись хоча б в онлайн-просторі чи пошук найсвіжіших хронік пандемії змушують нас тривалий час перебувати в медіапросторі. І якщо раніше це викликало жвавий інтерес, пошук нового, адже певним чином замінювало живе спілкування і звичне середовище діяльності, то зараз наша психіка починає відчувати перенасичення, як наслідок – негативні емоції, зокрема роздратування, яке можуть викликати звуки повідомлень у Вайбері, нові доручення та вказівки, картинки, відео, челенджі та повідомлення у соціальних мережах. Кожен негатив, як відомо, накопичуючись, обов’язково знайде вихід: через зриви на близьких людях, апатію, фізичне нездужання. Найголовніше, що від цього найбільше потерпають діти, стають дратівливими, агресивними, неорганізованими.

Вся справа в тому, що раніше наша діяльність мала певний режим, графік, а різні її види були ще й розмежовані просторово: у класі – урок, у вчительській – зошити, спілкування з колегами, вдома – хатні справи, відпочинок (це із практики вчителя). Тепер же зникли і часові і просторові рамки, а з ними й чимало відчуттів: приємна втома у п’ятницю після робочого дня, бойовий настрій у понеділок зранку, запах кави чи піци в улюбленому кафе, задоволення від живого активного обговорення якоїсь важливої теми з колегами, врешті звук дитячих голосів у коридорах…

Що ж робити???

•          Намагатись щодня дозувати інформаційне навантаження, а найкраще – влаштувати собі інформаційну паузу чи навіть медіавихідний без гаджетів, соціальних мереж, завдань.
•          Розмежувати діяльність у просторі. Робоче місце – для дистанційної роботи, диван – для відпочинку, улюбленої книги.
•          Відновити відчуття, яких бракує: спекти піцу, не гіршу, як у піцерії, передивитись фото чи відео, які викликають приємні спогади, задіяти нюхові рецептори, насолоджуючись ароматом кави, спецій, квітів.
•          Організувати заняття для всієї родини з живими емоціями. Досить гарна ідея – «Баночка щастя», у яку потрібно складати приємні моменти, які трапляються кожного дня.
•          Гарним інструментом розслаблення і перезавантаження є всі заняття, які задіюють роботу пальців рук: вишивка, в’язання, малювання, ліплення, виготовлення декору…
•         До речі, підготовка до Великодня із прибиранням, фарбуванням, пранням теж має надзвичайний позитивний вплив і на вашу домівку і на ваше емоційне самопочуття!

З роздумами про реалії сьогодення і турботою про емоційне здоров’я кожного

Ваш шкільний психолог