Концепції походження гендерних стереотипів

Концепції походження гендерних стереотипів

На сучасному етапі розвитку психологічної науки провідними зарубіжними та вітчизняними дослідниками (Ільїн Е.П., Либін О.В., Берн Ш., Каган В.Е. та ін.) застосовується декілька визначень поняття «гендера». Так, Ожиновою Л.Н. зазначається, що  гендер є однією з базових характеристик особистості, що обумовлює психологічний та соціальний розвиток людини.

За Ільїним Е.П., гендер – визначення статі як соціокультурного конструкту . Тоді як, соціальні психологи, зокрема Майерс Д., визначають поняття «гендера» як соціально-біологічної характеристики, за допомогою якої дається визначення поняттям «чоловік» та «жінка» . Нами за основу було взято характеристику даного поняття Ільїним Е.П. Так, багатокомпонентна структура гендера визначається чотирма групами характеристик: біологічна стать, гендерні стереотипи, гендерні норми та  гендерна ідентичності.

Гендерна ідентичність - аспект самосвідомості, що описує переживання людиною себе як представника певної статі. Гендерна ідентичність - одна з базових характеристик особистості й формується в результаті психологічної інтерпретації чоловічих і жіночих рис, у процесі взаємодії «Я» і інших, під час соціалізації .

Загально визначено, що розвиток психічних якостей, способів поведінки біологічно чітко не обумовлено. Це в повній мірі відноситься і до статевої диференціації. Усвідомлення власної статевої приналежності й становлення гендерної ідентичності людини - один з напрямків її соціалізації. Процес гендерної соціалізації визначається і спрямовується за допомогою різних соціальних і культурних засобів. Так, у кожному суспільстві існують певні гендерне ролі, які цьому процесу сприяють.

У широкому тлумаченні поняття ролі означає спосіб поведінки людей у системі міжособистісних відносин, що залежить від їхньої позиції в суспільстві і відповідає прийнятому в даному суспільстві набору норм та очікувань. Під гендерною роллю розуміють систему соціальних стандартів, стереотипів, яким людина повинна відповідати, щоб її визнали як хлопчика (чоловіка) або дівчинку (жінку).

Стереотип - це думка про особистісні якості групи людей, що може бути надмірно узагальненою і неточною. З їхньою допомогою людина сприймає, «класифікує» інших за їхньою приналежністю до тієї або іншої групи, соціально-економічному класу або за їхніми фізичними характеристиками (стать, вік, колір шкіри й т.д.) .

Гендерний стереотип - це спрощений, стійкий, емоційно забарвлений образ поведінки та рис характеру чоловіків і/або жінок. Дані стереотипи проявляються у всіх сферах життя людини: самосвідомості, у міжособистісному спілкуванні, міжгруповій взаємодії. М.Джекмен і М.Сентер виявили, що гендерні стереотипи набагато сильніше расових

У сучасному світі в суспільній свідомості й практиках взаємодії гендерні стереотипи розглядаються як «дійсні», як якийсь соціальний консенсус, застосовуваний при вирішенні проблем, для яких немає однозначних підтверджень і об'єктивних критеріїв. На думку Ф.Л.Джес, гендерні стереотипи, будучи «дійсними», трансформуються в цінності й формують нормативні образи «дійсної» фемінності, маскулінності

Таким чином, гендерні стереотипи починають визначати  статусні характеристики чоловіків і жінок. До початку XXI сторіччя у суспільстві було закріплено домінуюче положення чоловіків та панування дискримінаційних практик відносно жінок.

На даний момент в гендерних дослідженнях існує декілька теорій, що пояснюють появу гендерних стереотипів та їхню стійкість.

 Перша теорія (відома під назвою «зерно істини») ґрунтується на припущенні, що гендерні стереотипи мають під собою певну основу, тобто ілюструють реальну статеву різницю, хоча й перебільшують їх. Згідно іншої концепції соціальних ролей, гендерні стереотипи  виникають у результаті особливостей соціалізації хлопчиків та дівчаток, у результаті навчання їх різним соціальним ролям через історичний поділ праці між статями, пов'язаного із традиційним домінуванням чоловіка. Теорія когнітивного розвитку наголошує на придбанні дітьми відомостей про світ – пізнаючи світ, вони вивчають гендерні стереотипи. А «теорія гендерної схеми», що не заперечує зміст двох останніх концепцій, вимагає враховувати в придбанні гендерних стереотипів культурний фактор.

Існує ще одне можливе пояснення полярності гендерних стереотипів. На відміну від багатьох інших соціальних стереотипів, вони відбивають взаємодію лише двох груп - чоловіків і жінок. У ряді досліджень бінарність взагалі трактується як базовий принцип осмислення гендерних розходжень. Через таку полярність, наприклад, неповна відповідність чоловіка стереотипу маскулінності спричиняє не заперечення його мужності, а приписування йому жіночих характеристик

Гендерні стереотипи являють собою специфічний когнітивний конструкт, якому притаманні схематичність­ та спрощеність. Гендерні стереотипи як когнітивна структура базуються на чіткій системі орієнтирів (схем) відносно прийнятної або неприйнятної для чоловіків або жінок поведінки.

Дану ситуацію можна пояснювати умовами гендерної соціалізації, а також тим, що людині зручніше жити у системі стереотипізованних уявлень про  гендерні відносини, оскільки для особистості функції, які виконують стереотипи, досить  значимі. Так, Г.Теджфел виділив дві функції соціальних стереотипів на індивідуальному та  дві - на груповому рівні .

До перших двох функцій відносяться:

1) когнітивна (схематизація, спрощення і т.д.);

2) ціннісно-захисна (створення та збереження позитивного Я-образу).

До соціальних    функцій   відносяться:

3) ідеологія (формування та збереження групової ідеології, що пояснює та виправдовує поведінку групи);

4) ідентифікуюча (створення та збереження позитивного групового Ми-образу).

Для аналізу гендерних стереотипів як соціально-психологічного феномену використовуються такі теоретичні напрямки, як когнитивістське й соціально-конструктиціоністське. Відповідно до цих напрямків виділяються два ракурси вивчення гендерних стереотипів:

1) аналіз гендерних стереотипів як стійкої когнітивной схеми, у якій відображенні характеристики гендерних груп;

2) аналіз гендерних стереотипів як культурного нормативного еталону, з яким співвідносяться індивідуальні та групові риси й особливості поведінки.

Концептуальні основи вивчення гендерних стереотипів, визначення й підходи, аналіз їхнього змісту й механізмів створення в соціокультурному просторі розглядаються в багатьох дослідженнях. Однак визначення гендерних стереотипів залишається предметом дискусії.

Ряд західних дослідників, до числа яких відносяться Р.Ешмор і Ф.Дель Бока, найбільшу увагу приділяють особистісним характеристикам чоловіків і жінок і розглядають «гендерні або статево-рольові стереотипи як схематизований набір уявлень про персональні характеристики чоловіків і жінок». В іншій групі центральне місце займають гендерні відносини, а відповідні визначення, як правило, носять більш складний і розгорнутий характер. Зокрема, Рода вважає, що «гендерні стереотипи - це соціально конкурентні категорії «маскулінності» та «фемінності», які підтверджуються своєрідним, залежно від статі, поведінки, різним розподілом соціальних ролей і статусів серед чоловіків і жінок і які підтримуються психологічною потребою людини поводитися відповідно до соціальних очікувань і відчувати свою цілісність і несуперечність»

Остання група визначень бере за основу самі концепти маскулінності й фемінності. Так, Рентзетті й Курран розуміють гендерні стереотипи як «схематизовані, узагальнені образи маскулінності й фемінності».

Таким чином, зважаючи на думку науковців, можна констатувати, що мозок людини здатен програмувати поведінку як за чолові­чим, так і за жіночим типом. Іншими слова­ми, кожна людина володіє водночас маскулінніми й фемінними рисами, і лише ступінь їх вираженості та особливості поєднання визначають індивідуальність особистості, її маску. Фемінність і маскулінність як якості особистості є дуже важливими для нормаль­ної життєдіяльності людини. Саме вони переважно зумовлюють поведінку, спосіб життя, а також формування особистісних якостей людини.

Гендерні стереотипи являються соціально конкурентними категоріями «маскулінності» та «фемінності», які підтверджуються своєрідним, залежно від статі, поведінки, різним розподілом соціальних ролей і статусів серед чоловіків і жінок і які підтримуються психологічною потребою людини поводитися відповідно до соціальних очікувань і відчувати свою цілісність і несуперечність.

ЛІТЕРАТУРА.

1.   Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. Социально-психологические проблемы. – М.: Научная мысль, 1990. – 286 с.
2.   Берн Ш. Гендерна психология. – СПб.: пройм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 452c.
3.   Васютинський В.О.Чоловіче або жіноче чи і жіноче, і чоловіче? // Психолог. – 2003. - №35. – С.5-8.
4.   Донцов А.И., Стефаненко Т.Г. Социальные общественные стереотипы: вчера, сегодня, завтра // Социальная психология в современном мире: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 288 с.
5.   Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2006. – 544 с.
6.   Каган В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и образ «Я» у подростков // Вопросы психологии. – 1989. - №3. – С.17-20.
7.   Мещеркина Е.К. «Зазеркалье» гендерных стереотипов // «Вы и Мы». Альманах. Диалог российских и американских женщин. – 1997. - №1. – С.19-22.