Пам'ятка для вчителів. Профілактика та дії у випадку виявлення булінгу в учнівському середовищі.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) навчальне середовище повинно бути убезпечене від будь-яких форм насильства та експлуатації, зокрема від булінгу не тільки від один одного серед учнів, а від вчителів.

Бувають випадки коли діти ненавчисно можуть створити конфлікту ситуацію. Вчитель повинен не тільки вирішити поставлену проблему, а й зберегти лице кожного учасника конфлікту, і в першу чергу, свій авторитет.

Профілактика булінгу у школі

1. Говорити про булінг відкрито (тому, що як правило, булінг – це прихований процес), визнавати його наявність, і ні в якому разі не замовчувати цю проблему.

2. Звертатися до адміністрації, психолога, соціального педагога, класного керівника.

3. Діти повинні знати про відповідальність за булінг. Діти повинні усвідомлювати, що не зважаючи на вік, за них несуть відповідальність батьки. Для цього потрібно проводити відповідні бесіди, показувати приклади покарань в таких випадках, ілюстрації.

4. Проводити діагностику стану психологічного клімату класу і виявляти дітей, які зазнали або можуть піддаватися булінгу, мобінгу зі сторони своїх однокласників. Анкетування повинні бути підписані прізвищем, але важливо дати дітям розуміння власної анонімності від однокласників.

6.  Проводити з дітьми години спілкування, круглі столи. Такі заходи допоможуть встановити довірливий контакт між вчителем та учнями. В випадку негативних ситуацій, кожен учень матиме можливість звернутись по допомогу.

7.  Здійснювати психолого-педагогічний контроль за індивідуальними та сімейними факторами, які формують у дітей схильність до агресивної поведінки та жорстокості;  своєчасне виявлення учнів, схильних до агресивної поведінки, методом педагогічної і психологічної діагностики.

8.  Розробити спільно з учнями правила поведінки у класі і слідкувати за їх дотриманням. Встановити відповідальність кожного учня за клас загалом. Якщо один не послухався, зробив поганий вчинок, в той час як його просили не робити, покарання несе весь класний колектив.

9. Формувати безпечний освітній простір шляхом створення позитивного мікроклімату класу, оволодіння учнями навичок безпечної поведінки та толерантної міжособистісної взаємодії.

10. Забезпечувати проведення роз’яснювальної роботи серед учнів та батьків щодо безпечного освітнього середовища через різноманітні форми роботи (батьківські збори, круглі столи з окремими батьками).

12. Створювати позитивну атмосферу в учнівському колективі. Для цього можна проводити всім класом спільний час, організовувати ярмарки чи екскурсії, встановлювати колективну єдність між учнями.

13. Забезпечувати  здійснення моніторингу ризиків виникнення всіх форм насильства серед дітей та учнівської молоді. Проводити бесіди з відкритими питаннями від учнів, анкетування, взаємодіяти з учнями під час класних годин. Обов'язково поширювати інформацію, куди можна звернутись у випадку булінгу.

14. Розробляти індивідуальні програми психолого-педагогічного супроводу учнів «групи ризику».

15. Забезпечувати щоденний контроль за станом кожної дитини з метою попередження проявів насильства або негативний явищ. Виділяти вранці час для проведення відкритої бесіди, де діти можуть розповісти про свій стан зранку та плани не день.

19. Тренінги вчителів, щодо булінгу. Як діяти? Як розпізнати? До кого звертатися?

Що обов’язково повинні робити вчителі та адміністрація школи у випадку булінгу?

•    Негайно реагувати на булінг (зупинити бійку, припинити знущання, пересадити учнів, запропонувати вибачитися, зателефонувати батькам, викликати їх до школи).
•    Роз’яснити учням, що вони повинні захистити жертву, що не час шукати винних в тому що сталось, але повідомити про правильні дії в такій ситуації. Повідомити керівництво.
•    Розробити правила поведінки у школі та поза школою.
•    Застосувати виховні заходи (вони повинні мати виховний, а не каральний характер та спрямовуватися на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість).
•    Залучати психолога для бесіди з кривдником та жертвою.

Вирішення конфліктних ситуацій

•    намагайтесь залишатись спокійним учасником;
•    підтримуйте спокійний і впевнений тон, старайтесь не підвищувати голос;
•    не приймайте нічию сторону, до виявлення всіх обставин;
•    тримайте атмосферу довіри та спокою, як для кривдника так і жертви ситуації;
•    намагайтесь не давати волю власним судженням щодо попередньої поведінки будь-кого з учасників;
•    не давайте подробиць іншим учням чи вчителям, яких це не стосується;
•    зверніться до соціально-психологічної служби для подальшої корекції поведінки учнів та проведення профілактичних заходів;
•    після вирішення конфлікту, не згадуйте про ситуацію та утримуйтесь від упередженого ставлення до учня в майбутньому;
•    проводьте профілактично-просвітницькі бесіди на тему доброти, толерантності та поваги до інших, не тільки однокласників, а до вчителів;
•    виявляйте сімейне становище дитини, адже те як вона виховується вдома впливає на дитину та її поведінку в навчальному процесі, в першу чергу;
•    створюйте спільне проводження часу всього класного колективу (екскурсії, ярмарки, спільна діяльність)
•    розвантажувальні вправи на встановлення емоційного контакту між усіма учасниками освітнього процесу. Це покаже що немає нічого поганого в гарних, іноді смішних емоціях. Показуйте шкідливість поганих емоцій, таких як злість чи заздрість.