21 травня о 18:00Вебінар: Психологічний супровід педагогів, дітей та батьків в умовах віддаленого спілкування та навчання

"Пам’ятка історії - «Дуб Смерті» Дібрівського лісу на Дніпропетровщині"

Про матеріал
Матеріал - одна з мало відомих сторінок історії боротьби за незалежність України на Дніпропетровщині. Під час революції 1917- 1921 років у селі Дібрівка, нині це село Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області йшли бої між білогвардійцями, петлюрівцями, червоноармійцями, махновцями. Дуже часто село переходило то під владу петлюрівців, то червоноармійців, то махновців. Селяни страждали від змін влади. Поруч з селом знаходиться великий Дібрівський ліс. У цьому лісі ріс старий, величезний дуб. Старі люди в селі розказували, що цьому дубу вже близько 300 років. Дуб був такий великий, що його стовбур могли обійняти п’ятеро людей. Легенди пов'язують цей дуб з кошовим отаманом Іваном Сірком, який неподалік розгромив татарське військо. Нестор Махно керував селянським повстанським військом. У грудні 1918 року, махновці вибили петлюрівські війська з Катеринославу і створили тут центральний орган нової влади Катеринославської губернії — Ревком, а Нестор Іванович став головнокомандуючим Народно-революційної армії Катеринославського району. А дуб прозвали в той час «Дубом смерті» через те, що під ним об’єдналися загони Нестора Махна та уродженця Дібрівки Феодосія Щуся, там отамани поклялися на смерть стояти за інтереси знедоленого селянства і в цьому місці Махна вперше почали величати «батьком».
Перегляд файлу

Досліджуючи питання боротьби за незалежність України на Дніпропетровщині члени рою «Чайка» опитували своїх рідних, сусідів, вчителів і наш класний керівник Нікітіна Галина Георгіївна розповіла історію, яку їй повідав її дідусь. Дідусь, Білик Ілля Гаврилович, під час революції 2017- 2021 років  жив у селі Дібрівка, нині це село Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області. В тих місцях йшли бої між білогвардійцями, петлюрівцями, червоноармійцями, махновцями. Дуже часто село переходило то під владу петлюрівців, то червоноармійців, то махновців. Селяни страждали від змін влади. Поруч з селом знаходиться великий Дібрівський ліс. У цьому лісі ріс старий, величезний дуб. Старі люди в селі розказували, що цьому дубу вже близько 300 років. Дуб був такий великий, що його стовбур могли обійняти п’ятеро людей.  Легенди пов'язують цей дуб з кошовим отаманом Іваном Сірком, який неподалік розгромив татарське військо.

Так от цей дуб прозвали «Дубом Смерті», бо на ньому бандити з банди Петренка вішали людей, які підтримували радянську владу. Ще ходили чутки, що махновці теж вішали жителів села на цьому дубі. Дідусь неодноразово бачив Нестора Махна, який керував селянським повстанським військом. Махно вважали анархістом, який воював з усіма.

 

 

C:\Users\User\Downloads\4130-7-1.jpg

 

Нестор Іванович Махно

C:\Users\User\Downloads\Без названия (2).jpgC:\Users\User\Downloads\Без названия (1).jpg

 

Так от цей дуб прозвали «Дубом Смерті», бо на ньому бандити з банди Петренка вішали людей, які підтримували радянську владу. Ще ходили чутки, що махновці теж вішали жителів села на цьому дубі. Дідусь неодноразово бачив Нестора Махна, який керував селянським повстанським військом. Махно вважали анархістом, який воював з усіма.

Але Махно не вбивав селян. А дуб прозвали в той час «Дубом смерті» через те, що під ним об’єдналися загони Нестора Махна та уродженця Великомихайлівки Феодосія Щуся, там отамани поклялися на смерть стояти за інтереси знедоленого селянства і в цьому місці Махна вперше почали величати «батьком». Дідусь згадував розповіді односельців про те, Нестор Іванович рибалив на Вовчій, коли до нього підійшли селяни та запитали чи дійсно махновці вішають незгодних з їхньою політикою на найвищому дубі у лісі. На це «батько», мовляв, сказав, що власноруч би повісив там того, хто поширює подібні чутки.

На жаль, «Дуб Смерті» не зберігся до сьогоднішніх днів. У Дуб смерті неодноразово влучали блискавки, одна з яких розколола його навпіл. У 2002-му році дуб підпалили  якісь невідомі.

 

C:\Users\User\Downloads\d184d0bed182d0be-e2849681.jpg

 

 

Поруч з дубом установлено пам’ятний камінь на честь Н.І.Махна, про якого у місцевого населення збереглася добра пам'ять.

 

C:\Users\User\Downloads\d184d0bed182d0be-e2849641.jpg

Цікаво те, що Галина Георгіївна, будучи студенткою, працювала вожатою у дитячому таборі відпочинку  «Дружба», який знаходився у Дібрівському лісі і неодноразово бувала біля «Дуба Смерті» і чула розповіді про нього.

Вона бачила цей дуб ще неушкодженим блискавкою. Дуб був старий, але дуже кремезний. Люди, які приходили на екскурсію, любувалися його величезною кроною, намагалися обійняти його стовбур, взявшись за руки по шість, а то й вісім чоловік.

 

 

 

 

C:\Users\User\Downloads\d184d0bed182d0be-e2849631.jpg

 

 

Напис на пам’ятному камені на честь Н.І.Махна. Нас порадувала інформація про те, що на місці старого дуба нащадками Ф. Щуся посаджено молодий, який уже виріс майже  на два метра .

 

 

 

 

 

Памятка історії- дуб Смерті Дібрівського лісу,

що знаходиться на Дніпропетровщині.

 

 

 

 

 

 

C:\Users\User\Downloads\d184d0bed182d0be-e2849621.jpg

C:\Users\User\Downloads\d184d0bed182d0be-e2849661.jpg

docx
Додано
9 січня
Переглядів
125
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку