Презентація "СРСР у період нової економічної політики"

СРСР у період неп Дидактичний матеріал до уроків з всесвітньої історії

Наслідки політики “воєнного комунізму”, селянські бунти й повстання моряків підвели Леніна до неочікуваного для багатьох комуністів висновку: або радянська влада відмовиться від “кавалерійської атаки на капітал”, або ж народ її знищить. Необхідність пошуку шляхів виходу з кризи змусила партійно-державне керівництво різко змінити економічну політику. Листівка кінця 1919 р. Криза політики “воєнного комунізму” Кириченко В.А.

занепад економіки та господарської діяльності; скорочення обсягів оброблюваних селянами угідь; встановлення відкритої військової диктатури в політичній сфері; зародження та утвердження командних методів керівництва економікою; забезпечення обороноздатності Червоної армії за рахунок пограбування селян та примусової праці робітників; погіршення умов життя народу; знищення товарно-грошових відносин як основи господарювання; посилення соціальної напруги у суспільстві; розгортання нової хвилі повстанського руху проти політики більшовиків. Наслідки політики “воєнного комунізму” Криза політики “воєнного комунізму” Кириченко В.А.

Із закінченням громадянської війни воєнно-комуністичний курс більшовиків на швидкі соціалістичні перетворення опинився під загрозою. Лише реальна загроза втрати влади змусила більшовицьке керівництво усвідомити необхідність негайно переглянути економічну політику, насамперед щодо селянства та змінити її. Криза політики “воєнного комунізму” Кириченко В.А. Протокол зборів жителів Гуляйполя про підтримку махновського руху. 27 квітня 1920 р.

15 березня 1921 р. Х з'їзд РКП(б) прийняв постанову “Про заміну розкладки натуральним податком”. Було проголошено курс на проведення нової економічної політики. Перехід до нової економічної політики Текст постанови Х з'їзду РКП(б) “Про заміну розкладки натуральним податком” Кириченко В.А.

Нова економічна політика (неп) – економічна політика, яка проводилася в радянських республіках у період 1921- 1928 рр., тимчасові поступки влади приватному капіталу під час переходу до соціалістичного будівництва. Перехід до нової економічної політики Кириченко В.А.

Головні причини переходу до непу закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, початок відбудови господарства вимагали нової економічної програми; кризовий стан економіки, безперспективність політики “воєнного комунізму”; необхідність пошуку нового підходу до проблеми відносин міста і села через масові селянські виступи проти влади, викликані невдоволенням продрозкладкою; прагнення більшовиків будь-якою ціною утримати владу в умовах опору їй та міжнародної ізоляції; спад революційної хвилі у Європі та віддалення (з точки зору більшовиків) перспективи світової пролетарської революції. Перехід до нової економічної політики Кириченко В.А.

Головна мета нової економічної політики запобігання подальшому поглибленню розрухи, вихід з кризи і відновлення господарства Нова економічна політика економічна політична соціальна зняття соціальної напруженості у суспільстві, зміцнення соціальної бази радянської влади у вигляді союзу робітників і селян забезпечення сприятливих умов для побудови соціалістичного суспільства, не чекаючи світової революції Кириченко В.А.

Сутність нової економічної політики лібералізація економічного життя (у т.ч. різноманітні форми власності) в цілому при збереженні управлінських важелів в руках держави (створення Держплану для поточного планування економічного розвитку); денаціоналізація малих і частини середніх підприємств; збереження державної власності на великі і значну частину середніх підприємств; скасування загальної трудової повинності та запровадження добровільного найму та звільнення робочої сили; перехід від зрівнялівки до підрядної заробітної плати за результатами праці. Нова економічна політика у сфері економіки Кириченко В.А.

Сутність нової економічної політики відмова від прямого продуктообміну і повернення до вільної купівлі-продажу; створення умов для вільного розвитку державної, кооперативної та приватної торгівлі; проведення грошової реформи з метою стабілізації фінансової системи; дозвіл на функціонування бірж для операцій з цінними паперами, укладення оптових угод; запровадження податків (86 видів) як джерела поповнення державного бюджету; запроівдження платні за комунальні та інші послуги. Нова економічна політика у торгівлі і фінансах Кириченко В.А.

Сутність нової економічної політики заміна продрозкладки продподатком; надання селянам права вільно розпоряджатися надлишками сільгосппродукції; надання селянам права вільного вибору форм кооперування; дозвіл на оренду землі та використання найманої праці. Нова економічна політика у сільському господарстві Кириченко В.А.

Сутність нової економічної політики збереження та утвердження тоталітарної системи при зміцненні однопартійної політичної системи; завершення розгрому владою політичних противників та опозиції; посилення ідеологічного тиску на суспільство; відносна демілітаризація суспільства; звуження державного втручання у суспільне життя. Нова економічна політика у політичній сфері Кириченко В.А.

Сутність нової економічної політики посилення боротьби з неписьменністю; реформування системи освіти та обмеження доступу до неї “колишнім”; насильницьке втілення у свідомість народних мас марксистської ідеології; посилення ідеологічного контролю над духовним життям суспільства; активізація антирелігійної боротьби; формування комуністичної моралі та комуністичного світогляду; кримінальне переслідування громадян за переконання. Нова економічна політика у сфері духовності Кириченко В.А.

Зміцненню фінансової системи країни сприяли відродження кредитної та податкової систем, створення бірж та мережі акціонерних банків, розповсюдження комерційного кредиту, розвиток зовнішньої торгівлі. Фінансова система у період непу У кооперативній крамниці Вулична торгівля Кириченко В.А.

Не менш важливу роль відіграла розпочата в 1922 р. грошова реформа. Державний банк Росії замість радзнаків запровадив червінець, який на чверть забезпечувався золотом, а на три чверті — іноземною валютою, товарами, цінними паперами. Червінець одразу набув популярності. Фінансова система у період непу Купюра номіналом в 1 червонець зразка 1922 р. Кириченко В.А.

Державний банк Росії замість радзнаків З листопада 1922 р. почав випуск радянської валюти – “червонця”. Він прирівнювався до 7,74234 г. чистого золота, тобто тій кількості, яка була у дореволюційній золотій десятці. 25 червонців зразка 1922 р. — найкрупніша купюра, яка містила 193,5 г чистого золота Єдині радянські гроші, які мали золотий еквівалент Кириченко В.А.

В умовах неп діяльність промислових підприємств була побудована на застосуванні принципу господарського розрахунку. При цьому повною (або відносною) самостійністю наділялися, як правило, не окремі підприємства, а нещодавно створені трести. Розвиток промислового виробництва у період неп Торгова марка текстильного тресту. 1920-ті рр. Кириченко В.А.

Держава активно сприяла розвитку сільської кооперації. Вона розглядалася як засіб підтримки бідняцько-середняцьких елементів села, як засіб протистояння куркульству, а в стратегічному плані – як шлях селянства до соціалізму. Селяни отримали свободу обрання форм обробітку землі і гарантії землекористування, що стимулювало розвиток сільськогосподарського виробництва. Розвиток сільського господарства у період неп Спільний обробіток землі. Комуна “Новий шлях”, Харківщина, 1923 р. Кириченко В.А.

Продовольчий податок – натуральний податок з селянських господарств, введений у країні замість продрозкладки, встановлювався у вигляді відсоткового відрахування від виробленої продукції. Кириченко В.А. Розвиток сільського господарства у період неп

Продподаток був значно менший за продрозкладку — 20%. Найбідніша частина селян повністю звільнялася від нього, середняки оподатковувались у зниженому розмірі, а заможні селяни підлягали підвищеному оподаткуванню. Така політика сприяла тому, що село “осереднячувалося”, бо багато хто з селян просто не розгортав виробництво до такого рівня, щоб потрапити під вище оподаткування. Продподаток Агітаційний плакат періоду неп Кириченко В.А.

Протиріччя нової економічної політики нестача капіталу та неможливість його залучення Нова економічна політика в економіці у політичній сфері у соціальній сфері посилення розшарування суспільства неп – це тимчасовий відступ чи серйозно й надовго? Кириченко В.А.

Протиріччя непу були закладені ще на самому початку, коли формувалися причини та вибудовувалася мета. З одного боку, у новій політиці застосовувалися ринкові відносини, з іншого – мета держави залишалася незмінною – побудова соціалізму. В радянській державі гострою була необхідність здійснення індустріалізації та створення військово-промислового комплексу, але програма не передбачала інвестування у ці галузі. Проміжний підсумок Кириченко В.А.

швидке відновлення сільського господарства, промисловості, транспорту; відновлення і розвиток торгівлі; зростання чисельності міського населення, прискорення соціальної диференціації у місті; підвищення продуктивності праці; зростання рівня життя населення; поява “нової буржуазії” (непманів); прискорення розшарування селянства; наростання економічної нестабільності, періодичні економічні кризи; зростання безробіття. Нова економічна політика Агітаційний плакат періоду неп Наслідки: Кириченко В.А.

Неп оживив приватновласницькі інстинкти населення. З'явилася велика кількість непманів – приватних власників, торгівців тощо. Лихоманка збагачення охопила й ряди правлячої партії. Нова радянська буржуазія Непмани. Фото 20-х рр. Кириченко В.А.

Непман – розмовна назва підприємців в радянській Росії, а згодом і в СРСР у період нової економічної політики. Нова радянська буржуазія Кириченко В.А.

“Пам'ятаю, коли проголосили неп, то буквально протягом доби вітрини магазинів заповнилися різноманітними товарами. Ми ходили від вітрини до вітрини й милувалися цим достатком, не довіряючи своїм очам, адже ми вже звикли задовольнятися однією затирухою. Особливо уразили мене шоколад, торти, тістечка, брили шоколаду…” Аркадій Райкін, радянський актор театру, естради й кіно, театральний режисер, народний артист СРСР. Неп у спогадах класиків Райкін Аркадій Ісаакович Кириченко В.А.

Після військово-комуністичних експериментів більшовики змушені були проголосити нову економічну політику, яка допускала повернення ринкових елементів в економіку країни при збереженні адміністративно-командних важелів у її управлінні. Перехід до непу сприяв відбудові країни, але протиріччя між ринковими та командно-адміністративними принципами часто викликали збої у роботі механізму господарювання. Загальний підсумок Кириченко В.А.