Пам"ятка "Методичні рекомендації щодо організації книжкових виставок у шкільній бібліотеці"

 

Костянтинівська

спеціалізована різнопрофільна школа І-ІІІ ст. «Прометей»

 з поглибленим вивченням предметів
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліотека

2013

 

 

 

 

 

 Укладач: Чихлатих Н.М. – бібліотекар Костянтинівської СРШ І-ІІІ ст. «Прометей» з пвп 

 

 

 

 

 

 

   Мета кожної бібліотеки – популяризація книжкового фонду. Одна з основних форм наукової популяризації книги – книжкова виставка.

   Книжкова виставка –  повинна вражати уяву, викликати бажання підійти і взяти книгу для читання.

   Вашій увазі пропонується пам»ятка, прочитавши яку Ви підкреслите для себе багато цікавого, а можливо, і нового. Цей матеріал допоможе Вам красиво та естетично оформити книжкові виставки у бібліотеці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкція  
    з організації книжкових виставок.

1. Вибір теми виставки. Тема повинна бути актуальною, визначатися  важливими подіями  сучасності,  відповідати потребам навчально - виховного процесу.
    1.1. Уточнення  проблематики  виставки.  Питання,  якому  буде присвячена  виставка,  повинно  мати   проблемний   характер,  тобто потребувати вивчення, дослідження.
    1.2. Вивчення змісту проблеми, яку необхідно розкрити перед користувачами.
2. Визначення читацького призначення виставки.

3. Визначення виду книжкової виставки:

1.                присвячена подіям сучасності;
2.                до пам’ятної дати;
3.                персоналія;
4.                на допомогу навчальному процесу;
5.                популяризації досягнень науки та культури;
6.                жанрова;
7.                виставка однієї книги, статті;
8.                виставка до масового заходу;
9.                виставка "забутих" книг;
10.            відкритий перегляд;
11.            виїзна виставка;
12.            віртуальна виставка.

4. Прийняття рішення про терміни і місце оформлення книжкової виставки.

 5. Формулювання заголовка. Заголовок повинен бути простим, коротким, зручним для сприйняття.
 6. Оформлення виставки. Пошук ілюстрованого матеріалу в альбомах, журналах, комплектах репродукцій, плакатах, афішах та ін.
7. Складання плану виставки. 
7.1. План виставки визначає головне коло питань, котрі розкривають тему, систематизацію і послідовність розміщення матеріалу.
 7.2.  План виставки також включає формулювання розділів і підрозділів, підбір цитат.
 7.3. Для складання плану використовуються в першу чергу керівні матеріали і найновіші наукові роботи, рекомендації методичних центрів, бібліографічні покажчики та ін.
8. Прийняття рішень про принцип систематизації літератури.
    Принцип систематизації може бути тематичним, хронологічним, логічним, географічним та ін. 
    Використовуючи бібліографічні покажчики, картотеки, каталоги, відбираються книги і періодичні видання по темі.
    Перегляд, відбір та групування літератури в відповідності до структури виставки.
    9. Візуальний перегляд книг(бажано за допомогою консультації фахівця) до заключного відбору матеріалів для експозиції.

1.       Бібліографічний опис, анотування найбільш цінних видань.
2.       Підготовка бібліографічних списків.
3.       Підбір текстів та цитат.

   13.1. При підборі текстів та цитат використовувати твори видатних державотворців, державні документи, статті з газет і журналів, вислови діячів науки і культури.
    13.2. Тексти і цитати повинні бути закінченими по змісту, короткими, виразними, не потрібно довільно скорочувати цитати. Наводячи цитату, необхідно вказати джерело.
    13.3. Підбір цифрових та інших фактичних матеріалів за допомогою словників, довідників, енциклопедій та ін. довідкових матеріалів.
    14. Вибір місця розташування виставки, інтер’єру, речових елементів, кольорових композицій та ін. елементів оформлення.
    15. Оформлення заголовка назв, розділів, текстів і цитат.
    16. Розміщення матеріалів на стенді і оформлення виставки.
    17. Реклама виставки.
    18. Повідомлення читачів про виставку (оголошення, запрошення, інформація по радіо, в газеті та ін.).
    19. Підготовка усних форм експонованої літератури (бесід, оглядів, інформацій на радіо).
    20. Систематичне наповнення новими надходженнями експозиції виставки.
    21. Збір відгуків і зауважень читачів.
    22. Облік відвідувань і книговидач з виставки.
    23. Аналіз ефективності книжкової виставки здійснюється у відповідності до таблиці: 

№	Параметр	Ранг					Середній     бал	Місце
		1	2	3	4	5
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Актуальність
2	Наочність
3	Повнота розкриття  проблематики

   

1	2	3	4	5	6	7	8	9
4	Використання інтерактивності
5	Відповідність читацьким потребам
6	Бібліографічне забезпечення
7	Новизна форм
8	Реклама
9	Комфортність
10	Доступність бібліотечної виставки

23.2.  По кожному параметру вираховується середній бал та визначається параметр, який набрав найбільший середній бал.
23.3.  На основі аналізу даних таблиці визначаються параметри виставкової діяльності, які потребують удосконалення.

 

Книжкова виставка буває …

Авторська виставка –  книжкова  виставка, автором якої є  працівник або користувач бібліотеки. Виставки можуть бути різноманітними за ознаками, видами, проблематикою, цільовим призначенням та художнім  оформленням, але вони повинні доносити  до глядачів оригінальну авторську ідею.

Виставка-вікторина, виставка - кросворд. Мета виставок – привернути увагу читачів до певної теми. Їх особливість полягає у тому, що бібліотекар складає  питання, відповіді на  які  можна знайти  у  книгах, представлених  на  виставці. Ці питання оформляються на аркуші та розміщуються на виставці. Аналогічно оформлюється виставка – кросворд. Замість питань вікторини, складається кросворд, який користувачі розгадують за допомогою книг з книжкової виставки.

Виставка - дискусія. Її мета  - викликати у   читачів бажання подискутувати, висловити свою думку з якогось питання. На виставці повинна бути представлена література, яка висвітлює проблему з різних точок зору. Наприклад: «Іван Мазепа: хто він?». Виставка повинна викликати у користувачів бажання поміркувати про історичні події, особистість, її діяльність та  долю.

Виставка до знаменних та пам’ятних дат інформує про якусь подію, свято, надає поради та рекомендації щодо відзначення пам’ятної дати . Цікаві виставки можна зробити до Дня Святого Валентина, Дня Матері, до Дня людей похилого віку.

Виставка – діалог – це заочна розмова читача та бібліотекаря. Читачі задають питання, бібліотекарі відповідають за допомогою книг. Організації виставки передує підготовча робота: збираються питання, які цікавлять читачів. Розділами виставки стають відібрані джерела, які відповідають на питання читачів.

Виставка з актуальних проблем – найбільш популярна у бібліотеках. Її мета – привернути увагу  користувачів до конкретної теми, проблеми. Завдання бібліотекаря – вибрати цікаву, «гарячу» тему. Важливо пом’ятати: чим конкретніше визначена  тема, тим цікавішою може бути виставка.

Виставка-інсталяція  – виставка, яка представляє собою  просторову композицію, створену з різноманітних елементів – побутових предметів, промислових виробів та матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової й  візуальної інформації.

Виставка-конкурсне тільки стимулює інтерес до читання, але й виховує культуру читання. Як правило, конкурс складається із декількох етапів. Перший – порівняно простий, наступні завдання ускладнюються, набувають творчого характеру. Роботи переможців (або учасників) експонуються при підведенні підсумків.

Виставка  нових надходжень.   Мета виставки – інформація читачів про нові документи – книги, диски, періодичні видання, відеоматеріали, які надійшли до бібліотеки. Частіше ці виставки універсальні за змістом, тому порядок розміщення документів може бути систематичним (за ББК). Наприклад: «Новинки з книжкової полиці».

Виставка однієї книги (журналу, газети, публікації)  зацікавлює користувача  конкретним документом через створення експозиції, яка містить  інформацію, наприклад, про автора книги, його життя та творчість; про історію створення книги; про прототипів героїв твору, їх долю; літературний аналіз твору, розповіді про нього видатних людей; про екранізацію твору, розповіді режисерів та акторів  про роботу над фільмом. Дуже важливо для такої виставки правильно вибрати відповідний документ: він повинен бути змістовним, цікавим, мати багатоаспектний вимір.

Виставка – рейтинг  основана на оцінці книг читачами. Наприклад: «Рейтинг читацьких пріоритетів»,  «Найкращий детектив» тощо.

Виставка-словник  пояснює значення  будь-яких термінів та понять,  представляє додаткову інформацію про них. Така виставка може бути циклічною. Назвами розділів виставки стають поняття та їх визначення, поряд розміщуються книги, статті періодичних видань, які мають  докладну інформацію про поняття. Наприклад: інаугурація, імпічмент.

Виставка-хобі. Бібліотекар завжди із задоволенням допоможе читачеві знайти додаткову інформацію про його захопленню, але з читачем можна зробити і спільну виставку Наприклад, на виставці «Бісерна казка» представити  не тільки книги і статті про  історію та технологію бісероплетіння, але й вироби читачки, її поради початківцям.

Виставка-експозиція – це синтез бібліотечної та музейної виставки.

Віртуальна виставка – синтез традиційного (документного) та електронного подання інформації.

Жанрова виставка привертає увагу  користувачів до літератури певного жанру, зацікавлює, заохочує до читання. Один з варіантів – представити на виставці не тільки твори зазначеного жанру, але й матеріали про його виникнення  і засновників, цікаві та маловідомі факти.

Персональна виставка  привертає увагу користувачів до особистості, спонукає якнайбільше дізнатися про людину.  Традиційно персональна виставка містить розділи,  в яких йдеться про життя особистості, її діяльність, творчий доробок.

Оформлення бібліотечної виставки

   Оформлення бібліотечної виставки – один з найцікавіших напрямків бібліотечного дизайну. Оскільки дизайн має свої правила, то, дотримуючись їх, можна зробити  виставки привабливими та цікавими.

   Пам’ятаючи про те, що дизайн - це, насамперед, мистецтво «спілкування» з деталями, можна досягти хороших результатів. Перш за все, книжкова виставка повинна сприйматися як єдине ціле. Це досягається спеціальними композиційними методами, кольоровими рішеннями та логічними зв’язками між її структурними підрозділами. Розглянемо деякі вимоги до особливостей оформлення книжкових виставок.

   Мова та заголовок бібліотечної виставки. В основі бібліотечної виставки, яка формує свій візуально-текстовий простір,  лежить  особлива знакова система.  Це комбінація специфічних для бібліотеки знаків:

 вербальна мова документів;

 мова графічних побудов – шрифти, схеми, карти тощо;

 документи звукозапису;

 мова навчаючих маніпуляцій (ігрові, інтерактивні моменти).

  Мова бібліотечної виставки допускає визначену послідовність викладу.

  Основна ідея виставки міститься у заголовку.

  Існує низка вимог  до заголовка бібліотечної виставки:

•               Обсяг заголовка  не повинен перевищувати п'яти слів. Заголовок привертає увагу читачів до виставки, спонукає  звернутися до книг, представлених в експозиції.
•               Заголовок виставки опосередковано відображає цільове і читацьке  призначення виставки.
•               Заголовок не може бути багатозначним. У цьому випадку доцільно вводити підзаголовок. Інколи можливе використання рекламних прийомів: інтригуючий заголовок виставки приверне увагу користувача.
•               Композиційна побудовавимагає цілісного використання всіх елементів. Композиційні методи забезпечують виразність експозиції: збільшення або зменшення об'єкту, фрагментація (виділення одного з елементів композиції);  монтаж (можливість підкреслити  співставлення матеріалів); зміна фактури (створення ілюзорної рельєфності, зміна кольору, горизонтальне або вертикальне розтягування об'єкту).

   Фахівці виділяють сім основних принципів побудови композиції:

1.      Вибір характерних елементів експозиції: об'єднання за однорідними ознаками, виявлення найбільш важливої однорідності, включення в композицію контрастів (таким контрастом може бути розміщення  старовинного фоліанта і сучасного оптичного диска).
2.      Дотримання закону  обмеження (не більше трьох) у матеріалі, деталях, кольорі, формі.
3.      Основа статичної композиції – симетрія. Наприклад, колірні плями доцільно повторити три рази. Крім того, симетрія передбачає наявність певного композиційного центру виставки - цитата, ілюстрація, предмет, колаж тощо.
4.      Забезпечення  вільного простору між угрупуваннями елементів.
5.      Підкреслення субординації між угрупуваннями. Взаємозв'язок розділів забезпечується їх логічною послідовністю і частковою повторюваністю.
6.      Дотримання оптичної рівноваги шляхом правильного розміщення великих, важких, темних форм відносно  малих, легких і світлих.
7.      Об'ємність,  стереоскопічність, перспектива досягаються за допомогою кольору, розмірів, динаміки форми. Так, чорний фон-підкладка на стелажі зорово заглиблює книгу, а блакитний наближає. Ілюстрація, яку розрізали або  змістили частини, підкреслює об’єм. Ефекти просвічування, вітражності при оформленні оживляють  візуальний простір книжкової виставки.

   Кольорове рішення виставки. Велике значення має підбір кольору і кольорових поєднань. Бажано використовувати при оформленні не більше трьох кольорів, інакше виставка стане не яскравою, а строкатою. У багатоколірних композиціях випадкові кольори можуть викликати неспокій і порушення єдності композиції. Виняток становлять виставки, де строкатість виправдана назвою («Різноколірні сторінки», «Строкаті фантазії», «Новорічний калейдоскоп», «Весела мозаїка»).

   Існують три основні кольори: червоний, синій, жовтий, - і додаткові: зелений, помаранчевий, фіолетовий, які служать для виділення основних кольорів. Найвдаліше поєднуються:

 • білий на синьому;

 • білий на червоному;

 • білий на зеленому;

 • червоний-біло-синій;

 • чорний з жовтим;

 • чорний з помаранчевим;

 • чорний із золотим;

 • чорний з срібним.

   Колір може створити певний настрій. Відомо, що зелений і синій кольори заспокоюють, червоний і жовтий – збуджують, темно-фіолетовий – пригноблює. А ще сприйняття кольору залежить від віку. Підлітки, наприклад, віддають перевагу контрастним поєднанням – синій і помаранчевий, червоний і зелений, жовтий і фіолетовий. Люди літні, навпаки, частіше вибирають гамму приглушених  тонів.

   Є кольори, які здатні зорово наближати предмети. Якщо для фону вибрати холодні відтінки, а для об'єктів, розташованих на передньому плані  - теплі, то можна досягти ефекту «наближення» важливої інформації. Якщо необхідно виділити або «наблизити» певну книгу або статтю, можна помістити її на підставку червоного, помаранчевого або охристо-жовтого кольору.

   Дизайнери пропонують використовувати і таку властивість поєднання кольорів: два контрастні кольори, розташовані поруч, взаємно підсилюють один одного; родинні кольори – ослабляють. Так, зелений колір здається яскравішим у поєднанні з червоним.

   При штучному освітленні (а в бібліотеках воно переважає) білі, сірі і зелені кольори предметів жовтішають, сині дуже темнішають, фіолетові темнішають та червоніють, тіні предметів різко обкреслені. Предмети, які  знаходяться у тіні, погано помітні про світлі.

   Дуже важливо при оформленні виставки правильно підібрати шрифт для заголовка і розділів. Шрифт є істотним елементом стилю. Він повинен відповідати змісту виставки. Наприклад, якщо виставка присвячена історії України або усній народній творчості (казкам, прислів'ям, приказкам, загадкам), то краще заголовок написати шрифтом, стилізованим під старослов'янський. Якщо виставка пропонує матеріал про середньовіччя, про феодалів, про лицарів, то можна для її оформлення вибрати готичний шрифт. На виставці про війну, буде доречний строгий рубаний шрифт, а на виставках, присвячених поезії або жанру любовного роману, - легкий вензельний.

   Шрифт краще всього сприймається глядачем, коли той знаходиться на відстані, пропорційному його розміру. Чим більший шрифт, тим, відповідно, більше має бути віддалення від нього глядача.

   Сьогодні використання комп'ютерів в оформлювальних роботах дозволяє авторові експозиції самому підбирати необхідні виразні засоби: шрифти, зорові ефекти; використовувати досить якісно   виконані аксесуари.

   Дуже ефективним для створення привабливої книжкової виставки є використання різноманітних предметів, так званих айс-стоперів, які перетворюють книжкові-виставки у виставки-інсталяції. При цьому важливо пам’ятати:  в оформленні не повинно бути жодного випадкового предмета і всі вони разом не повинні затуляти книгу. Такі виставки цікаві тим, що бібліотекар може використовувати особисті листи, світлини читачів. Таким чином читачі емоційно залучаються у процес підготовки, стають співавторами виставки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Ашаренкова Н.Г. Інноваційні процеси у масовій роботі ЦБС: Метод.посіб.для бібл. прац./ Ред. Головащук М.І., рец. Горбаченко Т.Г., канд. пед. наук , проф. КДІК.- К., 1996.- 67с.
2. Доморацкий В.П.    Наглядность в работе библиотеки: системный подход: Методическое пособие/ В.П.Доморацкий, М.В.Белоколенко.- М.: Либерея, 1999.- 56с.: ил.