Пам'ятка педагогам "Створення "ситуації успіху""

  Успіх – це удача в діяльності, досягнення бажаних результатів, суспільне визнання особистості.

З педагогічної точки зору ситуація успіху – це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому.

Технологія „Створення ситуації успіху” звучить у таких висловлюваннях педагога:

• Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде ...
• Саме ти і міг би зробити таку справу ...
• Починай же! Ти це добре зробиш! ..
• Ось ця деталь (елемент, частина) вийшла дуже гарно! ..

Ця технологія  включає створення різноманітних видів радості, використання прийомів, за допомогою яких розгортають роботу з різними категоріями учнів.

Прийоми «Створення ситуації успіху»

Прийом «Сходинки». Мова йде про ситуації, коли вчитель веде учня поступально нагору, піднімаючись із ним щаблями знань, психологічного самовизначення, знаходження віри в себе й оточуючих.

Прийом «Даю шанс». Підготовлені педагогічні ситуації, під час яких учень одержує можливість зненацька розкрити для самого себе власні можливості. Подібні ситуації педагог може й не готувати спеціально, але його виховний хист виявиться в тому, що він цей момент не впустить, правильно його оцінить, зуміє його матеріалізувати.

Прийом «Пливи за нами». Його суть полягає в тому, щоб розбудити дрімаючу думку учня, дати йому можливість знайти радість визнання в собі інтелектуальних сил. Реакція оточуючих буде служити для нього одночасно й сигналом пробудження, і стимулом пізнання, і результатом зусиль.

Прийом «Емоційний сплеск». Головна роль у ньому відведена вчителю. Слова його — безумовно, експромт, натхнення, справжній емоційний сплеск його щирого прагнення допомогти учневі, створити ситуацію успіху. Колосальний інтелектуальний потенціал прихований у кожному учневі, якщо знайти спосіб запалити цей заряд, визволити його енергію, перетворити в ланцюгову реакцію, де просякнуте гарячим почуттям слово вчителя породжує зусилля, зусилля народжують думку, а думка розщеплюється на знання й відповідне почуття вдячності. В остаточному підсумку формується віра в себе, віра в успіх.

Прийом «Зараження». У педагогіці зараження може бути дуже ефективним засобом оздоровлення атмосфери колективу, джерелом успіху й загальної радості. Педагогічне зараження ґрунтується на точному розрахунку, у якому головне — вибір гносіоносія, тобто потужного джерела інтелектуального зараження.  «Заразити» колектив інтелектуальною радістю можна в тому випадку, якщо успіх окремого учня стане стимулом для успіху інших, переросте в успіх багатьох, а усвідомлення цього успіху викличе радість усіх.

Прийом «Еврика». Суть його полягає в тому, щоб створити умови, при яких учень, виконуючи навчальне завдання, зненацька для себе дійшов висновку, що розкриває невідомі для нього раніше можливості. Він повинен одержати цікавий результат для відкриття перспективи пізнання. Заслуга вчителя полягатиме в тому, щоб не тільки помітити це особисте «відкриття», але й усіляко підтримати учня, поставити перед ним нові, більш серйозні завдання, надихнути його на їхнє розв’язання.

Прийом «Лінія обрію». Один раз відкривши для себе смак пошуку, занурення в світ невідомого, учень може потім постійно прагнути до пошуку, незважаючи на труднощі, невдачі. У нього буде формуватися шанобливе відношення до можливостей людського розуму. Підкреслимо, що учень одержує радість не від «п’ятірок», а від процесу пошуку!

 Прийом "Невтручання" — максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми.

"Холодний душ" — учителю не слід поспішати з поліпшенням оцінок, він не тільки не "поливає бальза­мом" зачеплене самолюбство, але й трохи "підсипає солі" (за А.С.Макаренком).

 "Анонсування" — спершу треба обговорити з уч­нем, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію майбутньої події.  "Невпевненим" така попе­редня підготовка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть упевненість у своїх власних силах.

 "Гидке каченя" — прийом для "зневірених" учнів. Важливо вчасно побачити їхні позитивні якості, ство­рити всі можливі умови для тих, кому так необхідно, щоб хтось повірив у них, допоміг удосконалитися.

Сенс прийому "Емоційне заохочення" у тому, щоб вселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зро­зуміти учню, що серце, душа вчителя розкриті для нього.

Прийом "Сповідь" — щире звернення до найкра­щих дитячих почуттів, розкриття перед учнем стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування вчите­лем відповідної реакції учня.

Прийом "Стеж за нами" використовується для дітей з інтелектуальною занехаяністю, з лінощами дум­ки. Сенс його полягає в тому, щоб дати можливість учню відчути радість визнання в собі інтелектуальних сил.         

Прийом "Обмін ролями" дає учням можливість проявити себе, наприклад, у ролі учителя, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.

"Створення ситуації змагань" — завдання педа­гога — виявлення гідного "суперника" й утримання си­туації інтелектуально-творчого змагання під педа­гогічним контролем.

"Вибір адекватних стимулів" — стимул для ро­боти повинен бути привабливим для учнів, а при втраті своєї актуальності змінюватись.

"Допомога друга" — це вчасна допомога як з бо­ку вчителя, так і з боку учнів, що підтримує прагнен­ня дитини стати на ноги, уселяє в неї впевненість у власні сили, у спроможність здолати труднощі.

 Прийом "Навмисна помилка" активізує увагу учнів. Його рекомендується використовувати під час пе­ревірки знань.