ПАМ’ЯТКИ ГЕОЛОГІЧНОГО ЛІТОПИСУ КРИВОРІЖЖЯ

Пам’ятки геологічного літопису Криворіжжя

Криворіжжя належить до не багатьох регіонів України, на території яких збереглися унікальні геологічні об’єкти – свідки найдавніших періодів геологічного розвитку нашої планети. До таких геологічних об’єктів належить:

• скельні плагіогранітоїдів по берегах річки Інгулець, які знаходяться на околицях сіл Раєво-Олександрівка, Лозуватка, Калівка та інші;
• відслонення амфіболітів у долині р. Інгулець – між селами Латівка і Рахманівка та на лівому схилі річки Саксагань у районі шахти «Батьківщина»;
• конгломерати, які утворюють скельний лівий берег р. Інгулець у районі ВАТ «ПівдГЗК»;
• численні виходи по берегах річок Інгулець і Саксагань залізистих і сланцевих горизонтів продуктивної товщі криворізького розрізу, відомої в геологічній літературі як «саксаганська світа криворізької серії»;
• продукти космічного бомбардування земної поверхні метеоритами 360-400 млн. років тому, які збереглися у верхів’ях балки Північна Червона та інші.

Палеоархейські гранітоїди с. Лазуватки, час утворення яких відповідає віковому діапазону 3200-3400 млн. років, за природою належить до ультра метаморфічних утворень, які виникли в результаті переплавлення на місці існуючих вулканогенно – осадових порід. До них тут існували покриви вулканогенно – осадових відкладів, які внаслідок підвищення температурного режиму земної поверхні 700-900°C були розплавлені, і з цього розплаву внаслідок його кристалізації утворилися плагіогранітоїди, які наростили первинну земну кору, сформувавши протокору континентального типу, на якій пізніше і формувалися континенти. Тобто плагіогранітоїди с. Лозуватки є фрагментами першої континентальної протокори.

Кварцити с. Лозуватки, за даними геологів, належать до утворень мезоархейської ератеми, тобто вони утворилися впродовж вікового інтервалу 3200-2800 млн. років тому. Вони належать до первинних осадових утворень, а мінералогічний склад вказує на те, що сформувалися вони внаслідок вивірення палеоархейських плагіогранітоїдів.

Амфіболіти с. Рохманово також належать до утворень мезоархейської ератеми й утворилися близько 2850 млн. років тому. Їх наявність свідчить про те, що ці далекі часи на Криворіжжі діяли підводні вулкани, у процесі чого на дно Криворізького мезоархійського палеобасейну виливалася значна кількість лави, за якої в результаті метаморфічних процесів і сформувалися амфіболіти.

Палеопротерозойські конгломерати біля ВАТ «ПівдГЗК» сформувалися на початку палеопротерозою впродовж вікового діапазону 2600-2400 млн. років . Вони належать до одних  з перших грубоуламкових теригенних відкладів у геологічній історії нашої планеті. Це утворення конусів виносу водних протоків з перемінним гідродинамічним режимом, зумовленим періодичним випаданням зливових дощів,подібних до теперішніх тропічних злив. Вони свідчать про те,що палеопротерозойський час на схід від Кривого Рогу існувала гірська країна з добре розчленованим рельєфом.

Скелі МОДРу, або Модрівський історико-геологічний пам’ятник, належать до природоохоронних об’єктів загальнодержавного значення. З геологічного погляду, мопрівський історико-геологічний заповідник цікавий тим, що тут породи продуктивної заливисто-пременистої товщі зім’яті в складки. Це свідчить про те, що в процесі метаморфізму, який супроводжувався високими температурами, первинні породи набували  пластичного стану і внаслідок тектонічних рухів, які відбулися 2200-2000 млн. років тому, були зім’яті в різноманітні складки (фото 1, додаток 1).

Дубова балка доповнює перелік унікальних виходів на земну поверхню докембрійських порід, які не повторюють уже відомих фрагментів. Тут на правому схилі балки в невеликих за розмірами скельних виходах відслонюються породи четверного сланцевого горизонту так званої сакса ганської світи криворізької серії. Відслонені в балці фрагменти продуктивної залізорудної товщі Крив басу є продовженням у вертикальному напрямку розрізу, нижня частина якого відслонюється у скелях Кіровського заповідника та МОДРу.

Заповідник балки Північна Червона знаходиться на північно-західній околиці селища Веселі Терни, у верхів’ї балки. Цей об’єкт має комплексне значення як ландшафтний заказник загальнодержавного значення з унікальними рослинними асоціаціями, різноманіттям природних ландшафтів та не менш унікальною геологічною будовою, фрагменті якої можна бачити в численних природних виходах на денну поверхню порід продуктивної залізорудної товщі палеопротерозойського віку. Проте з особливостей балки як неологічної пам’ятки є те, що тут зустрічаються брили так званих імпактитів, а також відслонення пісковиків зі скам’янілими рештками очеретяних рослин. Імпактити – це породи, що утворюються в результаті ударного метаморфізму, причиною якого є падіння на земну поверхню метеоритів. Наявність імпактних порід дозволяє припускати, що в далекому геологічному минулому, а це, за визначенням геологів, 360-400 млн. років тому територія України зазнавала метеоритного бомбардування. Один із таких метеоритів впав на західній околиці селища Терни, утворивши своєрідну структуру, яка дістала назву «Тернавська астроблема».