Пандемія корона вірусу – загроза національній безпеці України

Тема уроку: Пандемія корона вірусу – загроза національній безпеці України

Структура уроку

І.Організаційний етап......................................................................................2 хв.

ІІ. Тренування особового складу....................................................................2 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.........7 хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу........................................................................30 хв.

1. Виникнення пандемій.

2. Пандемія COVID-19 та його наслідки.

3. Світ після пандемії.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів ..........  2 хв.

VI. Підбиття підсумків уроку.......................................................................... 1 хв.

VII. Домашнє завдання.................................................................................... 1 хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап

1. Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

2. Привітання та доповідь викладачу.

3. Перевірка готовності до заняття.

II. Тренування особового складу Повороти на місці.

III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Опитуваним особового складу (узагальненим знань, отриманих на минулому занятті).

2. Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

IV.   Вивчення нового матеріалу

Авторитетний британський словник англійської мови Collins English Dictionary назвав головним словом 2020 року локдаун — lockdown. Локдаун - це режим ізоляції, який вводився в різних країнах через пандемію коронавірусу.

Зазначається, що саме це слово вибрали, бо "такий досвід об'єднав мільярди людей в усьому світі".

"Якщо відбувається локдаун, люди повинні залишатися вдома, якщо їм не потрібно виходити з певних причин, таких як ходити на роботу, купувати їжу або займатися фізичними вправами", - пояснює словник.

У списку претендентів були також інші слова і вирази, пов’язані з пандемією: "коронавірус", "дистанціювання" і "самоізоляція". До речі, минулого року в Україні організація Словник сучасної української мови і сленгу "Мислово" вибрав словом 2019 року іменник "діджиталізація".

Що ж таке пандемія? Пандемі́я (рідше панде́мія; від грец. Παν  «пан»  — увесь + грец. δήμος «демос» — народ) — епідемія, що характеризується найбільшим поширенням будь-якого інфекційного захворювання на території усієї країни та сусідніх держав, багатьох країн світу, різних материках. Характеризується відсутністю колективного імунітету в людства, і, зазвичай, ефективних засобів профілактики (вакцини) й лікування. Серед інфекційних захворювань, які сягали масштабу пандемії: чума, холера, грип.

Почнемо з сумної статистики. За весь період, який описаний в історії, відбуло 16 пандемій які забрали життя близько 300 млн. чоловік. Причини пандемій були схожими – це низька якість життя та відсутність належної медицини та засобів боротьба з хворобами. У деяких випадках як то колонізація Америки, причиню пандемії на континенті стала відсутність імунітету проти невідомих місцевому населенню хвороб, коли індіанські племена вимирали від невідомої їм хвороби ледь не повністю.

За весь час 17-ї пандемії коронавірусної інфекції у світі захворіло майже 50 мільйонів осіб, а кількість померлих вже сягає 1,5 мільйони. В Україні захворіли майже 500 тис. людей, одужали - 209 тис., померли - 8 565 (дані станом на середину листопада 2020 р.). Статистика щодня погіршується.

2. Тривожними є і наслідки пандемії коронавірусу. Уряд України очікує зростання випадків захворювання на ковід-19 до 10 тисяч випадків за добу. З точки зору економіки кожний місяць карантину зменшує ВВП України від 2 % і більше.

Глибину майбутнього падіння наразі не візьметься передбачити ніхто. Епідемія "іспанки" 1918 року скоротила промислове виробництво в США в середньому на 18%. Але якби не карантин тоді, все було б набагато гірше, дійшли висновку американські вчені. "Пандемії вкрай шкідливі для економіки, - пишуть вони. - Однак своєчасні заходи можуть зменшити їхній масштаб і тим самим пом'якшити економічну кризу. Отже, карантинні заходи не лише зменшують смертність, але й приносять економічну користь". В Організації з економічного співробітництва та розвитку вже заявили, що світові знадобиться багато років, аби оговтатися від пандемії.

Вже зараз економічні наслідки поширення хвороби є більшими, ніж просто фінансова криза. За його словами, вірити в те, що постраждалі країни зможуть швидко відновити свої економіки - це "видавати бажане за дійсне".

Туристичний бізнес. З тисячами скасованих рейсів, відряджень і відпусток, туристична галузь зазнала величезних втрат. Особливо це помітно у туристичних центрах України, зокрема у Львові.

Уряди по всьому світу запровадили заборони на подорожі, аби стримати поширення вірусу.

Страх заразитися на коронавірус та урядові заклики залишатися вдома мають катастрофічні наслідки для готельного та ресторанного бізнесу.

За даними OpenTable, в середині березня цього року у порівнянні з тим самим періодом минулого бронювання практично припинилися. У Канаді було скасовано 94% бронювань, у Німеччині - 90%, у Британії - 82%, США - 84%.

У Китаї, звідки коронавірус поширився світом, виробництво падає від початку року.

Але варто пам'ятати: Китай виробляє третину усіх товарів у світі та є найбільшим світовим експортером.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) прогнозує скорочення глобальних прямих іноземних інвестицій на 5-15%. Більше за все потерпають автомобільна промисловість, авіакомпанії, готельний, ресторанний бізнес і дозвілля. “Хвильовий ефект може спричинити серйозну невдачу в зусиллях урядів усього світу із залучення приватних інвестицій, необхідних для досягнення цілей у сфері сталого розвитку, — говорить Генеральний секретар UNCTAD Мухіса Кітуйі, — Така невдача може збільшити нерівність і погіршити вразливість для багатьох країн”.

Але є ще соціально-культурні проблеми.  За даними з сайту  https://www.radiosvoboda.org/a/news-pandemia-women-rights-un/30581713.html

Як зазначають експерти, наслідком карантинних заходів протягом 6 місяців може стати те, що 47 мільйонів жінок у країнах з низьким та середнім рівнем доходу не матимуть доступу до засобів контрацепції – це призведе до приблизно 7 мільйонів додаткових небажаних вагітностей. За цей же період може статися додатково 31 мільйон випадків гендерного насильства.

Очікується, що пандемія призведе до суттєвих затримок реалізації програм, спрямованих на припинення операцій на жіночих статевих органів та дитячих шлюбів. Наслідком може стати зростання на 2 мільйони випадків жіночого обрізання протягом наступного десятиліття, та на близько 13 мільйонів дитячих шлюбів у цей же період.

“Ми не просто боремося з епідемією, ми боремося з інфодемією”, — заявив генеральний директор Всесвітньої організаціїї охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреісус, легітимізувавши новий термін, що описує нашу реальність. Інфодемія — це лавина дезінформації, нагнітання й залякування у бажанні масмедій підняти власні рейтинги, псевдонаукових порад та інтерпретацій, що накриває світ і серйозно ускладнює боротьбу з реальною проблематикою

зупинення та подолання хвороби. Суспільство давно зіткнулося з викликом інформаційних підробок, неправдивих новин і провокацій, емоційне поширення яких у соціальних мережах та ЗМІ призводить до трагічних подій у суспільстві. Українському соціуму це явище добре відоме за хвилями   

фейсбучних “зрад” та “перемог” часів Майдану, як і прагнення гасити ці шкідливі роздмухування емоцій. Нині ж бачимо, як це працює на глобальному рівні, дезорієнтуючи, сіючи паніку.

Інфодемія — виклик світовому співтовариству. Реальністю є й економічний спад, у ситуації зовнішньої самоізоляції держав та введення внутрішніх карантинних режимів очевидний будь-кому.

Проте саме нерівність спричинила епідемію COVID-19, наполягає  британський економічний теоретикі консультант Умаїр Хак: “Причинами цієї пандемії є бідність, брак системи охорони здоров’я та захисту природи на глобальному рівні. Тож навіть незначні дії на кшталт того, що кажан вкусив когось або був з’їдений кимось в Ухані, можуть мати катастрофічні глобальні наслідки. Тому всі ми, якщо ми розумні та вдумливі люди, маємо перейматися більш справедливим світом”.

Важливий планетарний урок COVID-19 проявляється в тому, що вірус вражає людей незалежно від соціального та економічного становища. Бідність, що змушує громадян їсти неприйнятні речі, купуючи їх на брудних ринках в умовах антисанітарії, та не дає доступу до нормального медичного обслуговування, стає загрозою для людства в цілому. “Якщо я можу підхопити те, чим ти хворієш, то несправедливий світ є найнебезпечнішою річчю з усіх.

Але підхопити можна не лише коронавірус, а й усі чуми ХХІ століття — від фашизму до авторитаризму, до трайбалізму й до бідності як такої, — резюмує Умаїр Хак, — Проблема коронавірусу не в твоїй системі охорони здоров’я. Річ зовсім не в тобі. Річ у них. У їхній охороні здоров’я, бідності, їжі, ресурсах, неможливості задовольнити базові потреби. Тут ідеться про мільярди людей, яким насправді гірше, ніж тобі”. Погодьтеся, слова лондонського інтелектуала, звернені до людей першого світу, зовсім інакше звучать в Україні, однієї з найбідніших країн Європи.

Сфера культури зазнала значних збитків через пандемію. Задля зменшення ризику зараження, численні публічні місця культурної спадщини, музеї, бібліотеки, виставки були обмежені до відвідування чи й цілком закриті. Натомість багато музеїв по світу організували віртуальні екскурсії через Інтернет.

Також було скасовано численні спортивні заходи, фестивалі й концерти, конференції та покази мод. Олімпійські ігри в Токіо було перенесено на 2021 рік, мистецький фестиваль «Burning Man» змінив формат на віртуальний, була перенесена 74-а церемонія вручення премії «Тоні» та «iHeartRadio Music Awards», Каннський кінофестиваль, спортивні змагання NBA,  NHL,  LPGA,  PGA та MLB, Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні, виставку технологій EmTech Asia, саміт Google News Initiative Global. Вперше скасувався фестиваль «Євробачення» . Крім того було припинено чи обмежено відвідування численних християнських культових споруд. Далай Лама скасував публічні заходи за своєю участю. Індустрія кінематографу через зачинення кінотеатрів зазнала значних збитків. Натомість пандемія позитивно вплинула на ринок мобільних відеоігор, що за рік зріс завдяки їй на рекордні 13,3 %.

Після початку пандемії увагу громадськості привернув роман «Очі темряви» (англ. The Eyes of Darkness) американського письменника-фантаста Діна Кунца. Він епізодично описав у романі вигаданий вірус «Ухань-400», що вирізнявся майже стовідсотковою смертністю та відсутністю ліків проти нього. В романі вірус було отримано в китайській лабораторії як біозброю та доставлено до США вченим-перебіжчиком. Втім, у первинній версії роману (1981 рік) вірус мав назву «Горки-400». Лише пізніше, у 1989 році, як данина закінченню холодної війни, у тогочасному виданні роману назву вірусу було змінено, втім навіть у тому виданні описані у романі симптоми та наслідки дії вірусу суттєво відрізнялися від COVID-19.

Дуже великою проблемою у часи Пандемії та карантинних заходів стала освітня криза і у світі і в Україні.

Всесвітній економічний форум називає 4 головні зміни, що чекають на освіту після карантину. Учні та студенти, які найбільше відчувають сьогодні наслідки пандемії, це покоління Z: найстаршим з них зараз 25 років, для багатьох із них їхні випускні іспити скасовані, а вступні перенесені. Це покоління описують двома абревіатурами: FOBA (Fear of Being Alone) — страх бути на самоті, та FOMO (Fear of Missing Out) — страх щось пропустити. Вони ніколи не бачили світу без технологій, тому прагнуть завжди бути на зв’язку і отримувати миттєві відповіді на питання чи коментарі про свою роботу через різні месенджери та додатки.

Покоління Alpha також потрапило в пастку карантину: для них технології є продовженням їхньої свідомості, а соціальні мережі — стилем життя. Щоб задовольнити потреби і очікування цієї аудиторії, освіта повинна вчити людей стійкості та адаптивності. Саме ці навички, вважають експерти, стануть ключовими у постпандемічному світі, адже вони допомагають ефективно протидіяти кризовим ситуаціям. На додачу до креативності, комунікації та колаборації, освіта також має звертати більше уваги на емпатію та емоційний інтелект і навчати людей працювати в міжкультурних та різновікових командах і поєднувати сильні сторони та таланти різних людей.

Освіта як процес стане гібридною: частину часу діти навчатимуться у форматі face-to-face — у класі з учителем, а решту часу вони навчатимуться самостійно онлайн. Таке поєднання офлайн- і онлайн-освіти зробить школу дуже гнучкою на випадок таких криз, але також відкриє нові можливості. По-друге, бюджети країн на освіту будуть скорочуватися. Тож освітянам доведеться працювати з меншими фінансовими ресурсами, ніж було досі. Після карантину професія вчителя не зникне, але мусить суттєво змінитися, вважають експерти. До 2025 року глобальний ринок онлайн-освіти коштуватиме близько 325 мільярдів доларів, а це невідворотно ставить під питання роботу вчителя у світовому віртуальному навчальному просторі. Звісно, значення педагога і надалі буде визначальним, проте мусить змінитися його роль.

Вчитель більше не може дозволити собі бути просто знавцем свого предмета. Відтепер він має стати фасилітатором, який заохочує, координує командну роботу. На додачу до цього вчителі повинні будуть пройти ґрунтовні тренінги з користування цифровими технологіями, щоб їхні віртуальні уроки були якомога більш інтерактивними і залучали всіх до роботи. Зміняться і методи тестування і перевірки учнів: з онлайн-інструментами у вчителя буде значно більше свободи вибору форм моніторингу навичок і оцінювання студентів.

У США близько 1,7 мільйона учнів навчаються вдома, вони були хоумскулерами ще до пандемії. Проте зараз OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) позитивно оцінює тенденцію онлайн-навчання і прогнозує, що багато урядів переглянуть свої уявлення щодо шкільної освіти, а експерти пророкують, що багато сімей зважаться на такий формат навчання для своїх дітей. Українські батьки також напівжартома кажуть, що сприймають карантин як демоверсію хоумскулінгу, тож цілком можливо, що цей прогноз справдиться.

Інший тренд, що може змінити освіту — так зване М-навчання: за аналогією з e-learning, це — M-learning — mobile learning. Сучасні навчальні платформи сьогодні зосереджені на пристосуванні їхнього контенту для М-навчання

Є і позитивні тенденції від карантинних заходів під час пандемії. Ви вже звернули увагу на ілюстрацію з очищенням атмосфери від викидів у Китаї. В Україні від впровадження карантину найбільше виграли служби доставки посилок, пошта, приватні освітні установи та компанії, що надають медичні послуги.

Так, за 6 місяців 2020 року (березень-вересень) податкові відрахування поштових операторів та кур’єрських організацій (крім Укрпошти) зросли на 24% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Зросли податкові відрахування і в “Укрпошти”.

Під час карантину суттєво зросли податкові надходження від підприємств, що працюють у сфері дошкільної, початкової та середньої освіти (на 13%, 17% та 16% відповідно). І це незважаючи на те, що навчальні заклади під час карантину закрилися мало не в першу чергу.

Причиною такого зростання стало зростання популярності приватних навчальних закладів серед українців, особливо після введення дистанційної форми навчання.

Зростання відбулося і в сфері надання медичних послуг. Починаючи з травня поточного року щомісяця держава від медзакладів отримувала на 7-10% більше, ніж торік. Всього за шість місяців цей сектор показав найбільше зростання відрахувань в абсолютних цифрах – на більш ніж 440 млн гривень.

3. Спад виробництва та розповсюдження синтетичного непотребу з Китаю має не лише приспати світову істерію шопінгу, а й створити нові можливості для відродження локального кустарного виробництва, народних ремесел, декоративно-ужиткового мистецтва. Що, у свою чергу, стимулюватиме економіку країн третього світу та покращить екологічну ситуацію на планеті. 

Італійський психоаналітик і філософ Сержио Бенвенуто констатує: “Наслідки цієї епідемії посилять тенденцію, що переважала б у кожному разі і для якої “розумна робота”, робота вдома, уникаючи офісу, є лиш одним аспектом. Дедалі рідше щоранку ми будемо сідати до громадського транспорту, аби потрапити на роботу; все більше і більше з комп’ютером працюватимемо вдома, дім також стане нашим офісом.

А завдячуючи революціям Amazon та Netflix нам більше не треба ходити до крамниць, дивитися фільми в кінотеатрі або купувати книжки у книгарнях: магазини, кінотеатри, книгарні (на жаль) зникнуть, усе робитиметься з дому. Життя стане “безтурботним”, або “домашнім” (нам вже час думати про неологізми). Школи також зникнуть: з подібними до Skipe чи Zoom додатками у гаджетах діти навчатимуться дистанційно. Це узагальнене затворництво, спричинене епідемією (або, радше, намаганнями їй запобігти), стане нашим звичним способом життя”.

Засновниця компанії з прогнозування Trend Union Лідевій (Лі) Еделькорт дивиться на COVID-19 оптимістично, вбачаючи в ньому “карантин споживання”. “Ми маємо бути дуже вдячні за вірус, бо він може бути причиною того, що ми виживемо як вид”, — говорить трендсеттерка. П’ять років тому вона заявила, що світова індустрія моди перетворилася на власну пародію, нині ж Еделькорт прогнозує занепад споживацтва, кардинальний перегляд людством звичок і цінностей, уповільнення темпів виробництва товарів легкої промисловості, нову хвилю трудових реформ, еру яких у середньовічній Європі відкрила бубонна чума.

У будь-якому разі, людство має вийти з пандемії з відмінним рефлексом —  регулярно мити руки та не виходити на публіку хворими. Та розумінням потреби створення для цього умов для всіх. Бо чиста вода, засоби гігієни й ліки — ресурси, досі доступні не всім на планеті Земля.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів. Нагадування теми, навчально-виховної мсти та ступенів її до­сягнення.

VI.    Підбиття підсумків уроку

1. Зробити загальну оцінку класу.

2. Відмітити кращих учнів на занятті.

3. Перевірка ступеня засвоєння нового матеріалу учнями.

Джерела інформації:

https://lb.ua/world/2020/11/10/470232_britanskiy_slovnik_collins_nazvav.html

https://www.youtube.com/watch?v=yAzmtU9Bd2c

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F

https://osvitoria.media/experience/yak-zminytsya-osvita-pislya-pandemiyi-5-prognoziv-svitovyh-ekspertiv/

https://www.youtube.com/watch?v=yAzmtU9Bd2c