КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ»

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАННЯ ПАРАДОКСАЛЬНОЇ  

ГІМНАСТИКИ О. СТРЕЛЬНИКОВОЇ

НА ЗАНЯТТЯХ

ТЕАТРАЛЬНОГО ГУРТКА

 

Методична розробка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

смт Муровані Курилівці

2020

 

 

 

 

Укладач – Євчук Катерина Едуардівна, керівник гуртка «Театральне мистецтво» КЗ «Мурованокуриловецький районний Будинок дитячої та юнацької творчості»

 

Рецензент - Ярмак Діана Ігорівна, методист КЗ «Мурованокуриловецький районний Будинок дитячої та юнацької творчості»

 

Світ навколо нас живий, він дихає, тобто в ньому постійно рухається життєва сила. Дихання світу – це рух енергії. Дихання людини – це теж рух енергії, яку ми вдихаємо разом з повітрям.

Від дихання залежить краса, сила і легкість голосу, багатство динамічних відтінків, музикальність та мелодійність мовлення. Невміння керувати своїм диханням призводить до швидкої перевтоми голосотворчого апарату.

Щоб організувати правильне мовлення, насамперед, треба організувати дихання. Існує безліч методик та практик дихання, які використовують у своїй роботі люди, чия професія пов'язана із голосом. Найбільш популярними є: поверхневе дихання за К.Бутейком, метод Фролова, дихальна гімнастика О.Стрельникової, рідке і глибоке дихання за системою йогів та інші.

В даній методичній розробці приділяється увага саме на використання дихальної гімнастики Стрельникової, яку ще називають парадоксальним диханням. Особливістю і важливою перевагою цієї гімнастики є використання форсованого вдиху і залучення дихального м'яза - діафрагми.

Подана система вправ сприяє не лише розкріпаченню дихального апарату, зняттю емоційних та інтелектуальних затисків, удосконалює володіння фонаційним диханням та розмовним голосом, допомагає досягти вищого рівня дикційної майстерності, а й  сприяє збільшенню опірності імунітету, запобігає розвитку хвороб дихальних шляхів.

         В розробці описано історію виникнення дихальної гімнастики О.Стрельникової, її вплив на організм людини, наведено основний комплекс вправ та надані рекомендації щодо використання даної техніки в роботі.       

Дана методична розробка буде цікавою для керівників гуртків художньо – естетичного напряму та вчителів музичного мистецтва.

       

Методичну розробку розглянуто і схвалено на засіданні методичної ради

КЗ «Мурованокуриловецький РБДЮТ» (протокол №3  від 29.05.2020 року).

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….4-7

РОЗДІЛ І.  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРАВИЛЬНОГО ДИХАННЯ

1.1. Роль дихання в процесі опанування театрального  мистецтва……. 8-9

           1.2. Дихальна гімнастика як складова  правильного дихання…………...10

РОЗДІЛ ІІ.  ПАРАДОКСАЛЬНА ГІМНАСТИКА О.СТРЕЛЬНИКОВОЇ

2.1. Історія виникнення гімнастики О.Стрельникової…………………………..11

       2.2.  Вплив гімнастики О.Стрельникової на організм……………………....12

       2.3. Користь чи шкода? Плюси і мінуси гімнастики Стрельникової…..13-14

       2.4. Основний комплекс вправ дихальної гімнастики………………......15-19

       2.5. Методика виконання та  використання дихальних вправ………......20-22

  2.6. Рекомендації щодо виконання дихальних вправ Стрельникової..........23

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….24-25

Список використаних джерел……………………………………………………..26

Додатки………………………………………………………………………….27-29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сьогодні проблема розвитку творчих здібностей дітей перебуває у центрі уваги багатьох дослідників і педагогів-практиків позашкільної освіти. Адже одним із пріоритетних завдань позашкільної освіти є розвиток дитячої творчості.

Все життя дітей насичене грою. Кожна дитина хоче зіграти свою роль. Серед безлічі засобів впливу на формування особистості дитини важливе місце посідає театр. Цей особливий синтетичний вид мистецтва органічно поєднує в собі художнє слово, драматичну дію, поетику, музику, живопис і літературу. Театр – одна з найбільш наочних, видовищних, яскравих та емоційно насичених форм естетичного відображення дійсності, живий охоронець культурних традицій, «гармонія розуму та почуттів». Він дозволяє вирішити безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов’язаних із:

художньою освітою та вихованням дітей;

формуванням естетичного смаку;

моральним вихованням;

розвитком комунікативних якостей особистості;

вихованням волі, розвитком пам’яті, уяви, ініціативності, фантазії, мовлення (діалогу і монологу);

створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруження, вирішенням конфліктних ситуацій через гру.

Головне − театр розкриває духовний і творчий потенціал дитини і надає реальну можливість адаптуватися їй в соціальній сфері.

Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Дитяча театральна діяльність затребувана в нашій країні як і в усьому світі. Існує безліч дитячих колективів, які займаються цією діяльністю. У театрах діти, здатні до театральної творчості, знаходять, набувають, дізнаються для себе нове, розвивають свої творчі здібності, зокрема спілкування, необхідне для діяльності людини.

В даний час спостерігається великий інтерес до театральної творчості дітей. Це пояснюється декількома факторами:

- бажання дітей самовиразитися, самореалізуватися;

- прагнення до колективної творчості, де дитина може розкрити себе;

- розширення кола спілкування;

- інтерес дитини підкріплюється бажанням батьків.

Заняття дитини в театральному колективі припускають його спільну діяльність з педагогом творчого колективу, який виступає в ролі режисера - постановника вистави.

Результат їхньої роботи - народження вистави. А, в подальшому, і показ його глядачеві, участь в дитячих театральних фестивалях і конкурсах. Ця послідовність відома чи не кожному… Пропрацювавши з дітьми кілька років, я задумалася над тим, як би непомітно для самих дітей, поєднати «корисне з приємним»…, а саме: використати дихальні вправи Олександри Стрельникової під час проведення занять не лише з метою розвитку правильного дихання, а й з користю для дитячого організму.

           За мету своєї роботи я поставила:

1. Детально ознайомитися з методикою О.Стрельникової, підібрати дихальні вправи, адаптувавши їх під завдання, які поставлені перед вихованцями програмою гуртка «Театральне мистецтво».

         2. Впровадити, безпосередньо в практичну діяльність, все істотне в галузі правильного дихання, що можна було взяти з нової і старої наукової і методичної літератури предмета.

3. На основі власних методичних розробок відпрацьовувати на заняттях вміння та навички дихання, а саме: вивчення теоретичного матеріалу у поєднанні з практичними заняттями, маючи на меті навчити вихованців оволодіти технікою мовлення, а саме: дикцією, диханням, голосом, вокалом, орфоепією та логіко-інтонаційними закономірностями; сформувати в дітей найважливіші навички сценічного мовлення (м’якої атаки звуку, правильного дихання, чіткої дикції).

.

 

 

Виходячи з цього, я поставила перед собою наступні завдання:

•         ознайомитись з побудовою і роботою мовно-дихального апарату;
•         опанувати основи постановки правильного дихання  і розглянути шляхи використання елементів дихальної гімнастики О.Стрельнікової;
•         поєднати індивідуальні та групові форми навчання;
•         опанувати з вихованцями необхідні знання та вміння з постановки правильного дихання для роботи на заняттях театральної майстерності;
•         сприяти самостійному використанню дихальної гімнастики в повсякденному житті.

У своїй практичній роботі я намагалася удосконалити освітній процес, зробити його більш зорієнтованим на особистість вихованця, а саме:

•         створити умови для самовираження і реалізації творчого потенціалу вихованців, поєднавши з здоров’яформуючими компонентами;
•         виявити і розвинути обдарованість вихованців;
•         впровадити в життя власну методику навчання, побудовану на узагальненні та адаптації вже відомих методик;
•         спонукати вихованців до прагнення самовдосконалюватися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І.  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРАВИЛЬНОГО ДИХАННЯ

1.1. Роль дихання в процесі опанування театрального  мистецтва

«Світ навколо нас живий, він дихає, тобто в ньому постійно рухається життєва сила. Дихання світу – це рух енергії. Дихання людини – це теж рух енергії, яку ми вдихаємо разом з повітрям».

Вдосконалення процесу дихання поглиблює усвідомлення руху енергії у вигляді відчуттів. Навчитися легко вловлювати сигнали будь-яких емоцій можна лише завдяки досягненню тісної єдності енергії свідомості (ментальної) з енергією дихання (фізичної).

Усвідомлення свого дихання – «прямий шлях до контролю над своїм психоемоційним станом, тому для актора робота з диханням є життєвою

необхідністю».

Душевне хвилювання, неправильна постава, контрольоване дихання з боку великої мускулатури викликають затиски і розлад артикуляційно резонаторної системи.

Від дихання залежить краса, сила і легкість голосу, багатство динамічних відтінків, музикальність та мелодійність мовлення.

Невміння керувати своїм диханням призводить до швидкої перевтоми голосотворчого апарату. Маленьким акторам часто важко виголошувати монологи, швидко, але якісно говорити в діалогах; навпаки, вони змушені робити фізіологічні паузи, які не завжди відповідають паузам логічним і змістовим. Все це пов’язане з нерозвиненим фонаційним диханням, яке є основою народження живого дієвого слова на сцені.

Кого може схвилювати чи переконати монотонне, байдуже ( до теми і слухача) мовлення? Саме «живе, як життя» мовлення є справжнім виявом культури. Культурі мовлення потрібно не стільки вчити, як підводити дитину до розуміння слова, збуджувати інтерес, любов до слова.

До технічних показників виразного мовлення і виразного читання належать: дихання, голос, дикція, інтонація, темп, жест і міміка. Лише  оволодіння кожною складовою техніки виразності мовлення може гарантувати його високу якість.

Для оволодіння фонаційним діафрагмально-реберним (змішаним) диханням необхідно натренувати всі м’язи, які беруть участь у дихальному процесі: діафрагму, нижні черевні і міжреберні м’язи. Саме таке дихання вважається правильним, оскільки воно найповніше насичує легені повітрям, забезпечує еластичну роботу м’язів діафрагми, дозволяє виголошувати тривалі промови. При такому диханні актор не перевтомлює голосові зв’язки, вимовляє слова голосно й виразно.

Теперішнє сьогодення вимагає від нас досконалої мовної техніки, високої мовленнєвої культури, фізичної та психологічної витривалості. Логічно, що і творча освіта потребує створення нових методів роботи над удосконаленням сценічної мови, зокрема, над професійним диханням та голосом.

Сценічне мовлення потребує передусім практичного удосконалення техніки мовлення. Під технікою мовлення розуміємо комплекс теоретично-практичних основ вимови, зокрема, досконале володіння мовленнєвим апаратом, вміння правильно користуватись у педагогічних, навчальних, виховних цілях мовою і мовленням. Техніка мовлення складається з таких елементів:

- дихання - фізіологічна основа мовлення;

- дикція - чітка вимова звуків, складів і слів;

- голос - головний інструмент людини - актора.

Дихання, пов'язане зі звуком, називають фонаційним, з іншою життєдіяльністю організму - фізіологічним. Звичайне дихання, що забезпечує фізіологічний газообмін, здійснюється рефлекторно. Здорова людина вдихає 500-700 см3 повітря при частоті дихання 15-17 циклів за хвилину. При фонаційному - об'єм вдиху зростає до 1500-2000 см3 , або й ще більше. Під час мовлення дихання гнучко підкоряється вимогам артикуляційного апарату і гортані, які формують звуки нашого мовлення .В залежності від того, який звук утворюється і з якою силою він повинен прозвучати, визначається і кількістьповітря, і необхідний йому тиск. Витрати повітря під час промови різних звуків різні. Дихання важливе не тільки для вірного звучання голосу, а й для розбірливості мовлення, для гарної дикції. Справа в тому, що дихання одночасно дає енергію для голосу і виступає у ролі механізму, який автоматично вирівнює силу звучання всіх звуків нашого мовлення. Зміст роботи над диханням полягає в тому, щоб саморегуляцію процесу трьох систем (діафрагма, глотка, артикуляційний апарат) довести до досконалості.

В залежності від того якими м'язами здійснюється дихання, воно поділяється умовно на ключичне, грудне, черевне, нижньореберне діафрагматичне. Останній тип дихання найбільше вигідний для мовлення і дозволяє швидше натренувати чотири якості дихання:

- під глибоким диханням розуміємо нижньореберний діафрагматичний тип дихання;

- оволодіти високим диханням - значить виробити відчуття похилу повітряного потоку вертикально вгору (у голову), а не по горизонталі (по направленню до ротової порожнини);

•         часте дихання - це легкі, швидкі, непомітні добори повітря під час мовленнєвого дійства;
•         під близькістю дихання розуміємо чітку артикуляцію. Цим і пояснюється, що роботу над дикцією називають вихованням близькості дихання.

Дихання – один із головних життєдіяльних актів людського організму, але воно є й основою виголошуваного мовлення. Голос «мовлення» починається з вдихання повітря в легені. Правильне дихання забезпечує чистоту, красу, різноманітність відтінків голосу.

Умови правильного дихання:

 - вдихати повітря через ніс слід вільно, безшумно.

 - починати говорити можна тільки тоді, коли в легені взято незначний надлишок повітря, необхідного для виголошення структурно-логічної частини тексту.

 - не допускати, щоб повітря було витрачене повністю. Витрачати повітря слід економно й рівномірно. Поповнювати запас треба непомітно.

 - пам’ятати, що від глибини вдиху залежить сила видиху, отже – сила  звучання голосу.

       - вдихати і видихати слід безшумно, непомітно для слухача, адже якісний звук утворюється спокійним струменем повітря, що виходить під час рівномірного вдиху і видиху

 

1.2. Дихальна гімнастика як складова  правильного дихання.

Оскільки звуки мовлення утворюються під час видиху, саме його організація є найважливішою при відпрацюванні правильного фонаційного

дихання й голосу, для їх розвитку та вдосконалення. Тому метою тренування мовленнєвого дихання є не вироблення вміння вдихати максимальну кількість повітря, а відпрацювання довготривалого видиху, вміння раціонально витрачати запас повітря під час мовлення. Для цього необхідно привчити м’язи, що беруть участь у процесі дихання й утримують грудну клітину в розширеному стані, не розслаблятися пасивно одразу після вдиху. Розслаблення повинно відбуватися поступово, підкорюючись волі актора.  

       Дихальні вправи не мають бути вправлянням в диханні заради самого дихання, а «готувати інструментарій до дихання, яке буде переносити голос». «Для актора важливо усвідомити, що ритм дихання впливає на ритм емоцій, а ритм емоцій, відповідно, – на дихання. «Змінюючи рисунок дихання, ми можемо перевести себе в будь-який емоційний стан» [1, с. 113]. Якщо дихання збилося, то зіб’ється і думка, і слово, і опанування емоціями глядачів.

Навчитися досконало володіти змішано-діафрагмальним типом дихання в різних положеннях тіла у русі; використовувати його переваги у процесі мовлення, свідомо керувати м’язами дихального апарату; тренувати дихальні м’язи «мовного поясу», проводити тренінг не тільки в статиці, а й під час руху – основні навички, які формуються і у класі сценічної мови. Для відпрацювання мовленнєвого дихання фахівці рекомендують виконувати спеціальні вправи. Зрозуміло, що починати треба з найбільш простих із них, а потім поступово підвищувати рівень їхньої складності.

Дихальна гімнастика – це вправи, спрямовані на тренування дихання. Дихальна гімнастика - це «коридор» для створення гарного фізичного і психічного почуття.

 

 

РОЗДІЛ ІІ.  ПАРАДОКСАЛЬНА ГІМНАСТИКА О.СТРЕЛЬНИКОВОЇ

2.1. Історія виникнення гімнастики О.Стрельникової.

На сьогоднішній день все більше людей приходять до висновку, що ніякі ліки, таблетки, пластичні операції та інші неприродні втручання в природу наших тіл, не здатні так благотворно впливати на них, як ведення здорового способу життя. А це і правильне харчування, і спорт, і застосування різних відновлюють здоров'я технік і гімнастики. Однією з таких є дихальна гімнастика Стрельникової.

Це система вправ, яка свого часу користувалася ​​популярністю в артистів і зірок естради. По ній тренувалися: Алла Пугачова, Софія Ротару, Лайма Вайкуле, Андрій Миронов. І це далеко не повний список!

        Олександра Миколаївна Стрельникова (1912 – 1989 р. р.) – оперна співачка, театральний педагог, автор унікальної дихальної гімнастики.

Олександра Стрельникова народилася  в дуже творчій обстановці. Така атмосфера була в будинку, зокрема, завдяки матері. Вона була викладачем співу в оперно-драматичному театрі Станіславського. Дочка вирішила піти по її стопах і теж стала оперною співачкою, але у долі були на маленьку Сашу трохи інші плани.

Вся справа в тому, що з дитинства вона не відрізнялася занадто хорошим здоров'ям - у неї було хворе серце. Поступово недуга дала ускладнення на дихальну систему дівчини, спочатку вона почала задихатися, а потім і зовсім втратила голос. Ці ускладнення відбулися в уже свідомому віці, коли Олександра була молодою співачкою.

Можете собі уявити яке було їй? Лишається власного робочого інструмента в такому віці? Мама і дочка вирішили не здаватися і будь-що-будь повернути Саші її здатність співати. Вони почали роботу з диханням і, як каже сама Стрельникова: "Так поступово і народився комплекс голосової гімнастики на основі правильного дихання". Спираючись на нього, Олександрі вдалося повернути собі голос і вона пропрацювала оперною співачкою до глибокої старості.

2.2.  Вплив гімнастики О.Стрельникової на організм

Зараз багато дітей хворіє захворюваннями верхніх дихальних шляхів. Батьки часто використовують в лікуванні дорогі препарати, ліки, але мало хто звертається до тренування дихання. 

Гімнастика, розроблена О.Стрельниковою, не тільки відновлює  дихання і голос, але й взагалі благотворно впливає на організм, а саме:

-    відновлює порушене носове дихання;

-    покращує дренажну функцію бронхів;

-    усуває деякі морфологічні зміни в бронхолегеневій системі;

- сприяє розсмоктуванню запальних процесів, розправленню зморщених ділянок легеневої тканини, відновленню нормального крово та лімфопостачання, усуненню місцевих застойних явищ;

-    позитивно впливає на обмінні процеси, що відіграють важливу роль у кровопостачанні, а також і легеневої тканини;

-  налагоджує порушені функції серцево-судинної системи, зміцнює весь апарат кровообігу;

-   виправляє різноманітні деформації грудної клітки та хребет;

-    сприяє відновленню порушених у ході хвороби нервових регуляцій зі сторони центральної нервової системи;

-  підвищує загальну опірність організму, його тонус, покращує нервово психічний стан.

Дихальна гімнастика сприяє також вирівнюванню процесів збудження і гальмування в корі головного мозку, посиленню рефлекторних зв’язків, позитивно впливає на функцію нервово-регуляторних механізмів, що управляють диханням.

У дихальній гімнастиці динамічні дихальні вправи супроводжуються рухами рук, тулуба та ніг. Ці рухи завжди відповідають певним фазам дихання (вдихи часто виконуються при рухах, які стискають грудну клітку).
      Гімнастика допомагає організму самостійно, без допомоги ліків, справитися з різними хворобами.

2.3. Користь чи шкода? Плюси і мінуси гімнастики Стрельникової.

Всі добре знають, що основа мови - це дихання. Без повітря не може утворитись звук, адже не буде сили, яка б примусила голосові зв'язки коливатись. Це як струна у гітарі - зачепиш пальцем, вона коливається.

Існує безліч методик та практик дихання, які використовують у своїй роботі люди, чия професія пов'язана із голосом.

Ми ж зупинимось саме на дихальній гімнастиці Стрельникової, яку ще називають парадоксальним диханням. Особливістю і важливою перевагою цієї гімнастики є використання форсованого вдиху і залучення дихального м'яза - діафрагми.

Заняття полягають в тренуванні короткого, різкого, гучного вдиху через ніс з частотою приблизно 3 вдихи за 2 секунди з наступним абсолютно пасивним видихом через ніс або через рот. Про видих у гімнастиці Стрельникової думати заборонено, організм сам викидає непотрібне і залишає необхідне. Одночасно із вдихом виконуються рухи, що викликають стискання грудної клітки. Це поліпшує носове дихання і активізує роботу діафрагми. У підсумку життєва ємність легень після першого заняття зростає на 0,1-0,3 л, і підвищується кількість кисню у крові. Кора головного мозку насичується киснем, за рахунок чого покращується робота усіх центрів і відбувається саморегуляція обмінних процесів.

У нашій дихальній системі є чотири основні функції: дихати, говорити, співати і кричати. Ця лікувальна гімнастика автоматично відновлює всі функції. А перш за все саме дихання. Особливістю такого підходу є короткий і різкий вдих, який виробляється в той час, як грудна клітка стискається. Це абсолютно унікальна за своєю ефективністю методика, яка не має аналогів у всьому світі.

Елементи системи рухів по Стрельниковій активно задіюють практично всі частини тіла:

•                               стегна
•                               прес
•                               плечовий пояс

Внаслідок чого, організм починає активно потребувати кисню. Різкий вдих при спокійному і пасивному видиху стимулює дихальні процеси всередині всіх тканин і органів. В результаті чого кисень краще засвоюється на клітинному рівні, а ті рецептори в носі, які пов'язують порожнину носа з іншими органами теж починають працювати бадьоріше і краще, благотворно впливаючи на весь процес вдихів і видихів.

Ось тому метод ефективно лікує величезну кількість недуг. Його гідно оцінила свого часу доктор медичних наук, хірург - оториноларинголог Валентина Олександрівна Загорянська - Фельдман. Вона говорила, що більше 30 років спостерігала - який чудовий оздоровчий ефект лікувальна фізкультура Стрельникової надає на співаків і акторів з різними захворюваннями голосового апарату!

Цей спосіб відновлення корисний всім і кожному. В будь-якому віці. Особливо дітям, які часто застуджуються. Вона покращує обмінні процеси, а значить зміцнює весь імунітет.

Якщо детально розбиратися і говорити про користь і шкоду фізкультури Стрельникової, то плюсів тут однозначно більше. Але для деяких людей є і деякі протипоказання, такі як:

•                               висока температура;
•                               внутрішні кровотечі.

У всіх інших випадках, тренування по системі Стрельникової будуть корисними і безпечними.

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Основний комплекс вправ дихальної гімнастики

Погодьтеся, що будь-яка дихальна гімнастика – особлива. Гімнастику Стрельникової  можна назвати ще і парадоксальною.

Дихання під час виконання вправ:

ВДИХ (активний). Носом зробити короткий, активний вдих (краще з шумом). Рот напіввідкритий, на посмішці, зуби не стискати. Ніби нюхаємо повітря. Плечі не піднімати. (Для дітей, якщо їм важко контролювати рот, можна затиснути між зубами олівець, щоб рот не закривався.)

ВИДИХ(пасивний, не думати про нього). Видихаємо через ніс чи рот. Не вип'ячувати живіт, діафрагму.

Основна стійка.Ноги на ширині плеч, носочки злегка зведені на центр («Мишко косолапий»). Можна сісти на край стільця, спина вільна.

1. Вправа «ДОЛОНЬКИ»                                                                                                                                           В.п.: пряма стійка, руки зігнуті в ліктях, долоні ніби звернуті до глядача. дихальний гімнастика стрельникова      На вдих долоні стискаються в кулак, ніби щось хапають.      На видих долоні розкрити.
2. Вправа «ПОГОНИ»                                                   В.п.: пряма стійка, руки зігнуті в ліктях, кисті рук стиснуті в кулаки і притиснуті спереду до поясу.     На вдих різко «струшуємо» донизу руками, кулаки розтиснути, пальці широко розставити віялом в сторони.     Видих: повернутись у вихідне положення.
3.Вправа «НАСОС»     В.п.: пряма стійка, ноги на ширині плечей, руки опустити, злегка нахилитись вперед. Плечі опущені, м'язи спини розслаблені, спина округлена, голова опущена, дивитись донизу. На вдих випрямитись, на видих  повернутись у нахилену стійку. Вправу виконувати легко, без напруження, не прикладаючи зусиль. Кисті рук не опускати нижче колін.
4. Вправа «КІШКА»        Присідання з поворотом.        В.п.:стійка прямо, ноги на ширині плечей, руки опущені. Злегка присісти, повертаючи корпус вправо, кисті рук підняти до рівня пояса.        На вдих: поворот і легкий , ніби скидаючий рух кистями рук. Повернутись у В.п. потім поворот вліво.
5. Вправа «ОБНІМИ ПЛЕЧІ»       В.п.: стати прямо, ноги на ширині плечей, руки зігнуті в ліктях на рівні плечей, кисті звернуті один до одного, пальці злегка зігнуті.       На вдих: обняти себе, на видих - повернутись у В.п.
6.Вправа: «ПОВОРОТИ ГОЛОВОЮ»     В.п.: стати прямо. На вдих повернути голову вправо, а потім без паузи вліво. Ніби нюхаєте повітря спочатку справа, а потім зліва. Видих відбувається довільно між поворотами голови.
7.Вправа «Великий маятник» ("Насос" + "Обійми плечі")  ВП: станьте прямо, ноги трохи вужче ширини плечей. Нахил вперед, руки тягнуться до підлоги - вдих. І відразу без зупинки (злегка прогнувшись у попереку) нахил назад - руки обіймають плечі. І теж вдих. Видих відбувається в проміжку між вдихами сам.Не затримуйте і не виштовхуйте видих!  Вправу "Великий маятник" можна робити також сидячи.
8. Вправа «ВУШКА»        Стати прямо, дивитись перед собою. Нахиляти голову почергово до правого та лівого плеча. Плечі не піднімати, а просто ніби головою показуємо «Ая-яй, як негарно!». Видих відбувається між нахилами голови.
9.Вправа «ПЕРЕКАТИ»       В.п.: праву ногу виставити вперед, ліва знаходиться на крок позаду. Вага тіла рівномірно розподілена на обидві ноги.      Переносити вагу тіла то на праву, то на ліву ногу, роблячи перекати. Коліна згинати і випрямляти легко, м'яко, ніби танцюючи. На вдих присісти на ліву ногу, на видих - повернутись у В.п.       Потім поміняти положення ніг.
10. Вправа «КРОКИ»      В.п.: стати прямо, руки опущені.      Праву ногу підняти, згинаючи в коліні на рівні живота, кисті рук теж сходяться. На видих - випрямитись. Слідкувати, щоб при виконанні вправи спина залишалась прямою!      Так само виконуємо «ЗАДНІЙ КРОК», намагаючись ніби вдарити себе п'яткою.       Вправи слід виконувати в темпі солдатського кроку, не дуже повільно, але й не швидко.
9.«Малий маятник» («Маятник головою») В.п.: станьте прямо, ноги трохи вужче ширини плечей. Опустіть голову вниз- різкий короткий вдих. Підніміть голову вгору - теж вдих. Вниз - вгору, вдих з "підлоги" - вдих з "стелі". Видих повинен встигати "йти" після кожного вдиху самостійно, через рот. Не затримуйте і не виштовхуйте видихи Робити цю вправу можна сидячи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5. Методика виконання та  використання дихальних вправ

Найперше, що рекомендує Стрельникова, - прибрати зайве повітря із верхньої долі легень. Саме надлишок повітря, який утворюється, коли дихання неправильне (ключичне, коли піднімаються плечі), і шкодить голосовим зв'язкам, бо створюється форсований звук, надлишок повітря безжально б'є по зв'язкам.

Досягти цього можна саме швидким, різким вдихом через ніс, який є основним у вправах даної гімнастики.

Основні вимоги при виконанні гімнастики - думати, тренувати і рахувати тільки вдихи.

Вік для занять гімнастикою необмежений - від дітей 3-4 років до самого зрілого.

Заняття повинно займати не більш 30 хвилин.

Першого дня слід виконати 3 вправи і щодня додавати по одній новій вправі, поступово оволодіваючи повним комплексом дихальної гімнастики.

Оскільки,  ми використовуємо дихальну гімнастику Стрельникової під час проведення занять театрального гуртка, дані вправи намагаємося обіграти.

Наприклад, виконуючи вправу «Повороти головою» пропонуємо принюхатися і передати емоціями той стан, що виникає при вдиханні приємних ароматів та не зовсім.  

Якщо слідувати головним принципам, то вдих і видих за цією методикою, потрібно робити тоді, коли рухи, які передбачені в цьому комплексі, ускладнюють пропоновану в цей момент форму дихання.

Наприклад, вправа на стиск грудної клітки (нахиляється вперед, руки зводимо перед грудьми і ін.) – вдих. А при її розширенні, мається на увазі, грудної клітини (випрямлюємося після нахилу, розводимо в сторони руки), навпаки – видих.

Черговий принцип дихальної гімнастики Стрельнікової – при вдиху рот повинен бути закритий. Але губи потрібно стискати не сильно. Вони повинні бути трохи розслабленими.

При вдиху не можна напружувати лицьові м’язи, виставляти живіт, плечі піднімати або розправляти грудну клітку. Кількість повітря, яке ви будете набирати, має бути маленьким. У кожного норма своя. Встановити її можна тільки розсмакувавши таке дихання.

Коли при вдиху і видиху ви не будете відчувати дискомфорт або запаморочення, означає це ваша норма.

Починати можна мінімум з 2-ох таких вдихів – видихів. Кількість їх виростати має в геометричній прогресії: 2 – 4. Далі: 8 – 16 – 32 і т. Д. Спочатку вправи робимо до того моменту, коли відчуємо дискомфорт. 

Рахувати свої вдихи – видихи можна під мотиви пісень чи віршів. Так, наприклад, «Жили у бабусі два веселі гусі»  – це 8 вдихів. 

        Діти більш охоче виконують дихальну гімнастику, якщо вона йде в музичному супроводі. Весь комплекс необхідно перетворити на гру. Всі основні правила виконання вправ даються в ігровій формі. Наприклад, для тренування гранично активного і галасливого, різного і короткого вдиху можна дати дітям ігрові завдання: «Гаром пахне! Звідки? Тривога! Нюхайте!» або «Нюхайте швидко, як оплеск в долоні!», «Накачуйте легені, як шини!» і так далі Всі вправи мають ігрові назви, наприклад, «Кішка», «Насос» і так далі.

Для виконання дихальної гімнастики необхідна мотивація. У дітей молодшого шкільного віку відсутня мотивація збереження і зміцнення власного здоров'я, тому ввідна бесіда про важливість цих вправ може бути така: «Діти! Наші пращури, що жили в печерах, щомиті нюхали повітря: «Хто може з'їсти мене? Кого можу з'їсти я?» Так роблять всі дикі тварини. Інакше – не вижити, тому що лише нюх допоможе виявити ворога, що заховався. І ми тренуватимемо вдих предків, різкий, як оплеск в долоні. А видих виконуємо самостійно, ми не звертаємо на нього уваги».

Вміст дихальної гімнастики потрібно періодично оновлювати за рахунок різноманітності виконуваних вправ. При цьому усувається нудьга і підвищується інтерес до зарядки. Як показала практика, діти швидко засвоюють комплекс дихальної гімнастики і надалі виконують його з великим задоволенням, виявляючи емоційний підйом.

Важлива умова ефективності такої гімнастики в тому, що її потрібно виконувати регулярно, без перерв. Тому переконуємо дітей робити вправи комплексу і у повсякденному житті.

Викладацькі методи

Викладацький метод, який я використовую складається з 3-х основних факторів:

1. Словесне пояснення.

2. Показ  (емпіричний метод).

3. Підбір відповідного навчального матеріалу (вправ, у т.ч. дихальних, художніх творів з текстом тощо).

Дотримуюсь методики викладання відповідно до індивідуальності кожної дитини, гнучкої, винахідливої, цікавої і доступної для їх розуміння та можливостей.

Особливу увагу приділяю відбору  вправ, їх підбір повинен бути завжди раціональним, суворо цілеспрямованим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.6. Рекомендації щодо виконання дихальних вправ Стрельникової

 

При виконанні вправ обов’язково потрібно дотримуватись основних рекомендацій:

1.              Стежити за правильним диханням. Вдих повинен бути швидким і гучним . Видих ж, навпаки, – майже безшумний і повільний.
2.              При видиху вичавлювати повітря з легенів, він повинен виходити самостійно.
3.              Сконцентрувати всю увагу тільки на вдиху, про видих забути.
4.              Вдих робиться носом, а видих ротом.
5.              При вдиху губи повинні бути зімкнуті, але не затиснуті.
6.              Після 8 вдихів необхідно зробити перерву мінімум на 3-5 секунд.
7.              Плечі розслаблені, а під час вправи не піднімають вгору.
8.              Рухи виконуються під час вдиху.
9.              Спочатку рахунок виконується на 8, потім на 16 і 32 .

Комплекс починається з розминки «долоньки», яке потрібно засвоїти в перший день. Разом з ним потрібно вивчити вправи «погончики» і «насос». 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

ХХІ століття давно стало часом технологічного розвитку. У молоді значно погіршується здоров’я через самі різні проблеми. Зараз серед школярів  більше вітається розумове навантаження, а фізкультури в житті дітей стає все менше і менше. Від цього рухова активність підростаючого покоління значно зменшується, що призводить до нових проблем зі здоров’ям і це коло замикається. Але ці зміни в життєдіяльності представників сучасної молоді обумовлені часом, в якому вони проживають. Звідси випливає дуже простий висновок: до будь-яких обставин завжди можна і потрібно підлаштуватися. Тим більше що є безліч простих вправ.

Подана система вправ сприяє не лише розкріпаченню дихального апарату, зняттю емоційних та інтелектуальних затисків, удосконалює володіння фонаційним диханням та розмовним голосом, допомагає досягти вищого рівня дикційної майстерності, а й  сприяє збільшенню опірності імунітету, запобігає розвитку хвороб дихальних шляхів.

Використання стрельниковської гімнастики на практиці показало, що спектр її дії дуже широкий, вона виліковує багато хвороб організму. І навіть офіційна медицина це сприйняла, як факт. Багато людей театральних професій, акторів та співаків, вчителів, режисерів та політиків із великою вдячністю згадують методику Олександри Стрельникової і передають знання та практику своїм учням.

Доцільність з точки зору педагогіки повністю виправдана хорошими результатами. Причому застосування дихальної гімнастики не вимагає додаткових грошових витрат. Навіть фахівців залучати не потрібно. Все, що необхідно від викладачів це наявність часу на вивчення програми і сконцентрувати увагу дітей. Все це доступно і без будь-яких складнощів.

Важливо: дихальна гімнастика є хорошим тренуванням мовного апарату і показана дітям, які страждають мовними порушеннями, наприклад, заїканням. Уміння правильно дихати допомагає розслабити мовні центри та сприятливо позначається на мовлення дитини.

Позашкільну освіту називають ще неформальною освітою , хоча саме в позашкіллі діти мають змогу чи не найбільше розкрити свої можливості, показати свої здібності та таланти, а заразом, навчитися чомусь неординарному,  розширити  свій світогляд, здобути вміння та навички, які допоможуть у подальшому житті.  Як керівник театрального гуртка намагаюся дати своїм вихованцям той багаж знань, умінь і навичок, який в подальшому допоможе їм в житті. Зокрема, це і використання елементів дихальної гімнастики О.Стрельникової.

Маючи за плечима досвіт  двадцятишестирічної роботи з дітьми, глибоко переконана, що здоров’я вихованців – це найголовніше. І якщо використані вправи дихальної гімнастики допоможуть бодай кільком дітям, я буду цьому дуже рада!

День за днем, рік за роком ми відкриваємо для себе світ, шукаємо себе у різноманітності відносин, самостверджуємося. І так хочеться, щоб з кожним кроком свого життя ми почували себе комфортно і впевнено, і щоб нічого  не ставало цьому на заваді.

Кожен з нас впевнено крокує до своєї мети. Хоча ця мета у кожного своя, моя робота - неординарний підхід і створення умов для розвитку особистості,  творчої самореалізації. Сподіваюсь, вона допоможе моїм вихованцям стати кращими, набути життєвий досвід, навчитися любити і поважати оточуючий світ і себе в ньому, нести по життю незгасиму іскру творчого неспокою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Мусієнко О.В., Крапівіна К.О., Стрельченко В.В., Яремчук Ю.Я. - Вплив занять дихальною гімнастикою за методиками О.Стрельникової і К.Бутейко на фізіологічний стан дихальної системи. - Дрогобицький ДПУ ім.І.Франка, Львівський національний університет ім. І. Франка, 2002.

2. Вишнева Т. Стрельникова, Вилунас, Бутейко. Лучшие дыхательные практики для здоровья. Полный спавочник здоровья. – 2014. – 155с.

3. Коленко А. В. – Формування навичок професійного фонаційного дихання на основі методичних прийомів та комплексної системи вправ у класі сценічної мови. - Освітній дискус, Випуск 5, с 96-107

4. Работнов Л. Физиология дыхания. М., 1998.

5. Стадніченко, НВ., 2010. - Формування навичок сценічного мовлення у

майбутніх акторів. - Вісник Запорізького національного університету, серія

Педагогічні науки, № 1, c. 92-96.

6. Щетинін М.Н. Дихальна гімнастика Стрельникової. - М.: ФиС, 2002. - 200с.

 

https://www.youtube.com/watch?v=bdeLwRbd4N4&feature=emb_rel_pause

https://www.youtube.com/watch?v=d3VRNskkp6Q

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Чотири правила для досягнення успіху

Правило перше:

– думаємо стривожено: «Пахне гаром, тривога!». Одночасно шумно і різко, на всю кімнату нюхаємо повітря, немов собака напала на слід. Намагаємося робити це якомога природніше, щоб досягти результату.

Груба помилка – робити глибокий вдих (тягнути його), щоб набрати при цьому побільше повітря (кисню).

Дихання по Стрельниковій рекомендує робити завжди короткий, як укол, вдих – активний і природний, при цьому ми думаємо тільки про вдих.

Правило друге:

– запам’ятайте, що видих – це результат вдиху. Засвоївши це правило, ми не заважаємо видиху йти після кожного виробленого вдиху – хоч греблю гати, як завгодно, але краще не носом, а ротом.

Ми не допомагаємо видиху, а тільки мислимо: «Пахне гаром! Тривога! ». Ми спостерігаємо за тим, щоб вдих йшов одночасно з рухом.

Висновок другого правила: стежимо уважно за одночасністю вдихів з рухами тіла, не заважаючи йти мимовільно видиху.

Правило третє:

– ми повторюємо вдихи так, немов намагаємося накачати шину (камеру, кульку). Під час накачування легенів, як шини, ми входимо в темп і ритм улюблених танців і пісень.

Музиканти знають, що фрази танців і пісень йдуть на 8, 16 і 32 удари. Це означає, що такий рахунок має фізіологічне бґрунтування, тому ми тренуємо вдихи і руху на відмітках 2, 4 і 8.

Правило четверте:

– робимо поспіль таку кількість вдихів, скільки можемо зробити легко в цей момент. Після тритижневого  тренування ми можемо перейти на більшу кількість вдихів, якщо при цьому відчуваємо себе легко.

 

Додаток 2

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Виконувати дихальну гімнастику зовсім нескладно, до того ж, якщо проводити дихальну гімнастику у формі гри, то вийде подвійний ефект.
Дихальна гімнастика дуже корисна для організму дитини: вона покращує обмін кисню по всьому тілу, стимулює роботу шлунка і кишечника, серцевого м’яза. Крім того, якщо ваша дитина відрізняється гіперактивністю, то завдяки дихальній гімнастиці, вона навчиться розслаблятися, заспокоюватися. Важливо правильно підійти до самого процесу виконання вправ і результати вас вразять.

Як правильно виконувати вправи дихальної гімнастики? Чи знаєте ви, як насправді потрібно дихати? Вдих повинен проводитися через ніс, а видих через рот. При вдиху, стежте за тим, щоб плечі не піднімалися, важливо зберігати спокійне положення тіла. На видиху, слід довше і більш плавно видихати повітря, щоб щоки дитини не роздувалися, простежте за цим.
При правильному виконанні вправ, дихальна гімнастика приємна і приносить задоволення. І ще, якщо ви помітили, що дитина часто дихає або зблідла – припиніть вправу, так як, швидше за все, це наслідок гіпервентиляції легенів. Панікувати не варто, просто виконайте ось таку вправу разом з дитиною: складаємо ручки, як при вмиванні водичкою і занурюємо в них личко дитини, при цьому робимо глибокий вдих і видих. Повторюємо 2-3 рази і посміхаємося. Все в порядку!

Тепер перейдемо безпосередньо до самих вправ. Для діток ефективними і корисними будуть ось такі вправи:

Повітряна кулька. Запропонуйте дитині лягти на підлогу і покласти руки на животик, уявивши, що у нього замість животика – повітряна кулька. Тепер повільно надуваємо кульку, тобто животик, а після того, як мама грюкне в долоні (через 5 секунд) – кульку здуваємо. Виконувати цю вправу можна разом з малюком, повторюючи 5 разів.

Хом’ячок.  Це вправа дуже подобається дітям. Адже вона проста і дуже весела. Запропонуйте малюкові зобразити хом’ячка, надувши щічки і пройтися так 10 кроків. Після чого, повернутися і ляснути себе по щічках, таки чином випустивши повітря. А потім пройти ще кілька кроків, дихаючи носом, як би винюхуючи нову їжу для наповнених щічок. Повторіть кілька разів. Сміх і веселощі – гарантовано.

Носоріг. Представляємо себе носорогом, який дихає по черзі через одну ніздрю.

Курочка. Малюк сидить на стільці з опущеними руками, потім робить швидкий вдих і піднімає ручки до пахв, долонями вгору, зображуючи крила курочки. На видиху, крильця опускаємо, повертаючи долоні вниз.

Водолаз. Запропонуйте дитині позмагатися з вами, уявивши. Що ви опускаєтеся на дно океану, як справжні водолази. Наскільки він зможе затримати дихання?

Для дітей дихальна гімнастика стає грою, яку можна знайти скрізь. Наприклад, у кафе, де можна побулькати в склянку з соком через трубочку. Не поспішайте лаяти дитину, фахівці стверджують, що це чудова вправа для дихання. Важливо, щоб дитина при бульканні не надувала щоки, а губи тримала в одному, нерухомому положенні. Крім цього, купіть дитині мильні бульбашки – це теж відмінна гра і тренування дихальної системи. У рухливих іграх, використовуйте звукові вправи, такі як клич індіанців (прикриваючи рот рукою, видаємо будь-які голосні звуки). Насправді, ідей для ігор з елементами вправ дихальної гімнастики – безліч. Все залежить від вашого ентузіазму та бажання.

Бажаю вам і вашій дитині, відмінного здоров’я у поєднанні з веселими іграми!