Патріотичне виховання під час дистанційного навчання на уроках української мови

Патріотичне виховання під час дистанційного навчання            на уроках української мови

У зв’язку зі повномасштабним вторгненням Росії, в Україні оголошено воєнний стан Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» [2]. Не втрачаючи  відчуття приналежності до єдності подій в  умовах воєнного стану заклади загальної середньої освіти стають  осередками, що надають можливості  дітям отримувати не лише знання, але й психологічну допомогу та підтримку. Наразі дуже   важливо налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і безпечним для учнів та вчителів, правильно  організувати роботу  школи та проведення уроків. Українська мова – це національний феномен, на тлі повномасштабного вторгнення Росії. Мова ідентифікує українців та виступає синонімом до значення «ідентифікації». Вона ідентифікує кожного українського громадянина, національно-патріотичне виховання, громадянську позицію та свідомість.

У листі Міністерства освіти і науки України від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу» [3] вказано  на необхідність організації навчання учнів у закладах загальної середньої освіти за дистанційною формою. Дистанційна форма організації навчально-виховного  процесу в умовах війни є найбезпечнішою. Застосовуючи технології дистанційного навчання треба наголосити учням про умови співпраці на різноманітних онлайн-платформах для спільної діяльності та взаємозв’язку. Проводячи уроки в онлайн форматі потрібно надавати учням можливість спілкування, висловлення особистих думок та заохочувати до активної співпраці.

Актуальними є електронні ресурси, які систематично можна використати на уроках української мови у процесі дистанційного навчання.

Електронні варіанти підручніків для тих, хто наразі за кордоном, на окупованих територіях або в місцях прихистку розміщені на  на сайті ІМЗО (https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/).

– спілкування у месенджерах (Telegram, Mesenger, Viber);

– робота з онлайн-ресурсами (наприклад, На урок, Всеукраїнська школа онлайн, Всеосвіта, LearningApps.org,  тощо);

– виконання дітьми вправ та завдань, що передбачають психологічне розвантаження, техніки врегулювання емоційного стану тощо.

Якраз сучасні методи надають можливість творити навчальне середовище, в якому теорія і практика опановуються одночасно, а це надає змогу учням генерувати характер, формувати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; породжувати критичне мислення; виявляти і втілювати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес налагоджується так, що учні відшукують зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають нестандартні рішення, мають змогу зробити «відкриття», продукують свої власні ідеї та думки за допомогою різнобічних засобів; навчаються співробітництву.

Таблиця 1

Широкомасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року міжнародний терорист Путін і його оточення назвали спеціальною військовою операцією щодо захисту російськомовного населення від нацистів, фашистів, українських націоналістів, які, нібито, захопили владу в Україні, переслідують росіян і російськомовних громадян, не даючи їм змоги вільно розмовляти російською мовою.[1] Російський президент готовий знищити українську культуру, думаючи, що її більше не існує.

Рис. 1;

 Тому першочерговим завданням вчителя є за допомогою різних  засобів та методів робіт, як наприклад написання есе чи поезій робота демонструвати патріотизм та гідність в контексті війни, що притаманний українцям. Це потрібно для збереження української ідентичності та громадянсько-патріотичної активності, що актуально в умовах війни. Розпочинаємо вірш рядком: В той день, коли закінчиться війна. Учні доповнюють своїми римами та продовжують вірш.

В той день, коли закінчиться війна,

я буду голосно сміятись,

Сягну думками до Дніпра,

Я можу більше не боятись.

Зберу букет червоних айстр,

Покладу їх в честь перемоги.

Щоб більше рашиський чугайстр

Не отримав української свободи.

Я помолюся за солдат,

тих хто помер, не повернувся

Держава зазнала стільки втрат,

Море сліз пеленою згорнулось.

Про «Хвилину мовчання» для учнів. Кожною дією, яку ми пропонуємо дітям, кожним досвідом, в який ми їх запрошуємо – ми можемо робити їх більше глибокими, усвідомленими, сприяти їх зростанню та близькості один з одним. А можемо зробити формальністю і знецінити.

Для того, щоб «Хвилина мовчання» – набула для дітей сенсу, щоб вона стала усвідомленим проживанням, а не «відпрацюванням», щоб не посилювати тривогу, а зробити досвідом, коли дитина відчуває свій внесок в загальну силу:

- Спочатку запропонувати дітям подумати, як ми можемо виражати свою вдячність і шану тим, хто за нас бореться, важливо, щоб вони самі пропонували (слова, листівки, молитви, подяка, покласти руку на серце, садити дерева, поводитися гідно, говорити українською, знати історію...).

- Потім обережно говорити, про те, що нам потрібно пам'ятати тих, хто боровся за нас, хто загинув, хто став жертвами війни – це наша можливість вшанувати їх життя – для цього і є хвилини пам'яті. Хвилина мовчання. Хвилина нашої уваги і шани. [3 ]

- Важливо запропонувати, чим вони всередині себе можуть наповнити сей важливий час: в цю хвилину ви можете всередині себе сказати «дякую». Можна сказати, я вас не знаю, але в пам’ять про вас наповню своє життя чимось чесним і добрим, можна запалити свічку пам’яті. Можна включити безпечну лед-свічку «сили» і передавати її по колу. Можна обійнятися і уявити купол сили над всіма.

- Можна запропонувати дітям (кожній групі дітей) – створити свої слова, які, можливо, вони будуть промовляти. Але це мають бути слова «про життя», про силу. Про Перемогу. Це можуть бути слова – Слава Україні! – Героям Слава!

Якщо дія усвідомлена  – вона стає важливим досвідом сили.

- Думаю про те, що якщо ми щось пропонуємо дітям, воно має бути для нас самих органічним, щирим.

- Багато дітей втратили близьких, вони можуть бути в гострому стані, а торкання цієї теми може спровокувати емоційну реакцію – і нам важливо бути готовими надати їм підтримку. (саме тому, я пропонувала дії для всіх, щоб дитина не залишалась на самоті із своїми почуттями)

- Ми ж розуміємо, що для дитини молодшого віку, та для віку молодшої школи – хвилина, коли вони мовчать, хвилина без можливості рухатись – це, сам по собі, складний досвід, що буде викликати супротив. І буде змінювати ставлення до сенсу Вшанування.

Зараз на часі сам час –

Кожна наступна хвилина,

Кожна безпечна мить

На нитці життя мов перлина.

ЗСУ, ви збережіть!

Є такий тест для дорослих – скільки суб’єктивно для людини триває хвилина (коли людина мовчить і не займається скерованою діяльністю). Чим більше рівень тривоги, тим більше змінюється відчуття часу (хвилина «минає» набагато швидше). Зараз можливість витримати напругу «мовчанням, паузою» – стала для дітей та дорослих ще складнішою, (і це, в принципі, потрібно тренувати, бо це напряму стосується і можливості взагалі витримати напругу та невизначеність).

З метою активізації національно-патріотичного виховання є участь учнів у Всеукраїнськиї конкурсах: «Війна за свій шлях», «Війна очима дітей», Всеукраїнський конкурс на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського і т.д.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – – №30. – ст.141. (дата звернення: 01.04.2022 р.).

2. Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (дата звернення: 01.04.2022 р.).

3. Лист Міністерства освіти і науки України від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу» (дата звернення: 01.04.2022 р.).

4. О. Кононенко Організація освітнього процесу під час вивчення української мови та літератури в умовах воєнного стану.