Патріотично – практичний проект «Історія Збройних сил України»

      Патріотично – практичний проект

           «Історія Збройних сил України»  

 

 

                 Актуальність

 

   Протягом всієї багато вікової історії нашої Батьківщини народ вище за все цінував вірність Вітчизні, мужність, і відвагу героїв, які боролися за торжество добра і справедливості. Батьківщина має багату історію, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася.

   Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам’ять про всіх, хто відстоював незалежність держави. Знати нашу історію, дбати про її збереження і вчитися на прикладах мужніх героїв любові до Батьківщини і волі – то основне наше завдання.

   Підростаюче покоління має низький рівень патріотичної свідомості, демонструє байдужість до соціальних проблем, не бажає служити в лавах армії України. Тому задача даного проекту полягає в тому, що прослідкувавши  шлях утворення та формування української армії, яка є одним із  основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави,  учні зберегли історичну пам’ять нашого народу, зрозуміли, що захист незалежності та територіальної цілісності рідної землі в усі часи був покликанням та обов’язком справжніх чоловіків.

    На наших військових покладена священна місія – боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу.  Сила та  міць української держави – у єдності армії та народу. Українська армія стає національною гордістю, гарантом стабільності та безпеки України.

 

 

 

 Мета проекту:

 

   Навчальна: розширити знання учнів про славні традиції  українського війська, що беруть початок ще з часів Київської Русі та Запорізької Січі, про  героїчні сторінки періоду ХХ століття; ознайомити учнів з новими маловідомими історичними фактами Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр., Афганської війни 1979-1989 рр.;

   Розвиваюча: розвивати вміння виступати із повідомленням перед аудиторією, образне мислення, артистичні здібності в декламуванні поезій; формувати вміння аналізувати історичні події минулого, вміння висловлювати власну точку зору; сприяти розвитку мотивації, спрямованої на підготовку себе до захисту Вітчизни;

    Виховна: сформувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого нашої Батьківщини; розвивати громадську активність в житті власної країни та відповідальність за краще та мирне життя нашої держави:  брати за приклад подвиг людей старшого покоління; виховувати патріотичні почуття , гуманізм, любов до України та свого народу , до його історичного та героїчного минулого; пошану до ветеранів.

 

 Завдання проекту:

 

     Через використання науково – популярної літератури, кадрів фільмів, спілкування з свідками подій Великої Вітчизняної війни, читання віршів, вивчення та виконання пісень, створення малюнків, плакатів розширити знання учнів про героїчну історію Збройних сил України, відкарбувати в їхній пам’яті імена найвідоміших мудрих полководців, організаторів народного війська.

 

 

 

Очікувані результати:

 

 - забезпечення єдності навчання, виховання і психологічної підготовки учнів до захисту Батьківщини;

 - формування компетентної особистості, орієнтованої на загальнонародні традиції, з усвідомленою громадянською позицією;

- формування уявлення учнів про обов’язок, мужність, героїзм;

 - формування компетентної особистості, орієнтованої на загальнонародні традиції, з усвідомленою громадянською позицією;

-  почуття захоплення і гордості подвигами українських людей, здійсненними в роки війни і в мирний час;

-  самовиховання в формуванні моральної стійкості, мужності, почутті  обов’язку і відповідальності перед Вітчизною;

-  прагнення виховувати в собі волю, цілеспрямованість, моральну красу.

 

 

Термін виконання проекту:короткостроковий ( місяць).

Вид проекту:колективно – творча справа.

Тип проекту:груповий.

Місце реалізації проекту: Тульчинська школа-інтернат-ліцей.

Цільова група: ліцеїсти 11 класу

Учасники: учні, бібліотекар, вихователь, ветерани різних поколінь,

Оцінювання: самооцінювання та взаємооцінювання.

Шляхи реалізації:

• проведення доброчинних заходів, акцій «Ветеран поруч», « Від серця до серця»;
• залучення учнів класу до волонтерства;
• надання практичної допомоги ветеранам, самотнім людям, інвалідам;
• організація зустрічей з ветеранами;
• екскурсія до краєзнавчого музею міста Тульчина, пам’ятних місць;
• участь у святкових заходах, присвячених Дню Збройних сил України.

План реалізації:

  І. Підготовчий.

        1. Визначення та обговорення з учнями теми та завдань проекту.

        2. Розроблення чіткого плану і підготовка учнів до роботи над проектом, визначення основних шляхів досягнення мети.

        3.   Створення організаційних груп для впровадження проекту.

         4. Матеріально-технічне забезпечення.

ІІ. Основний.

    1. Вивчення науково-популярної літератури, друкованих видань, інтернет-ресурсів; пошук, накопичення, систематизація і опрацювання інформації.

    2. Проведення акцій милосердя «Поруч з тобою живе людина похилого віку».

    3. Організація та проведення екскурсій « Пам’ятники розповідають».

    4. Екскурсія до краєзнавчого музею.

    5.Конкурси малюнків, плакатів.

    6. Шефська робота – допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни.

ІІІ. Підсумковий.

1.  Презентація проекту.
2. Оцінка проектної діяльності.

Етапи роботи над проектом:

 

1. Провели пленарне засідання.  Визначили мету й напрямки роботи. Розробили план дій.
2. Об’єднались у групи ( по 5 учнів) та розподілили обов’язки між групами.
3. Провели дослідження за наведеними нижче напрямками:

• Пошуковці ( готували огляд проблеми, збирали матеріал).

                        Березовський І.

                        Давискіба Р.

                        Гайдук Б.

                        Красюк І.

• Кореспонденти(проводили інтерв’ю з ветеранами різних поколінь, військовослужбовцями).

      Боднар С.

      Городецький В.

      Сліденко О.

      Главацький О.

      Кокан Д.

• Художники( провели конкурси малюнків, плакатів)

      Карасевич С.

      Драчинський В.

      Таран Ю.

      Томашенко О.

      Венгер С.

• Волонтери(організовували доброчинні акції, надавали практичну допомогу ветеранам).

      Лівіцька В.

      Валігурський О.

      Алєксандров М.

      Гриневич Ю.

4. Під час  збору інформації проводили  її аналіз, робили певні  висновки.
5.  Оформили звіт. Підготувалися до презентації.
6. Провели обговорення та оцінили свою роботу .

 

Критерії оцінки:

• Практична спрямованість.
• Пізнавальність.
• Необхідність даних знань в житті.
• Змістовність.

 

 

   Висновок

      Працюючи над проектом учні створили для себе такі умови, в яких вони самі хочуть працювати. Основним успіхом проекту я вважаю те, що учні стали більш самостійними, відповідальними, творчими особистостями, з вже добре помітними в них лідерськими задатками.

      Головним результатом проекту, на мою думку, є те, що діти отримали можливість проявити себе в тій галузі діяльності, де вони бажають. Виявилось, що діти вміють проектувати краще , ніж дорослі. Для цього лише необхідно створити певні умови.

      Учні так захопилися проектною технологією, що запропонували власні проекти , які тісно пов’язані з основним проектом «Історія Збройних сил України» й відповідає основним напрямкам роботи в колективі.

 

 

 

 

 

                 Презентація виховного заходу

                                                        до Дня Збройних сил України

      « Вітчизна слави й доблесті край»

Мета: Ознайомити учнів із історичним минулим українського війська, що бере початок ще з часів Київської Русі та Запорізької Січі, із героїчними сторінками періоду ХХ ст..; формувати вміння аналізувати історичні події минулого, вміння висловлювати власну точку зору; виховувати почуття патріотизму, людяності, любові до своєї Батьківщини, до свого народу, до його історичного та героїчного минулого.

                                                     Епіграф:      Воїне, лицарю славний,

                                                                                                                 Ти  зброю тримаєш в руках,

                                                                                                                 Щоб на нашу країну-державу

                                                                                                                  Злий не позарився враг.

                                                                                                                  Будь мужній і будь достойний

                                                                                                                  Ти слави своїх батьків,

                                                                                                                  Відважний вкраїнський воїне,

                                                                                                               Нащадку славних віків.

 

Форма проведення: літературно – музична композиція з елементами                       історичної розповіді.

 Оформлення: святково оформлена зала, символіка України, квіти, музичний супровід, елементи презентації,  карта України, портрети захисників України, виставка малюнків,плакатів, книг «Ми твої сини,  Україно!»

Обладнання: технічні засоби( ноутбук, проектор, мультимедійна дошка), фонограми пісень та мелодій, уривки з документальних фільмів,  фото слайди, музичне устаткування.   

 Учасники: ветерани війни, учні школи, педагогічний колектив.

Час і місце проведення: 5 грудня. Шкільний актовий зал.

Тривалість заходу: 35- 45 хв.    

1. План підготовки:

 

• Збір матеріалу та підготовка загального сценарію.
• Визначення творчих груп.
• Запрошення ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території Афганістану, військових Збройних сил України.
• Підготовка мультимедійних презентацій та підбір кадрів фільмів.
• Репетиція окремих блоків сценарію та підбір костюмів.
• Перевірка готовності технічних засобів.
• Підготовка виставки малюнків, плакатів, книг.
• Виготовлення оголошення про проведення заходу.
• Оформлення сцени та залу.
• Визначення чергових.           

 

2. План проведення заходу:

 

• Вступне слово вихователя;
• Слайд-шоу «Передісторія виникнення української армії»;
• Виступи ведучих;
• Декламування вірша «Чую, Україно!...», « Над Хортицею», «Бій під Крутами»;
• Документальна хроніка початку ВВв « Вставай, країно зоряна!»
• Декламування вірша « Вічна слава герою…»
• Виступ ветерана ВВв 1941-1945рр.
• Документальна хроніка Афганської війни 1979-1989 рр.
• Виступ учасника бойових дій в Афганістані;
• Відеоролик «Давай за життя!» група «Любе»;
•  Хвилина мовчання;
• Виступ офіцера Збройних сил України;
• Відеоролик  «Погони» групи «Браття» ;
• Документальний фільм « На варті Незалежності»;
• Заключне слово вихователя.

 

3. Основний зміст відкритого виховного заходу

                                             «Вітчизна слави й доблесті край».

 

                             Хід заходу                                                            

Вихователь

Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України.

Не зважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть.

  Зі зброєю в руках  починали наші предки історичне минуле, тоді, коли організовували свою державу над Дніпром та зазначували її кордони від Чорного моря до північних лісів, від Карпат до Кавказу.

Зброєю захищалися   від  татаро – монгольської навали і не одне сторіччя грудьми заслоняли Європу від нашестя варварів, боронилися від нападів турків та поневолення поляків. А козацькі походи Чорним морем до Туреччини здобули нації лицарську славу.

Українські січові стрільці, Галицька армія ,армія української народної республіки,українська повстанська армія, збройні сили України – так в свій час називалося українське військо, яке було призване боронити націю. Усі виконували свій обов’язок, кров’ю свідчили про право нації на свою державу.

Бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Великої Вітчизняної війни. І сьогодні солдати і офіцери Збройних сил України гідно продовжують традиції своїх дідів та прадідів.

Сьогодні в нашій залі присутні люди різних поколінь, ті, хто захищав свою землю під час Великої Вітчизняної війни, ті, хто служив ще в лавах Радянської армії, ті, хто несуть сьогодні свою бойову службу в Україні, оберігаючи кордони Батьківщини. І ті, кому ще доведеться виконувати свій громадянський обов’язок у недалекому майбутньому.

Дозвольте представити їх:

  Ветеран Великої Вітчизняної війни 1941-19345рр._________________    ______Бабич___Антоніна___Миколаївна_____________________________________________________________________________________ Учасник__бойових_дій_в_Афганістані__________________________________старший_прапорщик_Литвинов_Петро_Васильович_______________________________________________________________________Офіцер__Збройних_сил_України______________________________________Скромних_Григорій__Михайлович_______________________

Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо-жовтий прапор свободи в нашій державі Україні. Українські юнаки повинні бути свідомими, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих , рідного села чи міста, де народилися чи проходили дитинство та юність.

Україно! Важким і тернистим був твій шлях із сивої давнини і до сьогоднішніх днів.

Ніщо не виникає на порожньому місці. Має і свою передісторію і українська армія.

Ведучий 1

Починаючи з Аскольда і закінчуючи Святославом, кожен з руських князів вважав за необхідне створити власне військо або, точніше, дружину і організувати декілька походів на Візантію. Походи їхні були дуже вдалими, що говорить про добре організоване військо.

 

Ведучий 2

Святослав неодноразово здійснював військові походи ще й на Балкани, де також мав успіх. Але й доводилося не тільки ходити у походи, а ще й захищати власні території, як це робили Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький.

ВІРШ

Україно!

Сивий степ – моя колиска.

І спасибі, що його ти зберегла.

Я вклонюся цьому степу низько-низько,

Поцілую чисту воду з  джерела.

 Я приляжу серед літа, серед віку,

Припаду чутливим серцем до трави

І почую: десь підкова плаче гірко

І тупоче тьма лихої  татарви.

Україно! Чую голос недалеко:

Ти могил не обмини, не обмани!

Я не знаю – джерело чи око предка

Пильно дивиться на мене з глибини.

 

Ведучий 3

Героїчною сторінкою історії українського війська була Запорізька Січ, незламними лицарями духу були запорізькі козаки. Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників.

 Запорізька Січ уславилася іменами січовиків-полководців, мудрих державних полководців, організаторів народного війська:

 

Ведучий 4

Байда  Вишневецького ( який збудував своїм коштом разом з козаками на Хортиці фортецю – перший козацький бастіон захисту від завойовників), Петра Сагайдачного, Івана  Мазепа, Максима Кривоноса, Дорошенка, Виговського, Івана Богуна, Богдана Хмельницького(ціла доба в історії України називається Хмельниччиною) і ще багато мільйонів простих українців, які, можливо, не були героями, проте віддали нашій Батьківщині свої серця і життя…

 

 

Вірш

 Над Хортицею хмари, як віки…

Дніпро біжить за нами у погоню.

Сивіючи, обпалені боки,

Як на дніпровській переправі – коні…

Давай уяву пустим до води.

Які вона таїни перекаже.

Іди на клич, козацький кінь іди

 Ти не придуманий, ти справжній.

Я виріс тут і знаю, що трава,

Коріння переплівши, вкрила тайну…

Гетьманський скарб, де мерзне булава,

Де царгородський меч мовчить причаєно.

 

Ведучий 1

Героїчна і коротка, як спалах, історія легіону Українських Січових Стрільців( усусів). Створений стараннями українських патріотів у 1914 році, він поклав початок благородним змаганням західних українців за свободу. Тернистою видалася доля усусів, серед яких 40% становила  молодь з вищою освітою . Були на їх бойовому шляху походи і поневіряння, лицарство і жертовність.

 

Ведучий 2

Неможливо не згадати і бій під Крутами, де героїчний опір чинили 300 необстріляних київських студентів і гімназистів,які виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Переважаючий більшовицький загін Єгорова по – звірячому замучив їх.

 

Вірш

 

Супроти хижої навали

Супроти смерті – в стужу й сніг –

Ось тут вони, ось тут стояли,

І всього жменька – триста їх.

Стихали Києва хорали.

Його заслін – ці юнаки.

Ось тут – редут. Ось тут вмирали,

 Приймали кулі і штики.

І пам’яттю не обминути

Останній бій, останній крик.

Ці Фермопіли наші – Крути,

А Берестечко – їх двійник.

Ген визирала мати сина.

Дівчата в’яли на порі.

Лиш червонилася калина

Ще дужче в кожному дворі.

І не уславлені спартанці,

А хлопці з роду відчайдух -

Ці гімназисти, ці повстанці…

Ось тут їх непоборний дух.

І слава їх встає, не вмерши,

Ятрить крізь відстані і час.

Було їх триста… Триста перший –

І ти,

І я,

І кожен з нас.

 

(показ документальної хронічки початку ВВв під звучання пісні «Вставай, країно зоряна»)

 

Ведучий 3

 Велика Вітчизняна… Воїни  відстоювали право на життя не лише свого покоління, а й тих, хто мав прийти згодом – синів, онуків, правнуків. На захист Вітчизни піднявся весь народ, від малого до великого. Солдати Великої Вітчизняної війни стояли на смерть за кожен клаптик своєї землі, горіли в танках, йшли під лід, везучи хліб блокадному Ленінграду, вмирали в концтаборах, але не вторгалися на чужі території, а несли визволення країнам Європи.

Ведучий 4

Під час другої світової війни українці прославили себе і як оборонці рідного краю, і як патріоти, що боролися за незалежність України.  І які б зараз не виникали б суперечки, і збройні формування (УПА-ОУН), і бійці Радянської Армії та партизанських загонів робили все можливе, а інколи і неможливе, для того, щоб ми могли жити з вами на своїй землі в мирі. Кожне серце і сьогодні повинно берегти цю пам’ять про тих, кого більше немає з нами, хто поліг на полі бою.

Вірш

     Вічна слава солдату – герою і солдатові без нагород.

     Хто загинув хоробро між бою, захищаючи рідний народ.

     Вічна слава бійцю рядовому, як і маршалу слава оця.

     Хто поліг біля отчого дому смертю мужності, смертю бійця.

     Скільки їх полягло серед бою! І однаково боляче нам,

     Бо бійців рядових і героїв смерть оцінена рівно  – життя!

 

(« Показ док. Хронічки Параду Перемоги 1945 року під звучання пісні « День Перемоги»»)

Ведучий 1

Звертаюся , шановний ветеране, до Вас. Але спочатку хочу вклонитися Вам, подякувати за мирне небо над головою.  

-  Що Ви можете сказати про своїх фронтових друзів?

-  Що Вас єднало?

-  Що давало сили вистояти? Ви були такі молоді...

 

Ведучий 2

 Запрошення до слова ветерана Великої Вітчизняної війни

1941-1945 років Бабич Антоніни Миколаївни

 

                                               ( вітання)

Ведучий 3

Кожне наступне покоління повинне берегти пам’ять про тих, хто відстояв державу в тій страшній війні. Шанувати прадідів, які загинули на фронтах війни, і брати приклад з їхньої мужності.

 Ведучий 4

І, здавалося,що молоде покоління ніколи не буде переживати трагедію війни, але на юнаків покоління семидесятих припала афганська війна, війна на чужині, війна за кордоном, війна в Афганістані…

(Перегляд док. хронічки Афганської війни 1979-1989)

Ведучий 1

Воїни-афганці виконували свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок. Ідучи у пекло, вони свято вірили, що несуть визволення приниженим, поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати.

 

 

Ведучий 2

Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-афганці всім серцем перейняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу. В ім’я волелюбного афганського народу, в ім’я миру, братерства на землі вони, не вагаючись були готові віддати найдорожче – своє життя. 

  Вірш

                         Поставте скибку хліба на стакан

                          І голови схиліть в скорботі вічній

                          За тих, кого убив Афганістан,

                          Чиї він душі зранив і скалічив.

                          О, Україно! Ніжно пригорни

                           Усіх живих синів своїх, як мати,

                           Щоб ми уже не бачили війни,

                           Не чули, щоб ніколи звук гармати.

                            І пам’ять  ожива вогнем пекучих ран

                                                  Ніколи не забути нам тебе, Афганістан.

                                                     Від імені мами, що не діждалась сина,

                                                     Від імені дочасу посивілої дружини,

                                                     Від імені батька, що мовчки сумує,

                                                     Від імені сина твого вже солдате,

                                                     Благаю, кричу я – війні вже повік

                                                                                                   не бувати!!!

( Перегляд уривку з кінофільму « 9 рота» )

Ведучий 3

Афганських подій ніколи і нікому не  викреслити з календаря. І скільки б ми не поверталися до тих подій, встановлюючи нові факти, змінюючи цифри, все переоцінюючи, істина залишається одна – незмінно житиме пам’ять про Афганістан.

 Ведучий 4

Запрошення до слова учасника бойових дій в Афганістані 1979-1989рр.   Литвинова Петра Васильовича

 

• Що, там на війні було для Вас моральною підтримкою?
• Яку роль відігравала взаємна підтримка у складних ситуаціях?

                                                ( вітання )

 

(Перегляд відеоролику пісні « Давай за життя» група «Любе»)

 

Ведучий 1

Падали хлопчики на чужій землі, а в них на м’яких долонях лінії життя – такі довгі та прекрасні. Але вони живуть у пам’яті бойових друзів, продовжують усміхатися у світлих солдатських альбомах, вони вічно житимуть у зболених, люблячих, палких материнських  серцях.

      Ведучий 2               Ніхто не забутий,

                                   На попіл ніхто не згорів…

                                   Солдатські портрети

                                   На вишитих крилах пливуть.

                                   І доти є пам’ять людей

                                   І живуть матері,
                                    Доти й сини,

                                    Що спіткнулись об кулі

                                    Живуть…

 

Ведучий 3

Ніхто не рахував, скільки  років нам довелося б мовчати, коли б пом’янути кожного. Схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя , увійшовши у безсмертя.

 

Ведучий 4

Встаньмо, постіймо хвилинку, нехай у нас не заболять ноги, А тільки защемлять серця за тих, кого немає серед нас, хто лежить у сирій землі, хто світить нам з небес. 

 

Ведучий 1

Хвилина мовчання…

Пекуча й терпка, як сльоза.

Хвилина мовчання…

Чиєсь материнське страждання.

Хвилина мовчання…

В ній наша любов і гроза.

Як пам’ять полеглих,

Священна хвилина мовчання…

 

 

Ведучий 2

На знак вшанування світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя, прошу встати, схилімо голови і вшануймо їх хвилиною мовчання.

 

                        ( Метроном, заставка « Вічний вогонь» )

 

Ведучий 3

Українська армія може по праву пишатися своєю історією, своїми традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не зазіхали на чуже добро, чужі землі, ніколи не були агресорами.

І сьогодні на варті Батьківщини стоять достойні лицарської слави наших старших поколінь воїни української армії.

 

Ведучий 4

 

• Чим на вашу думку, сучасна українська армія відрізняється од тієї, що була за радянських часів?
• Які вимоги висуваються перед майбутніми воїнами?
• Що вони повинні вміти і знати, до чого готуватися?

 

                                                 ( вітання )

 

        ( Перегляд відео кліпу пісні « Погони» група «Браття» )

 

 

Ведучий 1

Довгим і тернистим шляхом йшла до своєї самостійності  Україна. Багато випробувань та негараздів випало на долю українців у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн – солдат.

  Ведучий 2

24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною державою. Перш за все настала потреба створення національної армії, армії держави, яка отримала незалежність і стала на шлях свого відродження та розвитку. 6 грудня 1991року Верховна Рада України прийняла Закон « Про Збройні Сили України». Саме ця подія і стала підставою для офіційного встановлення свята – Дня Збройних Сил України.

Ведучий 3

 

22 роки, які минули з того дня, вже стали надбанням історії. Протягом цих років Збройні Сили України пройшли непростий шлях становлення і сьогодні є гарантом забезпечення захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканості нашої держави.

 

 

Ведучий 4

Вся історія Українського війська – яскраве свідчення непорушної єдності армії та народу. У важку хвилину  воїни завжди першими приходять на допомогу місцевому населенню.

Найвищою  оцінкою діяльності Збройних сил України є всенародне визнання їхньої важливої ролі захисників держави.

 

( перегляд документального фільму « На варті Незалежності»)

 

Ведучий 1

Воїни Збройних сил України продовжують славні бойові традиції  ветеранів Великої Вітчизняної війни, примножують їх у нових історичних умовах… Вагомий внесок роблять  Збройні сили України у розвиток міжнародного військового співробітництва. Українські солдати сьогодні забезпечують мир, спокій та злагоду в багатьох куточках планети.

 

Ведучий 2

 У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності – почесний обов’язок кожного молодого громадянина. І ми віримо, що наша юна молодь з честю виконуватиме свій обов’язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо буде мирним  безхмарним !

 

Ведучий 3

Український хлопче майбутній солдат,

Очима історії ти поглянь назад,

 Бо багато крові пролилось колись,

Щоб твої мрії сьогодні збулись.

Щоб світило сонце над землею,

Щоб Україна йшла у майбуття

Молоді вкраїнці долею своєю

На вівтар свободи поклали життя.

Не схилили голови, душі не скорили

У ярмі чужому не схотіли жити.

Гордість українців в світі не згубили,

Вірити навчились і Бога любити.

Будь же гідний, хлопче, пам’яті такої

Знай,що Батьківщину треба захищати

І в час небезпеки, як хоробрий воїн

Відзовись, як кличе Україна – мати!

 

(слайд-шоу « Літопис нашого життя»)

 

Ведучий 4

Пам’ятайте ви завжди ці слова. І якщо виникне потреба, то слід не задумуючись віддати всі свої сили задля того, щоб твою Вітчизну не підкорили і не поставили на коліна. Присвятити своє життя захисту Батьківщини – це честь для кожного юнака.

Знати нашу історію, дбати про її збереження і вчитися на прикладах мужніх народних героїв любові до своєї Батьківщини і волі – то є наше основне завдання.

Ведучий 1

Повертаючись сьогодні обличчям до нашої історії, ми з глибокою вдячністю схиляємо голови перед бійцями, що великою ціною здобували славу  на фронтах Великої Вітчизняної війни , вклоняємося воїнам-афганцям, які віддали своє життя, вирішуючи регіональні конфлікти Радянського Союзу та, звичайно, висловлюємо подяку молодому поколінню українських воїнів, які здійснювали та здійснюють миротворчі дії за межами нашої держави.

Ведучий 2

У переддень свята з відчуттям глибокої шани і вдячності щиро вітаємо військовослужбовців, солдат, офіцерів, хто служив, служить і буде служити у лавах Збройних сил України. Ви стали спадкоємцями високої слави українського козацтва, героїв визвольних змагань і переможців фашизму. Мужність і професіоналізм, виявлені українськими солдатами у ході миротворчих операцій, вже здобули молодому українському війську повагу і вдячність у світі.

Ведучий 3

Щиро вітаємо Вас з Днем Збройних сил України та бажаємо усім незламної волі в подоланні труднощів військового буття, успіхів у військовій підготовці, надійного родинного тилу, богатирського здоров’я та звершення всіх ваших мрій та побажань. Нехай спокійно відчувають себе під  надійним захистом ваші сім’ї, весь український народ.

Ведучий 4

                День Збройних сил України - це мужності й геройства свято.

                 І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад  багато

                 І тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає

                 Мене і маму, і сестру, і брата і велику нашу всю родину –

                  Рідну, вільну Україну !

 

Вихователь

Армія – це один із основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави. На наших військових покладена священна місія – боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу.

 Історія Української держави, її Збройних сил свідчить про те,що вони з честю виконують її. Сила та  міць української держави – у єдності армії та народу, тому прийміть найкращі вітання до Вашого професійного свята і й надалі своєю важливою справою нагадуйте всьому світові про те, що Україна у надійних руках.

Захист незалежності та територіальної цілісності рідної землі в усі часи був покликанням та обов’язком справжніх чоловіків. Я вірю в те, що українська армія стане національною гордістю, гарантом стабільності та безпеки України.

Ваша мужність та сила здатні подолати будь-які перешкоди. Прихід до влади справжніх патріотів сприятиме подальшому формуванню війська високого професіоналізму та патріотичного вишколу.Вірю, що Збройні сили України і надалі з честю виконуватимуть свій обов’язок перед Вітчизною, надійно захищатимуть мир і спокій українського народу. Армія – могутній щит і меч нашої Вітчизни, який завжди зможе дати відсіч нападникам і ворогам.

 

 

Список використаних джерел:

 

1. Біла книга. Збройні сили України. 2010р.
2. Закон України «Про Збройні сили України».
3. В. Каргов « Військова символіка держави».
4. За матеріалами приватної колекції родини Шереметєвих

  «Військова слава України».

5. Кордон. «Наша служба – наша доля».