Для чого потрібна хвилина мовчання?Щодня в Україні о 9 годині ранку звучить хвилина мовчання, аби вшанувати пам’ять про загиблих у війні. Хвилина мовчання – усього 60 секунд, тому важливо утримуватися від шуму. Розмови і рух стануть проявом неповаги і можуть образити людей навколо. Про кого ви думаєте в цю хвилину?
Чому ніхто не має права вдиратися на територію України?Україна – незалежна держава, територія та кордони якої визнані в усьому цивілізованому світі. Жодна держава, у тому числі й росія, не має права порушувати ці кордони, вдиратися на територію України, захоплювати чи окуповувати наші землі.
3. Упередженість. Це історія про інституційну упередженість – системи, яка не бажає повідомляти своєму лідеру погані новини. Інші лідери також можуть бути психологічно упереджені. Люди мають дивовижну здатність чіплятися за помилкові переконання. Ми можемо бути надто самовпевнені, недооцінювати руйнівні наслідки війни і переоцінювати свої шанси на перемогу. Ми демонізуємо і недооцінюємо наших опонентів. Ці хибні уявлення можуть призвести до війни.
5. Ненадійність. Коли держава, що занепадає, стикається з державою, що розвивається, як вона може довіряти цій державі і сподіватися на мир? Вона краще жорстоко розпочне війну першою, щоб не втратити своєї переваги. У 2022 році росія, імовірно, досягла максимального впливу на Україну. Україна, з одного боку, купувала безпілотники та оборонні ракети, а з іншого – ставала все демократичнішою, наближаючись до Європи.
Війна – це люди. Війна – це люди, це реальні історії про вчинки українських захисників і захисниць, волонтерів і волонтерок, цивільних українців і українок. Спільні зусилля українських духом людей підкреслюють важливість дружби, взаємодопомоги та єднання. Наше єднання наближає нас до перемоги. Війна має мільйони облич незламних українців і українок. Ми вистояли і будемо стояти, зокрема завдяки тому, що цінуємо людей – наших героїв і героїнь.
Історія Героя України Дмитра Коцюбайла. Позивний «Да Вінчі»Дмитро народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському Івано-Франківської області. Позивний воїн отримав на честь художника Леонардо да Вінчі, бо гарно малював. Учився на художника. Однак через російсько-українську війну став військовим. Хлопець пішов до війська у 2014 році.30 листопада 2021 року Дмитро був удостоєний найвищої нагороди України – звання Герой України. Від початку широкомасштабного вторгнення Дмитро з підрозділом були в найгарячіших точках, вели запеклі бої. 7 березня 2023 року Дмитро Коцюбайло загинув у битві за Бахмут. Йому було всього 27 років.
Історія Героя України Віталія Скакуна. Віталій народився 19 серпня 1996 року в місті Бережани Тернопільської області. До лав Збройних Сил України Віталія призвали в 2019 році. Служити хлопець пішов до бригади морської піхоти. Навчався там в інженерно-саперному підрозділі. 24 лютого 2022 року Віталій замінував та підірвав автомобільний міст Генічеськ — Арабатська Стрілка. Воїн загинув під час вибуху. Героїчний учинок Віталія значно сповільнив просування танкової колони ворога. Це дало змогу підрозділу передислокуватися та організувати оборону. За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, за вірність військовій присязі Указом Президента України від 26 лютого 2022 року Віталій був удостоєний звання Герой України із врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Історія Катерини Поліщук. Позивний «Пташка»Катерина народилася 31 березня 2001 року в селі Соснівці Тернопільської області. Навчалася співу в Тернопільському мистецькому коледжі. Навесні 2021 року пройшла курси домедичної допомоги і вирушила в зону бойових дій на Донеччину. Під час широкомасштабного вторгнення у 2022 році приїхала працювати до госпіталю в Маріуполі. Після того, як росіяни розбомбили госпіталь, потрапила на завод «Азовсталь». Ховаючись в укритті заводу, дівчина виконувала українські пісні: «Зродились ми великої години», «Нам не страшний червоний гніт», «Батько наш — Бандера». 19 травня 2022 року Катерина з медиками та військовими за наказом Президента. України вийшла із заводу «Азовсталь». Оборонці «Азовсталі» потрапили в полон до росіян. У полоні дівчина перебувала до 21 вересня 2022 року. Тоді відбувся обмін полоненими. Серед них була і Катерина.
Історія Юлії Паєвської. Псевдо «Тайра»Юлія народилася 19 грудня 1968 року в Києві. До початку російсько-української війни у 2014 році займалася дизайном і художньою графікою. Викладала айкідо й очолила федерацію айкідо «Мутокукай Україна».Із перших днів Революції Гідності допомагала пораненим. У квітні 2014 року поїхала на Донеччину надавати допомогу пораненим бійцям. Зібрала свою евакуаційну команду під назвою «Янголи Тайри». 24 лютого 2022 року була в Маріуполі. Надавала допомогу бійцям і цивільним, вивозила до шпиталю. 16 березня Юлію затримали на блокпості в селищі Мангуш, неподалік від Маріуполя. Тоді російські окупанти взяли її в полон. 17 червня 2022 року Президент України повідомив, що Юлію звільнили з полону. Зараз Юлія Паєвська веде дуже активну громадську діяльність, наближаючи перемогу України. Окрім того, вона свідчила перед Комісією з питань безпеки і співробітництва в Європі про жахи російського полону.