Павло Скоропадський. Біографія

ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙБіографія. Брунько Ярослав

Скоропадський Павло Петрович (3 [15] травня 1873, Вісбаден, Німецька імперія — 26 квітня 1945, Меттен, Баварія, Третій Рейх) — гетьман України, український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських. Вищий офіцер Російської імператорської армії, генерал-лейтенант (1916). Учасник російсько-японської, Першої світової війни та радянсько-української війни. Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччіПравління в Українській державі: 29 квітня — 14 грудня 1918

ОФІЦІЙНІ НАГОРОДИ СКОРОПАДСЬКОГООрден Святого Георгія (4 ступеня)Орден Святого Володимира Орден Святої Анни (3 ступеня)Орден Святого Станіслава. Орден Червоного орла. Генерал Денікін про Скоропадського: Я викликав до себе генерала Скоропадського і запропонував йому стримати різкий хід українізації та, зокрема, відновити права командного складу або відпустити його з корпусу. Майбутній гетьман заявив, що про його діяльність склалася хибна думка, імовірно, за історичним минулим роду Скоропадських; що він істинно російська людина, гвардійський офіцер і зовсім далекий самостійності; виконує тільки покладене на нього начальством доручення, якому сам не співчуває…Павло Скоропадський, 1916 рік

Сім'я11 січня 1897 року Павло Скоропадський одружився з українською аристократкою Олександрою Дурново-Кочубей, дочкою генерал-лейтенанта Петра Дурново і його дружини Марії, уродженої княгині Кочубей. Подружжя Скоропадських мало шестеро дітей: Марія Скоропадська (1898—1959; по одруженню графиня Монтрезор);Єлизавета Скоропадська (1899—1976; по одруженню Кужим);Петро Скоропадський (1900—1956), хворів на епілепсію;Данило Скоропадський (1904—1957), гетманич;Павло Скоропадський (1915—1918), помер у дитинстві внаслідок хвороби;Олена Скоропадська (1919—2014; по одруженню Отт-Скоропадська). Дружина Олександра

Донька Олена. Донька Єлизавета. Донька Марія

Гетьманат29 квітня 1918 року внаслідок проголошення його гетьманом, Павло Скоропадський очолив владу в Україні. Більшість партій та верств населення відмовили Центральній Раді та її Раді Міністрів у підтримці, тому переворот пройшов майже без пострілів та крові, лише в сутичці з січовими стрільцями загинуло троє вірних гетьману офіцерів. Головною причиною успішності перевороту став параліч Центральної Ради. У Софійському соборі єпископ Никодим здійснив миропомазання Гетьмана, а на Софійському майдані відслужили урочистий молебень. Тоді ж опубліковано «Грамоту до всього українського народу», де Гетьман заявляв, що тимчасово взяв на себе всю повноту влади. Відповідно до цього документу, Центральна Рада й усі земельні комітети розпускалися, міністрів та їх товаришів звільняли з посад, а рядовим державним службовцям належало продовжувати роботу. Було відновлено право приватної власності. Гетьман також повідомляв, що незабаром видасть закон про вибори до Українського Сейму. Було обіцяно «забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці». До скликання Сейму в Україні мали діяти «Закони про тимчасовий державний устрій України», видані того ж дня. У них визначалися головні напрями діяльності Гетьмана в політичній сфері, організації державного управління, надані гарантії громадянських прав населенню, оголошено про встановлення Української Держави замість Української Народної Республіки. Нова держава ґрунтувалася як на республіканських, так і на монархічних засадах. Згідно з Законами, уся влада, зокрема й законодавча, зосереджувалася в руках Гетьмана. За формою це була диктаторська влада з атрибутами національної традиції, за політичною суттю — авторитарний режим консервативної частини населення без чітко оформленої моделі побудови нової держави. У спогадах Павла Скоропадського описано навіть випадок, коли російський церковний ієрарх Антоній (Храповицький), митрополит Київський і Галицький, пропонував гетьману помазання на царство, а Україна могла стати європейською монархією.

Учасники установчого з'їзду Українського союзу хліборобів-державників, Рейхенау, 4—8 червня 1922 року. Зліва направо сидять: Іван Леонтович, гетьман Павло Скоропадський, В'ячеслав Липинський, Людвіг Сідлецький; стоять Михайло Тимофіїв, Микола Кочубей, Адам Монтрезор, Андрій Білопольський, Михайло Савур-Ципріянович, Ігор Лоський, Володимир Залозецький, Сергій Шемет, Олександр Скоропис-Йолтуховський. Український союз хліборобів-державників (УСХД) — союз, створений як об'єднання українських монархістів заходами В'ячеслава Липинського і Сергія Шемета у Відні (1920), а також з участю Дмитра Дорошенка, Миколи Кочубея, Адама Монтрезора, Людвіга Сідлецького й Олександра Скорописа-Йолтуховського. Після зречення влади, Скоропадський із родиною перебрався до Берліна, потім до Швейцарії, зрештою оселився в м. Ванзее поблизу Берліна. Вже 1920 року, завдяки наполяганням емігрантів-гетьманців, що на чолі з В'ячеславом Липинським та Сергієм Шеметом зорганізувалися в «Український союз хліборобів-державників», Павло Скоропадський повертається до активного політичного життя. Він очолив новий гетьманський рух, а Липинський став його теоретиком.

Вшанування пам'ятіУ місті Києві на вулиці Інституській, 20/8, встановлено меморіальну дошку Павлу Скоропадському. У низці міст України є вулиці та провулки Павла Скоропадського.15 травня 2023 року у місті Києві вулицю Толстого було перейменовано на вулицю Гетьмана Павла Скоропадського.26 липня 2024 року вулицю Адмірала Макарова в Миколаєві перейменовано на вулицю Павла Скоропадського.4 серпня 2024 року у місті Глухові на Сумщині, вулиця Ватутіна отримала назву на честь Павла Скоропадського.2 листопада 2024 року у штаті Нью-Джерсі, США встановили перший пам'ятник Гетьману Павлу Скоропадському. Ювілейна монета "Павло Скоропадський", 2023 рік