Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир'я.

ПАВЛО ТЕТЕРЯ ТА ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ. АНДРУСІВСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я.

У січні 1663 р. Ю. Хмельницький на Геренеральній раді в Чигирині зрікся булави і постригся у ченці. Правобережна Україна повернулась до складу Речі Посполитої. Лівобережні полки виступили за збереження союзу з Москвою. Наказним гетьманом Лівобережної України обрали Я. Сомка. Це стало початком поділу гетьманщини на Лівобережну та Правобережну частини з власними гетьманами та війни між окремими регіонами України. Яким Сомко

У січні 1663 р. обрано гетьманом Правобережної України. Орієнтувався на Польщу. Лютий 1664р. – антипольське повстаня. Спробував об’єднати Право-і Лівобережжя з допомогою поляків і кримських татар, але невдало. Не мав широкої підтримки українського населення.

ПРЕТЕНДЕНТАМИ НА ЛІВОБЕРЕЖНИЙ ГЕТЬМАНАТ БУЛИ ЯКИМ СОМКО, ВАСИЛЬ ЗОЛОТАРЕНКО Й ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ. У 1662 р. Яким Сомко на старшинській раді спробував здобути статус гетьмана. Проте позиція Московії, яка не підтримувала таких дій, анулювала цю спробу. Я. Сомко вирішив заручитися підтримкою широких верств населення і в червні 1663 р. у Ніжині скликав Генеральну раду. Вона унікальна не лише своєю назвою — «чорна», а й через розгортання запеклої боротьби навколо реального вибору гетьмана.

"Чорна рада" в Ніжині. Художник А.Ждаха.

Арешт опонентів – Я.Сомка та В.Золотаренка. Батуринські статті (1663) з Московським царством (укладені на базі Переяславських статей 1659 р.). Московські статті (1665) з Московським царством. 1668 р., побоюючись втратити гетьманство через загальне невдоволення, розпочав антимосковське повстання.

МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665 Р. Воєводи контролювали управління фінансовим, господарським і військово-адміністративним життям Української козацької держави. Збір податків передавався московським чиновникам. Розширювався перелік міст, куди були введені московські залоги. Утримання всіх московських військ повністю покладалося на українське населення. Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархові.

Наслідки підписання Московських статей: Підписання статей і дії І. Брюховецького щодо їхнього впровадження в Україні остаточно підірвали авторитет гетьмана серед населення. У січні 1668 р. гетьман відкрито виступив проти Московської держави і об’єднався з правобережним гетьманом Петром Дорошенком. Проте під час спільної ради проти І. Брюховецького його колишні прибічники влаштували заколот, під час якого він загинув від рук лівобережних козаків.

30 СІЧНЯ 1667 Р. – ПІДПИСАННЯ МІЖ РІЧЧЮ ПОСПОЛИТОЮ ТА МОСКОВСЬКИМ ЦАРСТВОМ АНДРУСІВСЬКОГО ПЕРЕМИР'Я. Лівобережна Україна відходила Московії, Правобережна — Речі Посполитій. Запорозька Січ була спільним володінням обох країн. Московія сплачувала Польщі компенсацію за Лівобрежжя. Київ до 1669 р. залишався під владою Московії. Спільні дії Московії та Польщі у разі нападу кримців і османів.

НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ АНДРУСІВСЬКОГО ПЕРЕМИР'Я: Андрусівська угода повністю порушила і перекреслила всі українсько-московські домовленості, починаючи з 1654 р. Договір викликав гостру реакцію Османської імперії і Кримського ханства. Саме відтоді розпочалося зростання османського впливу на українські події. У цілому Андрусівський договір означав значне послаблення позицій і стану Української козацької держави. Проте провідні верстви населення виступили за відновлення її єдності і впливу. Людиною, яка очолила цю боротьбу, став новий гетьман Петро Дорошенко.