«Павло Тичина. «Гаї шумлять…»»

Про матеріал
Визначити художній задум поета, формувати літературні смаки та інтереси учнів; розвивати інтелектуальну та емоційно-образну сферу сприйняття тексту поетичного твору у порівнянні з «текстом» музичного; розвивати фантазію, уяву, образне та асоціативне мислення; виховувати любов до поезії, до рідного краю, бережливе ставлення до природи.
Перегляд файлу

Розробка  фрагмента уроку

під методичним гаслом «Обійняти небо»

учителя Михайлівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Олександрівської селищної ради Донецької області

Зозуляк Ірини Василівни

з теми «Формуємо компетентну особистість ХХІ століття: реалізація наскрізних змістових ліній на уроках української мови та літератури»

 

Предмет, клас, тема уроку: українська література, 5 клас, «Павло Тичина. «Гаї шумлять…»»

Назва методу, прийому: «Словесне малювання»

Обладнання: портрет письменника, збірка «Сонячні кларнети», аудіозапис кларнетної музики,  запис пісні «Гаї шумлять…» композитора Г.Майбороди.

Зміст роботи

Мета:

  •  визначити художній задум поета, формувати літературні смаки та інтереси учнів;
  • розвивати інтелектуальну та емоційно-образну сферу сприйняття тексту поетичного твору у порівнянні  з «текстом» музичного;
  • розвивати фантазію, уяву, образне та асоціативне мислення;
  • виховувати любов до поезії, до рідного краю, бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: удосконалення знань та умінь.

 «Мені далеко легше мислити

музичними образами»

П.Тичина

Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда.

-  Діти, ви знаєте, що таке кларнет? (підготовлений учень дає стислу інформацію про цей музичний інструмент).

-    Прослуховування запису кларнетної музики. Який звук кларнета? (чистий, ясний, бадьорий).

2. Коментар учителя про першу збірку віршів П.Тичини «Сонячні кларнети».

       Його вірші – поєднання трьох видів мистецтв: дві сестри – музика й поезія і брат живопис. Ми будемо говорити про пейзажну лірику, коли споглядання  навколишньої дійсності (природи) здатне говорити звуками, звуки утворюють полотна, а слова сяють різноманітними  барвами.

3.  Виразне читання вірша «Гаї шумлять…» учителем або підготовленим учнем.

4.  Мовчазне перечитування поезії учнями.

5.  Евристична бесіда.

       - Яка, по-вашому, пора року зображена у вірші? (Літо)

       - Від якої особи виголошується краса природи? (І особа)

       - Хто такий Я у поезії? (Ліричний герой)

       - Які, на вашу думку, пейзажні картинки вірша за кольором? (Різнокольорові)

       - А чи «озвучує» їх поет? З чого це водно? (Крім зорових образів тут є і звукові образи)

6.  Коментар учителя: А чи відомо вам, що музика теж може бути кольоровою? Так стверджує композитор О.Скрябін. У нотному стані кожній ноті відповідає певний колір. Пропоную в дома знайти в мережі  інтернету цю інформацію всім, хто бажає перевірити її правдивість.

7.  Словесне малювання.

       А зараз ви станете художниками і музикантами одночасно і будете словесно малювати ілюстрації вражень за допомогою звуку і кольору. Кожна строфа – ілюстрація. Озвучити: що ви чуєте і бачите, які фарби обираєте для малюнка, які переважають?

        Можете трохи пофантазувати: за основу берете текст і додаєте, що може бути приховано, але мається на увазі.

Орієнтовні відповіді.

  •         Малюю гай за селом на пагорбі. Він густий, зелений. По синьому небу пропливають легкі сіро-білі хмаринки. Навкруги тиша, тому добре чути, як гай шумить.
  •         Неозорі ниви достигаючої пшениці. Десь здалеку чути звуки дзвону. Він гуде. А ниви схожі на безкрає море і хвилі його виблискують проти сонця. Ніби запрошують скупатися. Жовте море хлібів дихає теплом.
  •         Травами зеленими оточений пшеничний лан. Жовте й зелене увиразнюють картину степу. Чую жайворонкову пісню. Море звуків у степу. А трави шепочуть ниві: «Нам би дощику…»
  •         Скоро вечір. Замріяний гай над річкою, він за день втомився. Сонячні промені торкаються верхівок дерев і падають у річку. Золота куля розкололася навпіл. Річка ожила, затремтіла, відблиски сонця плавають у воді.

       Висновок. Ви переконалися в тому, що у ліричних пейзажах П.Тичини поєдналися слово + музика (звук) і живопис. У музиці, поезії й  живописі (для їх характеристики) використовують таке поняття як тон. Він буває веселим, оптимістичним – мажор, і сумним, песимістичним – мінор. Запишіть ці два слова до своїх словників. Відповідно до цих понять настрій людини теж може бути мажорний і мінорний. Поповніть цими словами свій лексикон.

       Отже, яким настроєм пронизана поезія. «Гаї шумлять…»? (мажорними).

       А які почуття вона викликає у вас? (радість, ніжність, життєрадісність, оптимізм, впевненість…).

8. Образно і красиво передаються почуття ліричного героя, його замилування природою.  Художній зміст увиразнюють метафори, порівняння, епітети. Ви їх удома випишете в зошити. А якою була б ця поезія без них (доберіть слова).

       А зараз прослухаємо запис пісні «Гаї шумлять…» композитора Г.Майбороди.

9.  Міні – дискусія.

        - Що, на вашу думку, єднає ці два твори – поезію й музику? (почуття, які передали вони нам, читачам і слухачам).

        - А що, по – вашому, важливіше: опис чи відчуття поета? Що ж об’єднувало представників двох споріднених мистецтв – П.Тичину й Г.Майбороду? (любов до рідного краю, до пісні й до музики, любов і повага до людини).

       - Чи синхронні ці настрої з вашими зараз?

10.  Коментування епіграфа до уроку.

       Висловіть власні думки з приводу слів поета про своє мислення. Чому він так стверджує?      

 

docx
Додано
3 червня 2020
Переглядів
1070
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку