Павло Тичина "Ви знаєте, як липа шелестить..."

«Ви знаєте, як липа шелестить...» Павло Тичина

Ви знаєте, як липа шелестить

У місячні весняні ночі? —

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить...

Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Ви знаєте, як сплять старі гаї? —

Вони все бачать крізь тумани.

Ось місяць, зорі, солов'ї...

"Я твій",— десь чують дідугани.

А солов'ї!..

Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

Рік написання: 1911

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш або елегія

Вид лірики: інтимна

Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі.

Тема: Показ кохання через призму кольорів природи

Ідея: Возвеличення найкращіх людських почуттів

Художні засоби:

Епітети: місячні ночі, старі гаї

Риторичні питання - «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», «Ви знаєте, як сплять старі гаї?»

Риторичні оклики - «А солов’ї!..,  Та ви вже знаєте, Як сплять гаї!

Анафора -  "Кохана спить", "Ви знаєте"

Епіфора -  "Липа шелестить"

Метафори -  "(гаї) все бачать", "сплять гаї"

Алітерація: "ш", "т", "н", "п" і Асонанс: "и", "а"

Паралелізм: природа - почуття

Образ місячного весняного пейзажу наявний у творі