Педагог. Новатор. Романтик. З досвіду педагогічної діяльності Миколи Палтишева

«Педагог. Новатор. Романтик.

 З досвіду педагогічної діяльності Миколи Палтишева»

Блаженний день, коли зробив ти вибір

Служінню дітям присвятить себе:

Нагодувати їх духовним хлібом,

Зерно в душі посіяти святе.

Хто сіє і хто жне-радіти будуть разом,

Але без сіячів не буде зовсім жнив.

І вивчена з дітьми одна біблійна фраза

У їх житті багато зробить див…

На базі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту за підтримки Навчально-методичного центру профтехосвіти у Чернігівській області 24 березня 2017 року відбулась Регіональна науково-педагогічна інтернет-конференція «Педагог. Новатор. Романтик. З досвіду педагогічної діяльності Миколи Палтишева», присвячена проблемі підвищення професійної майстерності педагогів, якості навчання та виховання учнів.

У роботі конференції в режимі скайп-звязку взяв участь особисто видатний український педагог-новатор, народний учитель СРСР, кандидат педагогічних наук, доцент, Лауреат всіх вищих педагогічних премій, Toп-учитель України 2008 року, нагороджений Почесною відзнакою Президента України «Срібний хрест», Почесний Доктор НАПН України МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ПАЛТИШЕВ, а також педагоги Чернігівського національного педагогічного університету, шкіл та ПТНЗ м. Чернігова.

Народився Палтишев М.М.  1946 року у місті Ленінграді, але все життя провів на  Одещині. Закінчив Одеський технологічний інститут ім. М.В. Ломоносова за спеціальністю інженер-теплофізик та Одеський педагогічний інститут ім. К.Д. Ушинського – вчитель математики. Протягом 30 років працював учителем фізики, математики та електротехніки у профессійно-технічному училищі №1 м. Одеси.

Кожного разу його учні ставали переможцями Республіканських олімпіад з фізики. Кабінет фізики, який він постійно удосконавлював, завжди займав перші місця в конкурсах.

У 1982 році він розробив свою авторську систему навчання під назвою «Поетапня система навчання», яку визнала Академія педагогічних наук СРСР та запропонувала використовувати ії в усіх навчальних закладах, розробив поняття Педагогічної гармонії, стану уроку, ввів урочно-тематичну систему навчання та дидактичну одиницю «Навчальна тема».

В Україні всього 4 педагоги, відмічені званням народного, Микола Миколайович отримав його в 41 рік.

Його «Урочно-тематична залікова система» – це організаційно-методична система навчання учнів, яка розглядає навчальний процес, що складається з декількох взаємопов’язаних етапів.

Він створив таку технологію навчання, за якої учні від ліквідації прогалин у знаннях (це перший етап) переходять до ознайомлення з прийомами навчальної діяльності, і потім – до самостійного навчання, підготовки до випускних іспитів. Переважають на першому етапі навчання репродуктивні методи.

Другий етап присвячений засвоєнню учнями загально-навчальних прийомів діяльності. З цією метою здійснюється певна корекція змісту навчання, добираються певні методи. Перевага надається творчим, хоча й репродуктивні методи займають своє місце.

Під час завершення другого етапу навчання, коли учні знають „ази” предмету, володіють прийомами загально-навчальної діяльності, слід уводити третій етап, в основі якого лежить урочно-тематична залікова система навчання. На цьому етапі значна увага приділяється самостійності роботи з поурочним і тематичним контролем. Увесь навчальний матеріал розподіляється на певні смислові блоки, за засвоєнням яких здійснюється ретельний контроль.

І, нарешті, наступає заключний етап навчання, на якому учні самостійно, під керівництвом учителя, готуються до випускних іспитів.

Кожний етап навчання послідовний, має свою тривалість і на кожному з них досягається прогнозований результат. Завдяки такій системі навчання кожний учень опрацює необхідний мінімум знань і виходить на рівень самостійного засвоєння.

На базі досвіду Миколи Миколайович була відкрита Всесоюзна та Республиканська школи передового досвіду, яку відвідало близько 30000 вчителів. Кожного року він проводив по 300 відкритих уроків, та зі своїми лекцїями побував у всіх союзних республіках СРСР, у 15 містах України та у Франції, Японії, Німеччині, Монголії, В’єтнамі та на Кубі. Навіть виступав на Асамблеї ЮНЕСКО з питань розвитку профтехосвіти у Парижі.

Із 2010 року Микола Миколайович не займається педагогічною діяльністю. Надрукував близько 300 науково-методичних праць, серед яких 11 книжок для вчителя та підручник з фізики для учнів ПТУ.

У своєму виступі М.М. Палтишев говорив про нові поняття в педагогіці – педагогічна гармонія і принципи її створення; прикладами своєї діяльності акцентує увагу колег на тому, що треба розрізняти оцінку і цінування роботи дітей. Зараз вчителю необхідно звертати увагу, перш за все, на досягнення, на успіх учня, а не на його помилки. Саме такій позиції підпорядкована вся його діяльність, його милування успіхами своїх вихованців, його поетапна система навчання.

Коли Микола Миколайович після закінчення Одеського технологічного інституту почав працювати в 1971 році викладачем фізики в Одеському середньому профтехучилищі № 1, то побачив, що учням важко дається цей предмет. Пояснювалось це перш за все тим, що до училища вступали випускники шкіл, не особливо збагачені знаннями, з невеликим їх багажем. Аналізуючи ситуацію, Палтишев звернув увагу на те, що в підручниках фізики не чітко сформульований основний і другорядний матеріал. Тоді він визначив основні 17 формул, які учні мають добре знати після школи. Їх діти освоїли за 4-6 уроків. А раз з’явилась база знань, то легше стало працювати і з іншим матеріалом.

Пізніше він почав знайомити учнів не стільки з предметними знаннями, скільки з філософією з приводу впровадження цих знань в життя. Починав вивчати «теорію коливань» і в класі чути шелест листя, звучить музика Бетховена, монолог Гамлета, вірші Пастернака. Діти вражені, що проблемам фізики присвячено стільки поетичних рядків. Такі уроки є моментом самовдосконалення, реалізації учителя, демонстрації його всебічних знань. Ось тоді і зароджується повага до вчителя. Виходить він багато знає, виходить він цікавий. На заняттях М.М. Палтишев використовує музику, поезію, демонструє слайди картин видатних художників, завдяки чому у класі створюється певний емоційний клімат. Наприклад, після першого уроку «Світло душі моєї» (розділ «Оптика») вчитель пропонує учням поставити на мобільні телефони музику своєї душі.

Микола Миколайович зазначає: «Мої учні знають, що фізика – це легко, це розв’язування задач, це розуміння навколишнього світу, це твоя філософія, це твій стан, це твоє розуміння, чому гроза, чому блискавка, чому увесь клас засинає  у мене на уроці. Дивишся у вікно – а там хмари, і починаєш говорити про заряди. Земля заряджена одним знаком, а хмари другим знаком, а у людини заряд нульовий, одна частинка людини заряджена як хмари, інша - як земля. Утворюється магнітне поле, судини звужуються і людина засинає. Ми починаємо розуміти, чому світ такий, а не інший».

«Філософія життя – це моя позиція в житті. Сьогодні коли ми говоримо про сучасного вчителя, який не лише володіє науковими знаннями на високому рівні, а й уміє імпровізувати на уроці залежно від класу». В одній із своїх книг Палтишев М.М. писав про поняття «Стан уроку». «Я йду на складний урок – і ввожу себе в цей стан, заходжу до класу і ввожу дітей в цей стан також, використовую певні методи. Я йду на легкий урок і розумію, що можна сміятись і жартувати. Якщо я йду на урок, де має бути зроблено математичний висновок – я налаштовую учнів на цей висновок».

Можливо, більшу частину уваги варто приділяти вступним урокам. Я не знаю, чи уявляєте ви собі таке: на одному уроці я показую «оптику», а в цей час звучить «Лунна соната» і вірші Л. Мартинова. І повірте, я 30 років пропрацював у профтехосвіті, і ніхто з учнів не шолохнеться, це їх музика. І складність проведення такого уроку лише у технічному забезпеченні. У вступних уроках головне – знайти ідею, не просто показати, що будемо вивчати, а зацікавити  і вести за собою. 

Близькими стають думки Миколи Миколайовича про те, що діти приходять до нас не тільки по знання, а й по можливість спілкуватися. «Будь-який урок повинен приносити радість кожному учню, радість від отриманих знань, від спілкування з тобою, вчителем, від того, що він бачить, що він не забутий».

«Не шкодуйте добрих слів для своїх учнів», - говорить Микола Миколайович. Кожна дитина сподівається почути добре слово від учителя. І саме від учителя залежить, буде життя учня наповнене романтикою чи сірими буднями в навчальному закладі.

Педагог наголошує на важливості поєднання знань і компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі. Для досягнення успіху на уроці варто акцентувати увагу на таких компонентах:

- створити умови …;

- сприяти …;

- пробудити інтерес …;

- надати можливість …;

- зацікавити, заохотити …;

- забезпечити можливість …;

- стимулювати …,

Можна відмітити, що режисура його уроків, вся поетапна система навчання, правила научительства, багаторазовість повторення, опитувальні листи, листи самоконтролю, критерії оцінювання якраз направлені на досягнення успіху у навчальному процесі.

Самі уроки стають витворами мистецтва. І все це - заради розвитку особистості дитини, розвитку його духовних якостей, заради гармонізації знань про людину, заради виходу на новий рівень розвитку.

Недаремно Палтишев М.М. закінчував уроки фізики в 11 класі піснею, яку виконував Олександр Малінін «Храни тебя, сынок». Для багатьох своїх учнів М. М. Палтишев став Учителем на все життя.

Гармонія у взаємовідносинах між учителем та учнями настане лише тоді, коли вони побачать, що вам цікаво з ними спілкуватись, що ви хочете з ними дружити. Педагогу доведеться робити все, щоб ця єдність відбулась, шукати тисячу психологічних підходів. Якщо буде гармонія учень зрозуміє та засвоїть навчальну програму.

Хто ж він? Музикознавець? Літературознавець? Поет? Психолог? Філолог? Філософ? Чи, все ж таки фізик? Безперечно, Людина! Щиро заздрю Богом подарованому і власником розвинутому таланту. Палітрі художника забракне барв, що схарактеризували б унікальну і неповторну особистість великого педагога. Заздрю учням, котрі навчались в учителя з тонким світовідчуттям. Шкода, в реальності буденність зазвичай таких людей нівелює. Залишаються найсильніші і одержимі. Залишається Палтишев!

Якщо до Миколи Миколайовича для спілкування приїжджають представники різних країн, то ми тим більше повинні пишатися, що поруч з нами живе така яскрава творча особистість.

Наша конференція показала, що Миколі Миколайовичу Палтишеву притаманні чарівність, ерудиція, досконале володіння словом, вільне спілкуванні з багаточисельною аудиторією. Він не тільки Майстер слова, він Майстер складання цікавих ситуацій при спілкуванні, Майстер складання настрою на своїх уроках, бесідах, лекціях. На конференції педагог подарував нам хвилини педагогічного щастя.

Маю зізнатись, я особисто, досі під враженням від знайомства з таким талановитим, геніальним і водночас простим педагогом як Микола Миколайович Палтишев.

Варто зауважити, що останні роки Палтишева М.М. називають Легендою педагогіки, і живе він поруч з нами, у сучасній Україні!