Педагогічна ідея на тему: "Проектні технології на уроках основ здоров'я та у виховній роботі основної школи"

Педагогічна ідея учасника Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2023»

в номінації «Основи здоров’я»

Геніальний лікар Авіценна стверджував: «Головним скарбом життя є не землі, які ти завоював, не багатства, що у тебе в скринях… Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти, потрібно багато знати». Здоров’я дітей - соціальна цінність, невід’ємна частина суспільного багатства,  тому формування здорового способу життя розглядається як справа державної ваги, як глобальне завдання суспільства, закладів системи освіти, сім’ї самої дитини.

У Національній доктрині зазначено, що найважливішим завданням сучасної шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров’я людини. Школа має навчити школярів використовувати резервні сили свого організму, оволодівати життєвими навичками здорової та безпечної поведінки, спілкуватись з людьми, передбачати наслідки своєї поведінки та вміти приймати своєчасні рішення, а також формувати цінності і переконання, які сприяють свідомому вибору здорової поведінки та наміру дотримуватись її протягом життя. Я вважаю, що вирішення цього завдання є головним при викладанні курсу “Основи здоров’я”, який за своїм змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Головною своєю метою вважаю формування в учнів свідомого ставлення до свого життя та здоров’я, формування здоров’язберігаючих компетентностей. На відміну від традиційних уроків, коли вчитель переважно говорить, а учні слухають, на заняттях з основ здоров’я я використовую такі форми та методи, що базуються на активній участі самих учнів у процесі набуття знань. Саме через проєктні технології навчання створюються такі умови, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними для розв'язання нових, пізнавальних і практичних завдань, удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах, розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення. Виконання проєкту передбачає зв'язок із реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними видами документування (фото-, аудіо-, відеозвіт, анкета, таблиця тощо). Проєктна діяльність безпосередньо впливає на розвиток учня. Вона дає можливість  тісно впливати на зовнішні мотиви (допитливість, прагнення бути дорослим, активне сприйняття нового) та на внутрішні мотиви (почуття обов'язку, бажання вчитися, любов до книги, потяг до самоосвіти, прагнення до успіху тощо) школяра, дає змогу поєднати ціннісно-змістовні основи культури та процес діяльнісної соціалізації учня. Саме через це в наш час робота за методом проєктів стала надзвичайно актуальною.

Метод проєктів має величезну цінність, адже завдяки його реалізації учні:

• навчаються добре виконувати роботу, відчуваючи при цьому радість і гордість за результати;
• люблять школу, позбуваючись проблем із дисципліною;
• стають оптимістами;
• навчаються мислити, їхні думки базуються на фактах, а не на передбаченнях;
• навчаються вчитися, знають, де і як потрібно знаходити матеріал, як тлумачити факти, як їх обґрунтовувати;
• набувають навичок роботи в колективі;
• учаться ставити мету, зважати на думку товаришів;
• навчаються ефективно працювати, планувати свою працю на кожному етапі, знають, де знайти засоби для досягнення мети та як їх запровадити;
• учаться аналізувати власну працю; 
• усебічно тренують свої розум та мислення;
• зацікавлюються самостійною роботою;
• завдяки вивченню й дослідженню теми занурюються в атмосферу дружньої конкуренції;
• учаться розраховувати свої сили в процесі навчальних занять.

Цей перелік можна продовжувати, бо на практиці метод проєктів розглядається як інновація, метою якої є створення для дитини умов, за яких вона оволодіє вмінням активно здобувати, оновлювати та розвивати свої знання, зможе їх творчо застосувати. Моє завдання як вчителя – не передавати учням власне розуміння певної інформації, а надати допомогу у  розширенні та реструктуризації вже набутих знань під впливом одержаної нової інформації, стимулювати школярів брати активну участь у пошуках відповідей на власні запитання.

Мене давно приваблює проєктна технологія. Я вважаю, що найбільш доречними питаннями в цій роботі є не лише постійний науковий пошук інформації та координація цього процесу, а й можливість більш детально дізнатись про психофізичні й розумові здібності учнів, їхні можливості, працездатність, ерудицію, уподобання, вміння досягати бажаного, їх креативність та толерантність під час роботи над проєктом.

Причини свого інтересу до проєктної технології я вбачаю в наступному:

• по–перше, працювати цікаво як вчителю, так і учням;
• по–друге, обдаровані, талановиті діти потребують особливих моделей взаємодії з оточуючим світом, в яких би враховувались саме ті особливості пізнавальних потреб, мислення, якими володіє людина.

Мої учні завжди з великим інтересом  включаються в проєктну діяльність, тому що це їм цікаво. Ця робота від початку й до кінця, від визначення мети, способу її виконання , до презентації результату – захоплює їх розум, їх здібності, почуття. Використання проєктних технологій є так званим «містком» між теорією і практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня.

Ця педагогічна технологія спрямована  на застосування  фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом вдалого поєднання урочної та позаурочної діяльності. Тема проєкту є більшою за навчальні завдання, бо вимагає від її виконавців пошукових зусиль, дослідження та розроблення оптимального виконання, неодноразового публічного захисту та аналізу підсумків упровадження. Метод проєктів – одна з альтернатив класно – урочної системи, що використовується як доповнення до інших видів навчання. Головна перевага такої системи в тому, що дитина з великою зацікавленістю виконує ту діяльність, яку обере самостійно.

Метод проєктів – особистісно-зорієнтований, дає змогу застосовувати різні дидактичні підходи (навчання в роботі, незалежні знання, спільне навчання, рольова гра, дискусія, командне навчання), навчатися на особистому досвіді та на досвіді інших,  дає задоволення учням, оскільки вони бачать результати своєї праці.

         Отже проєктна діяльність на уроках основ здоров’я  є:

• засобом підвищення продуктивності навчальної праці та її актуалізація;

• розвивальним середовищем, що формує соціальні вміння, навички та сприяє набуттю навчального і життєвого досвіду;
• перевіркою відповідності особистого досвіду потребам власної активної трансформаційної ролі в суспільстві;
• розвитком творчих обдарувань особистості та її самореалізації.

Досліджуючи науково-методичну базу методу проєктів та керуючись власним педагогічним досвідом, я дійшла висновку, що вчитель завжди повинен бути готовим до розв’язання різноманітних педагогічних проблем, зокрема:

• до переосмислення та зміни традиційного змісту навчальних тем, до їх можливого синтезу з іншими шкільними дисциплінами, тому що ефективність виконання навчальних проєктів часто залежить від їхніх входжень у загальний контекст навчального процесу;
• до розробки методів самостійної пошукової та дослідницької роботи учнів у ході виконання навчальних проєктів, методів колективного розв’язання проблем. Це означає, що вчитель повинен уміти визначати проблему навчальної теми, ставити мету, висувати гіпотези, обговорювати методи дослідження, продумувати і пропонувати варіанти оформлення кінцевих результатів, аналізувати отримані дані, робити висновки, коректно оцінювати учнів під час підбиття підсумків;
• до використання в ході спільного дослідження нетрадиційних видів діяльності: «мозковий штурм», засідання «круглого столу», статистичних методів, творчих звітів та ін.;
• до необхідності поєднання на уроках різних форм роботи учнів:  колективної,  групової чи індивідуальної;
• до інтенсивного використання комп’ютера як інструмента навчальної роботи учнів і педагога.

Оскільки проєкт може призначатися для вивчення однієї теми, декількох взаємопов’язаних тем або цілого тематичного блоку, його задум виростає з певної загальної проблеми, що потребує розв’язання і формулюється у вигляді декількох або однієї навчальної мети. Перш ніж створити проєкт, учитель подумки уявляє собі цю проблему, завдання, пов’язані з нею, можливі шляхи їх розв’язання, конкретні результати.

Основними вимогами до проєктної технології є:

• наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів;
• дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання проблеми;
• структурування діяльності відповідно до класичних етапів проєктування;
• моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;
• постановка;
• дослідження;
• пошук шляхів розв’язання;
• експертиза і апробація версій;
• конструювання підсумкового проєкту;
• його захист;
• коригування і впровадження;
• самодіяльний характер творчої активності учнів;
• практичне та теоретичне значення результату діяльності й готовності до застосування (впровадження);
• педагогічна цінність діяльності.

Навчальними завданнями та очікуваними результатами під час роботи над проєктами вбачаю такі:

• здійснювати цільовий пошук літератури, інформації в бібліотеках та мережі “Інтернет”;
• підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, оцінювати;
• планувати діяльність, розбивати її на етапи; 
• ефективно використовувати комп’ютерну техніку для реалізації поставлених завдань;
• застосовувати наукові методи пізнання;
• одержані знання використовувати в повсякденному житті.

У своїй роботі використовую різні види проєктів. Вони дають можливість систематизувати знання учнів і забезпечують максимальне наближення проєкту до реальних потреб життя, творчої самореалізації.

Залучення до науково-дослідницької (проєктної) роботи розпочинаю ще в 5-му класі. Якщо об’єднати учнів у невеликі групи (3-5 осіб) і дати їм одне спільне завдання, обумовивши роль кожного учня в його виконанні, згодом моделюється ситуація, де кожен відповідає не лише за результати власної праці, але й за результати всієї групи. Для учнів робота над проєктом стає стимулом для глибшого вивчення комп'ютера, пошуку джерел інформації з теми. Найголовніше – вони роблять перші кроки у напрямку спільної і разом з тим самостійної роботи. Наприклад, при виконанні проєкту «Безпека дитини в інтернеті» учнів було поділено на групи. «Всезнайки» - готували матеріал за напрямком «Як правильно спілкуватись в чаті» (створювали пам’ятку спілкування), група «Супермени» - дізнавались про роль соціальних мереж у збереженні та зміцненні здоров’я (малюнки, проводили тестування-опитування, готували добірку фотоматеріалів). Група «Чомучки» - досліджували вплив шкідливих сайтів на організм людини (добирали медичну інформацію).

Неформальне спілкування з однокласниками й учителями розкриває творчий потенціал учня і дозволяє йому успішно впоратись із виконанням проєкту. Саме таке розкриття учнів відбулося під час нашої участі у Всеукраїнському проєкті «HEALTHY SCHOOLS: заради здорових і радісних школярів», де діти стали частинкою великої спільноти. В рамках цього проекту мною було розроблено та реалізовано декілька змістовних та цікавих проєктів, спрямованих на формування здорового способу життя. Одним із цікавих проєктів був пошуково-дослідницький проєкт “Наша смачна Україна”, де в  центрі пошукової роботи були фестивалі національних страв, які постійно проходять на території України. Учні дослідили місцезнаходження пам'ятників стравам!  Дослідили, що відбувається з організмом при потраплянні шкідливої їжі до шлунку. Результати вразили всіх аматорів “смачненького”.

Коли діти знаходяться в творчому процесі, вони дарують собі нові відчуття.   Учні 10-х класів створили творчий проєкт, дослідили історію унікальної страви,  стали учасниками  яскравого шоу "Майстер-шеф". Отже, займатися творчою справою важливо для здоров`я. Творча діяльність – це спосіб насолодитися життям. Це робить учнів кращими, радіснішими .

Головним девізом проєктної діяльності учнів на уроках основ здоров'я є: "Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".

Під час виконання проєктів в учнів формується цифрова компетентність, адже інтернет є сьогодні пріоритетним джерелом інформації. Використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє  розвивати пізнавальні навички учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватись в інформаційному просторі.  Важко уявити  уроки без інформаційних проєктів. Уроки, в яких можна поєднати математичні здібності з інформаційними технологіями та здоров'язберігаючими факторами. Саме так пройшов інтегрований урок в 9 класі. За допомогою анімаційної задачі  учні визначили вислів, який був ключовим девізом уроку. Зібрали кошик здорових продуктів. Інформаційні технології  допомогли визначити необхідну кількість витраченої та спожитої енергії, яка потрібна кожній людині протягом доби. Під час групової роботи над проєктами створюються умови для формування толерантності та уміння спілкуватись, а також формуються навички і знання про безпечний  і здоровий спосіб життя.

 Значну увагу звертаємо також на ментальне здоров’я, яке є не менш важливим за фізичне. Ученими давно доведено, що емоції впливають на здоров'я людини. Тож ми вирішили поцікавитися, з яким настроєм діти приходять до школи та створили символічну "Лозу настрою". У  рамках овочево-фруктового міксу було оголошено фотоконкурс "Який ти фрукт або овоч... за характером?", де діти показували свій характер.  Отримавши позитивний заряд, діти поділилися ним з мешканцями міста, отримуючи щирі посмішки у відповідь. Наші вихованці намагалися зарядити всіх позитивними емоціями, а серце запалити добром та любов'ю.

Отже, можна дійти висновку, що здоров’я – це безцінне надбання не тільки кожної людини, а й всього суспільства. Ми повинні берегти й укріплювати здоров’я наших дітей, бо це наше майбутнє.

На завершення хочеться згадати слова великого гуманіста і педагога         Ж.Ж. Руссо: «Щоб зробити дитину розумною і розважливою, зробіть її міцною і здоровою».

Тож давайте виховувати здорову, творчу та думаючу особистість!