Презентація"ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СТАРІННЯ. ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ"

ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СТАРІННЯ. ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Біологічний вік - це міра старіння організму, його здоров’я, справжньої тривалості життя; чим більше календарний вік людини виперед¬жає біологічний, тим повільніший темп його старіння, тим більша повинна бути його тривалість життя. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СТАРІННЯДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

ВІКОВІ ЗМІНИ- ФІЗІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМУ людей вікові зміни розвиваються нерівномірно. Часто темп старіння одних систем, наприклад, сердечно-судинної, нервової, ендокринної випереджає темп старіння других. Передчасному старінню сприяють перенесені захворювання, несприятливі фактори навколишнього середовища, в тому числі – стресові ситуації, які можуть діяти на різні ланки вікових змін. Існує уповільнене старіння, яке веде до збільшення тривалості життя. Вікові зміни в таких випадках настають значно пізніше, ніж в цілому в популяції.

ВИДОВА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯЗа сучасною класифікацією періодів життя теперішньої людини, прийнятою ВООЗ, життя людини після статевого дозрівання поділяється так: молодий вік - 20-34 роки; зрілий - 35-44 роки; середній - 45-59 років; похилий - 60-74 роки; старечий - 75-89 років; 90 років і більше - довгожителі. Більшість учених вважають, що тривалість життя сучасної людини становить у середньому 90 років. В основу їхніх концепцій покладено старіння ока, яке у переважної більшості людей "старіє" більш-менш фізіологічно.

МЕХАНІЗМИ СТАРІННЯВчені працюють над тим, щоб здорова і активне життя кожного з нас тривала якомога довше, плавно переходячи в фізіологічну старість - згасання всіх функцій організму. У реальності людина живе набагато менше відведеного йому терміну, тому що короткий період молодості та зрілості швидко змінюється патологічної старістю, наповненою хворобами, слабкістю і неміччю. Причина тому - нещадно знос організму, неправильне і нераціональне його використання.

Фізіологія старіння Що протікають в тілі людини із віком, перш за все полягають в зниженні біологічних функцій і здатності пристосувати до метаболічного стресу. Ці фізіологічні зміни зазвичай супроводжуються психологічними і поведінковими змінами. Власне біологічні аспекти старіння включають не тільки зміни, викликані старінням, так і погіршення загального стану здоров'я. Людина у пізньому віці характеризується більшою уразливістю до хвороб, багато з яких пов'язані із зниженням ефективності імунної системи у старому віці. Робота багатьох органів: серце, нирки, мозок та легені, знижують ефективність своєї роботи. Частина цього зниження є результатом втрати клітин цих органів та зниження можливостей їх відновлення у надзвичайних випадках. Клітини старої людини не завжди в змозі виконувати ті ж функції. Певні клітинні ферменти також знижують свою ефективність, процес старіння відбувається на всіх рівнях.

Психологія старіння. Найпомітніші зміни в роботі мозку під час старіння полягають в погіршенні короткострокової пам'яті і збільшенні часу реакції. Обидва з цих факторів обмежують можливості для нормального існування у суспільстві і є об'єктом великого числа досліджень. Проте, якщо літня людина отримує більше часу для вирішення певної задачі, що не використовує великої кількості сучасних знань, старі люди лише незначно поступаються молодим. У задачах, що пов'язані із словниковим запасом, загальними знаннями та діяльністю, до якої людина звикла, зменшення продуктивності з віком майже непомітно. Важливим психологічним ефектом старіння класично вважається зменшення рівня сучасних знань, пов'язане із погіршенням можливостей до навчання. Експериментальні дослідження показують, що хоча старі люди дійсно вчаться помітно повільніше, ніж молодь, зазвичай вони цілком здатні до засвоєння нового матеріалу і можуть запам'ятати нову інформацію так саме, як і молодь. Проте, відмінності у навчанні збільшуються з трудністю матеріалу, що викладається. Крім того, старі люди прагнуть бути обережнішими і жорсткішими в поведінці та зменшують рівень соціальних контактів. Але ця картина поведінки може бути результатом впливу суспільства та соціальних установ замість власне старіння. Багато людей, що «старіють успішно», прикладають свідомі зусилля для підтримання розумової активності безперервним навчанням і розширенням соціальних контактів з людьми молодшої вікової групи

МЕХАНІЗМИ СТАРІННЯПерша теорія старіння: тіломірна. На даний момент відомо декілька механізмів старіння. Кожен з них вивчається і відстоюється вченими як основний. Але, швидше за все, всі вони діють у комплексі. Дивно, що в організмі є тканини, клітини яких практично не втрачають здатність до поділу і не старіють. У них активно працює спеціальний фермент - теломераза, який після кожного поділу відновлює хромосоми. Людям кожної вікової категорії відповідає свій стиль життя, мислення, оцінка довкілля У молодому віці (до 40 років) людина наділена великим обсягом пам'яті, логічним і швидким типом мислення, схильністю до контрастів. Більшість учених свої відкриття здійснили саме у віці до 40 років, поети теж створювали шедеври в молодому віці.

МЕХАНІЗМИ СТАРІННЯЗважаючи на те, що біологічні та психологічні можливості людей похилого і старечого віку нижчі, ніж у людей молодшого віку, для них важливе значення має своєчасне надання медико-соціальної допомоги. Люди похилого і старечого віку повинні брати участь у суспільному та соціальному житті. Суспільство у свою чергу мусить створювати умови для праці таких людей. Вони мають відчувати, що потрібні, повагу до себе з боку суспільства, а не бути придатком, з яким миряться у зв'язку з обставинами.

ПЕРЕДЧАСНЕ СТАРІННЯСтаріння - результат розладу механізмів саморегуляції, зниження їх потенційних можливостей при первинних змінах у регулюванні генетичного апарату. Існує класифікація типів пристосування до старості за Д. Бромлей. Перший тип - конструктивне ставлення до старості. Другий тип - залежність людини похилого або старечого віку від близьких родичів, що має об'єктивні причини (наприклад, відсутність окремої квартири, мала пенсія). Третій тип - надмірна емоційна стриманість. Четвертий тип - вороже ставлення людини до оточуючих, ніби кидає виклик суспільству. Безумовно, це свідчить про незадоволення своїм положенням у суспільстві, про невикористані можливості, що руйнує особистість людини.

ПЕРЕДЧАСНЕ СТАРІННЯЛікарі у своїй практичній діяльності частіше спілкуються з хворою людиною похилого і старечого віку, яка старіє за патологічним типом. Тут виникає чимало біоетичних та деонтологічних проблем. У розв'язанні цих проблем важливу роль виконують лікарі, зокрема сімейні. Успіх лікування людей похилого і старечого віку залежить не лише від професійної майстерності, а й значною мірою від моральних та етичних чинників у стосунках з хворою людиною. Саме під час лікування таких хворих лікар має проявити мистецтво лікування, бути турботливим, уважним до пацієнта, добиватися його повної реабілітації як члена суспільства. Треба пам'ятати один з основних біоетичних принципів патологічного старіння: на відміну від хворих молодого віку кожне захворювання у людей похилого і старечого віку впливає на тривалість життя, тобто скорочує його.

ПЕРЕДЧАСНЕ СТАРІННЯНаука герогігієна вивчає методи і заходи, які сповіль¬нюють старіння і продовжують тривалість життя. Виділяють сім основних рекомендацій, дотри¬муючись яких можна сповільнити старіння, обмежити за¬хворювання і тим самим продовжити тривалість повноцінного життя. Сюди належать:1) відмова від переїдання,2) регу¬лярність приймання їжі,3) правильний режим праці та відпочинку,4) достатня тривалість сну,5) активність і високий руховий режим,6) відмова від куріння,7) відмова від зловживання алкоголем.

Хворих похилого і старечого віку можна поділити на три групи. Перша група - найтяжча з медичної точки зору. Другої групи характерна менш тяжка патологія, але найвідчутнішим мотивом, який гальмує одужання, є втрата професійної орієнтації. Третьої групи, які спроможні після повної реабілітації повернутися до своєї професійної діяльності, лікар повинен пояснити стан їхнього фізичного і психічного здоров'я, необхідність виконання профілактичних медикаментозних та загально-гігієнічних засобів для профілактики загострень хвороби, зорієнтувати на важливі життєві пріоритети, а не на дрібниці, що ускладнюють їхнє існування.

Особливо важливе значення для активного довголіття має характер харчування. Проведені дослідження показали, що довголіття не зв’язане з яким-небудь типом харчування. Однак слід дотримуватися таких основних принципів.1. Збалансованість харчування з енерговитратами орга¬нізму. Переїдання і надмірне надходження з продуктами енергії веде до ожиріння. На такому фоні легко розвиваються захворювання, які пов’язані з віковими порушеннями обміну речовин, зокрема атеросклероз, цукровий діабет, ускладнен¬ня яких нерідко призводять до передчасної смерті.2. Якісна повноцінність харчування. Недостатність у їжі деяких речовин, зокрема вітамінів, порушує життєві функції організму. Нашаровуючись на процеси старіння, ці пору¬шення загострюють їх перебіг і сприяють розвитку захво¬рювань.3 Профілактична спрямованість харчування. Немає про¬дуктів, які б різко сповільнювали або прискорювали старіння. Однак деякі комбінації харчових продуктів допомагають за¬побігти захворюванням, розвиток яких пов’язаний з проце¬сом старіння. Зокрема, до таких харчових продуктів нале¬жать молочно-рослинні продукти.4. Індивідуалізація харчування. Спеціальні дієти бувають необхідними, наприклад, при захворюваннях окремих вну¬трішніх органів, деяких порушеннях обміну речовин тощо. Ніяка дієта сама по собі не гарантує довголіття. Однак дотримання розумних принципів харчування, відповідність його характеру віковим змінам обміну речовин допомагає запобігти розвитку багатьох захворювань або хоча б по¬легшити їхній перебіг. Одним з основних завдань економічного та соціального розвитку країни є проведення ефективної демографічної політики, спрямованої на збільшення тривалості життя, трудової активності, збереження та зміцнення здоров’я населення. Демографічні дані широко використовуються при плануванні заходів із охорони здоров’я, для комплексної оцінки стану здоров’я населення, складання науково обґрунтованих прогнозів і цілеспрямованої організації медичної допомоги.

Демографія старіння. Демографія — наука про населення (від «демос» - народ, «графо» -описувати), або інакше статистика населення. Статистичне вивчення населення проводиться за двома основними нап¬рямками:1. характеристика населення на певний час (його чисельність, склад, особливості розселення тощо) - так звана статика населення;2. характеристика процесів зміни чисельності населення .

Геропротектори (дослівний переклад «захищають від старості») - загальна назва для групи речовин, щодо яких виявлена ​​здатність збільшувати тривалість життя тварин. Геропротектори роблять позитивний вплив на якість життя організмів, в тому числі збільшують тривалість життя, збільшують опір стресу, знижують швидкість розвитку різних вікових захворювань і т.д. Геропротектори

Історія. З давніх-давен люди прагнуть знайти способи подолати старіння, в тому числі придумати речовини, що уповільнюють старіння і їм подібні. Можливо, перший відображена в історії згадка філософського каменю, відомого своєю здатністю продовжувати життя, належить Гермес Трисмегіст (приблизно II-III століття). Геродот (V століття) згадує джерело вічної молодості, що містить особливий вид води, що відновлює молодість і дає довге життя кожному, хто її п'є. Це джерело був предметом пошуку в експедиції Понсе де Леона в XVI столітті. Угорської графині Єлизаветі Баторі (XVI століття) приписується вампіризм: згідно з легендами, вона вбивала молодих дівчат, щоб за допомогою їх крові зберегти свою молодість. Французький медик Шарль Едуард Броун-Секар (XVIII століття) думав, що ін'єкції екстрактів сім'яників тварин можуть вилікувати багато фізичних старечі недуги. На сьогоднішній день серед основних перспективних речовин-геропротекторов можна виділити рапаміцин, метформін, Sk. Q і деякі інші. Існують дані про те, що їх застосування сприяє продовженню життя модельних організмів (caenorhabditis elegans, дрозофіла фруктова, хатня миша, сірий щур і ін.), А також у багатьох випадках зменшує ймовірність появи захворювань, пов'язаних зі старінням. Згодом вони можуть бути застосовані для поліпшення життя людини. Однак на цей момент немає препаратів, які достовірно здатні уповільнити старіння людини.

Класифікація. За походженням: Природні (деякі гормони, вітаміни та ін.)Синтетичні (з'єднання на основі природних геропротекторов, рапаміцин, Sk. Q і ін.)За механізмом дії: СенолітікіCR-миметики. Пептидні препарати Антиоксиданти. Регулятори метаболізму

АнтиоксидантиІснує безліч робіт, що показують геропротекторні властивості деяких антиоксидантів. Однак немає однозначної кореляції між антиоксидантними властивостями і продовженням життя. Для природних антиоксидантів (вітаміни А, Е і С, карнозин, каротиноїди, бурштинова кислота, гормони дигідроепіандростерон (ДГЕА) і ін.) Існують дані про продовження життя тварин при підвищеному вмісті їх в організмі. Серед синтетичних антиоксидантів, можна виділити мітохондріальної-адресовані антиоксиданти (Sk. Q, mito. Q і ін.). Для Sk. Q1 існує велика кількість даних про його геропротекторні властивості . Також деякі дані свідчать про геропротекторні ефекті фулеренів C60 в якості антиоксидантів. Антиоксиданти і Регулятори метаболізму Регулятори метаболізму. Гормони (гормон росту, гормони щитовидної залози, гормони кори надниркових залоз, статеві гормони. Мелатонін, гормон FGF21 [en]);Пептидні біорегулятори (тималін, епіталамін, DSIP);Бігуаніди (метформін, фенформин, буформін) і ін.

Регулятори сигнальних шляхів і сенолітікіРегулятори сигнальних шляхівІснують речовини, здатні активувати або пригнічувати певні сигнальні шляхи, пов'язані з процесами старіння; деякі з них мають геропротекторні властивості. Наприклад, рапаміцин - інгібітор m. TOR-сигнального шляху. До теперішнього моменту, у багатьох роботах показано його геропротекторні властивості . Білки сімейства сіртуїнів є регуляторами сигнальних шляхів, пов'язаних зі старінням. У ряді випадків для їх активаторів (наприклад, ресвератрол) виявляються геропротекторні властивості. СенолітікіСенолітікі вибірково ініціюють загибель пристарілих клітин, що в деяких випадках може вести до збільшення тривалості життя.

CR-миметики (CR - від англ. Calorie restriction - обмеження калорійності) створюють зміни в метаболізмі клітини, імітуючи обмеження калорійності харчування, яке, згідно з численними експериментів, може бути хорошим способом уповільнення старіння. Речовинами-кандидатами цієї групи з деякими геропротекторні властивостями є ресвератрол, оксалоацетат, 2-дезокси-D-глюкоза (2 DG) і ін. 2 DG блокує деякі ферменти, що беруть участь у метаболізмі глюкози; ця речовина протягуємо життя у черв'яків C.elegans , проте, не продовжував життя щурів в нетоксичних для організму концентраціях . Пептидні препарати. Застосування деяких пептидних препаратів, що представляють собою набори коротких пептидів, у багатьох випадках надає позитивний ефект на зниження розвитку старечих захворювань. Нейропептиди можуть володіти нейропроекторним дією (наприклад, кортексин здатний стимулювати репаративні процеси в головному мозку після стресових впливів з найбільшою ефективністю в осіб похилого віку); екстракт простати може бути ефективний при вікових порушеннях функції простати і т.д. CR-миметики і пептидні препарати

Рапаміцин. Рапамицин. Рапаміцин - імунодепресанти, його використання призводить до збільшення тривалості життя багатьох організмів. Рапаміцин є інгібітором m. TOR сигнального шляху і має протиракову активність. У 2006 вперше було показано, що рапаміцин продовжує життя еукаріот . Пізніше в різних дослідженнях спостерігалося збільшення тривалості життя мишей. Було показано збільшення тривалості життя у мишей на 28-38% з початку застосування препарату (препарат починали давати мишам у віці 20 місяців) і 9-14% загального збільшення максимальної тривалості життя . У мишей рапаміцин збільшує тривалість життя завдяки своїм антираковим властивостями, сповільнюючи і пригнічуючи утворення нових пухлин і розростання старих. Таким чином, рапаміцин міг би розглядатися як можливий антивікової препарат для людей вже у віці, але у високих дозах він може пригнічувати імунну систему людини, роблячи його більш схильним до інфекцій.метформін

Метформін - препарат, який використовується для лікування цукрового діабету II типу. Крім того, досліджується його застосування при інших захворюваннях, а також в якості геропротектора. Так, при отриманні мишами препарату в низьких дозах тривалість життя мишей збільшилася на 5% в порівнянні зі звичайною, при цьому початок вікових захворювань було відстрочено. У той же час більш високі дози виявилися токсичними, і тривалість життя отримували їх мишей була невисокаІнший експеримент, що проводився на аскарид, показав важливу роль активації AMPK (АМФ-активована протеинкиназа), яка грає роль в передачі сигналів інсуліну, системного енергетичного балансу і метаболізмі глюкози і жирів. Метформін спричиняє збільшення кількості токсичних молекул кисню в клітині, але це має зворотний ефект і збільшує тривалість життя клітин в довгостроковій перспективі. Черви, які одержували метформін, старіли набагато повільніше і довше залишалися здоровими . Потрібні подальші дослідження, щоб показати можливість екстраполяції отриманих даних на людину. Метформінstyle.colorfillcolorfill.typefill.on

Sk. Q - клас мітохондріальної-спрямованих антиоксидантів. Sk. Q може затримувати розвиток деяких ознак старіння і збільшувати тривалість життя самих різних тварин . Залежно від виду, речовина може знижувати ранню смертність, збільшувати середню тривалість життя і продовжувати максимальний вік піддослідних тварин). Крім того, можливе використання Sk. Q при лікуванні старечих захворювань. Sk. Q1 використовується в якості очних крапель «Візомітін» від синдрому сухого ока, найбільш часто проявляється в старості. Препарати на основі Sk. Q планується застосовувати також при інших старечих захворюваннях, в тому числі нейродегенеративних захворюваннях і ін. Sk. Q

Застосування. До теперішнього моменту офіційно затверджене ліки не може бути направлено на боротьбу зі старінням, бо старіння не вважається захворюванням. Проте, стратегії використання геропротекторов для продовження життя людини обговорюються . Існують вже використовуються в медицині препарати з геропротекторні властивостями (рапаміцин, метформін). Також існують деякі засоби, спрямовані на боротьбу зі старінням окремих клітин, наприклад, що омолоджує сировотка Mito. Vitan® / Міто. Вітан® на основі іонів Скулачева (Sk. Q), яка використовується для порушення старіння шкіри. Незважаючи на те, що на даний момент немає препаратів, які достовірно здатні уповільнити старіння людини, на ринку існують препарати, які пропагуються як геропротектори (наприклад, Геровіталь H3), хоча немає ніяких доказів їх дії на процеси старіння. На відміну від геріатричних засобів, призначених для лікування захворювань у людей похилого або поліпшення якості життя (посилання на вікі), геропротектори можуть застосовуватися в молодому і зрілому віці

Побічні ефекти. Геро протектори можуть застосовуватися в молодому і зрілому віці. Однак питання про безпеку їх тривалого застосування вимагає вивчення. Так, з даних літератури можна судити про те, що багато геропротектори крім позитивного впливу на організм, мають і вираженими побічними ефектами. Такими, наприклад, як посилення канцерогенезу в товстій кишці (α-токоферол (вітамін Е)), збільшення частоти розвитку аденом острівців підшлункової залози (бета-каротин і ретинол), збільшення концентрації холестерину і посилення його відкладення в аорті (селен), прискорення метаболізму в кістках (гормон росту), індукція пухлини печінки (дегідроепіандростерон (ДГЕА)) та іншими.

Пошук і бази даних геропротекторів. При тестуванні речовин на наявність геропротекторні властивостей і вивченні механізмів їх дії використовуються модельні організми: Caenorhabditis elegans, Drosophila melanogaster, гризуни (миші, щури та ін.) І т.д. У процеси старіння залучені різні сигнальні шляхи. Геропротектори можуть бути спрямовані на зміну в роботі (виключення або активацію) учасників таких шляхів. Методи пошуку та скринінгу геропротекторов активно розробляються. Одним із шляхів є аналіз мереж генів за даними про експресії у молодих і дорослих організмів і клітин, пошук мішеней для можливих ліків серед учасників сигнальних шляхів, залучених в процеси старіння. Також йдеться про пошук препаратів, модулюють зміни на епігенетичні рівні, які відбуваються в процесі старінняІснує база даних геропротекторов Geroprotectors, структурує дані про дослідження потенційних геропротекторов, що містить близько 260 записів про різні речовини і їх досліджень в 13 модельних організмах

Дякую за увагу!!!