Педагогічна рада "Урок - це дарування нашого світла дітям".

Глобинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5

Доповідь з елементами тренінгу на педраді

___________________________2017 року

Сучасний урок як один з основних інструментів формування ціннісних орієнтирів учнів на основі принципів гуманної педагогіки

Мета: визначити основні вимоги, структуру, критерії ефективності, прийоми, методи й технології сучасного гуманно-особистісного уроку; стимулювати педагогів до системного впровадження принципів гуманної педагогіки на уроках, спонукати до самовдосконалення в підготовці та проведенні сучасних уроків.

Лейтмотив:

• Любов і робота є наріжними каменями нашої людяності (Зигмунд Фрейд)
• Почніть робити те, що треба. Потім робіть те, що можливо. І ви раптом виявите, що робите неможливе (Св. Франциск Ассізький)

І. Вступна вправа «Мудра мова». Вчителі розділені на шість груп. Кожна отримує набір слів, з яких треба скласти висловлювання про вчительську роботу. Вислови наклеюються на кольоровий картон. Представник кожної групи прикріпляє вислів на дошку і пояснює його зміст.

• Щоб змінити людей, їх потрібно любити. Вплив на них пропорційний любові до них (Й.Г.Песталоцці).
• Дітей не відлякаєш суворістю, вони не переносять тільки брехні     (О. Толстой).
• Найперше, що має зробити вчитель, - це розвинути в учня дух допитливості (Д.Менделєєв).
• Нудні уроки придатні лише на те, щоб вселити ненависть і до тих, хто їх викладає, і до усього, що викладається (Жан Жак Руссо).
• Найважливішим явищем у школі, найбільш повчальним предметом, найбільш живим прикладом для учня є сам учитель (А. Дистервег).
• Виживає не сильніший і не розумніший, а той, хто най краще реагує на зміни, що відбуваються (Гордон Драйден).

ІІ. Моделі освіти. У світі історично склалося так, що держави, визначаючи освіту як один з пріоритетних напрямків розвитку, формують певну модель освіти, що відповідає вимогам конкретної держави. Сьогодні вчені виділяють такі моделі освіти:

• Розвиваюча
• Традиційна
• Раціоналістична
• Феноменологічна
• Неіституціональна

Розглянемо три з них: традиційну, раціоналістичну, феноменологічну

• Як ви вважаєте до якої моделі освіти спрямовується зараз українська система освіти? З якою метою?

До реформування прагнуть усі освітні моделі, і причиною цього є надзвичайно стрімкий розвиток технологій і швидкі фізіологічні, ментальні, психологічні зміни, яким піддаються люди. Основними ідеями глобального реформування освітніх моделей є:

• Визначення освіти як інструменту суспільного розвитку: школа не тільки як механізм відтворення, але й механізм розвитку суспільства.
• Перенесення центру уваги із процесу навчання (передавання знань) на процес тренінгу інтелектуальних функцій.
• Розширення сукупності типів знань і реорганізація навчального матеріалу навколо діяльності, а не навколо предмету.

Але ніяке реформування не може бути здійснено, якщо думати по-новому, а діяти по-старому.

“Безумство - діяти по-старому і чекати на нові результати” (А. Енштейн).

Тому перший висновок, який ми сформулюємо сьогодні:

• Треба не лише думати про зміни, але й діяти, щоб отримати нові результати.

ІІІ. Форми організації навчання

Протягом свого розвитку людство, формуючи певні моделі освіти, випробовувало й різні форми організації навчання

Більшість із них не виправдали себе, хоча їх елементи існують і на сьогодні. Найбільше випробувань часом пройшла класно-урочна форма навчання, і поки що ніхто не зміг знайти їй достойну альтернативу. А тому основною формою на сучасному етапі навчання є урок.

 Безумовно, гуманна педагогіка своїми принципами й суттю відповідає ідеям реформування нашої освіти. Засновник гуманної педагогіки Ш.О.Амонашвілі так визначив особливості сучасного уроку: «Сучасний урок - це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня». Пов’язавши поняття «урок» із санскритом, видатний педагог так розкриває його зміст:

ІV. Риси сучасного гуманно-особистісного уроку

Ш.О.Амонашвілі визначив три постулати, які повинні бути покладені в основу гуманно-особистісного уроку:

1. «Урок – це відкриття істини, пошук і осмислення її у спільній діяльності вчителя і учня».
2. «Урок є частиною життя дитини».
3. «Людина на уроці завжди залишається найвищою цінністю, виступаючи в ролі мети і ніколи не виступаючи у вигляді засобу».

Вправа «Риси сучасного уроку». В групах на окремих аркушах написати не менше 5 рис, притаманних сучасному гуманно-особистісному уроку, визначивши кожну з них окремим прикметником. Аркуші прикріпляються на дошці.

Супероригінальний, прогресивний, актуальний, важливий, дієвий, динамічний, ефективний, творчий, виховний, розвиваючий, активний, душевний, логічний, чіткий, організований, спланований, пізнавальний, доброзичливий, надихаючий, новаторський, імпровізований, нетрадиційний, емоційний, вражаючий, естетичний, образний, веселковий, радісний, захоплюючий, духовний, моральний, інтелектуальний, гармонізуючий, гуманний, креативний.

Другий висновок:

Сучасний урок не має права бути нудним, а гуманно-особистісний урок повинен бути ще й людяним.

V. Загальні вимоги до сучасного уроку.

1. Санітарно-гігієнічні:

• оптимальний повітряний режим
• нормальне освітлення
• належний тепловий режим
• відповідність меблів індивідуальним особливостям учнів
• чергування різних видів навчальної діяльності

2. Психолого-фізіологічні:

• забезпечення умов для розвитку в учнів позитивних емоцій як передумови активності й ефективності навчальної діяльності

Модель уроку з урахуванням особливостей анатомо-фізіологічного і психічного розвитку учнів: 1 — початок уроку; 2 — час активної навчальної праці; 3 — організація активного відпочинку кори головного мозку; 4 — організація домашнього завдання; 5 — інструктаж до виконання домашнього завдання; б — дидактико-психологічне завершення уроку

Тут важливо передусім подбати про створення позитивного емоційного фону для стимулювання виникнення мажорного настрою в учнів. У цьому контексті педагог має володіти компонентами професійної майстерності й, зокрема, педагогічної техніки. Наведемо кілька прикладів таких дій.

Приклад 1

П'ятий клас. Учителька заходить до класу, теплим поглядом охоплює вихованців і з посмішкою вітається з ними: "Добрий день, дорогі мої! Я рада зустрічі з вами. У нас сьогодні свято: в цей день дванадцять років тому народився наш хороший товариш Сергійко (учні повертаються в бік Сергійка, їхні очі виказують радість). Давайте, діти, привітаємо Сергійка з цим важливим днем у його житті". Діти весело плескають у долоні. Вчителька підійшла до іменинника, поцілувала його і передала красиву вітальну листівку. "А тепер, шановні мої, — продовжує вчителька, — подумайте і назвіть "найчистіші" займенники". Учні притихли. В їхніх очах вираз певного здивування. Почали підносити руки й висловлювати свої здогади. Через кілька хвилин розгадали своєрідний жарт: займенники ВИ—МИ—ТИ.

Приклад 2

На уроці фізики учні мають вивчати закономірності розповсюдження світла і звуку. Учитель розпочинає діалог з учнями:

— Діти, хто з вас спостерігав таке явище як гроза? Гуркоче грім, небо пронизують блискавки.

— Усі бачили.

— Що ми першим сприймаємо — звук грому чи світло блискавки? А можливо, одночасно?

— Ні. Спочатку світло блискавки, а потім доходить до нас звук.

— Чому таке дивне явище?

— ? ? ?

— Діти, а можна дізнатися, як далеко від нас гроза?

— ? ? ?

Кілька учнів навіть зробили припущення, чому спочатку ми бачимо світло блискавки, а потім сприймаємо звук: "Це тому, що наші очі розташовані ближче до джерела світла, а вуха — далі". (Сміх у класі.)

— На сьогоднішньому уроці, діти, ми й дізнаємося, в чому таємниця цього явища.

Отже, дії вчителя налаштовують вихованців на активну розумову діяльність.

3. Дидактичні:

• Створення проблемних ситуацій як важливої передумови виникнення рушійної сили навчання.

Приклад 1

Сільська школа. Теплі квітневі дні. Яскраве сонце щедро заглядає у класні кімнати. Урок біології в 9-му класі. Уже п'ятий по порядку. В класі панує веселе збудження.

Учителька біології розпочала урок з 10-хвилинної самостійної роботи із раніше вивченого матеріалу. Це ніби дещо втихомирило "весняне" збудження учнів. Та після виконання самостійної роботи воно знову полонило вихованців.

Учителька звернулася до учнів: "Шановні мої, я прошу вас уважно простежити за тими змінами, які можуть відбуватися у вашому організмі". Це особливо не вплинуло на учнів. Тим часом учителька сіла за свій стіл, дістала із сумки бутерброд та яблуко й розпочала їсти. По класу пронісся помітний шум, голоси здивування, а потім настала тиша. Учні уважно дивилися на вчительку, їхні очі виказували неабияке здивування. Через 2—3 хвилини такої "вільної" поведінки вчителька звернулася до учнів із запитаннями, які поступово перейшли в діалог:

— Чи помітили ви які-небудь зміни у своєму організмі?

— Так, помітили.

— Які саме?

— Почала виділятися слина.

— Чому раптом почала виділятися слина?

— Тому, що раптом захотілося їсти.

— Що ж викликало таке бажання?

— Напевне те, що почала активно виділятися слина. А справді, чому?

— Як бачимо, ми потрапили в тупикову ситуацію. Ось нам і необхідно вивчити новий навчальний матеріал, де ви віднайдете відповідь на багато запитань, у тому числі й на ті, що виникли щойно в результаті спостереження за процесами у ваших організмах. Відкривайте підручники і уважно читайте. У зошитах складайте план прочитаного.

Учні уважно працювали з підручником. Слухали вчительку і впевнено пояснювали особливості прояву рефлекторної діяльності людини.

Приклад 2

Урок з природознавства на тему "Дикі звірі взимку" вчитель розпочинає з показу відповідних малюнків, розміщених у два ряди. В першому — малюнки лисиці, їжака, ведмедя, борсука, вовка, лося, у другому — лисиці, вовка, лося. Завдання: "Розгляньте уважно малюнки звірів в обох рядах. Що помітили? Поставте запитання про те, що вас зацікавило". Учні називають тварин, порівнюють обидва ряди і виявляють, що у другому ряду немає малюнків їжака, ведмедя, борсука. Вони цікавляться: "Чому?"

• Цілеспрямована робота з формування мотивів навчання. (приклад з уроку української літератури з теми «І.К.Карпенко-Карий. Трагікомедія «Мартин Боруля», де урок починається із притчі про двох вовків, формулюється висновок про головні цінності людини, а потім переноситься на зміст твору).
• Моделювання процесу навчання на уроці відповідно до структури процесу оволодіння знаннями, уміннями й навичками.
• Застосування знань на практиці є важливим елементом логіки організації навчального процесу.

4. Виховні:

• Розумове виховання: самостійна пізнавальна діяльність, інтелектуальний розвиток, оволодіння методами учіння.
• Моральне виховання: формування моральних переконань і моральних почуттів, гуманізму, поваги до людини, національної гідності, добра, чуйності та ін.
• Фізичне виховання: створення оптимальних умов для фізичного розвитку особистості, оволодіння вміннями й навичками турботи про своє здоров'я, культуру побуту.
• Трудове виховання: формування вмінь і навичок розумової праці, виховання любові до праці взагалі й почуття бережливого ставлення до праці інших, соціально-психологічна підготовка вихованців до участі у продуктивній фізичній та інтелектуальній праці.
• Естетичне виховання: формування почуттів прекрасного, вміння відрізняти прекрасне від потворного, навчання школярів володіти знаннями й уміннями творити прекрасне в реальному житті.

Вправа «Визначення структури сучасного уроку». У групах вчителям потрібно визначити відсоток часу, що припадає на кожний з етапів сучасного уроку, якщо 45 хв. – це 100% (відсоток проставляється біля кожного з етапів). Потім представники від груп мотивують результати своєї роботи.

• Мотивація
• Оголошення теми й мети уроку
• Викладення основної інформації
• Інтерактивна вправа
• Підбиття підсумків
• Домашнє завдання й інструктаж до нього

Структура сучасного уроку значно відрізняється від традиційного і має таку послідовність: •Мотивація (5% робочого часу). •Представлення теми та очікуваних навчальних результатів (приблизно 5% часу уроку). •Надання необхідної інформації (приблизно 10% часу уроку). •Інтерактивна вправа — центральна частина заняття (як правило, 60% часу на уроці). •Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 15% часу уроку). •Домашнє завдання та інструктаж до нього (5% часу уроку)

VІ. Прийоми гуманної педагогіки на сучасному уроці

• Красиве привітання з класом
• «Дякую», «Шептання на вушко», потиск руки
• Інтригуюча назва уроку
• Лейтмотив
• Використання притч, складання казок
• Слова-подарунки
• Уроки-подарунки
• Ювілеї уроків
• Зумисна помилка вчителя, прохання про допомогу
• Домашні завдання подарунки

• Уроки доброти
• Подяка учням за урок
• Аплодисменти
• Хвилинки відпочинку
• Аналіз уроку учнями
• Використання атрибутів
• Синквейн
• Проведення дітьми фрагменту уроку
• Зошити знахідок і відкриттів
• Створення колективних книжечок, сторінки в підручнику

Використання цих прийомів дає можливість учителю налаштуватися на одну тональність з дітьми, стати для них близьким і зрозумілим, а цим спонукати їх розкритися перед педагогом, полюбити його, а значить і полюбити ту науку, яку вони разом освоюють. Без примусу й страху, а з радістю й захопленням дитина пізнаватиме усе те краще, що може дати їй наставник.

VІІ. Критерії ефективності сучасного гуманно-особистісного уроку

Вправа «Визначення пріоритетів». Учителям в групах слід розставити критерії ефективності уроку в порядку значимості від найважливішого до менш важливого.

• Кадрове забезпечення
• Навчальні програми й підручники
• Суспільна значущість навчання
• Ефективні, що відповідають змісту освіти, методи й прийоми
• Інтерактивні технології навчання
• Матеріально-технічне забезпечення
• Емоційний настрій

Вправа «Ефективність уроку залежить від…». Визначити в групах, як ефективність уроку залежить від:

• Учителя
• Учня
• Технологій навчання
• Матеріально-технічного забезпечення
• Навчальних програм і підручників
• Емоційного настрою

Висновок третій:

Ефективність сучасного уроку залежить від багатьох факторів, але визначальною фігурою залишається вчитель.

VІІІ. Рефлексія

Притча «Урок метелика» (відео)

Одного разу в коконі з’явилась маленька щілинка, випадковий перехожий довго спостерігав, як через цю маленьку щілинку намагається вийти метелик. Минуло багато часу, метелик ніби вже полишив свої зусилля, а щілинка залишалася все такою ж маленькою. Здавалося, метелик зробив усе, що міг, і ні на що інше в нього не було сили.

Тоді перехожий вирішив допомогти метеликові: він розрізав кокон ножем. Метелик зразу ж вийшов, але тільце його було слабким і немічним, а крила були прозорими й ледве рухалися.

Чоловік продовжував спостерігати, думаючи, що ось-ось крила метелика розправляться, окріпнуть і він полетить. Але нічого не виходило! Залишок життя метелик волочив по землі своє слабке тіло, свої нерозправлені крила. Він так і не зміг літати. А все тому, що людина, бажаючи допомогти, не розумів, що зусилля для виходу з кокона потрібні метеликові, щоб рідина з тіла перейшла в крила і щоб він міг літати. Життя спонукало метелика з великим трудом покидати оболонку, щоб він міг рости й розвиватися.

Часто саме зусилля нам необхідні в житті. Якби нам було дозволено жити, не зустрічаючись із труднощами, ми були б слабкими. Ми не могли б стати такими сильними, як ми є зараз. Ми ніколи не змогли б літати.

Я просив сили… А життя дало мені проблеми, щоб зробити мене сильним.

Я просив мудрості… А життя дало мені проблеми для вирішення.

Я просив багатства… А життя дало мені мозок і м’язи, щоб я міг працювати.

Я просив можливості літати… А життя дало мені перепони, щоб я їх долав.

Я просив любові… А життя дало мені людей, яким я міг допомагати.

Я просив благ… А життя дало мені можливості.

Я нічого не отримав з того, що просив. Але я отримав усе, що мені потрібно.Конец формы

Вірмо у свої сили й можливості, будьмо успішними на кожному уроці і давайте будемо дуже обережно й трепетно любити дітей, щоб вони могли літати! 

«Мікрофон»: Чи була корисною для мене педрада?