Педагогічна рада як колегіанальний орган управління в загальноосвітньому навчальному закладі освіти

 Міністерство освіти і науки України

Краматорський економіко-гуманітарний інститут

Відділення професійної підготовки та курсів підвищення кваліфікації

 

 

 

Випускна робота

«Педагогічна рада як колегіанальний орган управління в загальноосвітньому навчальному закладі освіти»

 

Виконала: (Краматорська загальноосвітня школа

І-ІІ ступенів №28 Краматорської міської ради

Заступник директора з навчально-виховної

роботи Рак Інна Сергіївна)

 

 

                                                                     Зміст
ВСТУП ……………………………………………………………………..……...3
РОЗДІЛ І Теоретичне обґрунтування організації та проведення педагогічної ради………….……………………………………………………………………..5
1.1 Рада школи як управлінський орган………………………....…...……....5
1.2 Різновиди форм проведення педагогічної ради …..……..…………...……..8

РОЗДІЛ ІІ. Методичне обґрунтування процесу проведення педагогічної ради……………………………………………………………………………….16
2.1 Організація проведення педрад ……...………………………..……………19
2.2 Підготовка педрад нетрадиційної форми проведення ………….….…......22

2.3. Нетрадиційна форма педагогічної ради у Краматорській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №28…………………………………………………………
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..…...36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………........41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          ВСТУП
                Сьогодні в освітянських закладах України всіх рівнів утверджується парадигма особистісно орієнтованої освіти. Реалізація нових людиноцентристських підходів до навчально-виховного процесу в школі та визначення в ньому місця особистості починається із внесення відповідних змін до управлінської діяльності, яка має забезпечити безперервне професійне та особистісне зростання працівників школи та учнів, стабільність і комфорт у закладі, адаптацію школи до умов, що постійно змінюються, визначення місця школи в цих умовах, стратегії й тактики її розвитку.
             Школа отримала можливість самостійно обирати орієнтири і цільові установки своєї діяльності. В умовах демократизації шкільного життя, переходу до громадсько-державної, фасилітативної моделі керівництва навчальними закладами, що зумовлено Національною доктриною розвитку освіти, значно зросла роль колективних форм управління і в першу чергу – педагогічної ради. 
               Педагогічна рада школи – постійно діючий орган, який розглядає кардинальні питання навчально-виховного процесу, сказано в Положенні про педагогічну раду школи [23, с. 20]. «Педагогічна рада – постійно діючий колегіальний орган управління навчальним закладом», – записано в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 946). Це ж саме зазначено в ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту». «Положення про загальноосвітній навчальний заклад» визначає повноваження та перелік основних питань, які розглядає педагогічна рада.
             Н. Єрофєєва подає таке визначення цієї форми самоврядування: «Педагогічна рада – це консиліум педагогів-професіоналів із питань навчально-виховної роботи. Це спільне рішення специфічних питань і педагогічних завдань, які постають у повсякденному житті школи» [6, с.83-85].

              Актуальність проблеми та недостатній рівень її наукової розробки зумовили вибір теми дослідження – «Педагогічна рада – колегіальний орган управління загальноосвітнім навчальним закладом».
                Об'єкт дослідження – педагогічна рада, як орган управління загальноосвітнім навчальним закладом.
                Предмет дослідження – методика підготовки, організації і проведення педагогічних рад.
               Мета дослідження – ознайомитися з діяльністю педагогічної ради в процесі управління навчальним закладом.
               Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що інноваційні методи у проведені педрад забезпечують їхню високу ефективність.
             Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
опрацювати науково-методичні джерела по темі курсової роботи;
ознайомитися з процесом управління навчальним закладом;
проаналізувати різні форми проведення педагогічних рад.

               У роботі використано: описовий, зіставний методи дослідження, а також прийоми наукового аналізу й синтезу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І Теоретичне обґрунтування організації та проведення педагогічної ради
1.1 Рада школи як педагогічний орган
             З метою оптимізацїї управління життєдіяльністю школи створюють органи управління, діяльність яких дає змогу враховувати потреби учасників навчально-виховного процесу. Наявність розгалуженої структури управлінських органів у школі вимагає організації їх взаємодії, координації роботи всіх підрозділів.
            До структури управлінських органів у школі належать:
— органи колегіального управління школою (конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках);
— адміністрація школи (директор, його заступники з навчальної, наукової, виховної, господарської роботи);
— органи громадського самоврядування (учнів – це учком (Додаток А); учителів –профком, методична рада; батьків – батьківський комітет) [19, с. 112].
             Органами колегіального управління школою є конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках. Їх діяльність координується залежно від потреб колективу і завдань школи.
            Конференція є вищим колегіальним органом громадського самоврядування школи (в малочисельних школах – загальні збори шкільного колективу). Делегатів конференції з правом голосу обирають збори учнів II та III ступенів, збори вчителів та інших працівників, збори батьків і представників громадськості в однаковій кількості від кожної категорії. Конференція затверджує статут, вносить корективи, розробляє напрями розвитку школи, підвищення ефективності навчально-виховного процесу, здійснює пошуки додаткового фінансування, зміцнення матеріально-технічної бази. За необхідності створює тимчасові, постійні комісії з різних напрямів діяльності школи, визначає їх повноваження. Скликається радою школи один раз на рік. 
                Кожна школа на основі типового Статуту з урахуванням соціальних, економічних, національних та регіональних особливостей розробляє свій статут.
               Статут школи – сукупність норм і правил життя колективу з урахуванням його особливостей і перспектив розвитку.
               Він не повинен суперечити основним державним документам про школу, обмежувати права учасників навчально-виховного процесу (вчителів та учнів). Затверджується її засновником та реєструється відповідним органом державного управління освітою.
             Раду школи обирають на конференції або на загальних зборах школи.
             Рада школи – орган колегіального управління шкільними справами, вирішення найважливіших питань щодо удосконалення навчально-виховного процесу.
             До складу ради обирають представників педколективу, учнів II та III ступенів, батьків (або осіб, які їх замінюють) і громадськості. Очолює її директор школи. На чергових виборах склад ради оновлюють не менш ніж на третину. 
             Рада школи займається управлінськими проблемами, які раніше перебували в одноосібній компетенції директора. Вона реалізує рішення конференцій шкільного колективу; представляє інтереси школи в державних і громадських органах, забезпечує соціальний захист неповнолітніх; визначає зміст, методи, форми організації навчання й виховання; встановлює режим роботи школи; здійснює контроль за роботою, проводить атестацію педагогічних працівників, вносить пропозиції щодо кваліфікаційної комісії про присвоєння вчителям кваліфікаційних категорій; контролює витрату бюджетних асигнувань на школу, формує власний матеріальний фонд школи; заслуховує звіти про роботу директора, його заступників, учителів, виносить пропозиції щодо продовження або припинення їх повноважень; захищає працівників школи й адміністрацію від необґрунтованого втручання в їх професійну та посадову діяльність.
             Протягом року основну роботу в раді виконують педагогічний, батьківський та учнівський сектори, які збираються раз на чверть, заслуховують відповідальних за певні ділянки роботи, намічають шляхи виконання прийнятих рішень. Президія ради, до якої входять адміністрація та керівники секторів, здійснює оперативне керівництво школою.
             За рішенням конференції або ради школи створюють опікунську раду з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян. Опікунська рада вживає заходів для зміцнення матеріально-технічної та навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування, поліпшення організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників.
             Нараду при директорі використовують для вирішення термінових питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу (аналізу успішності учнів, дисципліни в школі, для організації позакласної діяльності). Інколи нарада розглядає роботу окремих учителів, виконання стандартів освіти тощо. Участь у них є обов'язковою для викладачів, адміністрації. Періодичність проведення визначає директор школи [3, с. 233].
             Наради при заступниках директора розглядають поточні проблеми, що стосуються їх адміністративної компетенції. Періодичність проведення визначається планом роботи школи.
             Відповідно до „Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад” у кожній загальноосвітній школі за наявності трьох і більше працівників створюють постійно діючий дорадчий колегіальний орган – педагогічну раду. 
            Педагогічна рада розглядає питання:

удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу; 

планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;
переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за досягнення учнів у навчанні;
підвищення кваліфікації працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки та передового педагогічного досвіду;
морального та матеріального заохочення учнів та працівників навчального закладу. 

            До складу педагогічної ради входять учителі, вихователі груп подовженого дня, адміністрація школи. Очолює її директор школи.
             Роботу педагогічної ради планують у довільній формі відповідно до потреб школи. Члени ради мають право виносити на її розгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але вона повинна збиратися не менше чотирьох разів на рік. При педагогічній раді створюють підзвітні їй методичні секції.
              Отже, головним у змісті управлінської діяльності стає вироблення цілісної системи діяльності школи, яка б відповідала вимогам часу і створювала передумови для цілеспрямованого розвитку учнів. Особливість управлінської діяльності керівника загальноосвітньої школи на сучасному етапі визначається сукупністю традиційних та появою нових керівних функцій. 
1.2 Різновиди форм проведення педагогічної ради
              Як органу управління розвитком, їй можуть бути делеговані функції виявлення та вирішення проблем школи, а як органу, який забезпечує ефективне функціонування освітнього закладу, – функції підтримки існуючого рівня роботи школи. 
                Педрада має бути лабораторією педагогічної майстерності, однією з умов розвитку експериментальної роботи в освітній установі. Тому можна виділити три основних напрями в діяльності педради:
по-перше, питання, винесені на її розгляд, повинні бути цікаві всім учасникам;
по-друге, до підготовки педрад залучати якомога більшу кількість вчителів, створювати творчі групи, що вирішували би перспективні задачі;
по-третє, педрада повинна бути не тільки генератором цікавих ідей, а й експертною радою експериментальної роботи освітньої установи.

               Потрібно зробити педраду органом, що об'єднає вчителів загальною турботою про сьогоднішній і завтрашній день школи, спонукає до пошуку, творчості, створить у колективі атмосферу довіри, взаєморозуміння та поваги.
             Зробимо акцент на теоретичну основу проблеми проведення педагогічних рад. Сучасна педагогічна рада є поліфункціональною. Серед її функцій можуть бути виділені такі групи:
управлінські (адміністративні), що включають такі різновиди – законодавчі, дорадчі, діагностичні, планово-прогностичні, експертно-контролюючі, коригувальні;
методичні функції педагогічної ради – інформаційні, узагальнюючі, аналітичні, розвивальні, навчальні, активізуючі;
виховні функції педагогічної ради складаються з індивідуально-формуючих, колективно-утворюючих, мотиваційно-цільових, світоглядно-ідеологічних та організаційно-виховних;
соціально-педагогічні функції педагогічної ради містять у собі комунікативні, інтегруючі, координуючі, захисні.

             За методикою підготовки та проведення педагогічні ради бувають традиційні, нетрадиційні.
              У свою чергу можна розрізнити такі традиційні педради:
– доповідь з обговоренням; доповідь зі співдоповіддю; 
серія повідомлень; 
на основі роботи проблемних груп; 
семінар-практикум.

             Г. Селевко за методикою підготовки та проведення педрад поряд із традиційними називає такі типи та форми [25, с. 34]:
– методичний день; 
у формі КТС (колективна творча справа);
диспут-дискусія; 
багатоступенева педрада;
творчий звіт; 
конкурс; 
психолого-педагогічний вернісаж знахідок;
аукціон; 
філософсько-педагогічна мозаїка; 
ділова гра; 
прес-конференція;
педрада-експлікація:
«круглий стіл»; 
педагогічний консиліум; 
презентація.

             Також в літературі розрізняють таку класифікацію педагогічних рад. 
Педагогічні ради (за Т. Дзюбою)
За метою підготовки та проведення: 
традиційні (авторитарні, догматичні); 
нетрадиційні (альтернативні);
сучасні інтенсифіковані (модернізовані, модифіковані);
інтерактивні.

За місцем та роллю у навчально-виховному процесі: 
тактичні;
стратегічні;
стартові;
поточні;
підсумкові;
позачергові.

             Основний недолік традиційної форми педагогічної ради з доповіддю – низька активність педагогів. Цього недоліку можна уникнути, якщо вибрати актуальну проблему та залучити до її обговорення всіх учасників педагогічної ради, організувавши ряд проблемних творчих груп.
              До нетрадиційних педрад також виноситься ряд вимог. Забезпечення творчих груп та їхніх опонентів науково-методичною літературою. Врахування всіх психологічних аспектів щодо підготовки і проведення педради. Встановлення спокійної та приязної атмосфери. Орієнтування на динамічність інформаційно-теоретичної частини педради. Увага до дизайну (обираються форми проведення педради, методи подання ілюстративного, дослідницького матеріалу). Художньо-музичне оформлення педради. Проведення спостережень, досліджень, добір ілюстративного матеріалу педагогічної діагностики. Розподіл часу для розробки планів, проведення досліджень, спостережень, подання матеріалу. Доречне й уміле застосування різних стратегій і методик під час підготовки ілюстративного матеріалу. Активне залучення до процесу підготовки та проведення педради якомога більшої кількості членів педагогічного колективу.
              До недоліків традиційних рад можна віднести:
авторитарний стиль, перетворення ради в якийсь інструктаж;
поверхневе обговорення поставлених проблем;
слабкий зв'язок теорії із практикою, абстрактність доповідей;
майже повна відсутність самостійної діяльності педагогів;
поява платних виступаючих;
низька результативність.

               Отже, нові (нетрадиційні) форми проведення педагогічної ради перетворили її – без перебільшення, можна сказати, – на мозковий центр, штаб передової думки, лабораторію майстерності педагогів. Безперечно підготовка та проведення нетрадиційної педради займає значно більше часу та сил, але і ефект від її проведення не заставить себе чекати. 
 

 

РОЗДІЛ ІІ. Методичне обґрунтування процесу проведення педагогічної ради

2.1 Організація проведення педрад
              Педагогічна рада школи повинна ретельно готуватися. Це положення ні в кого не викликає сумніву, але практика показує, що техніка підготовки не завжди відпрацьована і фактично педради часто готуються формально: призначається доповідач, йому ж доручається підготовка проекту рішення, а все інше пускається на самоплив.
              Теоретично обґрунтована і виправдала себе в практиці наступна методика підготовки педради: за загальношкільним планом призначається відповідальний за доповідь, решту питань підготовки вирішує адміністрація – директор і його заступники. Адміністратор за один-два місяці радиться з доповідачем про основний зміст доповіді – теоретичну основу, методи і накопичений конкретний матеріал. Планується, що прочитати, де ознайомитися зі зразками роботи з теми (у своїй школі, в іншій школі, тощо), складається план відвідування виховних заходів, уроків, нарад у школі, визначаються вчителі, здатні виступити з співдоповідями або надати цікавий матеріал.
             До підготовки педради залучаються окремі співробітники школи, а інколи методичні об'єднання, які вивчають роботу вчителів і попередньо обговорюють здобутки й недоліки навчального процесу з загально педагогічних позицій. Корисно підготувати невелику виставку літератури, випустити методичний бюлетень тощо.
             Підготовка педради – це робота, спрямована на створення творчої вільної обстановки, всебічного обговорення питань. Зрозуміло, не слід регламентувати педраду так, щоб позбавити слова вчителів, які бажають заперечувати чи критикувати будь-кого з членів колективу, включаючи членів адміністрації.
             Таким чином, уміння відібрати у відповідності з сучасними вимогами теоретично обґрунтований матеріал, вдалі приклади з досвіду, рекомендувати прийоми втілення у практику кращих зразків, – це ті складові, що забезпечують успіх педради. Праця велика, але вона винагороджується результатами – науковою спрямованістю роботи педагогічного колективу.
             Отже, педрада підготовлена: погоджені основні питання і співдоповіді, підібрані виступаючі, складений проект рішення. Чи можна вважати, що успіх забезпечений? Ні, не можна. По-перше, педрада – не інсценування. Підготовка не означає, що виступати повинні тільки ті, кого призначили. Це призвело б до зниження вагомості педради та стримування дискусії і критики. Потрібно вислухати різні точки зору, всебічно висвітлити питання, торкнутися того, що хвилює всіх учителів.
             Колектив викладачів складається з дуже різних людей: одні не реагують на критику, інші ображаються; одні здатні коротко й чітко висловлювати думки, інші – піддаються емоційному настрою і більше говорять про свої переживання, ніж по суті справи. Всьому колективу варто домовитися про культуру проведення всіх нарад, у тому числі й педради. 
             Для цього можна скласти алгоритм проведення педради:
1. Починати засідання у визначений час. Повідомити про кількість присутніх та відсутніх членів ради причини відсутності. 
2. Представити членів педради запрошених на засідання. 
3. Оголосити порядок денний педради, затвердити регламент роботи відкритим голосуванням. 
4. Надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим. 
5. Слідкувати за реакцією членів ради, їхньою увагою, дисципліною. 
6. Під час засідання вставити ділову репліку, направити на обговорення теми педради, якщо хтось відійшов від неї у своєму виступі.
7. Підвести підсумки після обговорення доповіді, накреслити конкретні шляхи поліпшення справ у школі.
8. Зачитати проект рішення педради і після внесених доповнень затвердити його відкритим голосуванням. 
9. Надати можливість членам педради зробити зауваження, оголошення, дати довідки [21, с. 19].
             Директор школи, розпочинаючи педраду, інколи повинен нагадати ці правила і суворо їх дотримуватись. Багато залежить від обстановки, уміння керівника диригувати процесом обговорення, його такту, настрою, чіткості зауважень, розумної реакції на ті чи інші виступи чи репліки. Важливо, щоб директор мав належний авторитет, дотепність, добре знав зміст питання, що обговорюється, склад вчителів, володів собою.
             Важливим аспектом педагогічної ради э прийняття рішень, яке стає підсумком роботи педради.
            Рішення з виробничо-ділових питань фіксують переведення учня, яке затверджується. Набагато складніше з рішеннями з науково-педагогічних питань. Такі рішення готуються заздалегідь, попередньо обговорюються на нараді при директорі. Вони повинні враховувати підсумки і висловлювання вчителів, але, як правило, основні положення залишаються. В такому рішенні, перш за все, дуже коротко викладається теоретична основа теми обговорення, дається обґрунтування, потім чітко й зрозуміло формулюються завдання, що стоять перед учителями і адміністрацією школи, перераховуються деякі методи і прийоми реалізації цих завдань з визначенням, де можливо, відповідальних і термінів. Рішення педради фіксуються у протоколі і окремо вивішуються в учительській. У рішеннях – приписка про терміни їх виконання. Результати контролю повинні обговорюватися в робочому порядку, про них доповідається на наступній педраді.
             У чому суть виконання рішень педрад? Перш за все, керівники шкіл повинні домогтися, щоб всі вчителі школи дійсно засвоїли основні проблеми, які розглядалися на педраді. Керівники школи планують втілення рекомендацій педрад у практику роботи всіх учителів, надаючи їм необхідну конкретну допомогу.
2.2. Підготовка педрад нетрадиційної форми проведення
             Як вже говорилося в попередніх пунктах, ефективною буде та педрада, яка розроблена завчасно. Зрозуміло що основна проблема полягає у підготовці педагогічної ради. Якщо вчитель буде іти на урок не підготовленим, не розгляне усі питання, не підготує конспект то і урок буде проведено на низькому рівні. Аналогічно і підготовка педради є клопітким завданням, яке потребує від вчителя залучення його кращих педагогічних рис.
             Розглянемо декілька нетрадиційних педрад та коротко охарактеризуємо етапи їхньої підготовки. 

                                                 Багатоступенева педрада
Визначення кількості етапів проведення педради. Обрання форми проведення кожного з етапів. Створення творчих груп для підготовки кожного з етапів педради. Розподіл завдань між творчими бригадами. Визначення дослідницької мети кожної творчої групи. Індивідуальна робота з кожним учасником творчої групи. Підготовка кожного етапу педради з урахуванням обраних форм проведення. Обрання динамічних форм показу дібраного науково-теоретичного, дослідницького матеріалу.
                                          Філософсько-педагогічна мозаїка [22, с. 44]

            Визначення завдань педради. Застосування ідей на практиці, випробування нових методів взаємодії з учнівським чи учительським колективом. Проведення психолого-педагогічних заходів філософського спрямування. Обговорення різних точок зору, протилежних думок. Створення й презентація більш гнучких моделей виховання для цілеспрямованого застосування в майбутньому. Побудова зв'язків між відомим і невідомим. Обговорення можливості або неможливості використання тих чи інших запропонованих конструкцій виховання за допомогою наукової літератури, різних методичних джерел. Критична оцінка державної інформації та створення власної реальної конструкції.
                                                Педрада-експлікація
                 Визначення завдань, теми, мети для проведення моніторингу. Проведення моніторингу. Завдання колективу школи під час опрацювання проблеми: «Увага! Пошук!». Робота у творчих групах. Підготовка завдань для проведення «мозкової атаки». Вироблення інтерактивної системи нотаток для ефективного подання матеріалу на педраді. Обробка дібраного наукового матеріалу, результатів спостережень та експериментів, вибір оригінальної методики поданого матеріалу. Початкове опрацювання проблеми зробити ґрунтовнішим. Експлікація – наукове пояснення або процес, у результаті якого розкривається зміст певної єдності, а її частини набувають самостійного існування.
                                                      Прес-конференція
              Визначення теми і підтем, які треба розглянути на педраді. Підготовка конференції-програми (роботи ради). Добір ілюстративного дослідницького матеріалу за темою педради (проведення з учнями й учителями рольових ігор, анкетування учнів, учителів, батьків: інтерв'ю з різновіковою аудиторією осіб різних професійних уподобань, тестування). Опрацювання науково-методичної літератури. Виготовлення методично-інформаційного вісника: «Увага! Проблема!». Запрошення до розмови компетентних осіб. Визначення на педраді опонентів співбесід.

                                                           Ділова гра

               Зміст ділової гри засновано на імітації виробничих ситуацій, вирішення різноманітних задач. Для педагогічної ради-ділової гри необхідні деякі умови:
              Наявність проблеми та мети, що повинен вирішити педагогічний колектив. У практиці поширені такі узагальнені теми порад-ігор: гуманізація й демократизація відносин у колективі; модель учнівського самоврядування; модель випускника; захист ідей передового-авторського досвіду; освоєння інноваційних технологій; розробка програм розвитку тощо.
Імітація реальної ситуації за ролями (учень, батько, директор школи, представники органів влади та інші). Організаторами виступають координатор, інтегратор, контролер, тренер. У грі є учасники з методологічними позиціями (методолог, критик, методист, програміст) і психологічними (лідер, незалежний, неприйнятий, той, який відкидається).
            Реальна наявність інтересів, думок учасників. У великому педагогічному колективі це забезпечується різними посадовими статусами, суб'єктивною позицією, різним ступенем відповідальності і т. д. Звичайно ж, при проведенні такої педради треба дотримуватися правил гри, стимулювати учасників змаганням, експертною оцінкою особистого й колективного внеску, оцінкою результату ігрової діяльності.
                                       Педагогічна дискусія (Педрада з елементами тренінгу)
              Розробка науково-інформаційного обґрунтування обраної для педради теми. Висунення гіпотез для опрацювання матеріалів. Розробка системи заходів для доведення гіпотези. Підготовка учасників дискусії (семінари, науково-методичні калейдоскопи). Добір ілюстративного (дослідницького матеріалу) для доведення висунутих гіпотез. Надання (методичним центром школи) матеріальної допомоги колективам учнів, учителів з'ясування певного питання.
                 Психолого-педагогічний вернісаж знахідок [9, с. 20]
               Визначення мети (запровадження інноваційних методів роботи з класами, учнями, батьками, вчителями). Проведення творчою групою роботи по і визначенню шкіл району чи області, у яких широко застосовуються інноваційні методи. Вивчення досвіду роботи шкіл району, об після апробації нововведень. Запрошення до співпраці осіб, обраних колективом, для складання планів та надання інформації. Дослідження, спостереження, експерименти в колективах учнів, батьків, учителів. Аналіз інновацій у тій школі, в якій буде відбуватися педрада. Оформлення матеріалів спостережень. Вернісаж педагогічних знахідок. Контроль та оцінка нововведень адміністрацією школи, психологом, батьками. Підготовка калейдоскопу педагогічної та наукової літератури про знахідки інноваційного змісту. Панорамний огляд здобутків класичної педагогіки.
                                                   Педрада-диспут
                На цій педраді повинні бути не тільки традиційні ролі учасників диспуту, але і конформісти, критики, союзники. Це робиться для того, щоб доповідачеві довелося активно захищати свою позицію. Як рекомендації можна запропонувати закони диспуту:
– диспут – вільний обмін думками;
– на диспуті всі активні. У суперечці всі рівні;
кожний виступає та критикує будь-яке положення, з яким він не згодний;
говори, що думаєш, і думай, що говориш;
головне в диспуті – факти, логіка, уміння доводити. Міміка, жести, вигуки як аргумент не приймаються;
май мужність вислухати правду й не ображатися;
гостре, влучне слово вітається;
перешіптування на місці, недоречні жарти забороняються;
тут немає тих, хто спостерігає! Кожен – активний учасник розмови.

             Варіантом педагогічної ради-диспуту є рішення педагогічних ситуацій. Адміністрація освітньої установи вибирає банк складних педагогічних ситуацій з даної проблеми, що пропонуються колективу. Форма їхнього проведення може бути різноманітною: адресною, за допомогою жеребкування, із поділом на групи (табору, команди). Адміністрація може відігравати роль журі, що веде консультанта, опонента та ін.

2.3. Нетрадиційна форма педагогічної ради у Краматорській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №28

            Тема засідання педагогічної ради школи  : «Залежність успішності учнів від вибору моделей,методів і технологій».

           Вона ставить за мету проаналізувати рівень успішності учнів, визначити фактори, від яких вона залежить, напрацювати шляхи її підвищення

Очікувані результати  :

Після проведення педради вчителі:

• зможуть розрізняти моделі навчання відповідно до методів, які обирають;
• знатимуть основні потреби учнів і те, як їх задоволення при різних моделях навчання впливає на саморозвиток дитини і, як наслідок, на успішність;
• зможуть аналізувати фактори, які впливають на результати навчання учнів;
• дізнаються, у чому відмінність між методом і технологією.

Вступна частина

            Ознайомлення присутніх із порядком денним і методами проведення педради. Представлення теми, мети та очікуваних результатів діяльності.

                        «Мозковий штурм» «Що таке успішність?»

              Усім пропонується дати коротке визначення поняття «успішність учнів», використовуючи технологію «мозкового штурму». Нагадуємо правила:

Кажіть усе, що спаде вам на думку.

Не обговорюйте та не критикуйте висловлювання інших.

Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.

Розширення запропонованої ідеї заохочується.

             На великому аркуші посередині записуємо «успішність учнів», навколо записуємо без коментарів і зауважень ідеї вчителів. Обговорюємо та оцінюємо всі ідеї. Педагогічний колектив має дійти спільної думки, а саме: «Успішність - це ступінь засвоєння учнями знань, умінь і навичок».

Обговорення в загальному колі «Від кого залежить успішність учнів?»

Учителям пропонується висловитись на користь одного з тверджень:

Успішність учнів залежить тільки від учителя.

Успішність учнів залежить тільки від них.

Успішність учнів залежить однаковою мірою від учителя та від них.

Кілька учасників коротко аргументують свою позицію.

Робота у групах. Аналіз успішності учнів та шляхи її підвищення

                Інформація про результати успішності учнів за навчальний рік роздається всім членам педради. Пропонується уважно прочитати, спробувати проаналізувати числові дані. Потім присутні обговорюють ці дані. Пропонується висловитися стосовно запитання: «Чи задоволені ви успішністю учнів і наскільки (на 100 %, на 75 %, на 50 %, на 0 %)?»

Робота у групах «Замкнене коло»

             Пропонується знайти вихід із замкненого кола. Кожна з груп презентує свої пропозиції, що записуються на дошці та складають основу для рішення педради.

Робота у групах «Моделі навчання»

              Групам пропонується за поданими схемами виконати такі завдання та записати біля поданої схеми:

1. Визначити назву моделі навчання.

2. Пояснити роль учителя й учнів у даній моделі навчання.

3. Записати методи роботи за цією моделлю.

4. Указати рівень засвоєння учнями знань при даній моделі навчання.

5. Визначити позитивні сторони та недоліки кожної моделі навчання.

             Кожна група захищає свою модель навчання, аргументуючи відповіді на запитання. Потім ведучий педради демонструє таблицю з правильно написаними відповідями на поставлені групам запитання.

             Обговорення в загальному колі «Модель навчання, яка сприяє саморозвитку та високій успішності учнів»

              Педколективу пропонується висловитися з таких питань:

Проаналізувати задоволення потреб учнів при кожній моделі навчання (окремо з позицій «сильного» та «слабкого» учня).

Проаналізувати задоволення потреб учителя при кожній моделі навчання (окремо з позицій «сильного» та «слабкого» вчителя).

              Треба мати на увазі, що якщо найперша - фізіологічна потреба людини не задоволена, то вся решта не має значення! Людина є здатною до саморозвитку та самореалізації лише в тому випадку, якщо всі потреби, що знаходяться найнижче в піраміді, уже задоволені.

             Імітаційна гра «Яка відмінність між методом роботи та технологією навчання?»

             На середину викликаємо 5-6 бажаючих, роздаємо їм паперові серветки. Ведучий повертається до учасників спиною та пропонує їм послідовно виконувати за його командою такі рухи:

Скласти серветку навпіл і відірвати лівий кут.

Скласти серветку навпіл і відірвати лівий кут.

Скласти серветку навпіл і відірвати лівий кут.

Скласти серветку навпіл і відірвати правий кут.

Відірвати той кут, що вгорі.

              Далі учасники розгортають свої серветки та показують результат своєї роботи. У кожного вийшла сніжинка. Ведучий просить оцінити свою роботу. Далі оголошує, що була проведена гра на імітацію навчального процесу. Учасники імітації повертаються на свої місця, і весь колектив пробує пояснити:

            Чому кожен отримав відмінний результат роботи?

            Як досягти того, щоб учні отримали результат, якого хотів учитель?

            У процесі обговорення маємо дійти висновку, що сам процес навчання був побудований учителем неправильно:

1. Не визначено наперед мету уроку і його завдання - очікувані результати - конкретні знання, уміння та навички, які здобудуть учні у процесі роботи.

2. Метод пояснення (схема роботи) вчителя був не унаочнений, не пояснений детально, інструкція для виконання роботи була нечіткою та передбачала кілька варіантів, що призвели до різних результатів.

3. Учні не знали, як оцінити себе тому, що перед роботою не було визначено критеріїв оцінювання.

4. У кінці не було зазначено й обговорено, що саме вони робили і для чого, що було головним і чого конкретно учні навчилися.

            На основі цієї гри можна легко побачити, яка відмінність між методом роботи та технологією навчання.    І, звичайно, чіткі критерії оцінювання.

Підбиття підсумків

            Пригадуємо, що робили, для чого це робили, які пропозиції щодо рішення педради приймали протягом засідання.

Прийняття рішення.

                                                  ВИСНОВОК
                Широкі можливості для виховання творчого потенціалу особистості, задоволення її потреб в актуалізації індивідуального досвіду, оригінальних розробок, активної позиції кожного педагога, забезпечення колективного вирішення навчально-виховних завдань, творчого співробітництва педагогів дає педагогічна рада. 
                У більшості шкіл педагогічна рада є творчою лабораторією, яка досліджує й розв'язує питання шкільного життя, націлює педколектив на підне­сення якості й ефективності навчально-виховного процесу, стимулює розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу, ріст професійної майс­терності вчителів.
                Педагогічна рада є такою формою вияву педагогічної особистості, на якій досвід кожного учителя стає відкритим для колег. У такий спосіб відбувається процес розповсюдження кращого з роботи педагогів, застосування почутого спочатку на репродуктивному рівні, а потім удосконалення настільки, наскільки дозволяє рівень педагогічної майстерності.
             Здатність керівника виявляти проблему, про­гнозувати її розвиток, програмувати її рішення шляхом побудови організації навчально-вихов­ного процесу є системним баченням процесу уп­равління школою.
                 Саме такі дії керівника сприяють піднесенню ефективності роботи педагогічної ради, яка забез­печує максимальну результативність, високу якість навчально-виховного процесу.
                 Педагогічна рада означає «радитися», «тримати раду», що приносить педагогічному колективові радість і задоволення, упевненість і натхнення.
              У ході дослідження виконано такі поставлені завдання:
1. Опрацьовано книги, журнали, статті у всесвітній мережі, які дозволили більш ширше ознайомитися з методами, формами проведення педагогічних рад. Розглянуто функції, які повинна виконувати педагогічна рада. 
2. Розглянуто порядок підготовки та проведення педагогічної ради, особливості цих етапів.
3. Проаналізовано нетрадиційні форми проведення педрад, та описано етапи їх підготовки. Безумовно нетрадиційна форма проведення є цікавішою, більш творчою, ефективнішою.

 

                          СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Бегей В.М. Управління загальноосвітньою школою на демократичних засадах / В.М. Бегей. – Львів: ЛДУ, 1995. – 230 с.
2. Баженова І.М. Педагогічний пошук. Переклад з російської / І.М. Баженова. – К.: Радянська школа, 1988. – 496 с.
3. Волкова Н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Н.П. Волкова. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 576 с.
4. Галузинський В.М. Педагогіка: теорія та історія: навчальний посібник / В.М. Галузинський, М.Б. Євтух. – К.: Вища школа, 1995. – 237 с.
5. Даниленко Л.І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект / Л.І. Даниленко, Н.М. Островерхова. – К.: Школяр, 1995. – 362 с.
6. Єрофєєва Н.Ю. Рекомендації по підготовці і проведенню педрад в школі / Н. Ю. Єрофєєва. – М.: Центр «Педагогічний пошук», 2001. – 160 с.
7. Жерносек І.П. Науково-методична робота в навчальних закладах системи загальної середньої освіти / І.П. Жерносек. – К., 2000. – 122 с.
8. Жерносек І.П. Організація методичної роботи в школі / І.П. Жерносек. – К., 1995. – 107 с.
9. Жихарєва Т.А. Проектні технології у діяльності педагогічної ради / Т.А. Жихарєва // Управління школою. – Х., 2008. – № 15(20), травень. – С. 17-25.
10. Зайченко І.В. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, 2-ге видання / І.В. Зайченко. – К.: «Освіта України», «КНТ», 2008. – 528 с.
11. Кловак Г.Т. Педагогіка наукової школи: навч.-метод. посібник для вищих педагогічних навчальних закладів / Г.Т. Кловак. – Чернігів, 2004. – 208 с.
12. Кузьмінський А.І. Педагогіка: підручник. – 2-ге видання, перероблене і доповнене / А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. – К.: Знання – Прес, 2004. – 445 с.

13. Лукасевич В. Педагогічна рада – рольова гра: методична робота / В. Лукасевич // Директор школи. – К., 2008. – № 36(516), вересень. – С. 9-13.
14. Лозова В.І. Педагогіка: навчально-методичний посібник / В.І. Лозова, П.Г. Москаленко, Г.В. Троцько. – К., 1993. – 412 с.

15. Максимюк С.П. Педагогіка: навчальний посібник / С.П. Максимюк. – К.: Кондор, 2005. – 667 с.
16. Мельничук С. Г. Педагогіка: навч. посіб. для студ. пед. навч. зал. / С.Г.Мельничук, В.Л. Омеляненко, С.В Омеляненко. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001. – 138 с. 
17. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навчальний посібник, 5 – те видання, доповнене і перероблене / Н.Є. Мойсеюк – К., 2007. – 656 с.
18. Момот Л.Л. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика / Л.Л. Момот. – К.: Радянська школа, 1976. – 141 с.
19. Онишків З.М. Основи школознавства: навчальний посібник для студентів педагогічних вузів. – 3-тє видання доповнене і перероблене / З.М. Онишків. – Тернопіль: навчальна книга – Богдан, 2003. – 176 с.
20. Основні документи про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами. – К.: Радянська школа, 1988. – 47 с.
21. Педагогічна рада: підготовка і проведення / Дружнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів // Все для вчителя. – К., 2007. – № 8. – С. 19-22.
22. Підготовка і проведення засідання педагогічної ради на основі роботи проблемних груп // Позакласний час. Плюс. – К., 2007. – № 4. – С. 44-46.
23. Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1998. – № 2. – С. 9-11.
24. Світельська Л.М. Організація гнучкої методичної роботи в місті / Л.М. Світельська // Початкова школа. – 1992. – № 5-6. – С. 51-54.
25. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології: навчальний посібник / Г.К. Селевко. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.
26. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи / Вибрані твори: в 5-ти т. / О.В. Сухомлинський. – К.: Рад. Школа, 1977. – Т. 4. – 626 с.
27. Терещук Б.Н. Книга керівника навчально-виховного закладу / Б.Н.Терещук, В.В. Скиба. – Торсинг, 2006. – 768 с.
28. Технологія підготовки та проведення нетрадиційних педагогічних нарад // Позакласний час. Плюс. – К., 2007. – № 9. – С. 58-60.
29. Типовий статут середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1993. – № 23. – С. 3-27.
30. Топчій Л. Засідання педагогічної ради: Ділова гра / Л. Топчій // Шкільний світ. – К., 2007. – № 33(401), вересень. – С. 10-11.
31. Фіцула М.М. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М.М. Фіцула. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 528 с. 
32. Ягупов В.В. Педагогіка: навчальний посібник для студентів педагогічних вищих навчальних закладів / В.В. Ягупов. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.