Перспективно – педагогічний досвід при викладанні предметів спец циклу в Маринівському професійному аграрному ліцеї.

Викладання предметів професійного циклу

з професії «Тракторист – машиніст

сільськогосподарського виробництва».

Колись мудрий Гельвецій сказав, що країна, яка не має добре розвиненої освіти, науки і підприємливих людей, завжди буде рабом свого сусіда. Саме робітників, конкурентоспроможних на ринку праці, творчих особистостей, здатних самостійно мислити, пропонувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення не вистачає нашій країні.

Отже, підготовка кваліфікованих механізаторів сільськогосподарського виробництва за сучасною виробничою технологією – це загальна потреба сьогоденності.

Я, як і кожен викладач – спецдисциплін, що прагне дати своїм учням міцні і глибокі знання, намагаюсь виховати мислячу людину, прищепити любов до землі, до техніки, повагу до людей праці, до хліборобів.

З метою реалізації своєї мети застосовую на своїх уроках найефективніші методи і прийоми навчання, використовую передовий педагогічний досвід, шукаю і знаходжу свої власні шляхи до реалізації поставлених завдань.

       Основним в своїй роботі я вважаю створення гуманних стосунків з учнями на уроці і поза ним. Згадайте дітей, які приходять до нас навчатися. Для більшості з них навчання це каторга. Ще зі школи їм поставлено тавро – «невдаха». Їх думкою ніхто не цікавився, і, в кращому випадку, їх просто не помічали. Ці діти бояться відповідати, виходити до дошки, бояться взагалі вчитися. Тому, перш за все, я намагаюсь надати таким дітям впевненості, показати, що до них  прислухаються і їх думку поважають. Головне завдання вбачаю в тому, щоб створити такі умови, щоб у колективі навчальної групи працювати з орієнтацією не на «середнього» учня, а з кожним окремо, з урахуванням індивідуальних можливостей, потреб та інтересів.

Дуже добре вчити дитину. Яка тягнеться до вас, як соняшник до сонця. Щоб не переривати цей ланцюг довір’я, маємо утверджувати в своїх стосунках із учнями людську гідність кожного учня, здібного і нездібного, незалежно від того, які в нього навчальні успіхи. А, отже, бачити спочатку людину, а потім уже учня. Якщо під час уроку створюються такі стосунки, учні не бояться висловлювати своє ставлення, яке може і не збігатися з думкою більшості, реалізують своє право бути мислячою особистістю. Зараз це називають «особистісно-зорієнтованим спрямуванням навчання».

Реалізуючи такий підхід до роботи, я розробила різнорівневі завдання. Використовую дидактичний матеріал творчого характеру. Це заповнення різноманітних таблиць, розв’язування тестових завдань, складання порівняльних характеристик, розв’язування кросвордів, чайнвордів, ребусів, тощо. Ці види робіт подобаються учням всіх груп. Підготовка і проведення уроків особистісно-зорієнтованого спрямування для мене стало життєвою потребою в роботі з учнями.

Під час проведення уроків використовую різноманітні форми та методи проведення уроків.

Ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх професійних якостей вважаю проблемне навчання.

Створення проблемних ситуацій та їх аналіз сприяють активізації пізнавальної діяльності, є важливим засобом встановлення взаємозв’язків між предметами професійно- теоретичної та професійно- практичної підготовки. Коли перед учнями ставиш проблему, яка може статися на виробництві, при виконанні сільськогосподарських робіт, а вони пропонують шляхи її вирішення, то при цьому бувають дуже цікаві і часом неочікувані пропозиції вирішення проблем.

Широко використовую інтерактивні методи: технічний диктант, технічний ринг, мозковий штурм, мікрофон, розірваний ланцюжок, незакінчені речення, викинь зайвий ланцюжок, дискусія, метод проектів, презентації, технічна гра, «ти мені – я тобі». «так чи ні», віриш – не віриш», вправи «ромашка», «мозаїка», «пазли», тощо.

Часто використовую при проведенні уроків роботу в групах, роботу в малих групах, роботу в парах – це виховує у учнів почуття відповідальності, колективізму, виробляє вміння приймати спільні рішення, вміння спілкуватися, доповідати.

При вивченні нової техніки використовую випереджувальні завдання. Діти з задоволенням готують повідомлення, презентації про новинки техніки та технологій.

Один з шляхів викладання предметів – зацікавлення учнів. Адже тоді, коли учневі цікаво, можна досягти найбільшої ефективності в засвоєнні знань. На мою думку, найбільше сприяють цьому нетрадиційні методи навчання, нетрадиційні уроки. Різновидів нетрадиційних уроків дуже багато.  Я використовую уроки – ділові ігри, уроки-ярмарки, уроки- семінари, уроки- конференції, уроки -казки, уроки -подорожі, уроки- презентації. За свій двадцяти восьмирічний період роботи я провела чимало нестандартних уроків. Але при всьому цьому розмаїтті вважаю, що не слід забувати і наш старий, добрий комбінований урок, якого я в деякій мірі доповнюю інноваційними елементами. Справедливим вважаю, що в традиційній освіті не все так погано, а в інноваційній- не все так добре. Потрібно вміти поєднувати відпрацьоване роками з новим, прогресивним.

Звичайне явище у нас в ліцеї-проведення відкритих методичних заходів. Що ми тільки не проводили: і вікторини, і КВНи, і «СГМ-ЕВРИКИ», різноманітні змагання знавців, змагання кмітливих, спостережливих, готували виступи профорієнтаційних агітбригад, тощо. Щорічно проводимо предметні тижні, які зазвичай містять багато цікавої інформації професійного спрямування, професійні конкурси, змагання та інше.

Методичні заходи проводила завжди з метою пропагування професії хлібороба. А з недавніх пір, особливо актуальним стало національне виховання. При викладанні предметів профциклу, при проведенні відкритих методичних заходів намагаюсь поєднувати сільськогосподарські машини, агротехнологію з народною творчістю. Зібрала прислів’я, приказки пов’язані з хліборобською працею, зібрала багато загадок про сільськогосподарську техніку та загадок про рослини, це також сприяє вихованню почуття національної свідомості.

Працюю з обдарованими учнями. Дослідницькі роботи Гевича Миколи і Довбні Олексія дістали найвищої оцінки на рівні області. Але головним є те, що роботи учнів знайшли практичне втілення. Зараз майже кожен фермер використовує прийом мінімального обробітку грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур, що особливо актуально в нашій посушливій зоні. А саме цей прийом був предметом дослідження Миколи.

Довбня Олексій займався вдосконаленням технології вирощування сої, вирощування якої в нашій посушливій зоні ризиково – проблемне. Зараз Маринівські господарі телефонують і просять дозволу ознайомитися з роботою Олексія, кажуть, сини вчилися, знають, що проблеми вирощування сої досліджувались, і результати були вдалими, що ж робив ваш пацан, що у нього соя вродила, а у нас ні?!

Був у нас, нажаль і негативний досвід, Бугай Андрій займався вирощуванням томатів. Хлопець вибрав сорти, у теплицях доглядав за розсадою, висадив її на поле, але, нажаль – посуха, а потім  - сильний град знищили нанівець працю Андрія. Ви б бачили розпач в очах Андрія, коли він показував фото поля до граду і після.

Нажаль, зараз дослідницькі роботи  не ведуться, тому, що на їх проведення потрібні значні кошти: потрібне поле, потрібна техніка, насіння, добрива, засоби захисту рослин тощо. Дозволити собі таке дороге задоволення може тільки син фермера, якого дуже любить і розуміє батько. Сподіваюсь, що наступного року до нас такий прийде вчитися.

Вважаю обдарованими і тих учнів, яких ми готували до обласних конкурсів та олімпіад. Дуже радісно відчувати, що години додаткових занять не пройшли дарма, і призові місця Савельєва Олександра, Рибалка Олександра, Галунги Віктора – оцінка і мене, як не самого нездарного викладача в ліцеї.

З досвіду роботи можу впевнено сказати, що процес навчання в умовах сучасної освіти вимагає від викладача особливого підходу, переорієнтації від пасивних форм навчальної діяльності до активних, від репродуктивного навчання до активізації пізнавальної діяльності і розвитку творчого мислення в системі професійного навчання.

Сьогодні ринок праці з його вимогливим роботодавцем потребує професійно компетентного фахівця, здатного ефективно самостійно вирішувати нестандартні питання, який вміє працювати за новими технологіями, з новою технікою, вміє творчо використовувати знання на практиці. Тому метою і змістом нашої роботи є забезпечення такого рівня навчання, що відповідав би змісту, рівню і характеру праці сучасного робітника.