Педагогічна стаття на тему: "Традиційні та інноваційні форми виховної діяльності з дітьми в позаурочний час".

Автор: Євсеєнкова Вікторія Вікторівна.

Посада: вихователь Кобеляцького навчально-      

реабілітаційного центру Полтавської обласної ради.

Традиційні та інноваційні форми виховної діяльності з дітьми в позаурочний час.

    Розвиток соціально-педагогічної роботи в Україні за останнє десятиріччя характеризується переосмисленням традиційних підходів до роботи з дітьми та підлітками, значними змінами та новаціями в цій сфері.

   Вільний та всебічний розвиток особистості є не тільки високим соціальним ідеалом, але й важливою умовою становлення суспільства, яке орієнтується на універсальні, гуманістичні та демократичні цінності.

  У зв’язку з політичними, економічними й соціокультурними змінами, що відбуваються в нашому суспільстві у всіх сферах його життя, значно змінилися зміст та форми культурно-дозвіллєвої діяльності, які мають велику силу смислового та емоційного впливу на особистість.

   Позакласна виховна діяльність у школах спрямована на виховання гармонійної особистості та заснована на законах творчості, які передбачають залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, гармонізації спілкування, успіху, можливості почуватися вільно. Сприяє розвитку незалежного мислення, розробці прийомів співтворчості та інтелектуальної напруги, передбачає експериментування дітей, ігри, гнучке й гармонійне поєднання індивідуальної, групової та колективної діяльності, самостійної та педагогічно скерованої.

 Спираючись на унікальність і неповторність кожної дитини, педагог має розвинути отримані знання, перетворити їх у соціальний досвід. Завдяки цьому нейтралізується функціональний підхід до дитини, фрагментарність у вихованні, інтелектуальні перевантаження. Діяльність педагога в цьому процесі має бути органічно пов'язана з діяльністю дітей, їх, настроєм і внутрішнім станом.

  У процесі педагогічної роботи нашої школи впроваджуються такі виховні технології, як інтерактивні методи та форми діяльності, які ставлять за мету не нав’язування правил і норм та примусове їх виконання, а створення умов для осмислення суті моральних правил і норм, їх доцільності, добровільного сприйняття, творчого застосування, набуття досвіду морально-ціннісного ставлення до самого себе, до людей, до  навколишнього світу.

 Сучасні методи і форми позакласної виховної роботи школярів обумовлені потребами суспільства в розширенні демократії та гласності, удосконаленням суспільних відносин, розвитком різнобічних здібностей вихованців, продуктивним проведенням їх дозвілля.

 Інтерактивні форми передбачають обов'язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.

Переваги інтерактивних форм роботи:

• мають високу результативність у засвоєнні знань та формуванні практичних вмінь і навичок;
• дозволяють за той самий проміжок навчального часу збільшити обсяг виконаної роботи;
• сприяють формуванню вміння співпрацювати в команді;
• розвивають гуманні, толерантні стосунки між учасниками навчально-виховного процесу;
• активізують власний досвід, знання та вміння учасників навчально-виховного процесу, розвивають пам’ять та здатність до самоконтролю.

         Активно використовують інтерактивні форми роботи в нашій школі: ток-шоу, інформаційні вітальні, інтелектуальні ігри, заочні  подорожі, флеш-моб,  екскурсії,  ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси, тренінги, рольові ігри,  презентації, виставки дитячої творчості тощо.

Сучасні методи організації виховної діяльності школярів сьогодні виділяють такі основні методи:

• Методи гри й ігрового тренінгу. Гра – самостійний і законний для учнів, дуже важливий вид їхньої діяльності. Гра виявляє знання, інтелектуальні сили. Вона показує рівень організаторських здібностей учнів, розкриває творчий потенціал кожного учня.
• Методи театралізації. Дозвілля учнів має нескінченну безліч сюжетів і соціальних ролей. Метод театралізації реалізується через особливий словник спілкування, обряди, ритуали. Театралізація знайомить учнів з різноманітними сюжетами життя.
• Метод змагання. Змагання – внутрішня „пружина” розкручування творчих сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою.
• Метод рівноправного духовного контакту. Він заснований на спільній діяльності дітей і дорослих „на рівних”.
• Методи ситуацій, що виховують, тобто покликаних до життя процедур, самореалізації, довіри, уявної довіри, недовіри, організованого успіху та ін. Ситуація, яка виховує, – це ситуація що спеціально створюється вихователем.
• Імпровізація – дія, не усвідомлена й не підготовлена заздалегідь, експромт. Імпровізація виводить на практичну й творчу заповзятливість. Мистецтво імпровізації – це породження спокуси творчого зусилля. Імпровізація базується на синдромі наслідування з привнесенням свого авторського початку.

  У різних джерелах можна зустріти різну класифікацію інноваційних виховних технологій, та найпоширеніші серед них, які використовуються в практиці нашого навчального закладу, такі:

•        Технологія виховання успішної особистості

Не можна виховати справжнього громадянина, без виховання любові до школи. Адже у школі  велика увага приділяється розвитку учнівського самоврядування, який діє з використанням інновацій.

•        Персоніфіковане (індивідуальне) виховання

• індивідуальні бесіди,
• доручення,
• творчі завдання ;

• Інтерактивна акція.

Це низка заходів інформаційно-просвітницького спрямування, вони можуть бути як окремим заходом, так і складовою частиною тематичного концерту або ігрової програми.

    Під час  проведення тематичних тижнів, спрямованих на профілактику та запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявам асоціальної поведінки дітей та підлітків: «Безпека в Інтернеті», «Закон та ми», «Небезпечна іграшка», «Вогонь-друг, вогонь-ворог», «Безпека в домі»,  та інші.

•        Ігрова технологія;

•        Колективні творчі справи

Колективні творчі справи – це перш за все повноцінне життя учнівського та педагогічного колективу і в той же час їх спільна боротьба за покращення навколишнього життя. В цьому житті, в цій боротьбі педагоги виступають як старші друзі дітей, діючи разом з ними і попереду них.

•        Виховання на основі системного підходу

Застосування прийомів рефлексії – тренінгові заняття: «Уроки чемності», «Моє життя у класі», «Права та обов’язки»,  та ін.. Тренінг дозволяє вирішувати широке коло завдань: від формування знань, умінь та навичок до вироблення складних комплексів ідей, пропозицій, планів чи програм. Перевага тренінгу як методу обумовлюється ще й тим, що:

- учні вчаться ефективніше, коли належним чином цінується їхнє власне знання та спроможність щось зробити чи запропонувати свою ідею;

- коли вони мають можливість поділитися та проаналізувати власний досвід у комфортному для них середовищі .

•        Технологія співробітництва

Дана технологія ефективно впливає на те, що стирається межа між вихователем-керівником та учнем-підлеглим, а з’являється можливість допомогти віднайти точки перетину інтересів вихователь - наставник та учень-партнер.

•        ІКТ-технології

Використання інформаційно-комунікативних технологій у виховному процесі стало однією із найпоширеніших технологій.  Про це свідчить проведення предметних брей-рингів , тематичні лінійки, зустрічі. Досить популярною серед педагогів школи стала така форма роботи  як комп’ютерна презентація. Надзвичайно емоційно проходять заходи присвячені видатним датам. 

    Підвівши підсумок вище сказаного, саме такі підхіди є основою для визначення шляхів розвитку закладу і впровадження різнопланових інновацій. І чим багатша цілеспрямованість, організованість спільного життя,  тим ефективніший той багатосторонній виховний процес, який іде “по ходу”, в глибині цього життя: і виховні дії педагогів (прямі і переносні, відкриті і таємні), і взаємний вплив самих вихованців один на одного, і самовиховання старших і молодших. Тому, позакласна виховна робота має величезні можливості для залучення дітей до формування особистості, більше ніж звичайні шкільні заняття. Величезна розмаїтість позаурочних виховних методик і прийомів дозволяє робити це всебічно.

Список використаних джерел

1. Артеменко З. В. Азбука форм воспитательной работы: Справочник /З. В. Артеменко, Ж. Е. Завадская. — Мн, 2001. - 250с.
2. Виховна робота в закладах освіти України. Випуск ІІ. Збірник нормативних документів та методичних рекомендацій. — К., 1998. - 89с.
3. Волкова Н. П. Педагогіка, К., 2007. - 235с.
4. Воронов В. Разнообразие форм воспитательной работы// Классному руководителю. - №1. - 2001. - С. 26-28.
5. Концепція позакласної виховної роботи в загальноосвітній школі – К., 2002. - 12с.
6. Методика організації виховної роботи в сучасній школі: навчальний посібник / Л. В. Кондрашова, О. О. Лаврентьєва, Н. І. Зеленкова. – Кривий Ріг, 2008. - 105с.
7. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України / програма, затверджена наказом МОН, молоді та спорту України №1243 від 31.10. 2011
8. Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році / лист МОН № 1/9-480 від 08.07. 13 року
9. Суходольська Л. В., Фіцула М. М. Методика виховної роботи. — Тернопіль, 1998. - 148с.
10. Щуркова Н. Е. Практикум по педагогической технологии. – М., 1998. -48с
11. Інтернет-ресурси: http://firstedu.com.uahtt