Педагогічні читання :"В. О. Сухомлинський про роль книги в духовному житті людини "

Вініцька Тетяна Миколаївна,

заступник директора з навчально-виховної роботи

Литвинівського закладу загальної

                                                                         середньої освіти I-II ступенів

Жашкіської міської ради

Черкаської області

В. О. Сухомлинський про роль книги в духовному житті людини

ПЛАН

l. ВCTУП

ll. КНИГА  - ОСНОВА РОЗВИТКУ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ЛЮДИНИ

 1 Реалізація В. Сухомлинським ідей щодо ролі книги в духовному житті

       людини та виховання  школярів за допомогою книжки

2. Творче використання ідей В. Сухомлинського щодо роботи з  книжкою    в практиці Литвинівського закладу загальної середньої  освіти І-ІІ ступенів

lll. ВИСНОВКИ

lV. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
V. ДОДАТКИ

 

l.   ВCTУП

2018 рік – це рік Василя Олександровича Сухомлинського, якому 28 вересня 2018 року виповнилося 100 років від дня народження, тому педагогічні читання якраз на часі і є найбільш актуальними і значимими.

Метою виступу є спроба дослідити ідеї В. Сухомлинського про роль й місце книги в навчально-виховному процесі та шляхи формування й розвитку в учнів уміння працювати з різними видами літератури.

Для досягнення мети виступу визначено такі завдання:

1. охарактеризувати ставлення В. Сухомлинського до книжки як засобу виховання школярів та висвітлити роль бібліотеки в системі навчально-виховної роботи школи;
2. розкрити погляди педагога на формування у школярів інтересу до читання як засобу прилучення їх до книжки;
3. визначити й охарактеризувати особливості роботи з книжкою учнів у Литвинівському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів;
4. узагальнити досвід використання творчого доробку В. Сухомлинського з досліджуваної проблеми та розробити рекомендації щодо роботи з книжкою в сучасній  школі та шкільній бібліотеці.

     Для реалізації завдань виступу використано комплекс методів:

•                               теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення – для визначення поняттєвого апарату дослідження, розробки його методики);
•                               емпіричні (аналіз педагогічного досвіду – з метою вивчення реального стану проблеми дослідження; анкетування  учнів та батьків).

     Практичне значення виступу полягає в розробці практичних рекомендацій учасникам навчально-виховного процесу щодо роботи з книжкою в навчальних закладах. Матеріали виступу можуть бути використані адміністрацією школи, вчителями та учнями, батьками у процесі роботи з книжкою в сучасній  школі та шкільній бібліотеці.

ll. КНИГА  - ОСНОВА РОЗВИТКУ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ   ЛЮДИНИ

  Незважаючи на те, що сьогоднішній світ заполонив Інтернет, книга продов­жує своє життя. Її потребують люди розного віку: діти, дорослі, бабусі й дідусі. Для одних — це джерело наукової інформації, для інших — засіб проведення вільного часу, для третіх — вікно у дивовижний світ літератури.

Здавна у книзі відображалося минуле і сучасне життя людей, робилися спроби зазирнути у майбутнє. Читання розвиває наше мислення, спонукає думати й ана­лізувати навколишні явища. Окрім того, хороша книга відіграє важливу роль — учить мислити й висловлювати думки.

За допомогою книги збагачується словниковий запас людини, тим самим по­ліпшується мова. А вміння правильно говорити — це ознака загальної культури особистості.

Книги — наші наставники, які не читають нудних нотацій, а вчать мудрості, вказують вірний шлях, застерігають від багатьох помилок і нагадують, що у будь-якому віці ти не самотній. Читання книг — це найбільш інтелігентний спосіб про­ведення вільного часу. Книга допомагає людям пізнати життя.

 У книгах зібрано духовні цінності людства, які кожей з нас має змогу сприймати з дитинства і жити за моральними законами, які не дають схибити у цьому житті.

Книги, справді, є нашими надійними друзями, які допоможуть у вирі­шенні багатьох життєво важливих питань.

 

 1. Реалізація В. Сухомлинським ідей щодо ролі книги в  духовному житті людини та виховання  школярів за допомогою книжки

     В. Сухомлинський високо оцінював роль книги у житті людини, зазначаючи, що книга має не менше значення, ніж живе слово вихователя; закликав учителів турбуватися про те, щоб загальний розвиток дітей знаходився на високому рівні, однак насамперед слід навчити дитину добре читати і писати. Педагог повинен навчити всіх дітей читати так, щоб вони вміли, читаючи, думати й думаючи, читати, тому що створення гармонії знань та умінь є однією з найважливіших проблем школи. За його словами, школа – тільки тоді школа, «коли вона утверджує культ книги, виховує в учнів жадобу до читання художньої, політичної, науково-популярної літератури, пристрасну закоханість у книгу, благоговіння перед нею [9, с. 27].

Чимало пропозицій В. Сухомлинський зробив Міністерству народної освіти щодо удосконалення програм і підручників, які, на його переконання, мали б викликати в учня інтерес до навчання.

Якщо вчителі думають тільки про те, як би примусити учнів сидіти якомога більше над підручниками, як би відвернути їхню увагу від усього іншого, – неминуче перевантаження. Незавидна доля школяра, який ні про що інше не думає, крім уроку, підручника, домашнього завдання, оцінки. Не можна, на думку вченого, допускати, щоб учня заполонило школярство. Крім звичного кола шкільних справ, уявлень, інтересів, у нього має бути багате, багатогранне інтелектуальне життя

Читання, на думку В. Сухомлинського, – це одне з джерел мислення й розумового розвитку. До закінчення другого класу діти повинні навчитися так вільно, виразно й свідомо читати, щоб сприймати очима як єдине ціле невеличкі речення і закінчені частини великих речень. Вже в початкових класах читання має стати для дитини тонким інструментом оволодіння знаннями й водночас джерелом багатого духовного життя. Педагог стежив за тим, щоб у кожної дитини виробилась необхідна техніка читання, адже без вправ, без визначеної норми читання нічого не доб’єшся. Мало знати букви, вміти читати склади і слова. «Читання – це вікно у світ, найважливіший інструмент навчання, воно повинно бути вільним, швидким – лише тоді цей інструмент буде готовий до дії» [9, с. 193]. Педагог прагнув до того, щоб різноманітні види активної діяльності – виразне читання, письмо, малювання та інші – сприяли перетворенню читання у напівавтоматизований процес. Для того, щоб виробити техніку читання, педагог удавався до різноманітних видів активної діяльності: складання і записування творів-мініатюр, книжок-картинок про природу, заучування уривків художніх творів тощо.

Значну увагу В. Сухомлинський надавав теорії навчальної літератури, зокрема – підручникознавству. Підручник, на його думку, виконує багато функцій. Перш за все, він є основним засобом навчання з кожного предмета.  Поліпшенню розуміння навчального матеріалу сприяють  алгоритм, схеми, інструкції, які розміщені у підручнику. Основною причиною виникнення труднощів у дітей під час роботи з навчальною книгою є те, що вчителі у більшості самі читають і пояснюють завдання у підручнику. В результаті такої діяльності у дітей не формується звичка глибоко вдумуватися у зміст матеріалу. Це є також причиною труднощів, що виникають при виконанні домашніх завдань. Усвідомлюючи значення навчальної книги, учений неодноразово вказував на вимоги до даного виду навчальної літератури. Насамперед це стосується змісту підручника, який, на думку відомого вченого, має бути цікавим для дітей, доступним, формувати позитивні мотиви навчання. Крім цього, В. Сухомлинський стверджував, що шкільний підручник повинен готувати дитину до самонавчання, тобто шляхом добре підібраних завдань, вправ, алгоритмів, інструкцій формувати уміння вчитися (ставити мету діяльності, передбачати шляхи її досягнення, формувати навички самоконтролю тощо). Підручник потрібно будувати таким чином, щоб учні «вдумливо добували», а не легко отримували знання [4].

В. Сухомлинський зауважував, що діти шкільного віку недостатньо читають як художню, так і науково-популярну літературу. Одна з причин цього – низька культура художнього сприймання, несформованість основ інформаційної культури. Неабиякого значення вчений надавав змісту книги, в якому, насамперед, реалізується її виховна функція. Адже саме від змісту значною мірою залежить, чи стануть діти активними читачами, полюблять книжку, чи залишаться байдужими до літератури. Якщо дитина подружиться з книжкою на все життя, то матиме широкий світогляд, різнобічні й глибокі знання [8, с. 498].

Високу оцінку вчений надавав  виховному значенню художньої літератури, зокрема казки, яка доносить до серця й розуму дитини могутній творчий дух народу, погляди на життя, ідеали, прагнення, виховує любов до рідної землі вже тому, що вона – творіння народу. Насолода, яку дитина дістає від казки, прочитаної перед сном, допомагає розвинути позитивне ставлення до читання. А якщо це переходить у повсякденне заняття, то дитина переконується, як високо дорослі цінують читання, коли не жалкують відводити йому дорогоцінний і часто обмежений час. Усе, що важливо для дорослих, набуває цінності й для дитини. І незабаром дитина почне «допомагати» вам читати: перегортатиме сторінки, вказуватиме на слова. У такий спосіб він пізнає правила писемної мови: початок і кінець книжки, рядка, сторінки. Найголовніше, про що треба пам’ятати – у книжці, яку вчитель дає вихованцеві, має бути повчання, як жити. В умовах сьогодення актуальними є слова вченого про те, що підготовленим до життя, до праці можна вважати того, хто має не лише міцні знання, але й здатність постійно збагачувати їх, розширювати свій кругозір, вчитися самостійно, читати літературу [5].

В. Сухомлинський стверджував, що дітям легше прищепити любов до читання, ніж дорослим, тому що найсприятливіші умови для вироблення добрих звичок – у ранньому віці, а звикнути до книжки з малих років – це не лише полегшити собі подальше життя, а й зробити його цікавішим, насиченішим. Слушними і в наш час є вимоги Василя Олександровича до організації самостійної роботи з підручником на уроках: вдалий підбір навчального матеріалу, керівництво з боку вчителя, ведення читацьких щоденників де б вони фіксували назву й автора прочитаних творів, вислови, які їм сподобалися, цікаві факти, думки, події тощо. Неабиякого значення відомий педагог надавав творчій роботі над текстом. Він зауважував, що чим більше думає учень у процесі вивчення нового матеріалу, тим свідомішим стає його підхід до того, що він читає, слухає, що спостерігає [2; 5; 6].

 Учень повинен уміти орієнтуватися у безмежному морі знань. "Ми переконалися, – писав В. О. Сухомлинський, – що оволодіння знаннями в початковій школі без заучування – важлива передумова дальшого розвитку вихованців...» [5, с. 116]. Школяр не може запам’ятати весь курс того чи іншого предмету. Тому В.О.Сухомлинський писав: «Ми вчимо учнів користуватися книжкою під час підготовки відповіді на уроці, у процесі роботи над твором.» [6, с. 248].

Надзвичайно великий інтерес становить прийом, який використав у своїй практиці В. Сухомлинський – аналіз тексту в процесі читання, оскільки він включає у себе виконання комплексу логічних операцій: цілісність сприймання всього тексту, виділення його складових компонентів, їх взаємозалежності та взаємозв’язків. Цей процес діяльності найвідповідальніший на уроці, бо містить у собі найбільші можливості впливу на всебічний розвиток дітей. Самостійну роботу школярів В. Сухомлинський вважав основним елементом кожного уроку, необхідною умовою розвитку самоосвіти. І саме робота учнів з підручником, на його погляд, є одним із найважливіших засобів формування самостійності. З огляду на це В.Сухомлинський надавав особливого значення відбору матеріалу для самостійного опрацювання.

Найважливішим є самостійне читання. В. Сухомлинський переконаний, що без позакласного читання, навчання на уроках перетворилося б на зубріння. Воно не пов’язується безпосередньо з уроками, але відіграє надзвичайно велику роль у всебічному розвитку школярів. Це читання дає дитині значно більше відомостей, ніж треба обов’язково засвоїти за програмою, полегшує її дальше навчання, тому що в неї з’являються нові інтелектуальні потреби. І чим більше цих потреб – дізнатися, пояснити, дослідити те чи інше питання в процесі читання, тим багатше духовне життя учня.

Вміння самостійно працювати з підручником формуються в результаті тривалої, систематичної, цілеспрямованої діяльності всього педагогічного колективу протягом усіх років навчання учнів у школі. Але саме в початкових класах учителі повинні не тільки звертати увагу на те, як діти читають, а й мають дбати про вироблення у них уміння визначати головну думку прочитаного, складати план, ділити текст на абзаци, давати їм заголовки .

В. Сухомлинський практикував створення у класі бібліотечки, яка була б у пригоді вчителю й учням на уроці, підкреслюючи, що в школі може бути все, але якщо немає книжок, потрібних для всебічного розвитку людини, для її багатого духовного життя, або якщо книжку не люблять і байдужі до неї, це ще не школа; у школі може багато чого бракувати, але, якщо є книжки, потрібні для того, щоб перед нами завжди було широко відчинене вікно у світ, це вже школа. І саме бібліотека є осередком духовного становлення учителя і його вихованця. Особиста бібліотека педагога – «перший вихід у той океан знань, який відкривається читанням» [6, с. 91].

        Зважаючи на те, що вчитель як особистість формується постійно, протягом усього життя, В. Сухомлинський намагався створити всі умови для саморозвитку своїх колег, рекомендував учителеві багато читати. Читання – це самостійне «плавання» у морі знань, і завдання вчителя полягає в тому, щоб кожен вихованець зазнав щастя від цього «плавання», відчув себе сміливцем, який став віч-на-віч із безмежним морем людської мудрості. Читання – це джерело думок і творчості педагога, це саме життя. Усі педагогічні системи валяться, якщо немає потреби у книжці. Справжній педагог – це, перш за все, книголюб. Атмосфера любові до книжки, повага до неї – у цьому полягає суть школи і педагогічної праці. Учитель повинен ввести кожного учня в світ книжок, виховувати любов до книжки, зробити книжку провідною зіркою в інтелектуальному житті. Але наскільки дитина полюбить книжку, буде залежати від учителя, від того, яке місце в його власному духовному житті займає книжка. І завдяки тому, що учитель стає центром інтелектуального життя, у школі з’являються вихованці здібні, талановиті, обдаровані, які випереджають своїх ровесників у тій чи іншій сфері діяльності. У вчителеві дитина повинна бачити живе втілення любові до книжки [6, с. 491-492 ]

Встановлено, що Василь Олександрович особливо великого значення надавав казці як засобу виховання особистості в молодшому шкільному віці. Він був переконаний, що читання, розповідь, інсценізація, створення казки – могутній засіб виховання розуму і добрих людських почуттів. Казкова алегорія, краса рідного слова, на думку педагога, зворушують дитину, пробуджують почуття власної гідності, посилюють враження, утверджують моральні поняття.

Педагог сам писав казки, використовував їх у навчально-виховному процесі школи. Створюючи казки, він часто вдавався до книжкової теми. Про це свідчать назви текстів: “Батьківський буквар”, “Дві сторінки книги”, “Книга й цукерки”, “Спляча книга”, “Суперечка двох книг”, “Як Дівчинка образила Букваря” та ін. Автор у доступній формі ознайомлював дітей з елементами книжки, давав їм уявлення про призначення книжки в житті людини, сприяв усвідомленню дітьми книжки як культурного і духовного явища, розвивав інтерес до книжки. Казки В. Сухомлинського активно використовуються в змісті сучасних підручників для початкової школи.

Визначено, що в педагогічній діяльності В. Сухомлинського важливе місце відводилось організації свят як формі популяризації книжки. Аналізуючи організаційну структуру та методику проведення позакласної роботи в школі, можна виділити групу свят, які сприяли розвитку інтересу та вихованню дбайливого ставлення до книжки, як-от: Свято книги, Свято першої книги, проводи Букваря, Свято рідного слова, на яких учнів обов’язково нагороджували призами – книжками. Книжка в подарунок – один з ефективних способів заохочення до читання, впроваджений у школі В. Сухомлинського. Він не тільки спонукав до створення власної бібліотеки, а й виховував у школярів ціннісне ставлення до книжки.

В. Сухомлинський особливо високо цінував особисті бібліотеки, вважаючи, що їх створення й поповнення потребують ерудиції, знань і культури. На основі аналізу особистої бібліотеки В. Сухомлинського виокремлено два основних підходи до формування її фонду: забезпечення загального інтелектуального розвитку особистості (фонд світової культури), сприяння розширенню світогляду з певних галузей знань (науково-популярна література).

Отже, така форма роботи з книжкою як наочність: оформлення стендів, плакатів, списків рекомендованої літератури, виділення окремих кімнат для читання та систематичний підбір книжок для них, на думку В.О. Сухомлинського, була однією з важливих сторін роботи педагогічного колективу з популяризації книжки серед молодших школярів. Саме на це він і наголошував у своїй праці «Сто порад учителеві»: «вимагало великого мистецтва в її [наочності] використанні, знання душі, думки учня... великої науково-педагогічної підготовленості учителя, знання психології дитини» [9, 504-507].

 

2. Творче використання ідей В. Сухомлинського щодо роботи з книжкою в практиці Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів

Основними напрями виховання школярів Литвинівського закладу загальної середньої освіти є: моральне, патріотичне, розумове, естетичне, трудове, що здійснюється  різними засобами, і насамперед, за допомогою книжки. Наш директор так побудувала навчально-виховний процес, що його головною засадою стала книжка в усій різноманітності педагогічних форм, засобів і методів її використання в урочній, позаурочній та позашкільній діяльності. Вона тлумачить книжку як засіб уведення дитини в систему людських знань, вироблених у процесі розвитку національної і загальнолюдської культури, вищих її досягнешь.

Педагогічна спадщина В. Сухомлинського в цілому і його науково-практичний досвід виховної роботи з книжкою є актуальними для розвитку сучасної педагогічної практики, впровадження його ідей у закладі.

Продовжуючи традиції, започатковані В. Сухомлинським, учителі Литвинівського ЗЗСО дбають про утвердження культу книжки, проводять Свята книги, казки (“Зустріч з книжкою”, “Знайомство з казкою”), на яких учні інсценізують прочитані твори, організовують ігри, вікторини, конкурси малюнків-ілюстрацій до улюблених книжок, насамперед казок, створених В. Сухомлинським, беруть участь а акції “Подаруй бібліотеці книжку”. У ЗЗСО збереглася традиція нагороджувати учнів книжками за успіхи в навчанні, за участь в олімпіадах, літературних конкурсах і спортивних змаганнях.

Колектив закладу, творчо використовуючи спадщину педагога, враховуючи потреби сучасного суспільства, соціальні умови сьогодення, створив ефективну систему виховання школярів, у якій чільне місце посідає книжка. Тут проводяться різноманітні заходи, зокрема, присвячені дню народження В. Сухомлинського, у яких беруть участь школярі. Діти вивчають літературну творчість Василя Олександровича, читають його казки, знаходять чарівні й магічні слова, запам’ятовують їх, ілюструють або інсценізують твори за вибором.

    У закладі проводиться  системна робота із школярами.  Особливу роль у вихованні книжкою продовжує відігравати шкільна бібліотека як культурно-освітній центр. Учнів знайомлять з бібліотекою; організовують посвяту в читачі. На видному  місці у бібліотеці та у класах розміщені  вислови В.О. Сухомлинського. (додаток 1). 

    З метою формування навичок самостійної роботи з книгою створено "Куточок читача” (додаток 2), де розміщено поради та пам’ятки читачам: «Книжчині поради», «10 золотих правил читання», «Як читати книгу», «Правила поводження з книжкою»і т. д.

Записуючи дітей до бібліотеки, учитель та бібліотекар виявляють читацькі інтереси учнів. Щоб задовольняти запити школярів, та для виявлення сформованості читацьких інтересів проводять анкетування (додаток 3). Результати анкетування дають змогу зорієнтувати увагу на кожного читача, здійснити керівництво читанням через співпрацю з батьками і вчителями, надати допомогу в доборі літератури, вихованні культури читання. Хочеться сказати про читацькі інтереси наших учнів – старшокласників. Провівши анкетування  та аналіз читацьких формулярів, бібліотекар зробила висновок, що найбільше учні читають твори зі шкільної програми. Але бентежить те, що вони  просять їх у скороченому вигляді. Крім класичної програмової літератури великим попитом  серед старшокласників є детектив та любовний роман. Але шкільна бібліотека не має у своєму фонді цих книг. Твори сучасних авторів учні не знають, не замовляють і не хочуть читати Тому бібліотекар пропагує  і презентує у своїй роботі і авторів і нові видання книг художньої літератури.

Наступною формою роботи вчителів з учнями для виявлення їх читацьких інтересів є проведення тестування « Чи хочеш дізнатись про себе?», «Який я читач», « Чи знаєш ти художню літературу »(додаток 4).

    На сучасному етапі  школою освіти батьків мають стати батьківські збори. Метою зборів є залучення батьків до співпраці з педагогами та адміністрацією, до активної участі в житті навчального закладу, класу, виховувати педагогічну культуру батьківської громадськості. На одних із зборів пропонується батькам анкетування для вивчення їх читацьких інтересів і тестування « Ваша дитина у дзеркалі читання» (додаток 5). Як підсумок, батькам роздаються поради для зацікавлення дітей читанням книжок(додаток 6)

     Невід’ємною частиною в роботі бібліотекаря є співпраця з активом бібліотеки. В кожному класі є учень або група учнів, які відповідають за збереження підручників. Постійно проводяться рейд-перевірки. З учнями, які порушують правила збереження підручників, проводяться бесіди про бережливе ставлення до книги. Кожного року проводиться акції: «Живи,  книго!»,  «Подаруй бібліотеці книгу».

        Бібліотека нашого навчального закладу бере активну участь у проведенні різних заходів, проводить бібліотечні уроки, готує книжкові виставки до  заходів, знаменних та пам’ятних дат, проявляючи свою зацікавленість у співпраці з учнями, вчителями, батьками. Систематично проводяться огляди методичної і навчальної літератури на педрадах, методоб’єднаннях. Шкільна бібліотека – доступне джерело інформації для учнів, яке забезпечує їх інформаційними ресурсами, місце соціальних комунікацій, де зустрічаються учні різного віку, вчителі, тому бібліотеки повинні бути модернізованими та привабливими..

         Серед наочних форм популяризації літератури найважливіше місце посідає книжкова вистав­ка — традиційна форма роботи бібліотеки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми для читача визначається тим, що він може зняти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке первісне ознайомлення з книгою поглиблює й робить більш цілеспрямованим інтерес читача. Привернення уваги до тієї чи іншої проблеми, то­го чи іншого документа — одне з важливих за­вдань роботи бібліотеки. У наший бібліотеці поши­рились такі інноваційні форми традиційних книжкових виставок: виставка-діалог; виставка-вікторина; виставка-дискусія; виставка-порада; виставка-кросворд,

 Висновок. Проблема удосконалення роботи з книгою в загальноосвітньому закладі загальної середньої освіти є досить актуальною, оскільки сьогодні відбувається оновлення змісту освіти і значно підвищуються вимоги до різних видів навчальної літератури, ускладнюється робота з ними. Тому вчителі на уроках і в позакласній роботі повинні приділяти значну увагу роботі з книгою. Діяльність у цьому напрямі є складовою формування інформаційної культури людини.

Сучасна педагогічна наука має результативніше використовувати дидактичні ідеї В. Сухомлинського у процесі розроблення нового змісту шкільної навчальної літератури, методів роботи з нею та удосконалення системи використання в навчально-виховному процесі науково-популярної та художньої літератури.

     Нас турбує сьогоднішнє ставлення дітей до книги і читання. Ми намагаємося виховати у дітей потребу в постійному спілкуванні з книгою. Це, як ми вважаємо, допоможе дітям правильно зробити перші кроки в житті. Книга повинна допомогти школярам опанувати знання, вибрати правильний шлях, реалізуватися як особистість, підвищити рівень культури.  

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Державний стандарт початкової загальної освіти : Проект // Почат. шк.    

      – 2010. – № 8. – С. 6

2. Гончаренко Н. М. Думки В. О. Сухомлинського про самостійну роботу    

    учнів з книжкою / Н. М. Гончаренко // Рад. школа, 1983. – № 11.– С. 91.

3. Заліток Л. Форми роботи з книжкою у педагогічній спадщині    

    В. О. Сухомлинського / Людмила Заліток // Іст.-пед. альм. – Умань, 2009. –   

     № 1. – С. 70–80.

4. Кодлюк Я. П. В. О. Сухомлинський про шкільний підручник /  

   Я. П. Кодлюк // Історія педагогіки у структурі професійної підготовки 

   вчителя: Зб. наук.праць Кам’янець-Подільського держ. педагогічного  

   університету. – Кам’янець-Подільський : Абетка Нова, 2002. – Вип. 3 (Т. 2).

5. Савченко О. Я. Нова доба шкільної освіти / О. Я. Савченко // Підручник  

     ХХІ століття. – 2003. – № 1–4. – С. 30–39.

6. Сухомлинський В. О. Могутній вихователь / В. О. Сухомлинський //     

    Вибр. твори: у 5 т. – Т. 5. – К. : Рад. школа, 1976.– С. 495 – 499.

7. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої    

  особистості / В. О. Сухомлинський / Вибр. твори: у 5 т. – Т. 1. – К. : Рад.  

   школа,  1976. – С. 7 – 202.

8. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибр. 

    твори: у 5 т. – Т. 3. – К. : Рад. школа, 1976. – С. 9 – 278.

9. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський // Вибр. 

    твори: у 5 т. – Т. 2. – К. : Рад. школа, 1976. – С. 419 – 655.    

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Вислови В. О. Сухомлинського про книги і читання  

1. Школа стає справжнім осередком культури тоді, коли в ній панують: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова.

 

2. Школа – це насамперед книжка.

 

3. Захоплення книжкою в поєднанні всього буття дитини має стояти на першому місці книжка. Однією із істин моєї педагогічної віри є безмежна віра в виховну силу книжки.

 

4. Книжка повинна стати для мудрого вихованця другом, наставником і добрим учителем.

 

5. Щоб підготувати людину духовно до самостийного життя, треба ввести її в світ книжки

 

6. Незамінним джерелом знань і невичерпним джерелом твого духовного багатства є книжка

 

7. Читання – це праця, творчість, самовиховання твоїх духовних сил, волі

 

8. Тільки читання відкриває перед людиною розкіш інтелектуального життя

 

9. Книга – одне з найважливіших джерел радості мислення, людської гідності

 

10. Години самотності, які проведеш над книгою, - це духовна наснага для багатого ідейного життя колективу

 

ДОДАТОК 2

                                              "КУТОЧОК ЧИТАЧА”

                                             «КНИЖЧИНІ ПОРАДИ»

 

1. Читай мене важно, не поспішай.

2. Зустрівши незнайомі слова - найди їх в словнику або запитай у старших.

 

3. Не встиг дочитати книгу до кінця - вклади закладку на тому місці, де  

    зупинився.

4. Запам'ятай прізвище автора і художника, який намалював ілюстрації до

    книги.

5. Прочитав мене - подумай: чи читав ти інші книги цього письменника? Що           ти знаєш про нього? Чи зустрічалися тобі раніше малюнки цього художника?

6. Чи сподобалися тобі мої герої?

« 10 ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ ЧИТАННЯ КНИГ»

1. Обирай книги для свого віку.

2. Бери книгу чистими руками.

3. Читай книги тільки сидячи. Стілець має бути зручним.

4.Читай у добре освітленому приміщенні. Промені світла повинні падати на  

    книгу зліва або зверху.

5. Книгу тримай на відстані не менше ніж 30 см. Не схиляй голову над  

    книгою та не сутулься.

6. Книгу клади на стіл або спеціальну підставку.

7. Через кожні 30 хвилин читання роби невеличку перерву.

8. Намагайся читати в тиші, щоб мати можливість обміркувати прочитане.

9. Під час читання користуйся закладкою для книг.

10. Не читай книги в транспорті.

 

                                                  « ЯК ЧИТАТИ КНИГУ»
1. Читай повільно, не поспішаючи, – краще запам’ятаєш прочитане.
2. Дочитай книгу до кінця, не пропускай сторінок.
3. Читаючи книгу, можеш зустріти незнайомі слова. Їх пояснення знайди в   

    словниках, довідниках, енциклопедіях.
4. Для свідомого сприймання познайомся з анотацією, прочитай епілог,  

    вивчи  заголовок.
5. Прочитавши книгу, обговори її з товаришами.
6. Прочитавши книгу, подумай над її головними ідеями, над описаними в ній  

   подіями, фактами.
7. Зроби записи про те, що здалося важливим у прочитаній книзі.
8. Веди щоденник прочитаних книг.

«ЯК ВИБРАТИ КНИГУ ДЛЯ ЧИТАННЯ»

 1. Зайшовши до бібліотеки, треба звернутись до її каталогів. В перекладі з грецької „каталог” означає „перелік”. Отже, каталог – перелік усіх книг, які є в бібліотеці. Переглядаючи каталог, читач дізнається, чи є в бібліотеці потрібна йому книга, які книги є в бібліотеці з даної теми, які книги конкретного автора можна прочитати в цій бібліотеці.

2. В картотеках картки з назвами книг підібрані за окремими темами.

 3. Ти можеш сам вибрати книгу з полиць відкритого доступу.

4. На книжкових виставках ти завжди знайдеш цікаві книги.

5. Переглянь бібліографічні покажчики.

Це книги про книги. В них ти знайдеш анотації – короткі розповіді про зміст книги і поради, кому рекомендована дана книга.

 

             «ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З КНИЖКОЮ»
1. Обгорни книжку в папір – не бруднитиметься обкладинка.
2. Читати під час прийому їжі не слід – можна забруднити книжку.
3. Не клади у книжку олівці, ручки та інші предмети – від цього рветься палітурка.
4. Не загинай кутики на сторінках книги – вони відриваються і псується  

     книжка. Зроби для книжки закладку.
5. Не рви сторінок, не малюй і не пиши нічого в книжці, не роби ніяких  

    поміток
6. Не перегинай книжку – від цього рвуться сторінки.
7. Перегортаючи прочитану сторінку, тримай її за верхній край.
8. Не читай книжку на сонці.

 

Як приступити до читання книги
1. Перед читанням познайомся з загальною побудовою книги.
2. Подивись титульну сторінку, на ній ти знайдеш назву книги, прізвище автора та художника, де, коли і ким видана книга.
3. Познайомся із заголовком книги.
4. Якщо в книзі є передмова, прочитайте її.

Як працювати з цитатою
1. Цитатою користуються для уточнення і підтвердження власних думок.
2. Не можна зловживати цитатами.
3. Цитата має виписуватися так, щоб у ній була закінчена думка автора.
4. Виписувати цитату слід без замін слів, з дотриманням усіх розділових знаків,  із позначенням пропусків.
5. Кожна цитата береться в лапки.
6. Після цитати вказується джерело: прізвище автора, назва книги, місце і рік видання, номер тому і сторінки.

 

 

 

ДОДАТОК 3                                    

1. Чи є у вас улюблені книги, які ви часто перечитуєте ?
2. Чи щодня ви маєте справу з книгою?
3. Чи дійсно для вас книга - ваш друг ?
4. Чи знаєте ви правила поводження з книгою і чи виконуєте їх ?
5. Чи знаєте ви правила користування бібліотекою та читальним залом ?
6. Чи частий гість ви шкільної бібліотеки ?
7. Чи користуєтеся ви послугами інших бібліотек ?
8. Чи часто вам дарують улюблені книги ?
9. Якою ви вважаєте сучасну літературу ?

АНКЕТА

Для учнів 5-7 класів

 1. Назви мету відвідування шкільної (дитячої) бібліотеки.

     2 . Чи любиш ти читати книги, які саме?

     3. За чиїми рекомендаціями вибираєш книги?

4. Чи читаєш ти газети і журнали? Які саме?

5. Чи допомагають прочитані книги готуватись до уроків, вирішувати різні    

    навчальні питання?

6. Назви свою улюблену книгу.

7. Назви 10 книг, які тобі найбільше сподобались і запам’ятались.

8. Чим можна скористатись у бібліотеці, вибираючи собі книгу?

 АНКЕТА

 для учнів 8—9 класів

1.  З   якого   часу   ти   користуєшся   шкільною бібліотекою?
2. Скільки книг нараховує твоя бібліотека?
3.  Яка в ній література?
4. Чи завжди бібліотекар задовольняє твої запи­ши"
5. Якій літературі ти надаєш перевагу?
6. Твої улюблені письменники і поети.
7.  Твої улюблені герої книг.
8.  Які теми і проблеми тебе цікавлять (політика, література, техніка, мистецтво)?
9.  Які газети і журнали ти передплачуєш? Які б ще хотів передплатити?

АНКЕТА

 для вивчення  бібліотечно – бібліографічних навичок учнів 3—4 класів

1. На яку задану тему ти читаєш книжки?
2. Чим можна користуватись вибираючи книжки?
3.  Нащо треба звернути увагу в книжці, перш ніж почати  її читати?
4. Як можна швидко одержати відомості про Наталю Забілу?

6. Чи є у тебе домашня бібліотека? Які у ній  книги?

 АНКЕТА

 для виявлення читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності учнів 5—6 класів

 

1. Чи є у тебе улюблена книжка? Хто її автор? Яка назва?
2. Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.

3.Чи пам'ятаєш ти тему наступного уроку позакласного читання? Назви її.

4. Про що найбільше любиш читати?

5. Чи є у тебе улюблені письменники? Назви їх.
6. Хто може допомогти тобі у виборі гарної книжки?
7.  На  що   треба   звертати   увагу,  вибираючи потрібну книжку?
8. Чим можна скористатися у бібліотеці, вибираючи необхідну книжку?

АНКЕТА

для з'ясування  ставлення до прочитаної книги

1. Рік народження книги.
2. Автор книги.
3. Назва книги.
4. Чи сподобалась вам книга?
5. Що вам в ній сподобалось?
6. Чи було вам цікаво читати цю книгу?
7. На опис якої професії ви звернули увагу при читанні цієї книги?
8. Чи допомогла вам ця книга розширити уяв­лення про професію?
9. Який відгук про цю книгу ви дали б своєму товаришу?

2. КЛАС

1.   Чи любиш ти читати книжки ?
2.   Чи записаний ти до шкільної бібліотеки ?
3.   Хто тобі допомагає у виборі книг ?
4.   Чи знаєш ти правила поводження у бібліотеці ?
5.   Чи є у вас у класі своя  бібліотечка ?
6.   Які книги ти залюбки читаєш ?

7. Чи батьки дарують тобі цікаві книги

1. Чи любиш ти читати книги?
2. Яку книгу ти читаєш зараз ?
3. Чи бережеш ти книги, отримані в шкільній бібліотеці ?
4. Чи є у домашній бібліотеці книги, які тебе цікавлять ?
5. Хто поклав початок книгодрукуванню ?
6. Чи читають книги твої батьки ?
7. Які твої улюблені українські письменники ?
8.     Що цікавого ти дізнаєшся з бібліотечних уроків ?

ДОДАТОК 4

ТЕСТИ

ЧИ ХОЧЕШ ДІЗНАТИСЬ ПРО СЕБЕ?

Тест для учнів 7-8 класів

  Дорогий читачу! В тебе уже чималий читацький досвід. Настав час усвідомити його. Перед тобою тест для самоперевірки. Визнач сам, який ти читач. Для цього прочитай тест і постав поряд з висловлюваннями знак “+” в тому випадку, якщо воно відповідає твоїй думці.

 

1. Чи сміялись, раділи або сумували всі разом у класі після того, як вголос прочитали художню книгу та  обговорювали її, обмінюючись  думками?

                           Так

                           Ні

2. Чи виникало в тебе коли-небудь бажання після прочитаного зробити щось своїми руками (намалювати, виліпити, розіграти сценку з твору)?

                           Так

                           Ні

3. Чи грав ти коли-небудь, хоча б подумки, в героїв тих книг, які прочитав?

                           Так

                           Ні

4. Чи любиш ти розповідати про те, що прочитав, або слухати розповіді інших про прочитані книги?

                           Так

                           Ні

5. Коли ти розповідаєш кому-небудь про прочитане, то змінюєш щось у тексті, чи точно притримуєшся того, що написав автор?

                          Так

                           Ні

6. Чи бувало в тебе таке, що тобі хотілось плакати над прочитаною книгою?

                          Так

                           Ні

7. Чи захоплювався ти коли-небудь читанням  так, що забував про  все ?

                         Так

                          Ні

8. Чи впізнавав ти коли-небудь себе, свої хвилювання, риси характеру в героях із прочитаних книг?

                         Так

                          Ні

9. Чи бувало з тобою таке, що, прочитавши книгу один раз, тобі через певний час знову захотілось перечитати її вдруге?

                        Так

                         Ні

10.Чи хотілось тобі коли-небудь прочитати твір, екранізацію якого ти дивився по телевізору?

                      Так

                       Ні

11. Чи виникало в тебе бажання поговорити про книгу з її автором?

                      Так

                       Ні

12. Чи є в тебе кумири ( ідеали) серед книжкових героїв ?

                       Так

                        Ні

 А тепер підрахуй всі “так” і “ні”. Якщо відповідей “так” більше, то за тебе можна порадіти: ти знайшов себе в читанні, а значить, ти йдеш вірним шляхом. Ти сентиментальна та творча особистість. Ти цікавий співрозмовник, тобі завжди є про що поговорити і з однолітками, і з дорослими.

 Якщо більше відповідей “ні” – не варто впадати в відчай, в тебе ще все попереду. Можливо, тобі ще не зустрілась та єдина книга, яка б зворушила твою душу, заставила хвилюватись, викликала бажання помріяти. Придивись до людей, які багато читають (вчителів, батьків, відомих особистостей,  друзів): скільки вони знають, як багато можуть розповісти. Вони ніби прожили не одне життя, а декілька – такий багатий у них досвід. Якщо трапиться так, що тебе залишать друзі і ти будеш один, знай, що тобі на допомогу можуть прийти ті, хто прагне з тобою потоваришувати: герої книг – твої однолітки та дорослі. Переглянь книжкові полиці у бібліотеках і, можливо, тобі пощастить: ти знайдеш книгу, написану лише для тебе.

 

ЧИ ВМІЄШ ТИ ЧИТАТИ ХУДОЖНЮ ЛІТЕРАТУРУ?

(тест для підлітків)

 Ти вже прочитав багато книжок, серед яких були і науково-пізнавальні, і художні твори. Занурюючись у різноманітний книжковий світ Ти дізнавався про життя людей, вирішував складні питання, дізнався скільки цікавого є на Землі і в Космосі. А помічав Ти, що читання художньої літератури відрізняється від читання науково-пізнавальної літератури? Запитання тесту організують твої думки у цьому напрямку. Прочитай запитання і визнач  варіант відповідей, які підходять лише тобі.

 

1. Чи швидко ти читаєш художню літературу?

а) миттєво;

б) по-різному;.

в) повільно, вдумуючись.

2. У якому оточенні ти читаєш книжки?

а) у гучному;

б) в будь-якому;

б) у тиші.

3. Чи перечитуєш ти книжки?

а) часто;

б) ніколи;

в) рідко.

4. Чи цікавить тебе внутрішній світ героїв книги?

а) головне для мене – сюжет;

б) для мене це головне у художньому творі;

в) іноді, особливо у захоплюючих місцях.

5. Як – емоційно чи байдуже ти реагуєш на те, що написав автор?

а) буває і радію, і сумую;

б) ніколи не реагую,бо це все – вигадки;

в) іноді, особливо у захоплюючих місцях.

6. Чи виникають у тебе образні уяви?

а) уявляю собі цілі картини з книги;

б) іноді бачу героїв як живих;

в) ніколи.

7. Чи порівнюєш ти прочитане зі своїм власним життєвим  досвідом?

а) завжди порівнюю з собою і своєю поведінкою;

б) іноді, коли схожі ситуації;

в) ні, книжкові герої далекі від реального життя, не знайшов жодного, схожого, мене.

8. Чи цікавлять тебе і автори художніх творів як особистості?

а) так, бо це зустріч з оригінальною, цікавою людиною;

б) звертаю увагу лише на дуже відомих;

в) автор мене не цікавить, лише сама книжка.

9 Чи пропускаєш ти описи природи?

а) так, бо вони відволікають від сюжету;

б) іноді затримую на них погляд;

в) ніколи, бо вони допомагають краще пізнати твір.

10. Чи вигадуєш ти продовження до прочитаного? 

а) так;

б) ні, це робота письменника;

в) іноді, у випадку захоплюючого сюжету.

А зараз підрахуй свої бали:

№ запит. а  б в

1.  3 2 1

2.  3 2 1

3.  1 3 2

4.  3 1 2

5.  1 3 2

6.  1 2 3

7.  1 2 3

8.  1 2 3

9.  3 2 1

10.  1 3 2

10–15. Ми вітаємо тебе – Ти читач-художник, і водночас мислитель. Ти спостережливий, емоційний, здатний  до переживань і перевтілень, ти чуйний до внутрішнього світу людей. У тебе багата уява і неординарне мислення. Ти – ідеальний читач.

16–25. У тебе є певний читацький талант. Мабуть, тобі не вистачає спостережливості і бажання більш глибоко аналізувати прочитане. Бажаємо тобі гарних книг та твоєму читацькому шляху, які б захопили тебе цілком і увійшли у твоє життя назавжди.

26–30. Ти читаєш художню літературу досить поверхово і з великою швидкістю. До тебе ще не потрапила така книга, яка б захопила тебе повністю і примусила замислитися і перечитати її ще раз. Зроби зусилля – візьми в руки невеличке оповідання і прочитай його, не пропускаючи жодного слова, або спробуй написати щось своє. І тоді для тебе відкриється чудовий світ краси художньої літератури, яка допомагає мислити, співпереживати

 

ЯКИЙ Я ЧИТАЧ?

Тест для  учнів 12-13 років

 Юний читачу! У тебе вже немалий читацький досвід. Настав час усвідомити це. Ми пропонуємо тобі тест для самоперевірки. Визнач сам, який ти читач. Для цього прочитай тест і біля висловів, які відповідають твоєму погляду, постав знак +

1. Читаю швидко, “ковтаю” книги.

2. Читаю повільно, вчитуюсь в кожне слово.

3. Читаю від випадку до випадку будь-які книги , які потрапляють до рук.

4. Книги вибираю ретельно, шкодую час на будь-що.

5. Люблю читати для душі, а не те, що потрібно.

6. Читаю за необхідністю, щоб виконати завдання.

7. Можу читати при будь-яких обставинах, навіть коли шумно: дуже захоплююсь.

8. Розумію зміст книги, читаючи лише в тиші.

9. Книгам не дуже довіряю: там все вигадка.

10. Вірю всьому, про що читаю в книзі.

11. Немає нічого нуднішого від читання.

12. Читання для мене – саме цікаве заняття.

13. Я ніколи не намагаюся поставити себе на місце героїв книги.

14. Читаючи книгу, я подумки хвилююся за героя, як за самого себе.

15. Для мене немає ніякого значення, хто автор книги.

16. Вибираючи і читаючи книгу, я завжди цікавлюсь автором, його біографією.

17. Я міркую так: книга – книгою, а життя – життям.

18. Для мене хороша книга –  відкриття нового в житті, відкриття самого  себе.

19. Щоб бути читачем, не потрібно особливого таланту – читай і все.

20. Бути хорошим читачем – це талант, який потрібно розвивати.

  А тепер підрахуй кількість “+” в парних і непарних висловлюваннях. Якщо парних плюсів більше, то ти -  читач-романтик. Ти здатен відчувати чуже життя, як своє, задумуватись  не лише над книгою, а й над самим собою. Ти відкриваєш світ книги, і тим самим  відкриваєш себе.

  Якщо непарних плюсів більше, то читання серед твоїх захоплень займає не  перше місце. Сподіваємось, що, читаючи за необхідністю, ти коли  не-будь захопишся книгою і відкриєш для себе новий світ відчуттів, в якому захочеться побувати знову і знову.

  Якщо в тебе рівна кількість парних і непарних плюсів, то ти людина настрою. Інколи ти читаєш все підряд, інколи вибираєш щось для душі, але бувають моменти, коли ти довго не береш до рук книгу. Якщо чесно,  то тобі  не вистачає хорошого друга, який любить читати і  буде частіше запрошувати тебе  з собою до бібліотек.

 

 

ДОДАТОК 5

Анкета

 для батьків

1. Чи маєте ви домашню бібліотеку? Чи велика вона?

2. Чи активно читає книги ваша дитина?

3. Яким книгам вона надає перевагу?

4. Де ваша дитина бере книги для читання?

5. Чи обговорюєте ви з дитиною прочитану кни­гу?

           6.  Чи дозволяєте своїй дитині читати книги не за віком?

7. Як ви вважаєте, хто повинен виховувати у дитини любов до книги: ви, учитель чи бібліоте­кар?

 

Анкета

для вивчення читацьких інтересів батьків

1.                          Прізвище, ім'я дитини.
2.                          Якою мовою ви спілкуєтесь з вашою дити­ною?
3.                          Що ви зараз читаєте?
4.                          Чи читаєте ви разом з дитиною? Що саме?

5.    Чи читаєте ви дитині? Що саме? Хто робить вибір казки (оповідання, статті)?

6      На що ви звертаєте увагу, купуючи дитині книгу?

7.     Чи обговорюєте ви з дитиною прочитане? Як саме?

8.     Чи цікавить вас література з теми, що вивчає ваша дитина в класі? Якщо так,

       то де ви її бере­те?

9.   Чи брали ви участь у плануванні вивчення якоїсь теми? Якої саме? Яким

        чином?

10.Які ідеї ви пропонуєте щодо створення тема­тичних проектів?

 

 

ВАША ДИТИНА У ДЗЕРКАЛІ ЧИТАННЯ

(тест для батьків)

 Шановні батьки! Цей тест для тих, у кого діти навчаються у 5–8 класах. Якщо ви хочете дізнатися, яку роль відіграє і яке місце займає читання у житті вашої дитини, спробуйте вибрати відповіді на данні запитання. Ви зможете не тільки дізнатися про ступінь підготовленості вашої дитини як читача, але й оцінити свої здібності, як організатора читання своєї дитини.             

 

1. Чи часто ви читали вголос своїй дитині, коли вона ще не вміла робити це сама?

а) практично кожного дня (5)

б) часто (4)

в) рідко, приділяю цьому мало часу (3)

г) рідко, тільки якщо попросить(2)

д) ніколи цим не займався (1)

2. Пригадайте, чи легко вашій дитині вдавалось навчання читанню?

а) так, це пройшло швидко, без сторонньої допомоги (5)

б) для цього знадобилось небагато часу (4)

в) ми довго займались з нею (3)

г) мої зусилля були марними, вона навчилась читати лише у школі (2)

д) ні, і зараз читає погано (1)

3. Спробуйте визначити інтерес вашої дитини до читання за наступними критеріями:

а) це стало її улюбленим заняттям (4)

б) читає багато, але тільки програмні твори (2)

в) читання її мало цікавить, читає дуже рідко (1)

г) дуже часто доводиться змушувати брати книгу у руки (0)

4. Спостерігаючи за дитиною, яка читає, у вас склалося враження, що:

а) насилу вникає в суть твору (1)

б) читає дуже поспішно, не вникаючи у зміст (2)

в) повністю закурюється у читання, часто не помічаючи, що робиться навкруги (3)

5. Коли ви прохаєте переказати прочитане, дитина:

а) не може цього зробити (0)

б) часто плутається, забуває основні деталі (1)

в) переказує прочитане близько до тексту (3)

г) додає до прочитаного від себе, вигадує щось нове, фантазує (4)

6. Якщо ваша дитина зайнята читанням цікавої книжки, а по телебаченню починаються мультфільми, вона:

а) кине книгу, почне дивитись мультфільм  (0)

б) буде продовжувати читати, відволікатись і поглядати на екран (1)

в) телевізор не може перешкодити читанню, це лише 5-хвилинний перепочинок, потім знову сідає читати (3)

7. Якщо у вашої дитини є власна книжкова полиця, спробуйте по ній визначити коло читання дитини:

а) читає все (0)

б) обожнює детективи і пригоди (1)

в) дуже складна шкільна програма, і тому читає лише програмні твори (2)

г) читає щось ліричне (3)

д) «легка» література не входить до кола її інтересів (4)

е) це класика і наукова література (5)

8. На ваш погляд, на читання вашої дитини впливає:

а) школа (2)

б) телебачення, кіно (1)

в) ви – батьки (3)

г) дитина сама правильно вибирає собі книги (5)

д) щось інше (4).

9. Як дитина ставиться до творів, які вивчають у школі?

а) чигає охоче (з радістю) (3)

б) насилу виносить (2)

в) зовсім не читає (1)

10. Де дитина бере книги для читання?

а) з дитинства відвідує бібліотеку (шкільну, дитячу)(4)

б) у себе вдома – бо вдома велика бібліотека (3)

в) у друзів (2)

г) важко відповісти (1)

11. Як ви самі оцінюєте свої здібності у залученні своєї дитини до читання ?

а) гарно, бо читання дитини для мене – один з основних методів її виховання, я приділяю цьому велике значення (5)

б) добре, я вважаю, що читання займає важливе місце у розвитку дивини, але книги вона повинна вибирати самостійно (4)

в) задовільно, я не «слідкую за тим, що і як читає моя дитина, це обов’язки школи (3)

Додайте усі відповіді із оцінками і перегляньте результати.

 

Результати:

9–15 Увага! Книга не входить у коло інтересів, вашої дитини.

Можливо, дитина відчуває огиду, неприязнь до читання, що негативно вплине  на її розвиток.  Можливо, ви дуже мало приділяєте цьому часу і уваги. Спробуйте виправити помилку, зацікавте дитину, почитайте разом, почніть з легких творів. І обов’язково обговорюйте прочитане – це зблизить вас. Проконсультуйтеся з бібліотекарем шкільної або  дитячої бібліотеки. Він допоможе вам і вашій дитині.

15–30 Ваша дитина належить до категорії читачів, які читають час від часу і вибирають літературу за шкільною програмою. Дитина буде читати книгу за необхідністю, але, на жаль, потреби у самостійному читанні немає. А, як відомо, примусове читання користі не дає. Тому вдома більше розповідайте про книги, які ви прочитали, які запали вам у душу, так щоб дитині захотілось їх прочитати.

31–49 Ваша дитина багато читає і робить це із задоволенням. Коло її читацьких інтересів широке. За допомогою книжок вона пізнає світ і розмірковує про життя і про саму себе. Вона правильно самостійно вибирає літературу. Читання такої дитини не потребує постійного контролю, бо ви вже прищепили їй любов до книги. Це вже цілком сформований читач. Але спілкування після прочитаного твору ніколи не буде зайвим.

50–56 Якщо ваша дитина увійшла до цієї групи читачів, ми вітаємо вас! У житті вашої дитини книга займає перше місце. Судячи з усього, книга є членом вашої родини, а ваша дитина – талановитий читач, вона не тільки багато читає і по-справжньому сприймає прочитане, вона має образну пам’ять, любить фантазувати і відтворювати прочитане. Але будьте обережні, дивіться, щоб читання не відволікало від реальності. Частіше порівнюйте книгу з життям, не позбавляючи при цьому  дитину вільного читання.

ДОДАТОК 6

Виховуємо читача

Щоб дитина полюбили книжку, процес читання, бібліотекарю повинні допомагати батьки, учителі, потрібно   задуматися над тим, як зробити книжку другом для дітей і помічником у їх вихованні. Це довга і клопітка праця, щоб досягнути успіху, доводиться діяти вдумливо і терпляче.

Виховуючи у дитині читача,  треба дбати дбати у в неї створювався читацький досвід. А для цього школяреві треба ознайомитися з різноманітною літературою: читати казки, пригодницькі, науково-фантастичні твори, вірші, оповідання, байки, фольклор.  

Поради батькам

1. Починаючи від народження дитини, постійно купуйте книги.

2.  Створіть вдома власну бібліотеку.

3. Поповнюйте періодично домашню бібліотеку літературою, відповідно до  

    віку вашої дитини.

4. Прищеплюйте дитині любов до книги.

5. Виховуйте бережливе ставлення до книги.

6.  Контролюйте читання дитини.

7.  Вчіть переказувати прочитаний твір.

8. Вчіть дитину вибирати книгу за її уподобаннями.

9. Виховуйте бібліотечну культуру дитини.