Мнемотехніка: сутність поняття та методу

Ефективність запам'ятовування й збереження в пам'яті певного предмета, тексту або явища залежить від особливостей їхньої побудови або організації, які зазвичай виявляє людина в процесі запам'ятовування. Саме організуюча розумова діяльність і емоційні прояви, що супроводжують сприйняття, лежать в основі запам'ятовування матеріалу і його подальшого відтворення.

Мнемо́ніка (мнемотехніка) — сукупність спеціальних прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій. Заміна абстрактних об'єктів і фактів за допомогою понять та уявлень, які мають візуальне, аудіальне або кінестетичне представлення, об'єднання об'єктів з уже наявною інформацією в пам'яті різних типів для спрощення запам'ятовування.

Також термін «мнемоніка» (аналог піктограми) вживається на позначення візуалізації (у вигляді зображення, набору символів або предметів) якогось об'єкта, суб'єкта або явища, досить повно описує його і полегшує його запам'ятовування або ідентифікацію.

Мнемотехніка (визначення в нових сучасних системах запам'ятовування) — система «внутрішнього листа», заснована для безпосереднього запису в мозок зв'язків між зоровими образами, що позначають значущі елементи інформації, яку запам'ятовуємо. Мнемонічне запам'ятовування складається з чотирьох етапів: кодування образів, запам'ятовування (з'єднання двох образів), запам'ятовування послідовності, закріплення в пам'яті.

Мнемотехніка застосовується для запам'ятовування інформації, яку складно запам'ятати. Наприклад, коли потрібно запам'ятати послідовність двохсот цифр, перелік 50-100 телефонних номерів, хронологічну таблицю, план-конспект мови, збірник анекдотів, нові іноземні слова, граматичні правила тощо. Методи мнемотехніки дозволяють абсолютно точно відтворювати послідовність інформації. Так, ряд чисел може бути відтворений мнемоністом як в прямому, так і в зворотньому порядку.

Технічний арсенал сучасної мнемотехніки складається з набору уніфікованих прийомів запам'ятовування, що дозволяють запам'ятовувати різну інформацію однотипно. Основним способом запам'ятовування є формування асоціації.

Мнемоніка дозволяє одноразово запам'ятовувати інформацію кожного елемента. Наприклад, 100 випадкових слів (чисел) можна запам'ятати послідовно з інтервалом у середньому в 6 секунд.

Мнемотехніка забезпечує дуже глибоке розуміння матеріалу, оскільки методи запам'ятовування наказують створювати в уяві яскраві образні ілюстрації для понять і визначень.

Сучасні прийоми і методи запам'ятовування

В даний час розроблено безліч прийомів і методів запам'ятовування інформації. Так, Д. Лапп пропонує наступні способи запам'ятовування і відтворення інформації: 

1. Усвідомлення. Слід свідомо залучати якомога більше почуттів у процес запам'ятовування інформації. При затриманні уявного погляду на найбільш значних елементах інформації та різних підказках слід краще запам'ятовування. Золоте правило обробки інформації: вибирати, концентруватися і аналізувати.

 
2. Асоціація образів. Вдаючись до образної асоціації в багатьох різних контекстах, можна значно збільшити кількість інформації, що підлягає вилученню з пам'яті. Можна вибирати різні образи у відповідності зі своїми інтересами і потребами. 

3. Використання в повсякденному житті принципу паузи дасть час оцінити обстановку і подумати. Пауза знижує ймовірність поспішних дій або висловлювань, змушуючи зосереджувати увагу на потрібному предметі. Крім того, вона допомагає протистояти відволікаючим моментам і стороннім перешкод. 
4. Приватні коментарі сприяє емоційному й інтелектуальному залученню в процес запису інформації і допомагають залишити яскравий слід в пам'яті. При коментуванні необхідних для запам'ятовування речей про них пам'ятається значно більше. 

5. Організація матеріалу в категорії. І під час запису, і під час добування інформації слід використовувати категорії, які полегшують пошук специфічних спогадів. Наприклад, предмет можна класифікувати за кількома основними ознаками (матеріал, розмір, колір, місцезнаходження, цінність). Якщо занести підлягає зберіганню інформацію у певну категорію, згодом буде легше отримати потрібний матеріал з пам'яті, звертаючись до зазначеної категорії. 
6. Розслаблення дозволяє придушити занепокоєння, яке перешкоджає концентрації уваги і блокує механізми пам'яті. Тоді інформація записується більш точно і витягується з пам'яті без зусиль. При неможливості згадати що-небудь слід заспокоїтися, зробити кілька глибоких вдихів і видихів, озирнутися на всі боки і дати собі час спровокувати згадування. 

7. Перегляд і часте використання матеріалу забезпечують швидке згадування. Переглядаючи інформацію, ви берете активну участь у трьох основнихпроцесах пам'яті: записи, зберіганні та вилученні. Набагато краще пам'ятаються ті відомості й цитати, до яких вдаються регулярно. Чим частіше використовується інформацією, тим легше витягувати її з пам'яті.

 
Існує також ціла система спеціальних прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення асоціацій (зв'язків). Ця система називається мнемотехніки. Вона заснована на створенні структури та надання сенсу списку незв'язаних слів або цифр для полегшення його запам'ятовування. Мнемотехніка пропонує також заміну абстрактних об'єктів і фактів на поняття і уявлення, що мають зорове, слухове або кинестетическое уявлення і зв'язування об'єктів з уже наявної в пам'яті інформацією для спрощення запам'ятовування. 

Мнемотехніка застосовується для запам'ятовування ятовується інформації. Наприклад, коли потрібно запам'ятати послідовність цифр, список телефонних номерів, хронологічну таблицю, план-конспект промови, нові іноземні слова, граматичні правила і т.п. Дуже чітко і повно вона сформульована О. Еренберга в книзі "Прийоми запам'ятовування інформації". Еренберг пропонує наступні прийоми, які полегшують запам'ятовування: 

1) Рима - один з найбільш дієвих способів забезпечити запам'ятовування матеріалу. Цей спосіб знайшов також широке застосування в рекламі. Заримованірекламні ролики самі врізаються нам на згадку, незалежно від нашого бажання, і від них часто не так просто позбутися. Тому при зіткненні з важливою, але нелогічною і важко запам'ятовується інформацією варто спробувати заримувати її. 

2) Абревіатури не тільки скорочують довгі назви, але і сприяють їх запам'ятовування. Принцип абревіатури також використовується для запам'ятовування матеріалу, не пов'язаного логічними принципами, і полегшує процес викликання з пам'яті потрібної інформації. 

3) До одірованіе інформації в просте речення, в якому всі слова починаються з перших букв слів, які потрібно запам'ятати. Наприклад, для запам'ятовування кольорів веселки зазвичай користуються фразою: "Кожен мисливець бажає знати, де сидить фазан". Астрономи запам'ятовують порядок планет сонячної системи за допомогою такої фрази: "Морський Вовк Замучив Молодого Юнгом, Абсолютно стомивши Нещасного Підлітка". 

4) Метод розташування предметів - спосіб запам'ятовування предметів за допомогою фіксації їх місця розташування. Цей метод можна також використовувати для запам'ятовування різних предметів, які асоціюються з певним місцем. (Метод Сократа і Цицерона, про який згадувалося раніше). Описаний вище метод сприяє запам'ятовуванню тому, що він дозволяє групувати не пов'язані між собою предмети в мають сенс послідовності. 

5) Застосування слів, які сприяють запам'ятовуванню. 

6) Знаходження зв'язку між цифрами та літерами. Цей метод широко використовується для запам'ятовування чисел. Слова мають для нас більше сенсу, ніж числа, а цей спосіб якраз допомагає "перевести" числа в слова. Наприклад: 2 - л (лебідь), 4 - ч, 6 - б, 7 - к (коса), 8 - у, 9 - д, 0 - о і т.д. Підставляючи до наявних буквеним значеннями цифр інші літери, ми легко запам'ятаємо вийшли слова: 67 - бук, 90 - будинок і т.д. 

7) Використання картинок. Суть цього методу полягає в перекладі імен власних, різних назв і думок в картинки на основі їх звучання або смислового значення для поліпшення запам'ятовування. 

8) Використання ланцюжків. При запам'ятовуванні будь-якого списку потрібно пов'язати кожен предмет з подальшим допомогою виникаючих асоціацій. 
2.3 Методи і прийоми запам'ятовування в навчальному процесі. 

Психологи пропонують використовувати наступні правила збереження знань в процесі навчання: 

1. Виділення того, що потрібно запам'ятати. 

2. Відволікання від усього стороннього і зосередження уваги на тих об'єктах, які потрібно запам'ятати. 

3. Виділення в об'єктах головне і другорядне, знаходження зв'язку між об'єктами, використання мнемотехніки.

 
4. Виділення в складному матеріалі смислових віх.

 
5. Опора на свій тип пам'яті, активізація образних уявлень. 

6. Систематичне повторення і відтворення засвоєного. 

7. Розрізнення впізнавання і відтворення. 

8. Що стосується труднощів можна згадати обстановку заучування, йти від окремого факту до системи або від більш загальних знань до необхідних в даний момент. 

Запам'ятовування матеріалу за цією системою передбачає складання попереднього плану, виділення смислових опорних пунктів, смислове та просторову угруповання матеріалу, подання матеріалу у формі наочного зорового образу, співвіднесення матеріалу з уже наявними знаннями та ін 

Прогноз ситуації також відноситься до прийомів запам'ятовування. Полягає він у наступному: до початку запам'ятовування слід подумати про те, що станеться, якщо не вдасться запам'ятати потрібне. Можна прогнозувати і приємні наслідки, якщо вони досить важливі для людини. 

Переклад на знайомий мова складною і не завжди доступно викладеної в підручниках та науковій літературі інформації також належить до важливих мнемонічним прийомам. 

Кращому засвоєнню матеріалу сприяє його емоційне сприйняття. Залучення до запам'ятовування емоцій грає першорядну роль при запам'ятовуванні. 

Для кращого запам'ятовування слід скорочувати інформацію до межі. Краще втратити деталі, чому не засвоїти або забути головний сенс.

 
Пошук зв'язків між фразами в матеріалі, який потрібно запам'ятати, допоможе багато в чому полегшити поставлене завдання. Зв'язки можуть бути смисловими (логічні зв'язки між абзацами, параграфами) і структурними (вигляд і порядок розташування інформації на аркуші). Наприклад, число 7415216 легше запам'ятається як 741 - 52 - 16. Читаючи текст, можна надати йому певний ритм, це значно полегшить його запам'ятовування. 

Опорні сигнали або знакове моделювання також допоможе краще запам'ятати матеріал. 
Збереженню в пам'яті інформації сприяє її повторення. Перше повторення матеріалу слід здійснити через 30-40 хв., Друге - протягом дня, третє - на наступний день, з третього по сьомий день - по одному повторення. Правильно організоване повторення означає не просте перечитування матеріалу багато разів поспіль, а прочитання і негайне його відтворення. Чергування читання і відтворення має здійснитися мінімум 2 рази. "Умова швидкого і повного запам'ятовування матеріалу - чергування повторень і відтворень в процесі заучування" "Повторення не тільки основна умова міцного запам'ятовування навчального матеріалу, а й умова подальшого збереження його в нашій пам'яті.

Умовами успішного запам'ятовування навчальної інформації є відстрочка відтворення матеріалу на кілька днів, розподіл часу його вивчення, приділення пильної уваги матеріалу, що вивчається, його розуміння, і осмислення матеріалу, а також його структурування. 

При цьому слід дати собі установку на запам'ятовування: саме запам'ятати матеріал, а не просто сприйняти його. Слід також дати собі установку на міцне і тривале збереження в пам'яті навчального матеріалу. Самостійність та активність у роботі з запам'ятовується матеріалом також будуть сприяти його запам'ятовуванню: активна, змістовна робота над матеріалом навіть за відсутності усвідомленої установки на запам'ятовування може призвести до міцному його засвоєнню. 

Для осмисленого запам'ятовування досліджуваного матеріалу потрібно його смислова угруповання - розбиття, членування на частини з виділенням головного й істотного в кожній частині. Крім цього, необхідно знаходження і виділення в кожній з частин смислових опорних пунктів, тобто думок, виразів і образів, які визначають суть даної частини і усна або письмова формулювання цієї суті у вигляді коротких заголовків кожної з частин. Нарешті, необхідно встановлення зв'язків між виділеними частинами і розуміння логічної послідовності їх розташування, складання загального плану розташування навчального матеріалу.