Педагогічний досвід "Тюторство - як чинник формування загальнокультурної компетентності учнів на уроках трудового навчання"

Тюторство – як чинник формування

загальнокультурної компетентності учнів на уроках трудового навчання.

Барвінченко Ольга Василівна

вчитель вищої   категорії,      «старший учитель»

Тюторство  –    як чинник     формування

 загальнокультурної компетентності учнів на уроках трудового навчання.

 Концепція реформування української щколи закладає докорінно нові підходи до освітнього процесу, пропонуючи педагогам переорієнтовувати увагу на формування компетентностей учнів, відійшовши від традиційних методик простого передавання знань. Проект нового Державного стандарту освіти пропонує 8 ключових компетентностей . Одна з наскрізних – «загальнокультурна компетентність», розвиток якої готує  учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Загальнокультурна  компетентність  стосується сфери розвитку культури особистості в усіх її аспектах. Реалізація цієї компетенції в процесі навчання передбачає передусім формування:

- культури міжособистісних відносин;

- толерантної поведінки;

- моральних якостей,

а також ознайомлення з:

- культурною спадщиною українського народу;

- найважливішими досягненнями національної науки й культури;

- визначними подіями та постатями в історії України.

     Поступове впровадження гуманістичної парадигми освітнього процесу веде до певної зміни ролі і функції вчителя,зростання його самостійності на етапі прогнозування , конструювання й організації, що приводить відповідно до підвищення відповідальності за результати своєї праці.

          Саме на досягнення кінцевого результату – розвитку загальнокультурної та розвинутої   особистості через призму формування  життєво необхідних компетентностей – націлена сучасна модель освіти.

        Спираючись на вище зазначене, домінуючим фактором моєї професійної діяльності є збереження і розвиток національно – культурної самобутності, народних традицій та звичаїв, доступ до культурних цінностей українського народу, забезпечення умов для творчого розвитку особистості. Вся система навчання і виховання повинна допомогти їй виявити у собі і розвинути те, що їй органічно притаманне .

        В контексті сказаного нові вимоги ставлять за практично значущу мету діяльності учителя – не управління процесом засвоєння учнями знань, а педагогічний супровід формування творчої особистості учня.

     Моя діяльність як вчителя трудового навчання базується на основних принципах закладених у нормативно – правових документах МОН України, Кабінету Міністрів України, «Конституції України» і реалізує положення «Національної доктрини у розвитку освіти України у ХХІ столітті» , яка визначила, що головною метою системи сучасної української освіти є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості

      Головна ідея мого досвіду співзвучна із твердженням знаменитого французького просвітителя Мішеля Монтель:«Завдання наставника не інформувати, а формувати». А В.О.Сухомлинський сказав: «Творчість починається там , де інтелектуальні й естетичні багатства засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння , перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням».

    Ця ідея встановлює мету його реалізації «створити умови щодо цілеспрямованого педагогічного супроводу формування  загальнокультурної компетентності, національної свідомості дитини на уроках трудового навчання».

        Ідея спів відповідає меті роботи, в той час втілюється через рішення конкретних задач, пов’язаних з конкретним учнем:

     - здійснення педагогічного супроводу, впровадження інноваційних методик розвитку когнітивних, креативних, світоглядних та комунікативних компетенцій з метою  формування духовної культури та національної самосвідомості особистості :   

  - впровадження різних форм роботи з учнями, спрямованих на розвиток творчого потенціалу вихованця.

      - напрацювання методики формування  загальнокультурної особистості в процесі включення її в різні види творчої діяльності .

Моє бачення системи, яка сприяє вихованню духовних та моральних ціннісних орієнтирів у сфері трудового навчання, відображається в такій формулі:

Учень + діяльність + стиль учителя = загальнокультурна, творча особистість

    Інноваційна значущість пропонованого досвіду передусім простежується у характері взаємовідносин всіх учасників педагогічного процесу.

      По – перше ,в  класі створюється особлива атмосфера взаємодовіри, взаємоповаги та взаємопідтримки .

       По – друге, використовуються стилі спілкування на основі партнерства та захоплення спільною творчою діяльністю .

      По – третє, кожен учасник процесу чітко усвідомлює, що особистість активного,духовно – культурного громадянина формується лише  за умови реальної участі в тій діяльності, в якій апробуються, перевіряються на практиці відповідні  громадські цінності.

     Я не навчаю, виховую чи розвиваю, а  навчаюсь і  самовдосконалююсь разом з учнями.

       ПРИНЦИПИ моєї роботи можу сформулювати таким чином:

- кожна дитина унікальна;

- створюй ситуацію успіху;

- створюй на уроці та позаурочній діяльності умови для індивідуального досвіду кожного учня;

- знайди ті «ноти», за якими учитель – диригент разом з учнями зможе виконати унікальний «авторський твір».

   Складовою педагогічної технології моєї роботи є формування внутрішньої мотивації в учнів щодо навчання взагалі та трудового навчання  зокрема . Загальна мотивація до навчання конкретизується на кожному уроці в залежності від теми. Розвиваю усвідомлення учнів що трудове навчання посідає особливе місце серед  інших дисциплін, оскільки набуті компетентності є особистісно - значущими протягом усього життя, саме через осмислення найвідоміших і найближчих явищ та подій ,формується загальнокультурна свідомість дитини.

     Вважаю , при цьому важливою є і ієрархія мотивів , сутність якої полягає в тому, що спочатку учнями керує природне бажання отримати за виявлені ними навчальні досягнення відповідну оцінку, якої вони прагнуть . Надалі – усвідомлена потреба творчого вираження, особистої першості, здобуття права бути наставником молодших школярів, відчуття відповідальності – ти носій, творець, охоронець – українського народного,національного мистецтва і, як найвища сходинка , виховання загальнокультурної  та розвинутої творчої  особистості .Для досягнення необхідного результату на конкретному уроці використовую різноманітні прийоми розвитку пізнавальних мотивів :

   - використовую міжпредметні зв’язки;

   - проводжу історичне дослідження про виникнення того чи іншого виду творчості;

   - знайомлю з роботами з «бабусиної скриньки»;

   - створюю проблемні ситуації;

    - використовую в процесі рішення творчого завдання методи моделювання, інсталяції,імпровізації.

  - використовую відео фрагменти з навчальних анімацій

них фільмів;

   - залучаю учнів до складання інформаційних карт, посібників тощо;

   - проводжу захист творчих робіт, проектів;

   - проводжу тематичні виставки, семінари,екскурсії;

      Відповідним чином сформована мотивація навчальної діяльності сприяє успішному вирішенню завдань з виховання національно-культурної особистості та її соціалізації: діти не просто засвоюють народний досвід, а і перетворюють його на власні цінності та установки.

      І як показує досвід ця технологія працює.

Однією з умов успішності навчального процесу є розвиток пошукової активності учнів , яку я розвиваю через різні форми діяльності –  гра , проектна діяльність, створення ситуацій для виникнення самостійного бажання пошуку.

          Процес навчання – це спільна діяльність педагога і дитини , тому я-тютор, починаючи роботу над проектом,  повинна правильно оцінювати ступінь сформованості компетентності учнів :

• умінь правильно задавати питання ;
• умінь відповідати на питання повно, аргументовано;
• умінь висувати гіпотези;
• умінь вирішувати проблеми;
• умінь обучати один одного;
• умінь організовувати спільну діяльність ;
• умінь оцінювати результати своєї діяльності.

В оціночній діяльності приймають участь учитель, учень (самооцінка), клас (взаємооцінка). Оцінювання вчителя завжди випереджає самооцінка учня. Вчити дитину самооцінці , на мою думку, важлива задача на сучасному уроці,але перед учнем завжди повинні бути критерії оцінювання роботи. Використовуючи метод проектів при вивченні деяких тем я налагоджую міжпредметні зв’язки, активізую пошукову діяльність, розвиваю комунікативні вміння роботи в групах, підвищую інтерес  до історії, традицій, звичаїв, мистецтва свого народу, напрацьовую конкретні вміння та навички .

Так, під час виконання творчого проекту дівчата здійснюють економічний розрахунок фінансових затрат на виготовлення виробу, затрат часу, планують можливість масового підприємства, продажну ціну тощо. Навчальні проекти містять у собі проблему, яка потребує вирішення та формулюють одне чи кілька завдань. Наприклад, під час вивчення теми «Технологія виготовлення ляльки-мотанки» (5 клас) дівчатам треба дібрати модель, яка відповідає вимогам сучасної людини  та не потребує використання дорогих тканин, запропонувати послідовність виготовлення виробу, можливі варіанти виготовлення ляльки, спланувати організаційно-технічні заходи, що забезпечать високу ефективність праці, а також підвищать її продуктивність, знизять собівартість, покращать якість продукції.

Використовуючи проектний метод навчання, діти засвоюють усю технологію розв'язання завдань – від постановки питання до результату.

Проектна діяльність залучає кожного учня до активного пізнавального процесу та дає змогу враховувати під час навчання національні, регіональні умови. Наприклад, зміст програми з трудового навчання, спрямований на виявлення та розвиток здібностей дітей  через роботу з  різними видами декоративно – ужиткового мистецтва: традиційної вишивки, в'язання, виготовлення сувенірів тощо.

На уроках трудового навчання важливо звертати увагу учнів не лише на шляхи творчого отримання практичних завдань, а й допомогти їм знаходити ці шляхи самостійно.

Вважаю, що сучасний урок трудового навчання не може бути втиснений у традиційну класно-урочну систему. Тому намагаюся  робити свої уроки «живою» формою набуття знань, перевтілюючи їх у гру, диспут, екскурсію, творчу лабораторію тощо. Тому, реалізувати методичну проблему на практиці,  допомагає впровадження  нестандартних форм проведення уроків, які за типом найчастіше є уроками узагальнення і систематизації знань:

-урок майстер-клас «Я це роблю так»;

-урок-подорож у країну майстрів ;

-урок-презентація ;

- урок-конкурс (зробити кращий зразок).

Проведенню таких уроків передує велика дослідницька, пошукова і творча робота учнів, що підвищує їхню пізнавальну активність і самостійність, допомагає само реалізуватися. Проектна діяльність допомагає робити уроки трудового навчання дуже цікавими та різноманітними.

Під час реалізації проекту учні залучаються до 4-х етапів: організаційного,

конструкторського, технологічного та заключного.

На першому етапі я  повідомляю тему, мету, мотивую учнів до виконання навчального завдання, складаємо план роботи, пропоную навчальну літературу та

інші витоки інформації щодо виготовлення виробу.

Учень на цьому етапі уточнює отриману інформацію, обговорює та формує завдання, обирає та обґрунтовує свої критерії успіху під час виконання обраного завдання.

Конструкторський етап - це етап активного включення в діяльність учня. Бо він складає ескіз свого виробу з описом, добирає необхідні матеріали, інструменти, визначає послідовність необхідної технологічної операції та обирає доцільнішу, проводять економічне та екологічне обґрунтування та міні-маркетингові дослідження.

Я на цьому етапі виконую роль спостерігача, консультанта, активатора, допомагає за потребою та контролюю якість виконання технологічних процесів.

Технологічний етап - це етап, на якому я –тютор більше контролюю самостійність виконання обраного учнем виробу, вношу корекцію при необхідності, надаю консультації, поради та змогу користуватися матеріально-технічною базою кабінету трудового навчання. В ході закінчення учнями роботи, я  аналізую та узагальнюю результати діяльності конкретних учнів, використовуючи формувальне  та оціночне оцінювання.

Діяльність учнів – це виготовлення виробу із дотриманням технологічної, трудової дисципліни та культури праці. Під час цих дій учень навчається контролювати свою діяльність та оцінювати якість виконаної технологічної операції.

Яскравим і незабутнім стає заключний етап проекту, коли учні мають можливість проявити всі ключові компетентності під час  презентації свого виробу.

Я на цьому етапі – спостерігач, експерт, до авторитетної думки якого прислухаються учні при виведені самооцінки та взаємо оцінки проекту. Головними методами проектної технології, які допомагають мені формувати соціальну компетентність учнів є робота в групах, парах. Під час створення проекту школярі опановують соціальні ролі, навчаються співпрацювати.

Індивідуальна творча діяльність формує в учнів загальнокультурну компетентність, розвиває їх пізнавальну активність та є стимулом для саморозвитку.

       Учні вчаться підбирати матеріал, планувати, розподіляти, оцінювати свою роботу, а закінчувати ,на мою думку, треба виставкою, презентацією, ярмарком, консультаціями для молодших школярів на гуртках чи групах подовженого дня. В процесі вирішення  креативного(творчого) завдання школярі вчаться цілеспрямовано замислюватися і сприймати витвір декоративно-прикладного або ужиткового українського мистецтва , аналізувати його – з тим, щоб моделювати,  інсталювати, імпровізувати.

      Так в при роботі  завданні для 5 класу «Виготовлення ляльки –мотанки» я використовую прийоми методу моделювання: конструювання,  та дизайну ,що дозволяє учням створити об’єкти за власними проектами, планами, розрахунками, вибрати матеріал та надати виробам художньо-естетичного образу . Прийом комбінаторики, з методу інсталяції, дозволяє створити ляльку, в якій використане багатоваріантне суміщення конструктивних елементів, і поєднати їх в цілісну композицію. Такий вид художньої діяльності, як персоніфікація допомагає створювати образи при виготовленні ляльок-мотанок в 5класі,персоніфікуючи дитина наділяє людськими якостями ляльку-мотанку ,що активізує її творчу активність та виховує її творчу особистість, на зразках  української усної народної творчості Завдання на сприймання презентації  «Лялька-мотанка» я вирішую із застосуванням персоніфікації  або хеппенінгу. Таке творче завдання не тільки зближує дітей, але й прилучає до української культури, розвиваючи загальнокультурну компетентність учнів. І таке різноманіття методів і прийомів можна використовувати при створенні кожного проекту на уроках трудового навчання.

      При вивченні теми «Українська вишивка» в 6 класі я використовую прийом інверсії, що простежується в чергуванні прямих та дзеркально-зворотніх елементів орнаменту. Метод імпровізації зацікавлює дитину і спонукає її творити та видумувати, дуже часто це приводить до несподіваних, непередбачуваних результатів, спосіб інтерпретації , ґрунтується на самостійному тлумаченні виконавця української вишивки, її видів та особливостей , та створення нового виду орнаменту з урахуванням традицій.

    Сучасні мультимедійні засоби значно полегшують процес навчання .

На уроках трудового навчання мультимедійні презентації, відео я  застосовую  для:

• пояснення вступної теми у варіативних модулях (зразки виробів, історичні відомості про технологію тощо);
• пояснення теоретичного матеріалу комбінованого уроку, закріплення набутих знань (пояснення запропонованих зображень, установлення зв'язків тощо);
• пояснення технологічної послідовності виготовлення виробу або застосування певної технології тощо.

Мої учні із задоволенням знайомляться з різними технологіями, видами декоративно-ужиткового мистецтва України та інших країн , полюбляють вишивати під українські пісні

     Але є і певні труднощі, особливо в роботі зі старшими класами, через вікові особливості учні втрачають бажання працювати руками, їх більше цікавить комп’ютер та спілкування з однолітками. І тут на допомогу приходить тюторство. Я не примушую учнів працювати за поданою темою, а даю можливість обрати свій варіант та спосіб виконання роботи, консультую , підказую, призначаю зустрічі в позаурочний час, стимулюю активність, організовую роботу в групах, тобто створюю умови для активізації пізнавальної та творчої активності . Саме тюторство допомагає прибрати бар’єр учитель-ученик і створити колектив однодумців , дозволяє дітям робити помилки і створювати нові незвичайні речі, тому що саме в мистецтві тобі ніколи не скажуть : «Ти зробив помилку, виправ її». Помилок в творчості не буває, є особистий погляд дитини на речі.

        Для мене дуже важливо було усвідомити свою роль у формуванні загальнокультурної, компетентної особистості .

Я – тютор, який закладає основу успішного навчання своїх вихованців .

     Моя роль тютора важлива, бо:

Я – ентузіаст, який підвищує мотивацію учнів, підтримуючи, заохочуючи та направляючи їх в русі досягнення мети;

Я  –  спеціаліст, який компетентен в заданих  питаннях ;

Я – консультант,  який може організувати доступ к джерелам, в тому числі і до інших спеціалістів;

Я –керівник , який може чітко спланувати і реалізувати проект;

Я – помічник , який задає питання, допомагає знаходити обласний конкурс помилки і підтримує зворотній зв’язок;

Я – координатор , який підтримує груповий процес вирішування проблеми;

Я – експерт ,який дає чіткий аналіз результатів роботи.

    Виявляється успіху можна навчитися і навчитися на прикладі власного досвіду , ідей і проб.

    І нарешті вважаю можливим зробити наступні висновки:  

-Тюторство – потужний «стрижень» в роботі вчителя , щодо формування загальнокультурної особистості.

-Тюторство – ефективний метод підготовки школярів – учасників творчих конкурсів різних рівнів.

     Тюторство – для мене, вчителя трудового навчання, вагомий теоретичний, технологічний, практичний арсенал щодо більш системної , цілеспрямованої роботи по формуванню компетентнісної  особистості.

      Досвід переконує: вчитель підводить до дверей, а саме учень повинен їх відкрити. Ця аксіома пошукової і діяльнісної самостійності в подальшому приводить до збільшення відповідальності, рішучості, впевненості особистості в своїх силах, бажання отримувати нову інформацію і знайомитися з новими техніками декоративно-прикладного мистецтва України та світу.

         І як результат, мої вихованці   мають 100% успішності навчання, із задоволенням приймають участь в конкурсах, турнірах різного рівня, виставках та презентаціях  творчих робіт з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва,  стають їх переможцями та номінантами:

       І тільки вчитель-тютор , завдяки широкому спектру діяльності може успішно справлятися з завданням сучасної освіти і виховання.

      Я вважаю, що мій досвід може бути використаний вчителями трудового навчання, та всіми небайдужими, активними педагогами, які прагнуть змін в освіті..

Робота продовжується і залишаються питання:

Що ще можна зробити ? Як це зробити ?

.

Інформаційні джерела.

1.    Пометун О.І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. – №1. – С. 65-69

2.    Сухомлинський В.О. Людина неповторна/ Сухомлинський В.О.  Вибрані твори в 5-и томах /Василь Олександрович Сухомлинський. – Т.5. – К.: Рад. школа, 1977. – С.80-96.

3.Галицький О. Навчаємо і виховуємо / Проектна діяльність у школі / О. Галицький. – К. : Шк. світ, 2016. – С. 79-86.

4.Пелагейченко М.Л. « Професійний довідник»  учителя трудового навчання. Основа. – 2013.

5.Дічковська І.М. «Інноваційні педагогічні технології», Навчальний посібник.-К.:Академвидав, 2004.

6. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Бібік Н.М. // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К. : К.І.С., 2004. – С. 47 – 53.

7.Куликовський С. Генеза поняття «компетентність» у європейській та українській педагогічній науці [Електронний ресурс] / С. Куликовський. — Режим доступу: http://ddpu.drohobych.net

8. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / [Під заг. ред. О.В. Овчарук]. – К.: К.І.С., 2004. – 112 с.

ІІ. Інтернет-ресурси:

http//osvita.ua/

www.novashkola.ua/

ippo.org.ua/

www.zippo.net.ua/

www/cujturalstudies.in.ua