Педагогічний практикум для працівників закладів дошкільної освіти «Разом до безбар’єрного суспільства»

Анна Волошина,

практичний психолог

Інклюзивно-ресурсного центру

м. Пирятин Полтавської області

Педагогічний практикум для

працівників закладів дошкільної освіти

«Разом до безбар’єрного суспільства»

Мета практикуму:

•                      опрацювати казку О. Драчковської «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама» як дієвого інструменту в роботі з дітьми та дорослими щодо формування у них розуміння понять «інклюзія», «толерантнсіть», «безбар’єрність» тощо;
•          познайомити педагогів з Довідником безбар’єрності;
•                      сформувати у педагогів розуміння важливості інклюзії та створення безбар’єрного середовища.

Хід заходу.

•                      Погодьтесь, що ми живемо в світі, який  в переважній своїй більшості  призначений для  нормотипових людей чи таких, які мають незначні порушення розвитку.

•                      І разом з цим ми живемо в період становлення толерантного суспільства, і наша з вами в цьому роль вкрай важлива. Ми  щодня  взаємодіємо з дітьми, їх батьками, іншими дорослими, тому можемо і повинні бути прикладом толерантного відношення до всіх та кожного.

1.               Перегляд мультфільма «Каструлька Анатоля» https://www.youtube.com/watch?v=kF-p-8gTzpg.

Обговорення:

•          Хто такий Анатоль?
•          Опишіть життя Анатоля, його стани, емоції, почуття.
•          Що уособлює каструлька?
•          Що всі бачать спочатку – хлопчика чи каструльку? Чому так?
•          Хто може бути на місці жінки, яка прийняла Анатоля?
•                      Що потрібно зробити, щоб інші бачили Анатоля, а не його каструльку?

2. Презентація довідника безбар’єрності. https://bf.in.ua/

•                      Довідник безбар’єрності – це довідник, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрності. Він є своєрідним гідом з коректного спілкування  для кожного. Довідник містить в собі чотири розділи – «Складові безбар’єрності», «Правила мови», «Словник» та «Безбар’єрний календар.

Робота в групах. Учасники об’єднуються  в чотири групи. Кожна з груп отримує певний розділ. Ведучий дає учасникам посилання на довідник в мережі Інтернет.  Завдання групи – переглянути розділ, який їй дістався, та розповісти іншим про нього: про що там йде мова, що цікаве та необхідне містить, чим може бути корисний. По закінченні презентують свої напрацювання.

3.               Робота за книгою О. Драчковської  «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама»

•                      Як говорити  з  дітьми про те, що є різні люди? Як говорити з дітьми про інвалідність? Як допомогти їм закласти у фундамент цінностей важливі цеглинки «толерантність», «повага», «допомога», «людяність», «доброта» та інші.
•                      В нагоді стане книжка Оксани Драчковської «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама». Історія  про Зайчика-нестрибайчика автобіографічна, авторка має сина Назарчика, який користується  кріслом колісним.
•                      Ця книжка може допомогти  поговорити  з дошкільнятами про важливі людські цінності,  про те, що всі різні, показати  важливість забезпечення рівних для всіх можливостей,

Робота  в групах. Учасники групи отримують фрагмент казки, читають його, визначають, які питання можна і варто обговорити з дітьми, читаючи ту чи іншу частину книги, на чому зробити акцент, що донести та сформувати.

Частина 1. Про народження Зайчика-нестрибайчика  і те, як йому жилося до школи.

Орієнтовні питання для обговорення з дітьми:

1.               Життя буває різне – і радісне, і сумне.
2.               Очікування мами та тата Зайців до народження зайченят, їх почуття після цього.
3.               В сім’ї – сила. Сім’я - це любов, підтримка, допомога, піклування, прийняття.
4.               Хвороба, діагноз  не перешкода для повноцінного життя.

Частина 2. Про розбиті сподівання.

Орієнтовні питання для обговорення з дітьми:

1. Право кожної дитини на навчання  в школі.
2. Почуття Зайчика в передчутті відвідування школи? Почуття біля річки? Почуття батьків?
3. Чому мрія Зайчика-нестрибайчика ходити до школи не здійснилася? (відсутність умов, байдужість, неготовність суспільства тощо)
4. Чим  і як можна допомогти Зайчику-нестрибайчику? (роздуми, пропозиції, приклади з реального життя).

Частина 3. Про візит Зайчихи до лісової управи.  

   Орієнтовні питання для обговорення з дітьми:                                                 

1.               Дії мами Зайчихи. (звернулася по допомогу, проявила наполегливість, стала на захист прав своєї дитини, домоглася розв’язання проблеми).
2.               Чому раніше цього всього не зробили?
3.               Що зробило Зайчика щасливим? (він зміг відвідувати школу, навчатися, знайшов друзів).
4.               Чи заважало комусь, що Зайчик-нестрибайчик пересувався на кріслі колісному? (Хвороба дружбі не завада).

Частина 4. Про зміни, які відбулися в лісі та в житті Зайчика-нестрибайчика.

Орієнтовні питання для обговорення з дітьми:

1.               Які мрії Зайчика-нестрибайчика здійснилася? (він став учасником театральної студії).
2.               Хвороба   таланту не завада.
3.               Яким стало життя Зайчика-нестрибайчика? (повноцінним, кращим, різноманітним).
4.               Що взагалі змінилося в лісі? Чи на краще були ці зміни?

Бесіда за змістом усього твору:

1.               Про що взагалі ця історія? Чого вона нас вчить?
2.               Чому маму Зайчика-нестрибайчика  названо сміливою? В чому її сміливість?
3.               Якби не було такої мами Зайчихи?
4.               На чому особливо важливо акцентувати увагу дітей під час читання/розповідання цієї історії? (на почуттях героїв казки).
5.               Чи готові Ви  розмістити на закладі освіти  напис  «Ласкаво просимо всіх»?

•                      Пропоную зараз також знайти відповіді на декілька питань з серії «Який такий?». Чи можна знайти відповіді на такі питання (за книгою Надьожни «Який такий?»):

1.               Який це нормальний? Нормальність залежить від того, як дивитися. Поняття норми  відносне.
2.               Який це страшний? Все навколо – не тільки страшне чи потворне, але й по-своєму красиве, унікальне. Нам треба лиш цю красу побачити…
3.               Який це не такий? Для того, щоб бути разом -  однаковими бути не обов’язково!
4.               Який  це неслухняний? На перший погляд може здатися, що хлопчик та песик (продемонструвати картинку) неакуратні й неслухняні, правда? Але насправді це лиш така особливість волосся (і шерсті). Собака виконує команду господаря стати на задні лапи. Це слухняний пес. Часом, щоб побачити, як є насправді, треба придивитися, почекати і не робити поспішних висновків.
5.               Який  це неправильний? Всі не можуть робити все однаково, але всі точно можуть розважатися і отримувати задоволення від життя!

•                      А якщо ми змінемо питання? І сформулюємо його так «А що, якщо…?»

6.               А що, якщо я фантастичний? Ми не завжди бачимо одне в одному найцінніше, але кожен з нас – чудовий та неймовірний, і часом, щоб побачити  це, треба лише  трішки  уваги і чуйності.
7.               А що, якщо я кумедний? З диваками цікаво дружити, бо вони не лише веселі, але й можуть розказати безліч цікавих історій. Цей хлопчик точно знає все і навіть більше про велосипеди.
8.               А що, якщо я розумний? Дитина, яка весь час вчиться – не ботан і зубрило, а хтось, з ким може бути цікаво і можна дізнатися щось нове. Діти, які багато читають можуть здаватися нудними, але насправді вони – прекрасні друзі, бо з ними є про що поговорити і можна весело провести час.
9.               А що, якщо я добрий? Доброта - це не тільки про те, як комусь допомогти чи зарадити. Це і про те, як ми дивимось на світ і що помічаємо навколо себе.
10.          А що, якщо я щедрий? Чому б не віддати більше, якщо є така можливість?

А що, якщо я ніжний? Привітний? Веселий? Працьовитий? Винахідливий? Дбайливий? Співчутливий? Надійний? Ніжний?.............

11.          Тоді ми будемо дружити? На планеті мільярди людей і кожен з нас інший. Всі ми маємо унікальний вигляд й унікальне світобачення. І якщо придивитися до незнайомої людини трохи довше, то можна побачити її особливість, її силу чи її слабкість. Ми всі доповнюємо одне одного як пазли однієї картини. Дружити – це чудово! Чи виставляє дружба якісь вимоги? Звісно, що дружба не виставляє вимог, окрім однієї – хотіти дружити.

•                      Хочу нагадати одне просте правило, яке звучить так: «Перш за все ЛЮДИНА». Не її порушення, діагнози,  хвороби, розлади, труднощі поведінки,  негативні риси  характеру… А саме Людина – її серце,  душа, багатий внутрішній світ, здібності, таланти, вміння…

Усі ми значно більше, ніж якась одна ознака.

Світ чудовий і прекрасний, бо різноманітний. Побачте його таким і насолодіться.

5. Рефлексія учасників. Діляться враженнями, думками, відчуттями.

Роздача буклетів та інших інформаційних матеріалів.

Використана  література:

1. Посібник «Живі письменники дошкілля».
2. Надьожна «Який такий».
3. Довідник безбар’єрності/ https://bf.in.ua.