«Педагогіка партнерства на уроках інформатики»

«Педагогіка партнерства на уроках інформатики»

 Вітаю вас шановні колеги. Мене звати Тетяна Катола. Сьогодні я пропоную вам переглянути вебінар «Педагогіка партнерства на уроках  інформатики».

 Вимоги сучасного суспільства такі, що одним з факторів успішної  соціальної адаптації  в ньому є володіння  інформаційною  культурою. Для  того  щоб встигнути за темпами розвитку технологій,  необхідно працювати «над собою», самовдосконалюватися, тому мене цікавлять найактуальніші теми сьогодення в освіті і саме найцікавіше для мене виявилося «Педагогіка партнерства».

 Довіра до освіти починається з педагогіки партнерства, що є одним з ключових компонентів концепції Нової  української школи – педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

 (Слайд) Педагогіка партнерства – це напрям педагогіки, що включає систему методів і прийомів виховання і навчання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості.

Педагогіка партнерства – це чітко визначена система взаємовідносин всіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, вчителів), яка передбачає активне включення всіх учасників у реалізацію спільних завдань та готовність брати на себе відповідальність за їх результати.

 (Слайд) Основні принципи педагогіки партнерства:

• повага до особистості;
• доброзичливість   і  позитивне ставлення;
• довіра у відносинах, стосунках;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
•  розподілене лідерство;
• принципи соціального партнерства.

 (Слайд) Оновлення професійного мислення і відповідальних цілеспрямованих дій:

• постійного аналізу власної педагогічної діяльності;
• орієнтації  на самоосвіту як власну цілеспрямовану пізнавальну діяльність;
• відстеження результативності своєї роботи.  

 Співпраця між учителем,  учнями і батьками  - основа педагогіки партнерства в новій українській школі. Діалог між цими сторонами – запорука нового освітнього середовища, в якому діти почуватимуть себе комфортно,  впевнено, захищено.

 Моя мета як педагога, як учителя інформатики навчити учнів думати, самостійно приймати рішення, самостійно здобувати   знання,  оскільки в сучасному світі кожній людині доводиться знову і знову вчитися.  

 Тому я на кожному уроці  намагаюсь створити умови для утвердження атмосфери творчості, допомогти учневі знайти себе в житті, а навчально-виховну діяльність спрямувати  на створення такої системи співпраці, головна мета, якої  - максимальний розвиток творчих здібностей  дитини.

 (Слайд) В своїй  роботі я поєдную різні методи, прийоми та технології.

А саме:

• технологію інтерактивного навчання;
• групову (колективну) технологію;
• проектну технологію.

Упровадження інтерактивних технологій не самоціль, а засіб порозуміння,

зняття з душі дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх,  виявити здібності та творчість.

 Сприятливі умови для розвитку самореалізації учня  дають змогу відчути кожному учню свою самоцінність.

(Слайд)  А дитина з  позитивною самооцінкою:

• відчуває себе значимою і потрібною;
• відкрито виявляє почуття;
• чесна, терпима, співчутлива;
• вміє  приймати самостійні рішення;
• не впадає  у відчай при невдачах;
• поважає і цінує  думку інших людей;
• спроможна зробити вибір;
• довіряє людям;
• вірить в успіх;
•  цікавиться, задає  питання.

 На моїх уроках  учні спілкуються  один  з одним, перемовляються, обмінюються думками. Тільки в такий спосіб учень набуває самоповаги, самобутності, активізується його пізнавальна і творча діяльність. В інакшому разі, дитина виростає несамостійною, схильною лише повторювати почуте від учителя і не шукати власної точки зору. В процесі співпраці виробляються правила спілкування, які зберігаються і в поведінці вже дорослої людини. А цю мету можна досягнути використовуючи, в першу чергу, роботу в групах.

 Організовуючи роботу учнів у групах, де  кожен виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне.

 При  цьому можна передбачати не лише спільну роботу в одній групі, а й між групову взаємодію. Таким чином кожен з учнів має змогу виступити як у ролі вчителя, так і в ролі учня.

 Для молодших школярів на різних етапах уроку: при  засвоєнні  нових знань, відпрацювання навичок, формування умінь, при перевірці результатів навчання я проводжу групові ігри.  Наприклад:

«Інформаційне лото»

Збери блок-схему, комп’ютер, програму, апаратну частину ПК,  програмне забезпечення ПК і т. д. (Кожна команда  отримує кілька картинок із зображенням комплектуючих і периферійних пристроїв.  Гравці,  користуючись підручником, повинні підготуватися до того щоб переконливо розповісти про те, що зображено на картинці, чи є зображений предмет обов’язковим для роботи комп’ютера,  представити його функціональні можливості.

«Зайвий термін »

У кожній з наведених груп термінів один термін є «зайвий». Знайдіть його.

• Евклід, Морзе, Нортон, Менделєєв, Паскаль, Гейтс.
• Файл, Правка, Зафарбування, Сервіс, Вигляд, Вставка.

(Слайд)  Наприклад, вивчення такої  теми, як «Комп`ютерна мережа Інтернет», проводжу використовуючи роботу в групах. Перед початком вивчення теми учні  розподіляються на групи, кожній з яких повідомляється її тема. Кожна група отримує завдання  підготувати та розкрити решті учням свою тему. Методи форми, засоби для цього учні обирають самостійно. Вони опрацьовують теоретичний матеріал, готують презентації, підбирають тестові завдання, які потім я використовую для перевірки рівня засвоєння даного матеріалу. Роль кожного члена в групі розподіляється учнями також самостійно.

Моя  роль у цей час полягає в створенні позитивних реакцій в групі на виступи  дітей, у підтримці природо відповідної поведінки дитини та в стимулюванні партнерського навчання.

  Партнерство – система взаємовідносин, які відбуваються у процесі певної спільної діяльності; – спосіб  взаємодії і взаємин, організованих на принципах рівності, добровільності, рівно значущості та доповнюваності всіх її учасників; - організаційна форма спільної діяльності, що передбачає  об`єднання осіб  на відповідних умовах розподілу праці та активної участі в її реалізації; - спосіб взаємовідносин, за яких зберігаються  права кожної із сторін, чітко узгоджені і злагоджені дії учасників спільної праці, що ґрунтуються на засадах взаємовигоди та рівноправності.

(Слайд) В своїй роботі я  застосовую  ще таку інтерактивну форму роботи як  Форум – театр – це творчий метод, який допомагає зрозуміти і розвинути емоційні сфери свідомості і виробити креативний підхід до позитивного вирішення проблем. Мета театру – пошук  в рамках спектаклю разом з учасниками  шляхів вирішення проблеми. Ця технологія допомагає налагоджувати доброзичливі стосунки практично в будь-якій групі, знаходити компроміси та досягати  порозуміння. В формі цього методу у 8 класі було проведено виховний захід на тему: «Інтернет – епідемія нашого покоління».    

Сьогодні в Україні батьківська освіта стає необхідною і набуває практики в нашому суспільстві, а це кардинально змінює вимоги до змісту, форм і методів сучасних закладів освіти. Помічниками вчителя у роботі  з дітьми повинні стати батьки або інші члени родини. Вони можуть допомагати вчителю в організації та проведені навчальних занять, виховних заходів,  підготовці навчальних матеріалів. 

Крім постійного, чіткого, двостороннього спілкування «вчитель – учень», «учень – учень». Я впроваджую різні способи залучення батьків до освітнього процесу.

У роботі з сучасними батьками більшість традиційних форм педагогічної просвіти (лекції, доповіді, загальні консультації тощо) є малоефективними.

Тому у  своїй роботі я застосовую різні інтерактивні форми роботи з батьками. 

(Слайд) Що ж таке інтерактивна форма роботи з батьками? Це одна з форм організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови спілкування та навчання батьків, за яких кожен учасник відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, є рівноправним, рівнозначним суб'єк­том.

 (Слайд)  Разом з батьками в 9  класі я провела відкритий захід на тему «Безпечний Інтернет». На якому батьки та учні досліджували   позитивні та негативні сторони Інтернету. Засвоїли правила роботи в Інтернеті. Батьки та діти були поділені на групи. Групи одержували різні завдання. Наприклад:  

Гра  «Як добре знаю я свою дитину»

Діти записують чим вони займаються в Інтернеті в вільний час, а їхні батьки одночасно записують теж саме. (тобто, в які ігри грають їхні діти,  які сайти відвідують…)

 Вправа «Позитивні та негативні сторони  Інтернету»

  Команда батьків записує негативні сторони Інтернету, а команда  учнів - позитивні. Команди говорять   по черзі.

(Слайд) Однією    з методик,   яку я застосовую в навчальному процесі є методика Веб-квестів. Ця методика вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі. 

Веб-квест дає можливість учням ефективно використовувати інформацію, яку вони знаходять у мережі.

Веб-квест - це технологія орієнтована на учнів,  занурених у процес навчання, яка розвиває їх критичне мислення.

Завдяки конструктивному підходу до навчання, учні не лише добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, а також скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання. Це технологія,  яка дозволяє працювати в групах (від трьох до п’яти чоловік), розвиває навики командної гри  та  лідерські якості.

В формі веб-квесту у 9 класі я провела відкритий виховний захід  з елементами рольової гри «Від Абаку до штучного Інтернету». Гостями якого були педагоги та батьки.

 (Слайд) Батьки запрошуються на дні відкритих дверей. Вони відвідують уроки, виховні заходи, ознайомлюються з особливостями спілкування педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей  на уроках.

Висновки.

(Слайд) Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Важливим завданням також є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сім’ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті школи, класу.

(Слайд) Сім'я і школа - дві важливі складові соціального розвитку дитини і, звичайно ж, без батьківського нагляду процес виховання і формування особистісних якостей дитини неможливий або, принаймні, недостатній. Взаємодія батьків і школи - це тривалий процес, довга і кропітка праця, що вимагає терплячого, неухильного дотримання обраної мети.

Я не зупиняюсь на досягнутому, продовжую шукати нові шляхи співпраці з батьками. Адже у нас одна мета - виховувати майбутніх творців життя.